Категорія №10.1
ПОСТАНОВА
Іменем України
02 червня 2011 року Справа № 2а-4206/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ципко О.В.,
при секретарі Бородіній І.Ю.,
за участю прокурора - заявника: Сайтарли І.М.,
представників сторін:
від позивача: не прибув,
від відповідача: не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за адміністративним позовом прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості до державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,-
ВСТАНОВИВ
24.05.2011 року прокурор м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості звернувся до суду з позовом до державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль", в якому просить стягнути заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 65449,74 грн., у т.ч. недоїмка 60958,66 грн. та пеня 4491,08 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувалися страхові внески до Лисичанського міського центру зайнятості, в результаті чого заборгованість зі сплати страхових внесків склала 65449,74 грн. Просив задовольнити позовні вимоги.
Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення по суті позовних вимог та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не прибув, надав до канцелярії суду клопотання про проведення судового засідання без його участі та позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, однак 31.05.2011 року через канцелярію суду надав відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 65449,74 грн. виникла через незалежні від підприємства обставини, оскільки єдиним споживачем теплової енергії, виробленої державним підприємством "Лисичанська теплоелектроцентраль" є ВАТ "Лисичанська сода". Однак, з 01 квітня 2009 року ВАТ "Лисичанська сода" припинило виробництво содо-продукції у зв'язку з перевиробництвом, відсутністю ринків збуту та здійсненням техні чного ремонту обладнання, таким чином, енергообладнання державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" було зупинене через відсутність потреби у виробництві теплової енергії для основного споживача. На сьогоднішній день підприємство не здійснює виробництво теплової енергії для промислового споживача через заборгованість останнього в сумі 35,898 млн. грн. за спожиту теплову енергію. В свою чергу, державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль" має заборгованість перед ДК "Газ Украї ни" НАК "Нафтогаз України" за спожитий природний газ, необхідний для виробництва теплової енергії в сумі 75 млн.грн. Крім того, через несвоєчасний перегляд Національною комісією регулювання електроенергетики України тарифу на виробництво теплової енергії збитки підприємтсва становлять 22,1 млн.грн. За станом на 01.01. 2011р. ДП "Лисичанська теплоелектроцентраль" здійснює виробництво та відпуск теплової енергії тільки для надання послуг з опалення населенню, так як ви робництво продукції основним споживачем ВАТ «Лисичанська сода» зупинене, що складає лише 5% від загальної виробничої потужності підприємства. У зв'язку з цим підприємство через незалежні від нього причини не мало мож ливості своєчасно та в повному обсязі сплачувати заборгованість із сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випа док безробіття.
Вислухавши у судовому засіданні прокурора та представника відповідача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до статті 121 Конституції України, на органи прокуратури покладається, зокрема, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судовчинства встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, позивач Лисичанський міський центр зайнятості, 21.01.1992 року зареєстрований виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 190221 (а.с.5).
Відповідач - державне підприємство "Лисичанська теплоелектроцентраль" (ідентифікаційний код 00131067) зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів 11.12.1997 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію №405 (а.с.11) та є платником страхових внесків до Фонду загальнообов”язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі Закон), функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (надалі Закон) всі роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю), починаючи з 1 січня 2001 року дня набуття чинності вказаним Законом повинні сплачувати внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за найманих працівників у порядку та в розмірах, передбачених Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Закону, Фонд зобовязаний забезпечувати збір страхових внесків; виплачувати забезпечення та надавати соціальні послуги, передбачені цим Законом; вживати заходів до раціонального використання коштів і забезпечення фінансової стабільності Фонду; контролювати правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань страхування на випадок безробіття, правильність призначення роботодавцем та виплати застрахованим особам допомоги по частковому безробіттю; щорічно складати звіт про результати своєї діяльності та подавати його Кабінету Міністрів України; інформувати застрахованих осіб про результати своєї роботи через засоби масової інформації.
Судом встановлено, що Лисичанським міським центром зайнятості була проведена перевірка державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду за період з 01.01.2009 року по 30.09.2010 року, про що було складено акт № 192. (а.с.12-13).
На підставі вищевказаного акту перевірки 06.01.2011 року позивачем було винесено рішення № 1 про стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), пені та штрафу з державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" в сумі 38754,35 грн. (а.с.16). 11.01.2011 року вказане рішення було отримано відповідачем, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.17).
Частиною 2 статті 35 Закону визначено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Відповідно до п. 9.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду № 339 від 18.12.2000 року встановлено, що роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками, або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, суми донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Як вбачається з матеріалів справи, державному підприємству "Лисичанська теплоелектроцентраль"нарахована пеня на повну суму недоїмки у розмірі 4491,08 грн.
13.05.2011 року між позивачем та відповідачем була проведена звірка взаєморозрахунків, про що складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків від 13.05.2011, в якому станом на 13.05.2011 року встановлена заборгованість зі сплати страхових внесків в розмірі 65449, 74 грн. у т.ч. пеня - 4491,08 грн. та недоїмка - 60959,66 грн. (а.с.18). Таким чином, відповідач самостійно визначив та зазначив суму заборгованості зі страхових внесків (недоїмки) до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у сумі 65449,74 грн.
Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).
На підтвердження позовних вимог прокурором м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості надано необхідні докази про наявність заборгованості у відповідача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття",ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 158163, 167, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ
Позовні вимоги прокурора м. Лисичанська Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанського міського центру зайнятості до державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків задовольнити повністю.
Стягнути з державного підприємства "Лисичанська теплоелектроцентраль"(адреса: 93105, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків,98, код 00131067, р/р 2600530100271, 26004014461003 у філії ВАТ КБ «Надра» Луганське РУ, МФО 304193) на користь Лисичанського міського центру зайнятості (адреса: 93113, Луганська область, м. Лисичанськ, пр.Леніна. 177, код 13391634) заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 65449,74 грн.( шістдесят пять тисяч чотириста сорок девять грн. 74 коп.) у т.ч. недоїмка 60958,66 грн. та пеня - 4491,08 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова складена у повному обсязі та підписана 07.06.2011 року.
СуддяО.В. Ципко
Судове рішення № 16068918, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 02.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-4206/11/1270. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: