Постанова № 16069254, 30.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 травня 2011 року Справа № 2а-3842/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді:Ірметової О.В.

при секретарі: Вівдюк М.М.

за участю:

представників позивача: Хома Б.М., Леонова З.І.

представників відповідача: Глушков Г.В., Дядько Г.П., Камленок Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1811184,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача за період з 02.03.2010 по теперішній час утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1811184,33 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість. На адресу відповідача надсилалися вимоги про сплату податкового боргу, але податковий борг не сплачений, тому позивач просить стягнути податкову заборгованість з відповідача.

У судовому засіданні представники позивача заявили про зменшення позовних вимог та просили стягнути з відповідача 1751183,79 грн., надали пояснення щодо суті позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні визнали адміністративний позов у повному обсязі та просили з урахуванням фінансового стану підприємства встановити порядок виконання рішення суду шляхом погашення боргу щомісячною платою рівними частинами протягом 10 років.

Заслухавши пояснення представників позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, заяву уповноваженої особи представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, органи державної податкової служби виконують функцію щодо подання до судів позови про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, у разі наявності податкового боргу податковий орган за платника податку погашає податкову заборгованість шляхом стягнення коштів не раніш через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що відповідач Комунальне підприємство «Лисичасьнктепломережа» зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 18 жовтня 1996 року (а.с.7, 65-69).

КП «Лисичасьнктепломережа» взято на облік платником податків в ДПІ в м. Лисичанську Луганської області та є платником податку на додану вартість (а.с.70).

21.02.2011 відповідач подав по податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року, в якій в рядку 27 самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 529870,00 грн. (а.с.8-9).

18.03.2011 відповідач подав по податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року, в якій в рядку 27 самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 417937,00 грн. (а.с.10-11).

19.04.2011 відповідач подав по податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2011 року, в якій в рядку 25 самостійно визначив суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, в сумі 1063948,00 грн. (а.с.12-13).

23 січня 2002 року податковим органом на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу №1/45 від 21.01.2002, яку було отримано відповідачем 25.01.2002 (а.с.14).

26 березня 2002 року податковим органом було винесено другу податкову вимогу №2/302, яка була отримана відповідачем (а.с.15).

Згідно облікової картки платника податку станом на травень 2011 року за відповідачем обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість у сумі 1751183,79 грн. (а.с.31-64).

Таким чином матеріалами справи підтверджено наявність податкового боргу з податку на додану вартість щодо якої заявлено вимоги про стягнення, та позивачем дотримано строк звернення до стягнення податкового боргу, тому позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

Крім того, представники відповідача визнали адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 136 КАС України відповідачможе визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст. 112 КАС України, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

З урахуванням того, що у судовому засіданні було встановлено наявність податкового боргу та відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі та судом прийнята заява про визнання адміністративного позову, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу підлягають зодоволенню.

Представником відповідача також було надано заяву про встановлення порядку виконання судового рішення, в обґрунтування якої відповідач зазначив, що затримка із сплати податкового боргу мала місце із причини складного фінансового стану, у якому опинилося підприємство та надав заяву про встановлення порядку та строків виконання рішення суду.

Представники позивача заперечували проти встановлення порядку та строку виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 257 КАС встановлено, що у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Аналізуючи вищенаведені норми закону та надані відповідачем документи, на підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про встановлення порядку виконання рішення суду шляхом щомісячної сплати податкового боргу протягом 10 років.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, так як позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 4 Декрету Кабінета Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року та при поданні заяви не сплачував судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Лисичанську Луганської області до Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» (93100, м. Лисичанськ, вул. Баумана, 17, і.к. 13401321) на користь Державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1751183,79 грн. (один мільйон сімсот пятдесят одну тисячу сто вісімдесят три грн. 79 коп.).

Встановити порядок виконання рішення суду шляхом сплати податкового боргу рівними частками, починаючи з 01 червня 2011 року по 01 червня 2021 року включно, до Державного бюджету щомісячно по 14616,79 грн.

Зобовязати позивача, Державну податкову інспекцію в м.Лисичанську Луганської області внести відповідні зміни щодо встановлення порядку та строку виконання рішення суду, у картках особових рахунків Державного підприємства «Луганськвугілля» в особі Комунального підприємства «Лисичанськтепломережа» з податкової заборгованості у сумі 1751183,79 грн. (один мільйон сімсот пятдесят одну тисячу сто вісімдесят три грн. 79 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30 травня 2011 року.

СуддяО.В. Ірметова