Рішення № 16061914, 22.02.2011, Люботинський міський суд Харківської області

Справа № 2026/2-165/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2011 року                                                                                м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого                                                  судді           Малихіна О.О.

за участю секретаря                                                   Аркадової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в особі свого представника за довіреністю ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її користь компенсацію моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. та матеріальної шкоди у розмірі 10967,46 грн.

Позивач вказувала, що 19.08.2006 року по вул. Гавенка в м. Люботин відповідачі, керуючи мотоциклом, здійснили наїзд на неї як на пішохода. Вироком Люботинського міського суду Харківської області по кримінальній справі № 1-174/2006 року від 11.12.2006 року встановлена вина ОСОБА_2 за ст. 287 КК України та вина ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК України. Внаслідок ДТП їй, позивачці, були спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження. Через це виникла потреба довготривалого лікування, витрати на яке склали 10976,46 грн. Крім того, протиправними діями відповідачів позивачці була спричинена моральна шкода, яка виразилась у тривалості лікування, протягом якого порушенні її нормальний життєвий уклад, хвилюваннях, викликаних значним ушкодженням здоров'я, перенесеному фізичному болю внаслідок відкритого перелому та інших травм, необхідності нести зайві клопоти внаслідок неможливості самостійно пересуватися після отриманих ушкоджень до теперішнього часу, а також у подальшому. Завдані збитки відповідачі мають відшкодувати сумісно.

В судове засідання представник позивача не з'явився, але подав суду заяву про підтримання позовних вимог і про розгляд справи за його відсутності. Справу просив розглянути в заочному порядку у разі неявки відповідачів.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки в судове засідання не сповістили, тому суд виходить з того, що неявка відбулась за неповажних причин. Заяв про перенос розгляду справи відповідачі до суду не подавали. Суд, зі згоди позивача, розглядає справу за відсутністю відповідачів в заочному судовому засіданні.

В судовому засіданні встановлене наступне.

ОСОБА_5 19 серпня 2006 року близько 13-00 години, після спільного вживання спиртного з ОСОБА_3, допустив останнього до керування належним йому мотоциклом МТ -16 без державного номера, після чого, рухаючись як пасажир з ОСОБА_6, що управляв мотоциклом МТ 16 у стані алкогольного сп'яніння, по вул. Гавенко м. Люботина Харківської області в районі будинку 28 ОСОБА_6 у порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 1306 від 10 жовтня 2001 року, згідно якого, у випадку виникнення небезпеки для руху або перешкоди, що водій об'єктивно не в змозі запобігти, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або зменшити швидкість до безпечної для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не врахував дорожню обстановку, а також особливості транспортного засобу, не контролював його руху і безпеку керування, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_1, що рухалася по дорозі, в результаті чого заподіяв їй забій грудної клітки, забиту рану лобової області ліворуч, відкритий перелом лівої малоберцової кістки в середній і нижній третині, що згідно висновку судово-медичної експертизи №1436 від 5 вересня 2006 року, є тілесними ушкодженнями середнього ступеня важкості за критерієм тривалості розладу здоров'я, і які згідно висновку автотехнической експертизи № 7770 від 21 вересня 2006 року перебували в причинному зв'язку з діями водія ОСОБА_6

Ці обставини підтверджуються вироком Люботинського міського суду Харківської області від 11 грудня 2006 року, який набрав законної сили.

Згідно з ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальної справі, що набрав законної сили, обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної безпеки, відшкодується особою, яка на відповідної правової підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

При цьому відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами) шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, шкода здоров’ю потерпілої було завдано джерелом підвішеної безпеки –мотоциклом , власником якого є ОСОБА_5, то саме він повинен відшкодувати завдану позивачці шкоду. Тому суд задовольняє позов в частині матеріального збитку і стягує з ОСОБА_5 завдану шкоду в розмірі 10967,46 грн., яку позивачка понесла в зв’язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні у Харківській клінічній лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги та подальшому лікуванні, і яка підтверджується належними доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно ч. 3 ст. 10, ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо вимог позивача в частині стягнення на її користь моральної шкоди суд зазначає про наступне.

Згідно зі ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї стати.

Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, в тому числі ушкодженням здоров'я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1167 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом також встановлено, що у результаті ДТП діями відповідача ОСОБА_3 позивачці спричинена моральна шкода, бо позивачка зазнала порушення її нормального способу життя, зайвих проблем внаслідок неможливості самостійно пересуватися після отриманих ушкоджень, перенесла значний фізичний біль внаслідок завданих травм. З урахуванням глибини та тривалості страждань позивачки, моральну шкоду суд стягує в розмірі 20000 грн. з відповідача ОСОБА_3, бо саме таку суму суд вважає доказаною.

З урахуванням наведеного суд задовольняє позов ОСОБА_1 частково. Також, суд стягує з відповідачів судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених вимог, оскільки позивачка звільнена від сплати цих сум.

Керуючись ст.ст. 1166, 1167, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 213, 215, 224, 225 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: Харківська область, м. Люботин, вул. Димитрова, 22) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 10967,46 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса: Харківська область, м. Люботин, вул. Димитрова, 30) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.

В іншій частині позову в задоволенні відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 109,75 грн. на користь держави (р/р 31413537700018, одержувач УДК у м. Люботин, код ЄДРПОУ 24134538, банк –ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011).

Стягнути з ОСОБА_2 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 83,,00 грн. (р/р 31218259700018, одержувач УДК м. Люботин, код ЄДРПОУ 24134538, банк –ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011).

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 8,50 грн. на користь держави (р/р 31413537700018, одержувач УДК у м. Люботин, код ЄДРПОУ 24134538, банк –ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн. (р/р 31218259700018, одержувач УДК м. Люботин, код ЄДРПОУ 24134538, банк –ГУДКУ в Харківській області, МФО 851011).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

На заочне рішення відповідачем протягом 10 днів, з моменту отримання копії рішення, до Люботинського міського суду Харківської області може бути подана письмова заява про його перегляд.

Суддя           ОСОБА_7

судді