Постанова № 16063226, 07.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/4232/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісної А.М. за участю: представника позивача представника відповідача не зявився не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу, - ВСТАНОВИВ: 08 квітня 2011 року Західно-Донбаська об?єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути суму податкового боргу з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, посилаючись на те, що відповідач порушує вимоги діючого законодавства, що передбачені ст.ст. 4, 9 Законом України "Про систему оподаткування", Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва", а саме: несвоєчасно сплачує єдиний податок, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед бюджетом, яка складає 614грн. 11коп. Представник позивача у судове засідання не зявився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав. Ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі надіслана рекомендованим поштовим повідомленням на адресу відповідача, що вказана у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого станом на 06.04.2010 року в реєстрі міститься інформація, що місцезнаходження відповідача є: АДРЕСА_1. яке повернуто на адресу суду з відміткою відділення зв'язку «немає можливості вручити». Також вдруге рекомендованим поштовим повідомленням на адресу відповідача була направлена судова повістка, проте повернулася на адресу суду з відміткою відділення зв?язку «немає можливості вручити» Отже, відповідач вважається належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання відповідно до ст.35 КАС України. Враховуючи, що при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги Кодексу адміністративного судочинства України щодо належного повідомлення сторін у справі про час та місце розгляду судового засідання, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Таким чином, суд вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає необхідним задовольнити позов повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне. Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 06.04.2010 року, та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об?єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності за видом діяльності: роздрібна торгівля (а.с.12). Для виду діяльності, зазначеного у заяві, ставка єдиного податку становила 200грн. 00коп. на місяць, згідно рішення Павлоградської міської ради Дніпропетровської області від 24.11.2009 року № 1088-56/V.

Відповідачем частково погашались нарахування по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в 2010р. в розмірі 770грн. 00коп.

У зв?язку з несвоєчасною сплатою відповідачем податкових зобов?язань, на підставі ст.16 Закону України від 21.12.2000р. №2181ІІІ «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нарахована пеня в сумі 1грн. 01коп.

Станом на 12.03.2011р. за відповідачем рахується податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 614грн. 11коп. який виник з 31.08.2010р. що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.8).

Відповідно до п.п.6.2.3 «а» ст.6 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 28.05.2010р. винесено першу податкову вимогу №1/977 на суму 177грн. 00коп., яка вручена особисто під розпис відповідачу 23.07.2010р.

Не зважаючи на прийняті заходи, відповідач добровільно не сплатив дану суму податкового боргу.

26.08.2010р. винесено другу податкову вимогу форми «Ф2» №2/1664 на суму 213грн. 51коп. яка направлена на адресу відповідача листом з повідомленням про вручення, проте була повернута на адресу податкового органу з відміткою відділення зв?язку «за закінченням терміну зберігання»

Керуючись п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-ХІІ від 04.12.1990р. (зі змінами та доповненнями), позивачем проведена перевірка за результатами якої складено Акт №4328/1/17/1 від 13.12.2010р. про результати перевірки наявності місцезнаходження приватного підприємства, якою встановлено, що ПП ОСОБА_3, фактично, на день перевірки, за вказаною адресою не знаходиться. Зі слів сусідів даний підприємець за даною адресою не мешкає.

13.12.2010р. позивачем складено Акт №101 про розміщення другої податкової вимоги 13.12.2010р. на дошці оголошень форми «ф2» №2/1664 від 26.08.2010р. на суму 213грн.51коп.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ст. 4 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991 №1251-ХІІ платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У відповідності до п.2 ч.2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про систему оподаткування" контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами.

Статтею 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року податкові органи відносяться до контролюючих органів - стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Відповідно до ст. 4.1.1. вищевказаного Закону платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених цим Законом. Також цією статтею зобов'язано платника податку своєчасно подавати податкову декларацію до податкового органу.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 614грн. 11коп.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення податкового боргу є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об?єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до фізичної особи підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету м.Павлограда (р/р 34213379700032, код 18050200, банк одержувача УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) суму податкового боргу зі сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб в розмірі 614грн. 11коп. (шістсот чотирнадцять гривень 11коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі виготовлений 07.06.2011 року.

Суддя С.В. Златін