Постанова № 16046569, 21.04.2011, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-9125/10/2270

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2011 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапальової Т.В.,

суддів Смілянця Е.С., Сторчака В.Ю.

при секретарі судового засідання Погребняк О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - не зявився за заявою, повідомлений належним чином,

відповідача (особи, яка подала апеляційну скаргу) - ОСОБА_1.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК «Украгролізинг», до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

в грудні 2010 року Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(Позивач), за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК «Украгролізинг», звернулася до суду з позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції (Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 24.11.2010 року №0005812310/0/2434 та №0005822310/0/2435.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року позов задоволено частково, а саме: визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції №0005812310/0/2434 від 24 листопада 2010 року в частині суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 0,50 грн., визнано недійсним та скасовано податкове повідомлення - рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції №0005812310/0/2435 від 24 листопада 2010 року в частині суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 67640,50 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Позивач заперечень на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання повноважного представника не направив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції обєктивно встановлено, що в результаті проведеної планової перевірки Позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року Хмельницькою міжрайонною державною податковою інспекцією виявлено заниження податку на додану вартість за грудень 2008 року в розмірі 66059 грн., а також виявлено заниження податку на прибуток на суму 811 957 грн., про що складено акт № 2537/230/25940684 від 12.11.2010 року (а. с. 10-78).

На підставі акту перевірки Відповідачем прийняті: податкове повідомлення-рішення №0005812310/0/2434 від 24.11.2010 року, яким Позивачу визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість в розмірі 99089 грн., в т.ч.: за основним платежем - 66059 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 33030 грн.; податкове повідомлення-рішення №0005822310/0/2435 від 24.11.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток з підприємств у розмірі 1285576 грн., в т.ч.: за основним платежем - 811957 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 473619 грн. (а. с. 5, 6).

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлено обґрунтованість нарахування Позивачу податкових зобовязань, то відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за вказані порушення Позивачу слід донарахувати штраф в сумі 33029,50 грн. (50% від 66059 грн.) по податку на додану вартість, а також штраф в сумі 405978,50 грн. (50% від 811957 грн.) по податку на прибуток з підприємств, однак не в тих розмірах, які були визначені податковим органом.

З такими висновками у справі колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 цього Закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач не заперечує підстав визначення податкового зобовязання у звязку з виявленням порушень у його податковому обліку.

Враховуючи правила визначення розміру штрафних санкцій, передбачені п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в даному випадку штраф визначається від суми недоплати за певний податковий період, а не від суми донарахованого податкового зобовязання або визначеної суми переплати податку за весь період, який підлягав перевірці сукупно.

Згідно з п. 2.8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 (чинним на момент виникнення спірних правовідносин), недоплата - заниження суми податкового зобовязання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Відповідно до пп. 6.1.3 п. 6.3 даної Інструкції для дотримання вимог щодо максимального (пятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій: 1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені; 2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції; 3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

До сплати визначаються суми штрафних (фінансових) санкцій, що не перевищують максимальний розмір та не є нижчими від мінімального розміру, визначених цих пунктом.

Згідно з податковим повідомленням-рішенням №0005812310/0/2434 від 24.11.2010 року визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33030 грн., а згідно з рішенням №0005822310/0/2435 від 24.11.2010 року - в розмірі 473619 грн., тобто Відповідач визначив розмір штрафних санкцій, обчисливши його за правилами чинного законодавства, яке підлягало застосуванню в даному випадку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині безпідставно завищених сум податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим у справі обставинам через невідповідне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Таким чином, з урахуванням встановлених у справі обставин та відповідних спірним правовідносинам положень чинного законодавства України, заявлений НАК «Украгролізинг»позов задоволенню не підлягає.

У звязку з вищенаведеним апеляційна скарга Хмельницької МДПІ підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення у справі про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовти в задоволенні адміністративного позову Національної акціонерної компанії «Украгролізинг», за дорученням якої діє Хмельницька філія НАК “Украгролізинг”, до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбаченим цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 квітня 2011 року.

Головуючий /підпис/Сапальова Т.В. Копія вірна

Судді/підпис/Смілянець Е.С. Секретар:

/підпис/ Сторчак В.Ю.