Єдиний державний реєстр судових рішень
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2011 р. № 2а-2550/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гулика А.Г.,
секретар судового засідання - Андрушакевич Т.В.
за участю:
представника позивача Макара Г.В.,
представника відповідача - ДПІ у м. Львові Голода І.В.,
представник відповідача - ДПІ у Галицькому районі м. Львова не зявився,
представник третьої особи не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія», за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача оператора по договору від 16.12.1997 року Спільне Українсько-Канадське Підприємство «Коломийська нафтогазова компанія»«Дельта»до Державної податкової інспекції у м. Львові, Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -
в с т а н о в и в :
Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(далі ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»), за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача оператора по договору від 16.12.1997 року Спільне Українсько-Канадське Підприємство «Коломийська нафтогазова компанія»«Дельта», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові, в якому просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення: від 28.07.2009 року № 12569 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 14.10.2009 року № 12569/1/17458 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 31.12.2009 року № 12569/2/22787 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ДП НАК «Надра Україна»«Західукргеологія»є учасником договорів про спільну інвестиційну діяльність з геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки надр з метою отримання прибутку. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про нафту і газ», у разі, якщо діяльність, повязана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобовязаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами. Таким учасником є ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія». При цьому, облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженими на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
У відповідності до Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ДПА України від 30.09.2004 року № 571 рентну плату, збір на геологорозвідувальні роботи за договором про спільну діяльність нараховано та у повному обсязі сплачено до бюджету уповноваженим платником в рамках договору про спільну діяльність.
Позивачем подано до суду уточнення до позовних вимог від 31.03.2010 року № 13-333/13, в якому просить суд визнати протиправними податкові повідомлення-рішення: від 28.07.2009 року № 12569 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 14.10.2009 року № 12569/1/17458 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 31.12.2009 року № 12569/2/22787 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 22.03.2010 року № 12569/3/22787 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.
Протокольною ухвалою судового засідання 22.06.2010 року суд, в порядку ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, залучив до участі у справі в якості співвідповідача Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова.
Відповідач ДПІ у м. Львові подала до суду заперечення на позов від 06.05.2010 року № 8533/10-010/147, в якому проти позову заперечує. В обґрунтування заперечень зазначає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 року платниками податків і зборів (обовязкових платежів), є фізичні та юридичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами це документ, що видається спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і засвідчує право юридичної чи фізичної особи, якій цей документ виданий, на користування нафтогазоносними надрами протягом часу в межах ділянки надр, на умовах, передбачених у цьому документі. Отже, право на користування нафтогазоносними надрами, яке засвідчується наданим в установленому порядку спеціальним дозволом є оборотоздатним обєктом цивільних прав, невідємним від субєкта, якому він наданий. Вважає, що власник спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами не може ні передавати, ні відчужувати права, надані йому таким спеціальним дозволом. Пунктом 1 частини 3 Прикінцевих положень Закону України від 30.11.2006 р. №398-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування»визначено, що платниками рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат є субєкти господарювання, які здійснюють видобуток вуглеводневої сировини на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, тобто утримують майнові права з видобування вуглеводнів в межах конкретних ділянок надр.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснив, що ведення спільної діяльності здійснюється відповідно до вимог господарського та цивільного законодавства, зокрема Глави 77 Цивільного кодексу України, ст. 49 Закону України «Про нафту і газ», а оподаткування результатів спільної діяльності, зокрема сплата рентних платежів до бюджету повністю відповідає ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого наказом ДПА України від 30 вересня 2004 року № 571.
Представник відповідача ДПІ у м. Львові в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в запереченні на позов. Додатково пояснив, що сплата рентних платежів позивачем є протиправною, оскільки платниками рентної плати за користування надрами та зборів за геологорозвідувальні роботи можуть бути лише юридичні та фізичні особи, які отримали спеціальні дозволи на користування. Зазначив, що діяльність, повязана з користуванням нафтогазоносними надрами повинна здійснюватися на умовах договору про спільну діяльність лише власником такого дозволу. Інший учасник спільної діяльності, який не має спеціального дозволу, може приймати участь у спільній діяльності шляхом внесення коштів або майна тощо, проте не може здійснювати діяльність, повязану із користуванням нафтогазоносними надрами.
Представник відповідача ДПІ у Галицькому районі м. Львова в судове засідання не зявився, заперечення проти позову не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. Про причини неявки суд не повідомив, а тому суд ухвалив розглядати справу без його участі.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача оператор по договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не повязаної зі створенням юридичної особи з експлуатації Черемхівсько-Струпківського газового родовища від 16.12.1997 року Спільне Українсько-Канадське Підприємство «Коломийська нафтогазова компанія» «Дельта»явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце його проведення. В судових засіданнях, в яких брав участь представник третьої особи, позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, викладених в поясненнях. Зазначив, що податковий облік результатів спільної діяльності здійснює підприємство, яке відповідно до Договору про спільну діяльність визначене відповідальним за його ведення, у порядку визначеному у ст. 7.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та у відповідності до порядку ведення обліку результатів спільної діяльності визначеного наказом ДПА України від 30.09.2004р. №571 «Про затвердження форми Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, Порядку його складання та Порядку введення податкового обліку результатів спільної діяльності». Цим наказом передбачено можливість включення до складу валових витрат спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, яка провадить на підставі договору про спільну діяльність, сплачених (нарахованих) у відповідності до законодавства податків, зборів (обовязкових платежів), в тому числі рентних платежів. Спільна діяльність за договором про спільну діяльність з дослідно-промислової розробки Черемхівсько-Струпківського газового родовища здійснюється на підставі спеціального дозволу, право власності на який належить ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія».
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи на підставі направлень від 30.04.2009 року № 38/23-2 та від 02.06.2009 року № 48/23-2, згідно із ст. 11, п.п. 1, 2 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, відповідно до плану-графіка ДПІ у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.07.2009 року № 242/23-2/01432606.
За результатами перевірки встановлено, що в порушення ч. 3 ст. 14 Закону України «Про нафту і газ»від 12.07.2001 року № 2665-ІІІ, абз. 2 п. 1, п. 13-1 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.01.1999 року № 115 «Про затвердження Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння»та п.п. 5.5 п. 5 Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженого спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр і ДПА України від 23.06.1999 року № 105/309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.1999 року № 474/3767, ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»не нараховано та не сплачено збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету за 2008 рік за Договорами про спільну інвестиційну діяльність на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, комерційну (промислову) експлуатацію та розробку нафтогазових ресурсів, як власника спеціального дозволу, у результаті чого занижено податкові зобовязання по збору за геологорозвідувальні роботи на загальну суму 180398 грн. 83 коп., в тому числі: за І квартал 2008 року у розмірі 114569 грн. 27 коп.; за ІІ квартал 2008 року у розмірі 25937 грн. 61 коп.; за ІІІ квартал 2008 року у розмірі 13444 грн. 96 коп.; за ІV квартал 2008 року у розмірі 26446 грн. 99 коп.
Перевірка правильності обчислення та внесення до Державного бюджету України ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»збору за геологорозвідувальні роботи здійснювалась на підставі податкових розрахунків по збору за геологорозвідувальні роботи, вахтових журналів, добових рапортів, місячних звітів про видобуток вуглеводів, актів приймання-передачі природного газу.
На підставі вказаного вище акту перевірки від 14.07.2009 року № 242/23-2/01432606, рішення ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинних скарг від 08.10.2009 року № 17153/10/25-005/258-269, рішення ДПА у Львівській області від 23.12.2009 року № 28301/10/25-005/1180, та рішення ДПА України від 05.03.2010 року № 4608/7/25-0215, ДПІ у м. Львові прийнято податкові повідомлення-рішення: від 28.07.2009 року № 12569 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 14.10.2009 року № 12569/1/17458 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.; від 31.12.2009 року № 12569/2/22787 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп., ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 року № 12569/3/22787 в частині визначення податкового зобовязання по платі за користування надрами для видобування корисних копалин на суму 8502 грн. 45 коп., з яких основний платіж 5554 грн. 97 коп. та штрафні (фінансові) санкції 2947 грн. 48 коп.
Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.
Судом встановлено, що між Спільним українсько-канадським підприємством «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», Компанією «Момент Ентерпрайзис Інк», ВАТ «Агронафтогазтехсервіс»та ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія»укладено Договір про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не повязану зі створенням юридичної особи з експлуатації Черемхівсько-Струпківського газового родовища від 15.12.1997 року, який затверджено головою Держкомгеології України, зареєстровано в управлінні зовнішніх економічних звязків Івано-Франківської області державної адміністрації Міністерства зовнішніх економічних звязків України 06.01.1998 року за № 1326-004 та взято на облік Коломийською обєднаною державною податковою інспекцією, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 05.12.2000 року № 12427/283.
Метою вказаного Договору є спільна інвестиційна та виробнича діяльність сторін договору щодо організації й здійснення геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки Черемхівсько-Струпківського газового родовища та можливої промислової розробки Черемхівсько-Струпківського газового родовища з метою отримання прибутку. Власником ліцензії (спеціального дозволу) на користування надрами № 2657 від 14.05.2002 року на Черемхівсько-Струпківське родовище є позивач ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія».
Згідно з вказаним Договором про спільну діяльність, один з учасників оператор Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», здійснює відкриття рахунку, ведення балансу спільної діяльності і організацію ведення окремих справ спільної діяльності. Оператором за цим договором є Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта».
На виконання положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оператор - Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта»взяте на облік в органах державної податкової служби 28.04.1999 року за № 272847739, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.
Укладення такого договору передбачено Главою 77 Цивільного кодексу України та ст. 49 Закону України «Про нафту і газ», які вказують, що у разі, якщо діяльність, пов'язана з користуванням нафтогазоносними надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобов'язаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами. Крім того, нормою п. 7.7.1. п. 7.7. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що спільна діяльність без створення юридичної особи провадиться на підставі договору про спільну діяльність, яким передбачається обєднання коштів або майна учасників для досягнення спільної мети.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нафту і газ»користувач нафтогазоносними надрами юридична або фізична особа, що має спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами з метою пошуку та розвідки родовищ нафти і газу, видобутку нафти і газу або їх зберігання, повернення (захоронення) супутніх і стічних вод, інших відходів, що видобуваються в процесі розвідки і родовищ нафти і газу.
Спільна діяльність за договором від 16.12.1997 року повязана із здійсненням дослідно промислової розробки Черемхівсько-Струпківського газового родовища на підставі спеціального дозволу, виданого Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, власником якого є ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України». Обсяг природного газу, що видобувається у процесі виконання Договору є спільною частковою власністю учасників згідно з умовами вказаного договору, ст. 1134 Цивільного кодексу України, що не суперечить положенням ст. 10 Закону України «Про нафту і газ»та ст. 24 Кодексу про надра.
Враховуючи те, що обсяг видобутку природного газу за договором обліковується на балансі спільної діяльності оператора Спільного українсько-канадського підприємства «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта», вказаний оператор за договором про спільну діяльність здійснював нарахування та сплату до відповідного бюджету рентної плати та збору за геологорозвідувальні роботи, виконанні за рахунок державного бюджету. Сплата та нарахування рентних платежів здійснена оператором договору про спільну діяльність від 16.12.1997 року у повному обсязі та відповідно до вимог чинного законодавства України.
Згідно з положенням ст. 49 Закону України «Про нафту і газ», якщо діяльність повязана з користуванням нафтогазоносних надрами, здійснюється на умовах договору про спільну інвестиційну діяльність, спільне виробництво, виробничу кооперацію, один із учасників цього договору зобовязаний мати відповідний спеціальний дозвіл на користування нафтогазоносними надрами, тому, використання спеціального дозволу в межах договору про спільну діяльність є правомірним.
Правовий аналіз договору про спільну діяльність, одним з учасників якого є позивач, дає підстави стверджувати, що він не містить положень про передачу від одного учасника як внеску до спільної діяльності дозволу на користування надрами. Вказаним вище договором передбачено внески до спільної діяльності у формі фінансових коштів відповідно до розробленого сторонами бюджету. Отже, внеску до спільної діяльності у формі дозволу на користування надрами позивачем здійснено не було.
Суд не бере до уваги посилання відповідачів на порушення позивачем вимог ст. 14 Закону України «Про нафту і газ», яка встановлює заборону відчужувати будь-яким чином права надані спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами, з наступних міркувань. За змістом ч. 4 ст. 14 вказаного Закону, забороняється відчуження прав, наданих спеціальним дозволом на користування нафтогазоносними надрами. Права користувачів надрами визначені в ст. 24 Кодексу України про надра, відповідно до якої користувачі надрами мають права: здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу; розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу; здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини; на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами. Разом з тим, жодне з цих прав, у т.ч. право видобування, яке набуто ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України»відповідно до отриманої ліцензії, не є внеском до майна спільної діяльності. Як вбачається з матеріалів справи, спеціальний дозвіл на користування надрами перебуває на балансі ДП «Західукргеологія»НАК «Надра України». Таким чином, ліцензія (спеціальний дозвіл) в спільне майно Договору про спільну діяльність не передавалась.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування»платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно із законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі).
При цьому, згідно з п. 1.1 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», що є спеціальним законом з питань оподаткування, та яким встановлено порядок погашення зобовязань юридичних осіб або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), визначає платникими податків юридичних осіб, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають такого статусу на яких згідно з законом покладено обовязок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обовязкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.
Підпункт 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачає, що порядок обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом Державною податковою адміністрацією України. На виконання зазначеної норми, наказом ДПА України від 30.09.2004 року за № 571 затверджено Форму Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, Порядку його складання та Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності, який встановлює наступне:
-порядок ведення обліку податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи застосовується особою, яка уповноважена іншими сторонами згідно з умовами договору про спільну діяльність вести облік результатів спільної діяльності, та учасниками такого договору;
-облік результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи ведеться уповноваженим платником окремо від обліку результатів іншої господарської діяльності такого платника(п.3. Порядку про ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи);
-уповноважений платник несе відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку, який було обчислено від спільної діяльності. (п.8. Порядку про ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи);
-Додаток Р1 до рядка 04.4. Звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи окремими рядками передбачає, що рентні платежі (4.4.5.) та збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (4.4.9. додатку Р1), які відносяться платником до валових витрат звіту в рядку сума податків зборів (обовязкових платежів) код рядка 04.4.;
- п.2.15. Порядку складання звіту про результати спільної діяльності на території України без створення юридичної особи містить посилання на статті Закону «Про оподаткування прибутку підприємств”, якими слід керуватись при заповнення звіту платником податку, де зазначено, що при віднесені витрат понесених платником на сплату рентних платежів та збору на геологорозвідувальні роботи до валових слід керуватись п.п.5.2.5 п.5.2. ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тобто, саме оператор договору про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не повязану зі створенням юридичної особи з експлуатації Черемхівсько-Струпківського газового родовища від 16.12.1997 року Спільне українсько-канадське підприємство «Коломийська нафтогазова компанія «Дельта»у відповідності до викладеного вище має право вести податковий облік і виступати у податкових правовідносинах платником податків, зборів (обовязкових платежів), а не позивач ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія».
Під час розгляду справи суд встановив, що видобування корисних копалин здійснювалось не ДП НАК «Надра України»«Західукргеологія», а договором про спільну діяльність, і саме тому договір про спільну діяльність було взято на облік у органах податкової служби як платника податків та загальнообовязкових платежів, а не позивача, і саме оператор по договору про спільну діяльність, як уповноважений учасник сплачував плату за користування надрами до бюджету. Нарахування і сплата вказаних платежів до бюджету здійснювалась оператором на підставі виданих доручень.
Згідно із ст. 3 Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»від 05.02.2004 року № 1456-ІV, платниками рентних платежів є субєкти підприємницької діяльності, що здійснюють видобуток нафти, природного газу чи газового конденсату в межах території України та зареєстровані платниками податку.
Відповідно до п. 2 Порядку обчислення і сплати до Державного бюджету України рентної плати за фату, газ і газовий конденсат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001р. № 256, платниками рентної плати є субєкти господарювання, які видобувають вуглеводневу сировину на підставі спеціальних дозволів на користування надрами, отриманих у встановленому законодавством порядку.
Вказані норми не спростовують наведеного вище, оскільки вони не регулюють особливостей оподаткування доходів за результатами спільної діяльності, зокрема сплати рентної плати і збору на геологорозвідувальні роботи.
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно з п.п. 5.2.5 п.5.2 ст. 5 Закону рентні платежі, плата за користування надрами та збір за геологорозвідувальні роботи включаються до складу валових витрат платника податку.
Отже, нарахування і сплата відповідних зборів і платежів за договором про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не повязану зі створенням юридичної особи з експлуатації Черемхівсько-Струпківського газового родовища від 16.12.1997 року оператором договору відповідає вимогам чинного законодавства.
Відтак, за результатами дослідження наданих сторонами доказів справи суд вважає, що позивачем не порушено вимог чинного законодавства щодо сплати рентних платежів і збору за геологорозвідувальні роботи, а тому,спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на недостовірних висновках акта перевірки, а надані відповідачем обґрунтування заперечень на позов не відповідають чинному законодавству, та суперечать фактичним обставинам справи.
Згідно з п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Зважаючи на те, що на думку суду, позивачем не порушено вимоги податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є безпідставним та протиправним.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податку донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору з Державного бюджету.
Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними податкові повідомлення-рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Львові: від 28.07.2009 року № 12569; від 14.10.2009 року № 12569/1/17458; від 31.12.2009 року № 12569/2/22787 та податкове повідомлення-рішення, винесене Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова від 22.03.2010 року № 12569/3/22787.
3.Присудити на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України»«Західукргеологія»(місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Міцкевича, буд. 8, код ЄДРПОУ - 01432606) судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 04 травня 2011 року.
Суддя Гулик А.Г.
З оригіналом згідно
Суддя Гулик А.Г.
Судове рішення № 16071588, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 28.04.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2550/10/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: