Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 червня 2011 р. справа № 2а/0570/8210/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Логойди Т. В.
при секретаріЧегринець А.М.
з участю представника позивача Петрової А.М., представника відповідача Бабійчука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
У травні 2011 року Добропільський міський центр зайнятості робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що ним проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття відокремленим підрозділом державного підприємства «Добропіллявугілля» - «Управління матеріально-технічного постачання» за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 29 квітня 2011 року № 14, в якому відображені порушення вимог ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яке виразилось у неповній та несвоєчасній сплаті страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в результаті чого виникла недоїмка у розмірі 8 780,21 грн., на яку та згідно з ч. 1 ст. 38 вказаного Закону нарахована пеня в сумі 886,80 грн.
04 травня 2011 року відокремлений підрозділ подав заперечення до акту перевірки, в якому несплату внесків до Фонду обґрунтовував тим, що ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виключена, а до п. 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 38 вказаного Закону внесені зміни.
Між тим, відповідач не врахував «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
На підставі акту Добропільським міським центром зайнятості 04 травня 2011 року прийнято рішення № 1, яким з відповідача стягнуто прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 8 780,21 грн. та пеню в розмірі 886,80 грн.
Рішення отримано відповідачем 05 травня 2011 року.
Оскільки вказані суми відповідачем сплачені не були, тому позивач просив стягнути їх з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем не враховано те, що ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виключено, а до п. 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 38 вказаного Закону внесені зміни. У звязку з наведеним нарахування пені та недоїмки, на думку, відповідача відбулося з порушенням вимог вказаного Закону, оскільки Закон, який передбачав нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) даного виду страхування не існує. Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 92 Конституції України засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначаються виключно законами України. Просив в задоволенні позову відмовити.
Судом встановлено, що Добропільським міським центром зайнятості - робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття проведено перевірку з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування та своєчасності сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття відокремленим підрозділом державного підприємства «Добропіллявугілля» - «Управління матеріально-технічного постачання» за період з 01 жовтня 2009 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 29 квітня 2011 року № 14, в якому відображено порушення вимог ч. 3 ст. 17 та п. 2 ч. 2 ст. 35 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яке виразилось у неповній та несвоєчасній сплаті страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, в результаті чого виникла недоїмка у розмірі 8 780,21 грн.
На суму недоїмки нараховано пеню в розмірі 886,80 грн.
04 травня 2011 року відокремлений підрозділ подав заперечення до акту перевірки, в якому несплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття обґрунтовував тим, що ч. 3 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виключена, а до п. 2 ч. 2 ст. 35, ч. 1 ст. 38 вказаного Закону внесені зміни.
На підставі акту прийнято рішення від 04 травня 2011 року № 1, яким з відповідача стягнуто прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків у розмірі 8 780,21 грн. та пеню в розмірі 886,80 грн.
Рішення отримано відповідачем 05 травня 2011 року, однак виконано не було.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», ким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача як страхувальника заборгованості із сплати страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка виникла та не сплачена в період до 1 січня 2011 року.
Відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» всі роботодавці (підприємства, установи, організації та фізичні особи, які використовують найману працю), починаючи з 1 січня 2001 року дня набуття чинності вказаним Законом, повинні сплачувати внески до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за найманих працівників у порядку та в розмірах, передбачених Законом.
Частиною 2 ст. 35 вказаного Закону, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду до 01 січня 2011 року, визначено, що роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.
Згідно з ч. 3 ст. 17 вказаного Закону, яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду до 01 січня 2011 року, перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з перерахуванням коштів на оплату праці працівників, а у разі нестачі у роботодавців коштів на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду проводяться в пропорційних сумах, у встановленому законодавством розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка була чинною та підлягала застосуванню щодо періоду до 01 січня 2011 року, роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.
У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню.
Штраф накладається у розмірі прихованої суми виплат, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми.
Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь її строк.
Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.
Субєктом владних повноважень за порушення вимог законодавства на несплачену суму недоїмки правомірно нараховано пеню в порядку та розмірі, що відповідав вимогам законодавства.
Субєкт владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Оскільки протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи суми страхових внесків та нарахованої контролюючим органом пені сплачені не були, тому вони підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в :
Позов Добропільського міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 32186934) на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків, у тому числі донарахованих сум страхових внесків (недоїмки), в розмірі 8 780 (вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 21 (двадцять одна) коп. (на р/р 37175301900035, код платежу 50040100 (страхові внески 1,6%), р/р 37174302900035, код платежу 50040200 (страхові внески 0,6%) в Головному управлінні Державного казначейства України в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23126132), та пеню в розмірі 886 (вісімсот вісімдесят шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. (на р/р 37171305900035, код платежу 5004050 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 23126132).
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя Логойда Т. В.
Судове рішення № 16064683, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 07.06.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/8210/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: