Постанова № 16070845, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. № 2а-9347/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судових засідань Дака Т.П.,

представника позивача Василишин В.Р., представника відповідача Мамая П.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

в с т а н о в и в:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області №0000272311/0 від 04.10.2010 року та №0000282311/0 від 05.10.2010 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21.10.2010 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду на 08.11.2010 року.

Ухвалою суду від 22.03.2011 року у справі №2а-1949/11/1370 адміністративні справи №2а-1949/11/1370 за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області про визнання нечинним наказу, та №2а-9347/10/1370 за адміністративним позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»до Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області про визнання нечинними податкові повідомлення рішення обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні 10.05.2011 року судом проголошено вступну і резолютивну частину постанови.

Представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області №0000272311/0 від 04.10.2010 року та №0000282311/0 від 05.10.2010 року, оскільки висновки викладені в Акті перевірки, на підставі якого приймались такі податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні позовних вимог та додаткових письмових поясненнях, зазначив, що податок на додану вартість в сумі 54014 грн. та штрафні санкції на суму 27007 грн. були донараховані позивачу внаслідок неправильного ведення податкового обліку при здійсненні фінансово-господарських операцій з СТзОВ «Правда»(окремі основні засоби були реалізовані за ціною, що є нижчою за їх залишкову вартість). Крім того, під час проведення перевірки податковим органом виявлено порушення при нарахуванні та сплаті фіксованого сільськогосподарського податку за 2008-2009 роки. При цьому, представник позивача зазначив, що в акті перевірки (с.69) та у податковому повідомленні-рішенні №№0000282311/0 від 05.10.2010 року відображено порушення, але ревізором інспектором допущено описку замість ст.ст. 2,3,4 Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок», помилково зазначено пп.2,3,4. У зв'язку з допущеною помилкою, у результаті недосконалого функціонуванням версії інформаційно-аналітичної програми "АУДИТ" при винесенні рішення допущена помилка, у результаті якої у вказаному податковому повідомленні-рішенні визначено «податок на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності». В результаті допущеної помилки директору СТзОВ «Дружба»п. Жмур. Є.Я. ано 03.11.2010р. рекомендований лист, у якому вказано на те, що дані донарахування вважати за платежем «Фіксований сільськогосподарський податок»код платежу 160401.

Заслухавши доводи сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ДПІ у Бродівському районі Львівської області проведено планову виїзну перевірку СТзОВ «Дружба»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.06.2010 року, результати якої відображені в акті №239/23-018/30124588 від 28.09.2010 року.

Перевіркою встановлено порушення пп.7.4.1, п.7.4, ст.7 Закону України від 03.04.1997року №168/97- BP «Про податок на додану вартість», із внесеними змінами і доповненнями, у результаті чого встановлено заниження по загальній декларації за період з 01.10.2008р. по 30.06.2010р., встановлено його заниження всього у сумі 1 386 515грн., в тому числі за лютий 2009р. на 96000 грн.,за квітень 2009 р. 8 000 грн., за березень 2009р. на 108000грн. ,за травень 2009р. на 3000 грн.,за жовтень 2009р. на 206 905 грн., за грудень 2009р. на 5 776грн.,за січень 2010р. на 20 687 грн., за лютий 2010р. на 820 575 грн., за березень 2010р. на 68 631грн., за квітень 2010р. на 25 808 грн., за травень 2010р. на 23133грн. та завищено податковий кредит на суму 427 681 грн., в тому числі у місяці березні 2009р. на 96000 гри.,у місяці вересні 2009р. на 119 000грн., у місяці січні 2010р. на 5 776 грн., у місяці лютому 2010р. на 206905 грн. Також встановлено порушення п.2,3,4 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»03.02.1999р. №414-ХІУ, із внесеними змінами і доповненнями, у результаті чого занижено фіксований сільськогосподарський податок на 370 грн., в тому числі за 2008р. на 185 грн., за 2009р. на 185 грн., п.2.8, п.2.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ України від 15.12.2004 р. N637, у результаті чого виявлено перевищення ліміту каси в розмірі 2009,56грн., та порушено п.п 8.1.2 п.8.1 ст.8, абз.(а) п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІУ від 22.05.2003р. СТзОВ «Дружба»станом на 30.06.2010р. не перерахувало до бюджету податку з доходів фізичних осіб, нарахований із орендної плати за земельні паї фізичних осіб за 2009р. в сумі 78 162,04грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Бродівському районі Львівської області винесені податкові повідомлення-рішення №0000272311/0 від 04.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по сплаті податку на додану вартість в сумі 143409 грн. (основний платіж 54014 грн. та штрафні санкції 89395 грн.), та №0000282311/0 від 05.10.2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання по сплаті податку на прибуток підприємств в сумі 555 грн. (основний платіж 370 грн. та штрафні санкції 185 грн.).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми діючого на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, зокрема: Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»тощо.

Підпункт «б»пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000 року визначає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), aле не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду.

Відповідно до ст. 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно п.п. 17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Перевіркою встановлено, що у лютому 2009 року СТЗОВ «Дружба»реалізовано основні засоби СТЗОВ «Правда»по податковій накладній №511 від 01.02.2010 року на суму 4 450 000 грн., в т.ч. податок на додану вартість - 741 667 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку підприємства, зокрема оборотно-сальдових відомостей по рахунку 10, відображено, що деякі основні засоби (Трактор CASE Мх 270, Плуг LAMKEN, Зернозбиральний комбайн CASE 2388Е) при придбанні яких ПДВ віднесено до податкового кредиту, були реалізовані нижче залишкової вартості .

Відхилення між вартістю реалізації основних засобів та їх залишковою вартістю становить 270 070 грн., ПДВ 54 014 грн.

При цьому, суд вважає, що відповідач помилково прийшов до висновку, що податковий кредит в даному випадку повинен визначатись виходячи не з договірної ціни, як це визначено у п.п. 7.4.1, п.7.4.1, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а виходячи із залишкової вартості.

Крім цього, відповідно до змісту п.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість»- базою обкладення ПДВ є звичайна ціна.

Відповідно до п.1.18 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами»звичайна ціна - ціна, визначена звичайною за правилами, встановленими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.1.20.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. А відповідно до п. 1.20.5-1 цього Закону якщо звичайна ціна не може бути визначена з використанням норм попередніх підпунктів цього пункту, то для доказів обґрунтування її рівня застосовуються правила, визначені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також національними стандартами з питань оцінки майна та майнових прав. З метою оподаткування терміни "справедлива вартість", "ринкова вартість" та "чиста вартість реалізації", які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну «звичайна ціна», визначеного цим Законом.

Суд бере до уваги твердження представника позивача з приводу того, що відповідач безпідставно вважає «залишкову вартість»основних засобів їх «звичайною ціною», виходячи із наступних фактичних обставин.

Так, відповідно до договору купівлі-продажу №13 ОЗ від 04.01.2010 року, позивач продав ТзОВ «Правда»основні засоби на загальну суму 4 538 000 грн., в т.ч. ПДВ - 756 333,33 грн. Така сума продажу є нижчою за залишкову вартість.

Відповідно до акта прийому-передачі до Договору купівлі-продажу №1303 від 04.01.2010 року:

- вартість продажу Трактора CASE Мх 270 становить 350000,00 грн. (з ПДВ);

- вартість продажу Плуга LAMKEN становить 90000,00 грн. (з ПДВ);

- зернозбирального комбайна CASE 2388Е - 600 000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до експертної оцінки - Акт визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу №348 від 22.12.2009 року, вартість Трактора CASE Мх 270 складає 342000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до експертної оцінки - Акт визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу №349 від 22.12.2009 року, вартість Плуга LAMKEN складає 85000,00 грн. (з ПДВ).

Відповідно до експертної оцінки - Акт визначення дійсної ринкової вартості транспортного засобу №347 від 22.12.2009 року, вартість Зернозбирального комбайна CASE 2388Е становить 585 000,00 грн. (з ПДВ).

Таким чином, договірна ціна основних засобів є вищою за вартість визначену шляхом експертної оцінки.

Щодо оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000282311/0 від 05.10.2010 року, то судом встановлено наступне.

Представник відповідача визнав той факт, що в акті перевірки (с.69) та у податковому повідомленні-рішенні №№0000282311/0 від 05.10.2010 року допущено описку замість ст.ст. 2,3,4 Закону «Про фіксований сільськогосподарський податок», помилково зазначено пп.2,3,4. Таким чином, на підставі неіснуючої норми Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок»відповідач визначає до сплати позивачу податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) по податку, який не регулюється Законом України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З наведеного вбачається, що вимоги наведених вище нормативно-правових актів в процесі перевірки відповідачем недотримані, внаслідок чого висновки зроблені без з'ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішені питань, пов'язаних із притягненням платника податків до відповідальності за порушення ним вимог податкового законодавства.

Згідно із ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.2 та ст.11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги встановлені факти суд вважає, що відповідач, з урахуванням всіх обставин, діяв необґрунтовано та у спосіб, що непередбачений законами України. А тому вимоги ч.2 ст.71 КАС України щодо свого обов'язку довести правомірність своїх рішень відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є підставними та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бродівському районі Львівської області №0000272311/0 від 04.10.2010 року та №0000282311/0 від 05.10.2010 року.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба»3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 17 травня 2011 року.

Суддя Сакалош В.М.