Постанова № 16046497, 30.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011                                                                                           № 6/34

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Рудченка С.Г.

суддів:           Кропивної Л.В.

          Поляк О.І.

при секретарі:           Танцюрі Ю.Б.

за участю представників учасників судового провадження згідно протоколу судового засідання від 30.05.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 (підписане 03.03.2011),

у справі           № 6/34 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Кольчуга-Київ»

до Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія

«Київ»

про стягнення 51760, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « Кольчуга-Київ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» про стягнення 51760, 00 грн. за договором про надання охоронних послуг.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.02.2011 позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю « Кольчуга-Київ» 51760, 00 грн. боргу, 517, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою № 179 від 14.03.2011, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, заявник посилається на те, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд зробив висновки, які не відповідають фактичним обставинам справи, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим останнє підлягає скасуванню з підстав, викладених у тексті скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2011 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд на 27.04.2011 за участю уповноважених представників сторін.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 27.04.11 розгляд апеляційної скарги було відкладено у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.

Представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII ГПК України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Закритим акціонерним товариством «Торнадо» (виконавець) та Державним комунальним підприємством «Телерадіокомпанія «Київ» (замовник) були укладені договори № 13 від 31.03.2008, № 7 від 09.01.2009 та № 57 (2) від 10.04.2009 про надання охоронних послуг (а.с. 22-26, 37-41, 54-58).

Згідно з п. 1.1. договорів замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати за плату послуги з охорони об'єкту (об'єктів) замовника, шляхом здійснення відповідної системи спеціальних заходів.

Відповідно до п. 2.2 договорів оплата за послуги, надані виконавцем, здійснюється щомісячно двома частинами шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця. При цьому, остаточний розрахунок за надані охоронні послуги здійснюється на підставі акту здачі-приймання наданих послуг не пізніше п'яти банківських днів з моменту підписання акту на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури.

За умовами договору № 7 замовник сплачує авансовий платіж у розмірі 70% від договірної суми за місяць, але не пізніше 10 числа кожного місяця.

Відповідно до п. п. 4.1.1. договорів виконавець зобов'язувався надавати послуги з охорони об'єктів замовника, відповідно до заходів, передбачених в додатках до договорів.

Як зазначає позивач, на виконання вищевказаних договорів, виконавцем були надані, а замовником прийняті охоронні послуги, що підтверджується підписаними сторонами актами здачі-приймання робіт № ОУ-0000175 від 31.10.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000161 від 30.09.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000148 від 31.08.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000134 від 31.07.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000120 від 30.06.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000110 від 29.05.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000095 від 30.04.2009 на суму 5880, 00 грн., № ОУ-0000056 від 13.03.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000034 від 27.02.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000017 від 31.01.2009 на суму 6160, 00 грн., № ОУ-0000130 за квітень 2008 на суму 12600, 00 грн., № ОУ-010361 від 28 11 2008 на суму 2990, 00 грн., № ОУ-0100343 від 31.10.2008 на суму 3910, 00 грн., № ОУ-0100198 від 30.06.2008 на суму 2033, 33 грн., № ОУ-0000143 від 30.05.2008 на суму 16800, 00 (а.с.71-84, 88).

Замовник свої зобов’язання за договорами належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 51 760,00 грн.

10.02.2010 між Закритим акціонерним товариством «Торнадо» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кольчуга-Київ» (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги, відповідно до вимог якого ЗАТ «Торнадо» передає, а TOB «Кольчуга-Київ» приймає на себе права та вимоги ЗАТ «Торнадо» і стає новим кредитором у відношенні до боржника (Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ») (а.с. 19-20).

Відповідно до п. 1.2. даного договору, право вимоги виникає на підставі невиконання боржником договорів № 13 від 31.03.2008, № 7 від 09.01.2009 та № 57 (2) від 10.04.2009 про надання охоронних послуг на загальну суму 51 760, 00 грн.

Згідно з п. 1.3. договору новий кредитор (замість первісного кредитора) стає кредитором боржника на суму коштів у розмірі 51 760, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язання з оплати отриманих послуг, у зв’язку з чим на підставі ст.ст. 173-175, 193, 218, 220 Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 512-519, 610,611 Цивільного кодексу України просить стягнути з Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» 51760, 00 грн. заборгованості.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статті 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спірним договорами не передбачено обов’язковість згоди боржника на заміну кредитора.

Проте, перевіривши акти здачі-приймання виконаних робіт, судовою колегією було встановлено, що акти № АУ-0000056 від 13.03.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-0000034 від 27.02.2009 на суму 8400, 00 грн., № ОУ-010361 від 28.11.2008 на суму 2990, 00 грн. та № ОУ-0100343 від 3910, 00 грн. на суму 3910, 00 грн. були підписані на виконання інших договорів, які не були предметом договору відступлення права вимоги від 10.12.2010, а тому позовні вимоги в частині 23700, 00 грн., що складають загальну суму зазначених актів, є безпідставними та необґрунтованими, у зв’язку з чим рішення місцевого суду підлягає скасуванню в цій частині.

Дослідивши вищевикладене в сукупності з іншими доказами та на підставі встановлених обставин справи, колегія апеляційного господарського суду вважає, що позовні вимоги у сумі 28060, 00 грн. документально підтверджені та відповідачем не спростовані, а тому є законними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується доводів апеляційної скарги про порушення місцевим господарським судом принципів рівності всіх учасників процесу перед законом і судом і змагальності, передбачених ст.ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з розглядом справи за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином про час та місце розгляду справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.5.1. «Інструкції з діловодства в господарських судах України» затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 та п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/482 від 13.08.2008 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

Крім того, у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, Вищий господарський суд України відповів, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як підтверджують матеріали справи, ухвала господарського суду міста Києва від 28.01.2011 про порушення провадження у справі була направлена відповідачу на адресу, яка є його офіційним місцезнаходженням відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а тому доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення місцевого господарського суду порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зважаючи на викладене та обставини справи, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 у справі № 6/34 – частковому скасуванню.

Керуючись ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Державного комунального підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» на рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду міста Києва від 21.02.2011 у справі № 6/34 скасувати частково.

3.          Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

1). Позовні вимоги задовольнити частково.

2). Стягнути з Державного підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 25195855) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольчуга-Київ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, код 34477068) 28060, 00 грн. боргу, 280, 60 грн. державного мита та 127, 94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кольчуга-Київ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 44, код 34477068) на користь Державного підприємства «Телерадіокомпанія «Київ» (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 25195855) 128, 48 грн. витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита за подання апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду міста Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

7. Матеріали справи повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя                                                                      Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          Кропивна Л.В.

                                                                                          Поляк О.І.

07.06.11 (відправлено)