Постанова № 16068892, 22.12.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 грудня 2010 року Справа № 2а-9684/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каюда А.М.,

за участю секретаря - Єгоровій О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 18.03.2010 ВП № 13465870, -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанов від 18.03.2010 ВП №15576013 ВП № 14475025,ВП № 14471039, ВП № 15398199, ВП № 14474978, ВП № 14474998, ВП № 14966982 ВП № 14966760 ВП № 14240213, ВП № 13932691, ВП № 13466868, ВП № 13664489, ВП № 17542579 ВП № 15575308, ВП № 1441129, ВП № 13183719, ВП № 13466801, ВП № 14475038, ВП № 14966889, ВП № 13466748 ВП № 13466503, ВП № 135089914, ВП № 13465755, ВП № 12351037, ВП № 15575133 ВП № 15575802 ВП № 14240792 ВП №13464967 ВП №13465870 ВП №13466584 ВП №14471181,ВП №14966957, ВП №14966872, ВП №113465385, ВП №12481575 ВП №12481449, ВП №13508898, ВП №13932656, ВП № 14994249, ВП № 14240339, ВП № 14240397 про накладання штрафів.

Ухвалою суду від 10 грудня 2010 року позовні вимоги Попаснянської РДА про скасування постанови про накладення штрафу від 18.03.2010 за виконавчим провадженням № 13465870 роз'єднані у самостійне провадження.

В обґрунтування пред'явленого позову позивач зазначив наступне.

01.11.2010 на адресу позивача надійшли постанови відповідача про накладення штрафу на боржника за невиконання рішень Луганського окружного адміністративного суду, в тому числі й постанова від 18.03.2010 ВП № 13465870. Позивач вважає постанову незаконною та необґрунтованою з огляду на наступне.

УПСЗН Попаснянської РДА є бюджетною та неприбутковою організацією. Виконати рішення суду позивач не зміг з незалежних від нього обставин.

Кошти на виплату допомоги до 9 травня надходять у вигляді субвенції з державного бюджету на розрахунковий рахунок № 35214005000157 «Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни», який є бюджетним цільовим рахунком, з якого і повинні стягуватися кошти на вищезазначені виплати. Кошти на виплату допомоги постраждалим унаслідок аварії на ЧАЕС та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку також нараховуються на бюджетні цільові рахунки (р/р 35218033001834 та р/р 35418027000157 відповідно) і повинні використовуватися виключно на виплату зазначеної допомоги.

Позивачем на кожну постанову про відкриття виконавчого провадження до відповідача надсилалися скарги, в яких давалися пояснення щодо поважності причин, через які рішення суду не можуть бути виконані.

Рішення суду не могли бути виконані через брак коштів та неможливість списання їх з рахунків позивача, оскільки на кожному з рахунків знаходяться кошти, які повинні використовуватися виключно на визначені виплати.

Тому позивач просить скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 18.03.2010 ВП № 13465870.

Представник позивача в судове засідання не прибув, до його початку надав суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією, або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також, якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України «Про державну виконавчу службу» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 вказаного Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно ч. 2 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження» у разі добровільного невиконання без поважних причин у встановлений строк рішення суду державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

Відповідно до вимог ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі. При подальшому невиконанні рішення боржником державний виконавець порушує клопотання перед судом про кримінальну відповідальність боржника відповідно до закону.

Тобто, вказаними нормами Закону передбачено накладення штрафу у разі невиконання рішення суду без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк.

Судом установлено, що на виконанні у ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Луганській області знаходиться виконавчий лист № 2а-15206, виданий Луганським окружним адміністративним судом 09.06.2009, про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області виплатити на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік.

18.03.2010 відповідачем винесено постанову про накладення на УПСЗН Попаснянської РДА штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду. Постанова про накладення штрафу надійшла на адресу позивача 01.11.2010.

Вказані обставини підтверджуються постановою про накладення штрафу, супровідним листом.

Позивачем не надано ані відповідачеві, ані суду доказів поважності причин невиконання рішення суду щодо виплати на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік.

Законодавство України надає можливість відкладення, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, але як вбачається з матеріалів справи, позивач з відповідними заявами не звертався. Крім цього, позивач не надав до суду доказів того, що ним було вжито заходів щодо виконання судового рішення у справі № 2а-15206. Суд вважає, що у позивача була можливість негайно виконати судове рішення в частині виплати на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що ним було оскаржено постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, оскільки таке оскарження не звільняє боржника від обов'язку виконати судове рішення.

Суд також не приймає посилання позивача на те, що причиною невиконання судового рішення є відсутність на його рахунку коштів для виплати грошової допомоги за рішенням суду.

Відповідно до ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату одноразової грошової допомоги створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена допомога, однак, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання даної допомоги, яка прямо передбачена законом та постановлена до стягнення судовим рішенням.

Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину неможливості виплатити кошти за рішенням суду, судом не може бути прийнято до уваги.

Згідно ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України. Крім того, згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до правової позиції Європейського суду по справі Кечко проти України, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Зважаючи на практику Європейського суду з прав людини невиконання рішення Управлінням праці та соціального захисту населення Попаснянської РДА стосовно виплати на користь ОСОБА_1 суми недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5-го травня як учаснику бойових дій в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком за 2008 рік, у зв'язку з відсутністю коштів є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, та яка є частиною національного законодавства, а також статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції.

Враховуючи, що позивачем без поважних причин, всупереч п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України, не були виконані вимоги державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області з примусового виконання виконавчого листа № 2а-15206, виданого Луганським окружним адміністративним судом 09.06.2009, суд вважає, що відповідачем правомірно, у відповідності до ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України та в межах повноважень, наданих йому Законом України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про накладення на позивача штрафу в розмірі 340 грн., а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 105, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління праці та соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області про скасування постанови від 18.03.2010 ВП № 13465870 відмовити за необґрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя А.М. Каюда