Постанова № 16065050, 30.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р. справа № 2а/0570/6675/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретаріМороз Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя

доФізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 25589,27 грн.

за участю:

від позивача: ОСОБА_2 (за дов. № 1 від 04.01.2011 року),

від відповідача: не зявився,

Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція м. Маріуполя звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 25589,27 гривень. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що станом на 13 квітня 2011 року за відповідачем обліковується сума податкового боргу у розмірі 25589,27 гривень, який виник внаслідок несвоєчасної сплати платником податків суми самостійно узгоджених податкових зобовязань та податкових зобовязань, нарахованих за податковими повідомленнями рішеннями, які не оскаржувались відповідачем та не скасовані на час подання позову.

Позивач зазначав, що прийняті ним заходи, направлені на погашення наявної суми боргу відповідача, не призвели до позитивних результатів, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача наявної суми боргу.

Посилаючись на порушення відповідачем вимог статті 16, пункту 36.1 статті 36 та вимоги пункту 36.5 статті 36 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 25589,27 гривень.

В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала та просила задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач, до судового засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, повноважного представника до суду не направив, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи будь-яких інших клопотань до суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), зареєстрована у якості фізичної особи підприємця, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копія якої наявна в матеріалах справи (арк. справи 9). Відповідно до довідки № 2068/10/29-114-10 від 29 грудня 2008 року як платник податків відповідач зареєстрований та обліковується в Жовтневій міжрайонній державній податковій інспекції м. Маріуполя (позивач у справі) (арк. справи 10).

Станом на 13 квітня 2011 року за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 29436,27 гривень, з яких за основним платежем 29253,56 гривень, пеня 182,71 гривень, що підтверджується даними облікової картки платника, яка наявна в матеріалах справи (арк. справи 5-8). Зазначена заборгованість виникла внаслідок нездійснення відповідачем сплати податкових зобовязань з податку на додану вартість за звітні податкові періоди вересень 2010 року січень 2011 року, визначених в податкових деклараціях з податку на додану вартість № 57508 від 03 грудня 2010 року (арк. справи 12-13), № 58718 від 17 грудня 2010 року (арк. справи 16-17), № 65234 від 12 січня 2011 року (арк. справи 25-26) та № 3627 від 17 лютого 2011 року (арк. справи 31-32) та уточнюючими розрахунками податкових зобовязань з податку на додану вартість № 58118 від 10 грудня 2010 року (арк. справи 21) та № 58833 від 20 грудня 2010 року (арк. справи 23).

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв до 01 січня 2011 року та відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтею 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до підпункту 7.8.1. пункту 7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податковим періодом, за який платник податку на додану вартість зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету є один календарний місяць, крім випадків, особливо визначених цим Законом.

Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Закону України № 2181 визначено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 5.3.1. Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до приписів статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що відповідачем не було здійснено своєчасного погашення податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 25589,27 гривень, визначених в податкових деклараціях.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

01 грудня 2009 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога № 1/1312 (арк. справи 35), яка була отримана відповідачем 06 січня 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

09 лютого 2010 року Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м. Маріуполя на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога № 2/58 (арк. справи 36), яка була отримана відповідачем 16 лютого 2010 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого наявна в матеріалах справи.

Податкові вимоги вручено відповідачу ще 2010 році, з цього періоду відповідач постійно мав несплачену податкову заборгованість, у звязку з чим вказані податкові вимоги не втратили своєї юридичної сили.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача суми податкового боргу у розмірі 25589,27 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно приписів частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

З огляду на зазначене, на підставі положень Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та керуючись, підпунктом 20.1.28 статті 20, статтею 95 Податкового кодексу України ст.ст. 8 - 11, 40, 94, 112, 136, 158 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 25589,27 гривень задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) заборгованість з податку на додану вартість в сумі 25589,27 гривень (двадцять пять тисяч пятсот вісімдесят девять гривень 27 копійок) на користь державного бюджету на р/р 31119029700052, ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, код платежу 14010100.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03 червня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Михайлик А.С.