Постанова № 16069284, 30.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2011 року Справа № 2а-3528/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисельовій Є.О.,

при секретарі судового засідання: Гапоновій І.В.

за участю сторін:

від позивача: Копилова Т.П.,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, -

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2011 року позивач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області, звернувся до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик», в якому просить стягнути з відповідача недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 4982, 85 грн. за період з 02.12.2010 по 08.02.2011 та нараховану пеню в сумі 1413, 30 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Господарське товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності. В порушення Закону України №1105-ХІУ від 23.09.2001 та підпунктів 4.12, 4.13, 4.14 Інструкції “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України”, затвердженої постановою Правління Фонду СНВ України від 12.07.2007 року №36, страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відповідачем перераховувались не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті страхових внесків.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, місце та дату судового засідання повідомлявся належним чином, причини не явки суду не повідомив.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Справи за участю Відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є адміністративними, оскільки відповідають вимогам пункту 1 частини першої статті З Кодексу адміністративного судочинства України стосовно визначення адміністративної справи.

Пункт 4 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Окрім того, такі справи не підпадають під перелік публічно-правових справ, визначених частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, на які не поширюється компетенція адміністративних судів.

Спеціальним законом, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві є Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”.

В судовому засіданні встановлено, що Господарське товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності та було зареєстровано у Відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області, про що свідчить страхове свідоцтво за №1205000048.

Частиною 2 ст. 45 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до ч.І ст. 47 зазначеного Закону, страхові тарифи, диференційовані по галузях економіки (видах економічної діяльності) залежно від класу професійного ризику виробництва, встановлюються законом.

Порядок взяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначається Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 12.07.2007 №36.

Пунктом 4.12 Інструкції, страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Згідно з п. 4.13 зазначеної Інструкції, нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з 07.02.2011 по 08.02.2011 була проведена перевірка Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Перевіркою встановлено, що станом на 02.12.2010 заборгованість страхувальника становить 51605, 30 грн., в тому числі 44276, 41 грн. недоїмка по страховим внескам, 4690, 64 страхові внески, строк сплати яких не настав, 2638, 25 грн. несплачена пеня, нарахована попередніми актами перевірки №133-09 від 26.10.2009 та №129-10 від 08.11.2010. За період з 02.12.2010 по 08.02.2011 заборгованість страхувальника збільшилась на суму нарахувань страхового внеску за грудень 2010 4982, 85 грн. та нараховану даним актом пеню 1413, 30 грн. і станом на 08.02.2011 становить 58001, 45 грн., в тому числі 53949, 90 грн. недоїмка по страховим внескам, 4051, 55 грн. пеня. (а.с.8).

Також відповідно до матеріалів справи 08.02.2011 було складено акт звірки розрахунків, який підписано начальником відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України в м. Брянці Луганської області Величко В.В. та директором ГТОВ фірма «Практик», відповідно до якого за відповідачем рахується загальна сума боргу по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 58001, 45 грн., в тому числі заборгованість яка утворилась станом на 02.12.2010 в розмірі 51605, 30 грн. та заборгованість, яка утворилась за період з 02.12.2010 до 08.02.2011 в розмірі 6396, 15 грн. Таким чином відповідач фактично узгодив суму заборгованості по страховим внескам.

Відповідно до п.5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені.

Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку недоїмку із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності не сплатив, доказів які б спростували доводи позивача, щодо наявності недоїмки в сумі 6396, 15 грн. не надав позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Лутугинському районі Луганської області звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.4 Декрету Кабінета Міністрів України “Про державне мито”від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999р. №1105-ХІУ (зі змінами та доповненнями), ст.ст. 2, 17, 87, 94, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянці Луганської області до Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» про стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань задовольнити повністю.

Стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Практик» (місцезнаходження: 94100 Луганська область, м. Брянка, вул.. Харківська, 15а, р/р 26004301181556 ПИБ м. Алчевськ, МФО 304342, код 21847746) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Брянка Луганської області (місцезнаходження: 94100 Луганська область, м. Брянка, пл.. Леніна, 4, р/р 37173412001253, МФО 804013 в УДК м. Луганськ, ідентифікаційний код 25926916) недоїмку по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в сумі 4982, 85 грн. (чотири тисячі дев'ятсот вісімдесят дві гривні 85 коп.) за період з 02.12.2010 по 08.02.2011 та нараховану пеню в сумі 1413, 30 грн. (одна тисяча чотириста тринадцять гривень 30 коп.), всього 6396, 15 грн. (шість тисяч триста дев'яносто шість гривень 15 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 03 червня 2011 року.

СуддяЄ.О. Кисельова