Рішення № 16054817, 31.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" травня 2011 р. Справа № 21/5007/38/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіна Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 10.05.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (смт.Миропіль Романівський район Житомирська область)

про стягнення 389685,65 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 294712,47 грн. основної заборгованості, 22246,00 грн. відсотків за користування чужими коштами, 94973,18 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду копії клопотання, що надійшло факсимільним зв'язком, відповідач просить суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю направлення свого представника (а.с. 61).

Представник позивача заперечує щодо відкладення розгляду справи.

При розгляді клопотання відповідача, суд врахував, що: відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого повноважного представника; розгляд справи, з часу порушення провадження у справі, неодноразово відкладався (ухвали від 26.04.11р., 11.05.2011р. (а.с.28, 59)), чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду необхідні докази в обґрунтування своїх доводів, а відповідачу, зокрема, - надати суду письмовий відзив на позовну заяву, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально з посиланням на конкретні норми закону; у кожній з вищевказаних ухвал про відкладення розгляду справи, суд попереджав відповідача, що у випадку неподання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Враховуючи вищевказане, а також зважаючи на заперечення позивача проти відкладення розгляду справи, приймаючи до уваги закінчення 11.06.11р. строку розгляду спору та недостатність часу, що залишився до його закінчення, для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи та відсутність клопотання сторін про його продовження, суд відхиляє клопотання відповідача.

Спір вирішується, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 08.09.2008р. між Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації Воїнів-інтернаціоналістів (позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт" (відповідач/покупець) був укладений договір №455/8Е (далі - Договір, а.с.8-10) на поставку запасних частин до пересувного дробарного комплексу РК 5-704.5.

Поставка товару здійснювалась на умовах СРТ - склад покупця, згідно міжнародних правил "Інкотермс - 2000". Відповідно до п.4.2 Договору, поставка товару здійснюється на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання специфікації.

08.09.08р. сторонами було підписано специфікацію №1 до Договору №455/8Е від 08.09.08р. та тією ж датою було відвантажено товар на загальну суму 131717,22грн., на підтвердження чого надано видаткову накладну № 08/09-1н від 08.09.2008р. (а.с. 17).

За даними позивача, розрахунки по вказаній накладній не проводилися.

Також позивач пояснив, що дробарний комплекс РК 5-704.5, до якого він поставляв запасні частини, знаходився на гарантійному обслуговуванні у Підприємства "Кобальт" ХМАВІ, і для повноцінної безперебійної роботи останній, на прохання відповідача, без оплати специфікації №1 від 08.08.08р., повторно здійснив поставку по специфікації №2 від 25.09.08р. на загальну суму 162995,25грн., а відповідач отримав товар, доказом чого вважає видаткову накладну № 26/09-1л від 26.09.2008р. (а.с. 19).

Відповідач розрахунки за товар по специфікації №2 також не провів.

На підтвердження вказаного надано, підписаний сторонами, акт звірки розрахунків станом на 23.03.2011р. (а.с. 55-56).

У зв'язку з несплатою відповідачем за поставлений товар, 30.12.08р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 824/08 від 26.12.08р., з вимогою оплатити суму боргу (а.с.14), яку залишено без відповіді та задоволення.

За даними позивача, станом на день звернення його з позовом до суду та на день вирішення спору, відповідач не оплатив існуючу заборгованість у розмірі 294712,47грн.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на ст. 692 ЦК України та ч.2 ст. 625 ЦК України, за несвоєчасні розрахунки позивач просить суд стягнути з відповідача 22246,00грн. відсотків за користування чужими коштами (а.с. 5) та 94973,18грн. інфляційних (а.с. 6).

У судовому засіданні представник позивача в усному порядку підтвердив, що відсотки за користування чужими грошовими коштами нараховував та просить стягнути на підставі ч.2, ст. 625 ЦК України.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив. Письмового відзиву на позовну заяву та доказів погашення боргу не подав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, спір між ними виник в процесі виконання договору купівлі-продажу №455/8Е від 08.09.2088р. (а.с. 8-9).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, відповідно до умов Договору, продавець зобов'язався поставити і передати у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити запасні частини до пересувного дробарного комплексу РК 5-704.5 (далі-Товар) згідно специфікацій та доповнень, які являються невід'ємною частиною цього Договору. (п.п. 1.1 Договору).

Загальна сума ціни товару, згідно п. 2.2. Договору, складає 131717,22грн. з ПДВ.

Специфікацією №2 від 25.09.2008р. сторони збільшили суму Договору №455/8Е від 08.09.2008р. на 162995,25 грн. (а.с. 12).

За 4.2 Договору, продавець зобов'язаний поставити товар на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання специфікації, яка являється невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що доказом передачі товару покупцю являється акт прийому - передачі, видаткова накладна, з підписом уповноваженої особи і штампом (печаткою) покупця, а також довіреність на отримання данної партії товару із зазначення номенклатури та кількості.

Матеріалами справи, зокрема, видатковими накладними № 08/09-1н від 08.09.2008р. та № 26/09-1л від 26.09.2008р. (а.с. 17,19), підтверджено та вбачається з підписаного сторонами акту звірки розрахунків станом на 23.03.2011р. (а.с. 55-56)., що позивачем 08.09.2008р. та 26.09.2088р. було передано відповідачу товар на загальну суму 294712,47грн., тому у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Так, згідно пп. 3.1., 3.2 Договору, відповідач зобов'язався здійснити стовідсоткову оплату по Договору за фактом поставки на протязі двох банківських днів, шляхом зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

Таким чином, у відповідача на підставі п. 3.1. Договору, виник обов'язок розрахуватися у встановлений строк.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 294712,47 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Що стосується нарахованих позивачем 22246,00грн. відсотків за користування чужими коштами (а.с. 5) та 94973,18грн. інфляційних (а.с. 6), то відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних (а.с.5,6), з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування 3% річних, встановив, що до стягнення підлягає 22239,30грн. 3% річних та 93124,81грн. інфляційних нарахувань.

За вказаних обставини у стягненні 6,70 грн. 3% річних та 1884,37грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, позов є обґрунтованим, заявленим у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає частковому задоволенню на суму 410076,58 грн., з яких 294712,47грн. основного боргу, 93124,81грн. інфляційних та 22239,30грн. 3% річних. У задоволенні 6,70 грн. 3% річних та 1848,37грн. інфляційних суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки під час вирішення спору судом було встановлено, що загальна сума заявлених позовних вимог вцілому складає 411931,65грн., що на 22246,00грн. перевищує вказану позивачем ціну позову, з якої сплачувалося державне мито, з відповідача також підлягає стягненню до Державного бюджету України 222,46грн. державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (13033, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Миропіль, вул. Леніна, 89, код 13563220)

на користь Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7/9, код 30655306):

- 294712,47грн. основного боргу;

- 93124,81грн. інфляційних;

- 22239,30грн. 3% річних;

- 3878,31грн. державного мита;

- 234,94грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (13033, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Миропіль, вул. Леніна, 89, код 13563220)

в доход Державного бюджету України - 222,46 грн. державного мита.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 03 червня 2011 року.

Віддрукувати: 1 - у справу; 2,3 - сторонам (відповідачу-рек. з повід)