Постанова № 16064535, 24.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 р. справа № 2а/0570/5896/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді

при секретаріКлимович М.І.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В. при секретарі судового засідання Климович М.І. розглянув у відкритому судовому засіданні Донецького окружного адміністративного суду справу

за позовом: Приватного підприємства «СВС» м. Мар»їнка

до: Державної податкової інспекції в Мар»їнському районі

про: визнання висновків перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. недійсними та скасувати рішення 6/29-014-1 про анулювання реєстрації як платника ПДВ

За участю:

представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 за довір.

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне підприємство «СВС» м. Мар»їнка, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Мар»їнському районі про визнання висновків перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. недійсними та скасувати рішення 6/29-014-1 про анулювання реєстрації як платника ПДВ.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в січні 2011 р. ДПІ в Мар»їнському районі проведена планова перевірка позивача за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. З висновками перевірки позивач не згодний. Також вважає, що дії ДПІ в Мар»їнському районі не законні, перевірка проведена не якісно та не відповідає фактичним обставинам.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, надавши заперечення на позовну заяву, відповідно до яких зазначає, що відповідно до положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом оскарження може бути рішення органу владних повноважень. У даному випадку акт про результати перевірки діяльності ПП «СВС» не є рішенням, оскільки він не тягне за собою застосування будь яких фінансових санкцій до платника податків та не зобовязує його до вчинення певних дій, тому взагалі не може бути предметом спору. Справу просив розглянути без участі представника.

Представником позивача надана заява, відповідно до якої він змінив позовні вимоги.

Та до прийняття судового рішення по справі у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд визнати висновки перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. недійсними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ

Приватне підприємства «СВС» м. Мар»їнка, є юридичною особою, зареєстроване Мар»їнською районною державною адміністрацією 21.11.2001 р., свідоцтво про державну реєстрацію А01 № 036060, код ЄДРПОУ 31762316, перебуває на податковому обліку у ДПІ в Мар»їнському районі з 03.12.2001 р.

У відповідності до ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно п. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Відповідач Державна податкова інспекція у Мар»їнському районі є субєктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України “Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцію у Мар»їнському районі згідно направлення на перевірку № 242 від 29 жовтня 2010 р. та № 4 від 11.01.2011 р. проведена виїзна планова перевірка Приватного підприємства «СВС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.20110 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. За результатами проведеної перевірки був складений Акт № 28/230/31762316 від 24.01.2011 р.

Актом перевірки встановлені наступні порушення:

1.пп. 4.1.1, п. 1.31, п. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 334/94-ВР від 28.12.94 р. в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.97 р. (із змінами та доповненнями) встановлено завищення валового доходу на суму 20612593 грн., у тому числі за 3 квартал 2007 р. у сумі 886491 грн., 4 квартал 2007 р. у сумі 1626606 грн., 1 квартал 2008 р. у сумі 1560432 грн., 2 квартал 2008 р. у сумі 1337758 грн., 3 квартал 2008 р. у сумі 513810 грн., 4 квартал 2008 р. у сумі 1048657 грн., 1 квартал 2009 р. у сумі 1269155 грн., 2 квартал 2009 р. у сумі 1201996 грн., 3 квартал 2009 р. у сумі 63826 грн., 4 квартал 2009 р. у сумі 6539056 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 2315783 грн., 2 квартал 2010 р. у сумі 2249023 грн. та завищення валових витрат в сумі 20463712 грн. у тому числі за 3 квартал 2007 р. у сумі 886491 грн., 4 квартал 2007 р. у сумі 1626606 грн., 1 квартал 2008 р. у сумі 1560432 грн., 2 квартал 2008 р. у сумі 1337758 грн., 3 квартал 2008 р. у сумі 513810 грн., 4 квартал 2008 р. у сумі 1048657 грн., 1 квартал 2009 р. у сумі 1269155 грн., 2 квартал 2009 р. у сумі 1201996 грн., 3 квартал 2009 р. у сумі 63826 грн., 4 квартал 2009 р. у сумі 6539056 грн., 1 квартал 2010 р. у сумі 2315783 грн., 2 квартал 2010 р. у сумі 2249023 грн.

2.ч. 2, ст. 228, ст. 216 ЦК України, пп. 3.1. п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 пп. 7.4.5 п. 7.4, пп.7.5.1 п. 7.5 ст. 7, п. 10.1 ст. 10, п. 1.3 ст. 1, п. 9.1, 9.2, 9.3, 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, п. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено суму податкових зобовязань всього на суму 3847834 грн. у тому числі по періодам:

-липень 2007 р. на суму 24992 грн., серпень 2007 р. на суму 62687 грн., вересень 2007 р. на суму 26354 грн., жовтень 2007 р. на суму 20987 грн., листопад 2007 р. на суму 62715 грн., грудень 2007 р. на суму 247573 грн. Всього за 2007 р. на суму 445308 грн.

-січень 2008 р. на суму 50998 грн., лютий 2008 р. на суму 75410 грн., березень 2008 р. на суму 146767 грн., квітень 2008 р. на суму 42135 грн., травень 2008 р. на суму 45670 грн., червень 2008 р. на суму 97586 грн., липень 2008 р. на суму 76476 грн., серпень 2008 р. на суму 83342 грн., вересень 2008 р. на суму 84108 грн., жовтень 2008 р. на суму 95199 грн., листопад 2008 р. на суму 164131 грн., грудень 2008 р. на суму 451330 грн. Всього 2008 р. на суму 1413152 грн.

-січень 2009 р. на суму 27574 грн., лютий 2009 р. на суму 43954 грн., березень 2009 р. на суму 149819 грн., квітень 2009 р. на суму 93850 грн., травень 2009 р. на суму 70285 грн., червень 2009 р. на суму 59255 грн., липень 2009 р. на суму 66726 грн., серпень 2009 р. на суму 134431 грн., вересень 2009 р. на суму 0 грн., жовтень 2009 р. на суму 211736 грн., листопад 2009 р. на суму 9430 грн., грудень 2009 р. на суму 209354 грн. Всього 2009 р. на суму 1076414 грн.

-січень 2010 р. на суму 176616 грн., лютий 2010 р. на суму 162243 грн., березень 2010 р. на суму 106297 грн., квітень 2010 р. на суму 191488 грн., травень 2010 р. на суму 132782 грн., червень 2010 р. на суму 143534 грн. Всього 2010 р. на суму 912960 грн.

та завищено суму податкового кредиту всього у сумі 3824467 грн., в тому числі по періодам:

-липень 2007 р. на суму 23740 грн., серпень 2007 р. на суму 61306 грн., вересень 2007 р. на суму 25003 грн., жовтень 2007 р. на суму 19637 грн., листопад 2007 р. на суму 61506 грн., грудень 2007 р. на суму 246385 грн. Всього за 2007 р. на суму 437577 грн.

-січень 2008 р. на суму 50479 грн., лютий 2008 р. на суму 74896 грн., березень 2008 р. на суму 145673 грн., квітень 2008 р. на суму 41329 грн., травень 2008 р. на суму 45198 грн., червень 2008 р. на суму 96516 грн., липень 2008 р. на суму 75523 грн., серпень 2008 р. на суму 82261 грн., вересень 2008 р. на суму 82845 грн., жовтень 2008 р. на суму 93783 грн., листопад 2008 р. на суму 163084 грн., грудень 2008 р. на суму 448786 грн. Всього 2008 р. на суму 1400373 грн.

-січень 2009 р. на суму 27356 грн., лютий 2009 р. на суму 43738 грн., березень 2009 р. на суму 148695 грн., квітень 2009 р. на суму 93364 грн., травень 2009 р. на суму 70117 грн., червень 2009 р. на суму 59080 грн., липень 2009 р. на суму 79924 грн., серпень 2009 р. на суму 134218 грн., вересень 2009 р. на суму 0 грн., жовтень 2009 р. на суму 208809 грн., листопад 2009 р. на суму 4517 грн., грудень 2009 р. на суму 208029 грн. Всього 2009 р. на суму 1077847 грн.

-січень 2010 р. на суму 176384 грн., лютий 2010 р. на суму 161571 грн., березень 2010 р. на суму 105700 грн., квітень 2010 р. на суму 190408 грн., травень 2010 р. на суму 132085 грн., червень 2010 р. на суму 142522 грн. Всього 2010 р. на суму 908670 грн.

3.пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 889-IV від 22.05.2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб» згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2755-IV за несвоєчасне, неповне перерахування податку з доходів фізичних осіб нараховано пеню з розрахунку 120 відсотків річних ставки НБУ на загальну суму 61564 грн. п. 127.1 ст. 127 «Податкового кодексу України» від 02.12.2010 р. № 2755-IV, ст.ст. 21,24 Кодексу законів про працю від 05.07.1995 р. № 263/95-ВР (із змінами та доповненнями) не виплачено заробітну плату в сумі 36176 грн.

Акт перевірки № 28/230/31762316 від 24.01.2011 р. вручено поштою 26.01.2011 р., в звязку з тим, що директор ОСОБА_3 відмовився від підписання Акту перевірки, на підставі чого складено Акт № 3\230 від 25.01.2011 р. про відмовлення від підпису.

Преамбулою Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Згідно до абз. б п. 4.2.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків.

Пунктом п.п 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 цього Закону у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Отже, обовязок позивача сплатити податкові зобовязання та штрафні санкції виникає саме з податкових повідомлень-рішень, тому саме вони мають юридичне значення для позивача.

Як вбачається з письмових пояснень представника відповідача податкові повідомлення рішення за наслідками перевірки та складання Акту перевірки не приймалися.

Що стосується вимоги позивача про визнання висновків перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. недійсними, суд зазначає наступне.

Порядок оформлення акту перевірки податкового органу передбачений наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 “Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205.

Відповідно до п. 1.2 Порядку, плановою виїзною перевіркою вважається перевірка суб'єкта господарювання щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно з п. 4.11 Порядку податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Нормами Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

У разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, акт перевірки може бути підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, однак безпосередньо для позивача обовязків не викликає.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Конституційним Судом України у Рішенні по справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України "Про Конституційний Суд України" стосовно правових актів органів Верховної Ради України (справа про акти органів Верховної Ради України) 23.06.97 р. N 2-зп, справа N 3/35-313, було сформовано правову позицію, відповідно до якої визначено, що за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Із змісту наведених положень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта, а відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Як вже зазначалося, юридичні насідки у вигляді обовязку із сплати податкових зобовязань та штрафних санкцій у позивача виникають з податкових повідомлень-рішень, а не з акту перевірки. Тобто індивідуальним актом є саме податкові повідомлення-рішення.

Статтею 17 КАС України визначений предмет адміністративної юрисдикції як через перелік категорій справ, що належать до нього, так і через перелік категорій справ публічно-правового характеру, що не належать до предмету адміністративної юрисдикції.

Оспорюваний позивачем акт перевірки не належить до актів індивідуальної дії, оскарження яких до адміністративних судів передбачене п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України. Втім, він не відноситься і до переліку справ, які не належать до юрисдикції адміністративних судів.

При вирішенні питання щодо можливості розгляду справи з даним предметом спору суд виходить з того, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також з відсутності іншого судочинства, в порядку якого можливо було б вирішити даний спір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству «СВС» м. Мар»їнка до Державної податкової інспекції в Мар»їнському районі про визнання висновків перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.

Згідно ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 45-46, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 160, 162, 163, 167, 185-186, 254,257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства «СВС» м. Мар»їнка до Державної податкової інспекції в Мар»їнському районі про визнання висновків перевірки за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. недійсними відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 24 травня 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови складено та підписано 30 травня 2011 р.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з моменту отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Олішевська B.В.