Постанова № 16070951, 18.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р. № 2а-1287/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Запотічного І.І.,

суддів Хоми О.П., Шинкар Т.І.

з участю секретаря судового засідання Жарської І.М.

за участі представника позивача Грень Т.Я., представника відповідача Пастернак У.І.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Дрогобицький машинобудівний завод»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі про визнання податкових повідомлень-рішень № 0000882301/3; № 0000862301/3; № 0001532301/3 від 02.02.2009 року не чинними.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі було проведено планову виїзну перевірку господарської діяльності позивача з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2008 року на підставі чого Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі було складено акт від 18.06.2009 за № 465/23-1/00153362, згідно якого відповідачем видано податкові повідомлення-рішення № 0000862301/3; №0000882301/3; №0001532301/3 від 02.02.2009 року.

Зазначає, що відповідно до акту перевірки ревізори дійшли висновку, що ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»порушило вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», щодо валових витрат в період з липня 2007 року до травня 2008 року необґрунтовано віднесено кошти в сумі 996 521,00 грн. та за 4 квартал 2008 року завищено валові витрати на суму 3583333, 00 грн., також вказано порушення Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податкові зобовязання на суму 8082 грн.

Позивач вважає, що відповідачем неправомірно прийняті вищезазначені податкові повідомлення-рішення з огляду на те, що висновки податкового органу, які знайшли своє відображення у відповідному акті перевірки, не відповідають вимогам чинного законодавства України з наступних підстав.

Позивач зазначає, що згідно договорів, актів виконаних робіт, специфікацій ним віднесено до валових витрат дану суми отриманих агентських послуг з маркетингу та послуг по сприянню продажу продукції, що безпосередньо повязано з господарською діяльністю товариства. 31.03.2008 року між позивачем і ТзОВ «Гетера-В»був укладений договір переводу боргу за яким всі зобовязання на суму 4300000, 00 грн, взяло на себе ТзОВ «Гетера-В»Під час перевірки податковим органом зясовано, що ТзОВ «Гетера-В»згідно його внутрішньої бази даних 28.10.2008 року було визнано банкрутом. У відповідь позивачем надано архів газет «Голос України»та «Урядовий курєр»за період з 28.10.2008 року по 19.11.2008 року в яких друкуються повідомлення про визнання банкрутства. Таких повідомлень, щодо ТзОВ «Гетера-В»в даних засобах масової інформації не було. Щодо порушень Закону України «Про податок на додану вартість»відповідач виявив недостачу матеріальних цінностей і на основі цього вирішив, що позивач занизив податкові зобовязання на суму 8082 грн . В свою чергу позивачем було надано копію статуту в якому передбачено, що в разі якщо сума є більшою за 10000 грн. рішення про списання матеріальних цінностей має виключно Спостережна рада товариства. Оскільки зібрання Спостережної ради товариства на час перевірки ще не відбулось, вважає, що до цього часу майно рахується на балансі товариства.

07.06.2010 року позивач подав заяву про зміни та доповнення до позовної заяви, згідно з якою просив визнати податкові повідомлення рішення № 0000862301/3; №-0001532301/3; №- 0000882301/3 від 02.02.2009 року не чинними.

28.09.2010 року ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»знову подало зміни та доповнення до позовної заяви, згідно якої просить винести постанову про скасування податкових повідомлень рішень за № 0000862301/3; №0001532301/3; № 0000882301/3 від 02.02.2009 року;

11.10.2010 року позивач подає зміни та доповнення до позовної заяви, згідно яких просить ухвалити рішення про скасування податкового повідомлення рішення за № 0000882301/3 від 02.02.2010 року на суму 119331,00 грн., з яких 82248,00 грн. сума завищеного бюджетного відшкодування, а 37083,00 грн. штрафні санкції; скасувати податкове повідомлення рішення за № 0000862301/3 від 02.02.2010 року на суму 2041162,00 грн., з яких 1144963,00 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 896 199,00 грн. штрафні санкції; скасувати податкове повідомлення рішення за № 0001532301/3 від 02.02.2009 року на суму 963752,00 грн. з яких 642501,00 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 321251,00 грн. штрафні санкції.

18.04.2011 року представником позивача у звязку з адміністративним оскарженням податкових повідомлень-рішень уточнено позовні вимоги та він просить визнати не чинними податкові повідомлення-рішення № 0000862301/0 від 03.07.2009 року, № 0000882301/0 від 03.07.2009 року, № 0001532301/3 від 02.02.2009 року.

В судовому засіданні представник позивача в обґрунтування позовних вимог надав пояснення аналогічні, викладеним в позовній заяві та уточненнях до позовної заяви. Він пояснив, що відповідно до чинного законодавства не допускається в акті перевірки відображення необґрунтованих даних, та зазначив, що позивач не знав та не міг знати про те, що ведеться справа про визнання банкрутом ТзОВ «Гетера - В»м. Дніпропетровськ, що жодної ліквідації матеріальних цінностей не було, а отже вони і надалі числяться на балансі товариства.

ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області у поясненні на позовну заяву заперечує проти вимог позивача та просить відмовити йому у задоволенні позову.

Зазначив, що в наданих позивачем актах виконання робіт не конкретизувались, які саме послуги надавались та їх обсяги. Відсутні звіти про зроблену роботу. Також перевіркою наказів керівника на відрядження працівників підприємства встановлено, що близько 30 % робочого часу вони перебували у відрядженнях повязаних зі збутом продукції та пошуку ринку збуту. Вважає, що керівництво підприємства з штатом власних менеджерів успішно здійснювало діяльність по менеджменту продукції підприємства та його збуту самостійно, використавши на це власні трудові, матеріальні, технічні та інтелектуальні ресурси. У звязку з цим немає підтвердження фактичного надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено використання підприємством у власній господарській діяльності та відсутні підстави для включення до валових витрат даних послуг.

По питанню завищення позивачем валових витрат відповідач зазначив, що ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»на підставі договору №54 від 01.11.2007 року укладеного з ПП «Селена»перераховує кошти як попередню оплату за металопрокат. Однак перевіркою встановлено, що ПП «Селена»не передала у власність ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»товар, а 31.03.2008 року заключила договір б/н переводу боргу, яким передбачено, що ПП «Селена»переводить, а ТзОВ «Гетера-В»приймає на себе виконання зобовязань перед ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод». Станом на 31.12.2008 рік дебіторська заборгованість ТзОВ «Гетера-В»залишається. Після чого відповідачем було направлено запит в центральну базу даних ДПА України та встановлено, що ТзОВ «Гетера-В»скасовано державну реєстрацію та ліквідовано 19.11.2008 року. Крім цього, перевіркою встановлено, що ПП «Селена»теж визнано банкрутом та скасовано реєстрацію 20.05.2008 року. Оскільки перераховані ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»кошти на користь ПП «Селена»- ТзОВ «Гетера-В»не компенсовані товаром, роботами чи послугами, яке б підприємство використало для виробництва продукції, і не буде компенсоване в майбутньому відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»дана операція є безповоротною фінансовою допомогою і не відноситься до складу валових витрат.

Що стосується заниження податкових зобовязань відповідач зазначив, що ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»відвантажив Компанії Dorado Consult LLP (Великобританія), згідно контракту №Tgl-08 від 15.09.08 року, обладнання про що свідчить ВМД №209020000/7/006641 та ВМД №209020000/7/006642 від 23.12.2008 року. Після чого подав податкову декларацію в грудні за нульовою ставкою, проте продукція перетнула митний кордон України відповідно до відмітки митного органу на вищезгаданих ВМД 10.01.2009 року. Вважає, що було порушено пп. 6.2.1 п.6.2 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Також відповідач зазначає, що у позивача було встановлено недостачу ТМЦ. На підставі направлення директора ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»№206 від 20.11.2007 року було створено комісію та проведено інвентаризацію ТМЦ за результатами якої був складений протокол від 24.12.2007 року, в якому вказані розбіжності по результатам інвентаризації, а саме: встановлено відсутність основних засобів на загальну суму 40410 грн. 00 коп., а відповідно до п. 4.9 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість»передбачено якщо основні виробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку то підприємство сплачує з нього ПДВ, чого підприємством не зроблено.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оглянувши та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що на підставі відповідних направлень працівниками Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.12.2008 року.

За результатами перевірки складено Акт від 18.06.2009 за № 465/23-1/00153362, згідно з висновками якого встановлені порушення позивачем положень пп. 5.2.1, пп. 5.3.9, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.9 ст. 4, пп. 6.2.1, ст. 6 пп. 7.3.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем щодо позивача було прийнято податкові повідомлення рішення за № 0000882301/0 від 03.07.2009 року на суму 119331,00 грн. з яких 82248,00 грн. сума завищеного бюджетного відшкодування, а 37083,00 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення рішення за № 0000862301/0 від 03.07.2009 року на суму 2041162,00 грн., з яких 1144963 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 896199,00 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення рішення за № 0000872301 від 03.07.2009 року на суму 1069982 грн., з яких 713321 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 356661 грн. штрафні санкції.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області винесено податкові повідомлення рішення за № 0000882301/2 від 26.11.2009 року та № 0000882301/3 від 02.02.2009 року на суму 119331,00 грн. з яких 82248,00 грн. сума завищеного бюджетного відшкодування, а 37083,00 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення рішення за № 0000862301/2 від 26.11.2009 року на суму 2041162,00 грн. та № 0000862301/3 від 02.02.2009 року на суму 2041162,00 грн, з яких 1144963 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 896199,00 грн. штрафні санкції, податкове повідомлення рішення за № 0001532301/2 від 26.11.2009 року та № 0001532301/3 від 02.02.2009 року на суму 963752 грн., з яких 642501 грн. сума податкового зобовязання по основному платежу та 321251 грн. штрафні санкції.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»чинного на момент здійснення операцій, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.5.11 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до абзацу 4 п.п 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі підписаного агентського договору № 67/2007 від 24.10.2007 року між позивачем і ТзОВ КФ «ЗКВ», договору № 453-06 про надання маркетингових послуг від 01.11.2006 року укладеного між позивачем і ПП «Левис - МВ», договору про надання послуг №9 від 07.05.2007 року, договору №67/2007 від 10.10.2007 року укладеного між позивачем та ТзОВ КФ «ЗЕВ»протягом 2007 - 2008 років позивачем було проведено заохочувальні програми, умови яких визначені у додатках та передбачають, в тому числі, рекламу продукції, реалізацією якої займається позивач.

Виконання умов договорів підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконання агентських договорів та актами передачі комерційної інформації.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадку якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить визначення терміну «господарська діяльність», однак, згідно з пунктом 1.15 статті 1 даного Закону інші терміни, які використовуються в цьому Законі використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже з урахуванням вищезазначених правових норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарську діяльність особи слід вважати сукупністю господарських операцій цієї особи.

Пунктом 1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено наступні критерії господарської діяльності - направлення діяльності на отримання доходу та постійна (регулярна) участь особи в цій діяльності.

Натомість, зазначеною правовою нормою не встановлено вимог щодо отримання доходу від кожної конкретної господарської операції, такі вимоги встановлено відносно сукупності операцій - господарської діяльності.

Таким чином суд вважає, що позивач правомірно відніс до валових витрат суми сплачені за одержані агентські послуги з маркетингу та сприянню продажу продукції , виконаних агентом, що безпосередньо повязане з господарською діяльністю позивача.

Також виходячи з матеріалів справи суд вважає, що під час підписання Договору №54 від 01.11.2007 року між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»та ПП «Селена», позивач перерахувавши кошти як попередню оплату за металопрокат правомірно відніс їх на валові витрати.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) включаються до валових витрат, а згідно наданих бухгалтерських документів дана проводка відображена по рахунках №№ ДТ 621 Кт 311 3583 333,35 грн, ДТ 642 Кт 311 716666,67 грн.

В пунктах 5.3-5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»жодних обмежень щодо включення до валових витрат, дій передбачених договором №54 від 01.11.2007 року між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»та ПП «Селена»та Договором б/н переводу боргу від 31.03.2008 року між ПП «Селена»та ТзОВ «Гетера-В»не значиться.

Підпунктом 11.2.1. п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку.

Також на час виконання умов договору в позивача не було даних, що зазначені вище ПП «Селена»та ТзОВ «Гетера В»визнані банкрутом, адже ст. 25-1 Закону України «Про інформацію»передбачено, що податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій.

Стосовно здійснення зовнішньо економічної діяльності за контрактом №Tgl-08 від 15.09.08 року між ВАТ «Дрогобицький машинобудівний завод»та Компанії Dorado Consult LLP (Великобританія) відповідно до п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить нуль відсотків до бази оподаткування.

Відповідно до пп. 6.2.1. п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з: поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

Також згідно ст. 194 Митного кодексу України передбачено, що експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України.

Стаття 195 Митного кодексу України «Умови переміщення товарів у режимі експорту» щодо вивезення товарів за межі митної території України в режимі експорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови вивезення товарів за межі митної території України. Отже після подання ВМД №209020000/7/006641 та ВМД №209020000/7/006642 від 23.12.2008 року даний вантаж був опломбований та взятий під митний контроль.

Згідно пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) зокрема вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається подія в даному випадку відвантаження товарів.

Таким чином суд приходить до переконання, що по даному епізоду позивачем не порушено вимог Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податковим органом безпідставно по цьому епізоду визначено позивачу податкове зобовязання.

Стосовно виявлення нестачі ТМЦ в сумі 40 410 грн., суд вважає, що директор підприємства не мав повноважень на списання даних матеріальних цінностей, адже статутом підприємства передбачено, що дозволена йому сума списання таких становить 10000 грн, а сума більша за 10000 грн. виключно списується Спостережною радою товариства, яка цього не робила, на момент проведення перевірки матеріальні цінності рахувалися на балансі підприємства. Таким чином суд приходить до переконання що податковим органом безпідставно визначено позивачу податкове зобовязання з податку на додану вартість по цьому епізоду.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області .

Керуючись ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 71 - 86, 143, 146, 158, 160 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області № 0000862301/0 від 03.07.2009 року, № 0000882301/0 від 03.07.2009 року, № 0001532301/3 від 02.02.2009 року.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 23.04.2011 року

Головуючий суддя Запотічний І.І.

Суддя Хома О.П.

Суддя Шинкар Т.І.