Постанова № 16061340, 12.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/1862/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. при секретаріЗолотухін К.О. за участю: представника позивача представника відповідача Зузлова О.О., Блінза Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Укрїни в м. Новомосковськ Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про стягнення заборгованості у сумі 18633, 16 грн., - ВСТАНОВИВ: 08.02.2011 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості у сумі 18633, 16 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач зазначив, що з 07.02.2008 року ним здійснювались щомісячні страхові виплати у розмірі 544, 57 грн. дружині потерпілого зі смертельним наслідком на Дніпропетровському Закритому акціонерному товаристві «Трест Дніпродорбуд» ОСОБА_5 ОСОБА_6. Для зарахування та виплати страхових сум потерпілим на виробництві позивачем було укладено договір від 20.09.2010 року № 37 з Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк». ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 15.10.2008 року). А повідомлення про смерть позивач випадково отримав лише 23.12.2010 року. Проте, незважаючи на те, що смерть одержувача страхових виплат ОСОБА_6, настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у звязку з відсутністю необхідної інформації про даний факт, позивач продовжував помилково здійснювати перерахування на рахунок Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» щомісячної страхової виплати до 01.12.2010 року. Всього з 13.10.2008 року по 01.12.2010 року перераховано коштів на загальну суму 18633, 16 грн.

Просить суд стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області зайво перераховані кошти щомісячної страхової виплати у розмірі 18633, 16 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позову, зазначивши що Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» не було порушено умов укладеного з Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області договору № 37 від 20.09.2010 року щодо зарахування та виплати страхових сум потерпілим на виробництві.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши чинне законодавство, матеріали справи, вважає необхідним позов задовольнити повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008 року ОСОБА_5 був травмований зі смертельним наслідком на Дніпропетровському Закритому акціонерному товаристві «Трест Дніпродорбуд» (акт ф. Н-1 від 07.03.2008 року).

Відповідно Постанови Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області від 07.07.2008 року № 0412/10649/10649/3 «Про призначення щомісячної страхової виплати особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого», його дружині ОСОБА_6 була призначена сума щомісячної страхової виплати у розмірі 544, 57 грн.

Так, згідно умов Договору на зарахування та виплату страхових сум № 37 від 20.09.2010 року, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області доручає, а Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» приймає на себе зобовязання здійснювати зарахування страхової виплати на поточні (карткові) рахунки одержувачів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла одержувач вказаних щомісячних страхових виплат ОСОБА_6, що підтверджується Свідоцтвом про смерть від 15.10.2008 року.

Проте, незважаючи на те, що смерть одержувача страхових виплат ОСОБА_6 настала ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у звязку з відсутністю необхідної інформації, позивач продовжував перерахування на рахунок відповідача вказаних виплат до 01.12.2010 року.

Так, згідно розрахунку, наданого Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області, всього на рахунок відповідача помилково в період з 13.10.2008 року по 01.12.2010 року було перераховано коштів на загальну суму 18633, 16 грн.

Позивач зазначає, що йому стало відомо про факт смерті ОСОБА_6 лише 23.12.2010 року.

Згідно п. 6.2, п. 6.3 вищевказаного Договору, з дня, наступного за днем отримання повідомлення про смерть одержувача, банк припиняє зарахування на поточний/картковий рахунок одержувача суми страхової виплати. Питання про суми страхової виплати, зараховані на поточні/карткові рахунки одержувача, після його смерті вирішується відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Норми ст. 629 Цивільного кодексу України вказують, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ч.1 ст. 630 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року № 1105-ХІV, суми, одержані в рахунок страхових виплат потерпілим або особою, яка має право на ці виплати, можуть бути утримані Фондом соціального страхування від нещасних випадків, якщо рішення про їх виплату прийнято на підставі підроблених документів або подано свідомо неправдиві відомості, а також якщо допущено помилку, яка впливає на суму страхових виплат.

Отже, аналіз вищевказаних норм чинного законодавства та умов укладеного Договору між позивачем та відповідачем показує, що помилково зараховані на рахунок одержувача кошти після його смерті можуть бути утримані позивачем.

Крім того, суд зазначає, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та одержувачем щомісячних страхових виплат ОСОБА_6 також в свою чергу був укладений публічний договір щодо умов та правил надання банківських послуг, розміщений у комунікаційній мережі Інтернет.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до умов вказаного публічного договору обслуговування карти клієнта відповідача здійснюється (регламентується) умовами та правилами надання банківських послуг.

Так, згідно п. 1.3.2.9. банк має право з різною метою (повідомлення про зміну тарифів, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про акції, які проводяться банком, тощо) встановити контакт з клієнтом, використовуючи будь-які вказані ним канали звязку: відправка SMS - повідомлення на мобільний телефон клієнта; поштовий лист; телеграма; повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах та терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS терміналах; інші засоби комунікації.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не було здійснено будь-яких активних дій для встановлення контакту із клієнтом, згідно умов публічного договору, а тому й його твердження щодо неможливості вчасного отримання інформації про факт смерті одержувача страхових виплат ОСОБА_6 або взагалі її відсутність, не приймає до уваги.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 608 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора. А тому, й укладений відповідачем з ОСОБА_6 публічний договір щодо надання банківських послуг припиняється у випадку смерті кредитора, якою виступає в даному випадку померла ОСОБА_6. Отже, виконання умов вказаного договору, зокрема, щодо перерахування коштів на рахунок повинно було припинитись з моменту смерті кредитора.

Отже, суд доходить висновку, що Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» було безпідставно здійснено перерахування страхових сум на рахунок одержувача ОСОБА_6 після її смерті, а тому даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості у сумі 18633, 16 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094, р/р 32009100400 управління НБУ в Дніпропетровській обл., МФО 305299, код 14360570) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Новомосковську Дніпропетровської області (вул. Радянська, 18, м. Новомосковськ, Дніпропетровської обл., 51200, р/р 37176699993737 УДКУ у Дніпропетровській обл., МФО 805012, код 25913629) зайво перераховані кошти щомісячної страхової виплати у розмірі 18633 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять три) грн. 16 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 16.05.2011 року.

Суддя А. Ю. Рищенко