Постанова № 16067951, 06.06.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року о 16 год. 19 хв. Справа № 2а-0870/2168/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Тєтєрєв В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя

до Закритого акціонерного товариства «Укренергочормет»

про стягнення заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя (надалі позивач) звернулось з адміністративним позовом до Закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (надалі відповідач або ЗАТ «Укренергочормет») про стягнення 36266 грн. 27 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.02.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 31.01.2011.

Як зазначено у позові ЗАТ «Укренергочормет» є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», в якому статтями 1,2 визначено, що субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи зобовязані відшкодовувати органам Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наслідком чого стала заборгованість ЗАТ «Укренергочормет» з 01.02.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 31.01.2011 по сплаті до Пенсійного фонду України у сумі 36266 грн. 27 коп., яка на момент подачі позову є несплаченою.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача надіслав письмові заперечення проти позову. Вважає відсутніми правові підстави щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Стверджує, що згідно абз.1 п.16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Абзац 2 п.16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлює, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовується тільки в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років. Наполягає, що Законом України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 виключено норму, яка регулювала питання покриття витрат на виплату та доставляння пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору. Вважає, що немає правових підстав до стягнення суми позову, оскільки ч.2 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виключено відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України» №1461-111 від 17.02.2000. Відповідач у своєму запереченні посилаючись на абз.4 пп.1 п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» вважає, що підприємства та організації повинні вносити до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочій день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Оскільки позивач у позові вимагає відшкодування доставки пенсії працівниками, які працювали на роботах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, то підстав до відшкодування доставки пенсії цим працівникам немає. Вважає, що п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої 19.12.2003 постановою правління Пенсійного фонду України №21-1, яким передбачено відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначеної як працівникам за Списком №1 так і за Списком №2 суперечить абз.4 пп.1 п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено таке відшкодування лише на виплату та доставку пенсій, призначеної як працівникам за Списком №1. Також відповідач, не заперечуючи проти суми позову 36266 грн. 27 коп., водночас вважає, що позивач пропустив строки, передбачені ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду в частині заборгованості, яка виникла з 01.02.2010 по 31.01.2011. Вказані заперечення відповідач обґрунтовує тим, що заборгованість з фактичних витрат на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не є недоїмкою по внескам, пенею чи штрафом у розумінні Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», отже і строки для її стягнення передбачені ч.2 ст.99 КАС України. Поновлення строків позивачу вважає неправомірним і необґрунтованим.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у письмовому провадженні. У задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зясував наступне.

Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи, довідки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа за адресою: 69008 Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, буд.27. Відповідач має ідентифікаційний код 00192502.

ЗАТ «Укренергочормет» відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.14, ст.15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» є страхувальником і платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, тому перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Запоріжжя.

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від міста останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Пільговий стаж обчислюється за фактичною тривалістю роботи із шкідливими або важкими умовами праці згідно з довідками підприємства.

Судом зясовано, що колишнім працівникам ЗАТ «Укренергочормет»: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п.«б» ч.1ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Призначення пільгової пенсії вказаним пенсіонерам підтверджується наданими позивачем Протоколами про призначення пенсій.

Пільговий стаж обчислювався за фактичною тривалістю роботи із шкідливими або важкими умовами праці згідно з Довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданими відповідачем, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до приписів п.2 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом (п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»).

За змістом п.1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» цей Закон набрав чинності з 01.01.2004.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій передбачений приписами Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування».

Так, згідно з п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обовязкове державне пенсійне страхування є, зокрема, субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи.

За правилами абз.4 п.1 ст.2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 даного Закону.

Відповідно до абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» ставка збору на обовязкове державне пенсійне страхування становить 100 відсотків від обєкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Виходячи з наведених норм, суд прийшов до висновку про правомірність вимог позивача до ЗАТ «Укренергочормет» як до юридичної особи, яка є платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування, щодо покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

Статтею 1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Таке саме визначення страхових внесків наведено і в «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі «Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»).

Отже, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, суми відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах таким особам, сплачуються як збір на обовязкове державне пенсійне страхування і відносяться до страхових внесків за визначенням, наведеним у Законі України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначений розділом 6 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України».

Підпунктом 2.1.1 п.2.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» встановлено, що платниками страхових внесків є підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно з п.6.1 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до п.6.4 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.9 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» передбачено, що в разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Судом досліджено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Розрахунками підтверджується наявність у відповідача зобовязання з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 36266 грн. 27 коп., яке ним не було виконано.

Як свідчать матеріали справи, поновлення позивачу строків для звернення до адміністративного суду ухвалою суду від 16.05.2011 не порушено процесуальні права та інтереси відповідача.

За змістом заперечень представника відповідача предметом спору є не сума, яка належить відшкодуванню та нарахована позивачем, а правові підстави до такого відшкодування. З приводу розрахунку суми, яка належить відшкодуванню, у відповідача заперечення відсутні.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням фактичних обставин справи, приписів абз.4 п.1 ст.2, абз.3 п.1 ст.4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» суд вважає доведеними позовні вимоги позивача щодо стягнення 36266 грн. 27 коп. заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах.

Інші заперечення відповідача не спростовують доводів позивача викладених у позовній заяві та поданих до суду письмових поясненнях від 06.06.2011 без номеру.

Відповідно до приписів ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Укренергочормет» (69008, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Цимлянська, буд.27, ідентифікаційний код 00192502) на користь Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Запоріжжя (р/р 25603301001077 в Запорізькому обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957) 36266 грн. 27 коп. (тридцять шість тисяч двісті шістдесят шість гривень двадцять сім копійок) заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.02.2010 по 31.12.2010 та з 01.01.2011 по 31.01.2011.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя /підпис/ О.О. Прасов

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.06.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя О.О. Прасов