Постанова № 16059678, 30.05.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року Справа № 2а/0370/799/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Чміль І.В.,

з участю представників позивача Каленюка С.Л., Токарчука В.М.,

представника відповідача Копко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292301/2/14284 та №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" звернулося з адміністративним позовом до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000292301/2/14284 та №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що з 08.09.2010 року по 05.10.2010 року Володимир-Волинської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Легас-Продторг», за наслідками якої складено акт №867/23-31602999 від 08.10.2010 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 200000,00 грн. та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 160000,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 160000,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000292301/2/14284 від 24 грудня 2010 року, яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 240000,00 грн., в тому числі за основним платежем 160000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 80000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року, яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 300000,00 грн., в тому числі за основним платежем 200000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100000,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, однак скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач не погоджується з такими рішеннями податкового органу. Просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000292301/2/14284 та №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві. Просять позов задовольнити.

Представник відповідача Володимир-Волинської ОДПІ позов не визнав та пояснив, що податковим органом на підставі акту перевірки правомірно встановлено порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 200000,00 грн. та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 160000,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 160000,00 грн. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені у відповідності до норм діючого на момент спірних правовідносин законодавства і підстав для визнання їх нечинними та скасування немає. Просить в позові відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що з 08.09.2010 року по 05.10.2010 року Володимир-Волинської ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "Агрокорміндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Легас-Продторг».

За наслідками перевірки складено акт №867/23-31602999 від 08.10.2010 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 1.32 статті 1, пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 200000,00 грн., у тому числі за IV квартал 2008 року в сумі 200000,00 грн. та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 160000,00 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 160000,00 грн.

На підставі акту перевірки Володимир-Волинською ОДПІ винесені податкове повідомлення-рішення №0000292301/2/14284 від 24 грудня 2010 року, яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 240000,00 грн., в тому числі за основним платежем 160000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 80000,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року, яким донараховано суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 300000,00 грн., в тому числі за основним платежем 200000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 100000,00 грн.

З вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку. За результатами розгляду поданих скарг оскаржувані податкові повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Судом встановлено, що між позивачем та Приватним підприємством «Легас-Продторг» 10.12.2008 року було укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка товару продавцем (ПП «Легас-Продторг») покупцю (ТзОВ "Агрокорміндустрія") ронозиму СТ. На виконання даного договору продавцем було виписано податкову накладну № 122539 від 25.12.2008 року.

Відповідно до пункту 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно приписів статті 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі - продажу. Крім того, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

З досліджених в судовому засіданні документів вбачається, що в процесі перевірки позивачем не було надано вище зазначених документів, зокрема, не представлено сертифікат якості на товар, товарно-транспортні накладні та інші документи, які засвідчують його походження та факт транспортування, проведення робіт по розвантаженню товарів, а також факт оприбуткування товару на складі покупця.

Судом встановлено, що відповідач приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення виходив з того, що позивачем товар не придбавався, а вищевказаний договір купівлі-продажу є нікчемним, оскільки не передбачає реального настання правових наслідків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У відповідності до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підтвердження своїх доводів податковий орган надав суду письмові документи, зокрема копію вироку Ленінського районного суду м. Луганська від 02.09.2009 року яким засуджено та визнано винним ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 і ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

З оглянутого в судовому засіданні вироку суду слідує, що вказана особа на момент укладення договору купівлі-продажу являлась одночасно директором, бухгалтером та засновником ПП «Легас-Продторг». Згідно вироку суду його засуджено за ряд корисливих злочинів та встановлено, що ОСОБА_5, без цілі зайняття підприємницькою діяльністю, виключно на прохання невстановленої особи, за грошову винагороду створив ПП «Легас-Продторг» для послідуючої передачі останньому фактичного контролю над даним підприємством з метою використання такого для прикриття незаконної діяльності іншими субєктами господарювання.

Виходячи з вищевикладеного, суд погоджується з твердженням відповідача про те, що договір купівлі-продажу між позивачем та Приватним підприємством «Легас-Продторг» 10.12.2008 року не мав на меті настання реальних правових наслідків, а був укладений з метою заниження обєкту оподаткування та несплати податків.

За таких обставин, вірним є висновок Володимир-Волинської ОДПІ про те, що позивачем було використано документи, виписані ПП «Легас-Продторг» з метою незаконного формування валових витрат в сумі 800000 грн.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 вищезазначеного Закону визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Таким чином, наявність у покупця виданої продавцем податкової накладної не є безумовною підставою для віднесення сум з податку на додану вартість в ціні товару до податкового кредиту, оскільки податковий орган довів, що у позивача відсутні належні документи, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність винесення Володимир-Волинською ОДПІ податкових повідомлень-рішень №0000292301/2/14284 та №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року

Оскільки відповідач довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокорміндустрія" до Володимир-Волинської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292301/2/14284 та №0000282301/2/14285 від 24 грудня 2010 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текс якої буде виготовлено 03 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський