Рішення № 16054818, 31.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" травня 2011 р. Справа № 21/5007/37/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіної Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - довіреність від 10.05.2011;

від відповідача не з'явився.

розглянув справу за позовом Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (м.Харків)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (смт.Миропіль Романівський район Житомирська область)

про стягнення 79874,51 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 79874,51 грн., з яких 47877,06 грн. основної заборгованості, 4784,00 грн. відсотків за користування чужими коштами, 27213,45 грн. інфляційних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. В адресованій господарському суду копії клопотання, що надійшло факсимільним зв'язком, відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю направити представника, так як він знаходиться у відрядженні та його присутність є обов'язковою у зв'язку з необхідністю надати докази по справі (т.1, а.с. 77).

Представник позивача заперечує щодо відкладення розгляду справи, та у зв'язку з цим продовжити строку розгляду спору

Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи, а також той факт, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання свого представника, приймаючи до уваги закінчення строку розгляду справи, та те, ще розгляд справи з часу порушення провадження у справі неодноразово відкладався (ухвали від 26.04.11р., 11.05.2011р., т.1, а.с.42; т.2, а.с.75), чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів, а відповідачу, зокрема, - надати суду письмовий відзив на позовну заяву, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально з посиланням на конкретні норми закону, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки вважає, що відповідач мав процесуальну можливість довести ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, та вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, 21.02.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Граніт" (відповідач/замовник) та Підприємством "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів - інтернаціоналістів (позивач/виконавець) був укладений договір №21/02-01 АВП на технічне обслуговування техніки в гарантійний строк та по його закінченню (далі - Договір, т.1, а.с. 14-17) та 04.06.07р., 20.08.07р., 27.12.07р. - Додаткові угоди №1-5 (т.1, а.с. 18, 21, 23,25,27).

На виконання умов договору, позивач у період з 11.03.07р. по 18.08.08р. надав відповідачеві передбачені договором послуги на загальну суму 50228,42грн.

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, сплативши 2351,36грн., що підтверджується виписками банку (т.2, а.с.88-90), внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 47877,06грн.

Позивач зазначив також, що відповідач борг визнав, підписавши акти звірки станом на 25.05.08р. (т.1, а.с. 31-33) та станом на 10.10.08р. (т.1, а.с.34).

У зв'язку з неоплатою відповідачем наданих послуг, 30.12.08р. позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 827/08 з вимогою оплатити суму основного боргу за надані послуги у розмірі 47877,06грн. протягом 7 днів з моменту отримання претензії (т.1, а.с.29).

За даними позивача, станом на день звернення його з позовом до суду та на день вирішення спору, відповідач не оплатив існуючу заборгованість у розмірі 47877,06грн.

Крім того, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 4784,00грн. відсотків за користування чужими коштами (т.1, а.с. 10) та 27213,45грн. інфляційних (т.1, а.с. 11-13).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів погашення боргу не надав.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні відносини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.

У відповідності до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач грунтує свої вимоги на договорі №21/02-01 АВП від 21.02.07р. на технічне обслуговування техніки в гарантійний строк та по його закінченню (далі - Договір, т.1, а.с. 14-17)., який за своїм змістом є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Так, відповідно до умов договору №21/02-01 АВП, відповідач (замовник) доручає, а позивач (виконавець) приймає на себе обов'язки щодо технічного обслуговування Погрузчика фронтального FOTON AULION FL 956F-53H1, заводський №9F609366UH двигун №С306002312; Самосвалу FOTON (6х4) BJ3251DLPJB-1, шасі - LVBDLPJB66H21742, двигун №50610116831; Самосвалу FOTON (6х4) BJ3251DLPJB-1, шасі - LVBDLPJBХ6H021744, двигун №50610115556, названих в подальшому "Техніка", яка поставлена замовнику у відповідності з договором №241/07АВП від 24.01.07р., укладеного між сторонами (п.1.1. Договору).

Додатковими угодами №1 від 04.07.07р., №2 , №3 від 20.08.07р., та №5 від 27.12.07р., сторони додали до п.1.1. Договору №21/02-01 АВП одиниці техніки для здійснення виконавцем технічного обслуговування (т.1, а.с.18,21, 23, 27).

Технічне обслуговування в гарантійний строк, згідно до п.1.3. Договору, включає в себе: підготовку і ввід в експлуатацію техніки, що поставляється; виконання обов'язкового об'єму робіт з профілактичного (попереджувального) огляду, заміну мастил і фільтрів, а також ремонт у певні строки по рекомендаціям виробника; усунення можливих недоліків і заміну дефектних деталей; технічний інструктаж при вводі техніки в експлуатацію, а також при їх обслуговуванні і використанні.

Технічне обслуговування по закінченню гарантійного строку включає в себе: проводження планово-попереджувального огляду і ремонту в строки і об'ємах, які рекомендує виробник або за вимогою замовника; проведення поточного та капітального ремонту техніки; постачання запасних частин (п.1.4. Договору).

Матеріалами справи підтверджено, що позивач у період з 11.03.07р. по 18.08.08р. надав відповідачеві передбачені договором послуги, що підтверджується актами виконаних робіт та видатковими накладними (т.1, а.с. 35-38, 70-148; т. 2, а.с. 2-69) на загальну суму 49056,42грн.

Однак, згідно позовної заяви та розрахунку, позивач вказує загальну суму поставки 50228,42грн.

Під час розгляду справи судом встановлено відсутність в матеріалах справи видаткової накладної №30/11-2л від 30.11.07р. на суму 1172,00грн. (а.с. 82-83, т.2).г

Згідно наданих в процесі розгляду справи усних пояснень представника позивача, інші видаткові накладні та акти виконаних робіт, крім тих, що були подані для приєднання до матеріалів справи, у позивача відсутні.

З огляду на викладене матеріалами справи підтверджено надання позивачем послуг по технічному обслуговуванню на суму 49056,42грн.

Відповідно до п.п.2.6. Договору, замовник зобов'язується оплатити надані послуги по технічному обслуговуванню на основі оформленого акту виконаних робіт та рахунку.

Оскільки даним пунктом договору передбачена лише підстава оплати, а Договором сторони не визначили строки проведення розрахунків, у такому разі слід керуватися ч.2. ст. 530 ЦК України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так як претензія була направлені відповідачу 30.12.08р. (а.с. 29, 30), заборгованість у останнього по наданим послугам за період з 11.03.07р. по 23.04.07р. (т.1, а.с. 71-90) на загальну суму 5523,84грн. виникла з 12.01.09р. (30.12.08р. + 5 днів на поштовий обіг + 7 пільгових днів).

Додатковою угодою №1 від 04.06.07р., сторони дійшли згоди додати до п.3.5. Договору №21/02-1АВП від 21.02.07р., виклавши його в наступній редакції: “Оплата здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на разрахунковий рахунок виконавця напротязі п'яти календарних днів з моменту надання послуг”.

Таким чином, по наданим постугам за період з 11.06.07р. по 31.10.07р. (т.1, а.с. 96-148, т.2, а.с. 2,3,5,6,8,9,11,12,14,15,17) на загальну суму 28095,84грн. обов'язок оплати у відповідача виник, напротязі п'яти днів з моменту надання послуг, на підставі п.3.5. Угоди №1.

Додатковою угодою №4 від 26.11.07р. сторони внесли зміни до Договору №21/02/01 АВП від 21.02.07р., зокрема, п. 3.5. виклали у такій редакції: "Замовник здійснює передоплату напротязі двох банківських днів з моменту виставленого рахунку-фактури. Оплата здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця".

Оскільки матеріали справи не містять доказів здійснення відповідачем попередньої оплати на підставі п.3.5. Угоди, що не заперечується сторонами, для визначення строку оплати по вказаних актах та накладних слід також керуватися ч.2 ст. 530 ЦК України.

Таким чином по наданим позивачем послугам за період з 24.12.07р. по 18.08.08р. (т.2, а.с. 19-69) на загальну суму 15436,74грн., заборгованість виникла з 12.01.09р. (30.12.08р. + 5 днів на поштовий обіг + 7 пільгових днів).

Проте відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, сплативши 2351,36грн., що підтверджується виписками банку (т.2, а.с.88-90) внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у сумі 46705,06грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вказане кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 46705,06 грн. основного боргу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

У задоволенні 1172,00грн. основного боргу по видатковій накладній №30/11-2л від 30.11.07р., яка відсутня у позивача, та відповідно у матеріалах справи, слід відмовити за безпідставністю.

Що стосується нарахованих позивачем 4784,00грн. відсотків за користування чужими коштами (т.1, а.с. 10) та 27213,45грн. інфляційних (т.1, а.с. 11-12), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, здійснивши перевірку 3% річних та інфляційних, з урахуванням вищевикладених обставин щодо періоду виникнення заборгованості, встановив, що до стягнення підлягає 4150,12 грн. 3% річних та 23675,58 грн. інфляційних нарахувань.

За вказаних обставини у стягненні 633,88грн. 3% річних та 3537,87грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін.

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню на суму 74530,76грн. з яких: 46705,06грн. основного боргу, 23675,58грн. інфляційних та 4150,12грн. річних.

У задоволенні 1172,00грн. основного боргу, 3537,87грн. інфляційних та 633,88грн. річних суд відмовляє.

Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" (13033, Житомирська обл., Романівський р-н., смт. Миропіль, вул. Леніна, 89, код 13563220)

на користь Підприємства "Кобальт" Харківської міської асоціації воїнів-інтернаціоналістів (61003, м. Харків, вул. Гамарника, 7/9, код 30655306):

- 46705,06грн. основного боргу;

- 23675,58грн. інфляційних;

- 4150,12грн. річних;

- 745,31грн. державного мита;

- 220,21грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повне рішення складено 03 червня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - у справу

2 - позивачу;

3 - відповідачу (рек. з повід.)