Постанова № 16046488, 30.05.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2011 № 19/439-08

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Кропивної Л.В.

суддів: Поляк О.І.

Рудченка С.Г.

при секретарі: Танцюрі Ю.Б.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за дов. б/н від 27.03.2009р.;

від відповідача: ОСОБА_2. представник за дов. б/н від 18.01.2010р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела»

на рішення господарського суду Київської області

від 18.02.2009р. (дата підписання 10.03.2009р.)

у справі № 19/439-08 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Закритого акціонерного товариства «Оболонь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела»

про стягнення 606216,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2008р. Закрите акціонерне товариство «Оболонь» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу продукції №41 від 01.03.2007р. у розмірі 663 288,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на невиконання відповідачем умов договору купівлі-продажу продукції №41, укладеного між сторонами 01.03.2007р., а саме відповідач не повернув тару кеги у кількості 953 штуки. За умовами договору, при неповерненні тари в строк, покупець повинен сплатити її вартість з розрахунку 580,00 грн. за 1 шт. Позивач просив стягнути з відповідача вартість неповернутої тари з ПДВ у розмірі 663288,00 грн.

18.12.2008р. представник ЗАТ «Оболонь» подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 606216,00 грн., у звязку з тим, що при подачі позовної заяви до господарського суду не було враховано накладну від 13.10.2008р., згідно якої відповідач повернув тару кеги у кількості 82 штуки.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що за умовами договору, сторони зобовязувалися не менше одного разу на квартал проводити звірку по стану розрахунків по продукції і тарі, а покупець, в свою чергу - проводити щомісячну звірку повернення тари з продавцем.

Рішенням господарського суду Київської області від 18.02.2009р. у справі №19/439-08 (суддя Карпечкін Т.П.) позов задоволено повністю, визначено до стягнення із ТОВ «Омела» на користь ЗАТ «Оболонь» заборгованість у розмірі 606 216,00 грн.

За висновками місцевого господарського суду позивач виконав належним чином свої зобовязання за договором купівлі-продажу продукції №41 від 01.03.2007р., передавши у власність відповідача товар разом із зворотною тарою (кеги) згідно наявних у матеріалах справи товарно-транспортних накладних, однак відповідач не повернув позивачу тару кеги (50 л) у кількості 871 та не відшкодував її вартість, у результаті чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 606216,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2009р. у справі №19/439-08 скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Оболонь».

У доводах апеляційного оскарження відповідач стверджував про неповне зясування судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню.

У своїй апеляційній скарзі відповідач вказував на відсутність у нього заборгованості перед позивачем щодо повернення тари за продукцію, поставлену згідно товарно-транспортних накладних, вказаних у позовній заяві. Апелянт наголошував на тому, що місцевим господарським судом не були прийняті до уваги твердження відповідача про повернення позивачу тари згідно товарно-транспортних накладних №04 від 15.01.2008р. (646 кегів на суму 258400,00 грн.), №05 від 16.01.2008р. (128 кегів на суму 51200,00 грн.), №06 від 16.01.2008р. (176 кегів на суму 70400,00 грн.), №07 від 16.01.2009р. (176 кегів на суму 70400,00 грн.), №08 від 16.01.2008р. (176 кегів на суму 70400,00 грн.), №10 від 16.01.2008р. (128 кегів на суму 51200,00 грн.), №11 від 16.01.2008р. (176 кегів на суму 70400,00 грн.), №12 від 16.01.2008р. (176 кегів на суму 70400,00 грн.).

Загальна кількість повернутих кегів згідно названих товарно-транспортних накладних становить 1782 штуки на суму 712800,00 грн., що значно перевищує розмір боргу, заявлений позивачем до стягнення.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.04.2009р. апеляційну скаргу ТОВ «Омела» на рішення господарського суду Київської області від 18.02.2009р. у справі №19/439-08 прийнято до провадження.

Позивач проти доводів апеляційного оскарження заперечив, у своєму письмовому відзиві на апеляційну скаргу звернув увагу апеляційного господарського суду на те, що між позивачем та відповідачем існувало два однотипних договори, а саме договір купівлі-продажу продукції №35 від 01.03.2006р., який діяв до 01.03.2007р., та договір купівлі-продажу №41 від 01.03.2007р., який діяв до 01.03.2008р. Згідно названих договорів на відповідача покладено однотипні обовязки щодо повернення тари. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості на підставі договору купівлі-продажу №41 від 01.03.2007р., оскільки борги за попереднім договором відповідачем були погашені. Однак, повернення заборгованості щодо повернення тари згідно договору купівлі-продажу №35 від 01.03.2006р. здійснювалось у період дії договору купівлі-продажу №41 від 01.03.2007р. При поверненні тари в накладних відповідач не вказував, за яким саме договором він повертав тару, тому тара, повернута згідно товарно-транспортних накладних, на які відповідач посилається у своїй апеляційній скарзі, була зарахована у рахунок погашення заборгованості за раніше укладеним договором купівлі-продажу №35 від 01.03.2006р. Факт наявності боргу відповідача щодо повернення тари за договором купівлі-продажу №41 від 01.03.2007р. підтверджується двосторонньо погодженим та скріпленим печатками представників сторін Актом звірки взаєморозрахунків від 07.12.2007р.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.2009р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Жук Г.А., судді: Мазур Л.М., Разіна Т.І.) рішення господарського суду Київської області від 18.02.2009р. у справі №19/439-08 скасовано, позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України у звязку з неподанням витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, а саме, акту звірки взаєморозрахунків на час розгляду спору.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2009р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Борденюк Є.М., судді: Могил С.К., Самусенко С.С.) постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.2009р. по справі №19/439-08 скасовано, справу передано до Київського міжобласного апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 24.12.2009р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Фаловська І.М., судді: Зеленіна Н.І., Чорногуз М.Г.) справу №19/439-08 прийнято до провадження.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.03.2010р. у справі №19/439-08 призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №19/439-08 зупинено на час проведення експертизи.

15.09.2010р. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов висновок експертизи за №2012/10-19 від 26.10.2010р., згідно якого за результатами проведених досліджень судовий експерт встановив, що заборгованість ТОВ «Омела» перед ЗАТ «Оболонь» за договорами купівлі-продажу №35 від 01.03.2006р. та №41 від 01.03.2007р. документально підтверджена.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.09.2010р. поновлено провадження у справі №19/439-08.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2010р. у справі №19/439-08 призначено повторну судову бухгалтерську експертизу, яку доручено провести Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі №19/439-08 зупинено на час проведення експертизи.

15.03.2011о. до Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов лист КНДІСЕ №99077/10-19 від 26.01.2011р., у якому зазначено, що оплата за проведення експертизи не надійшла, у звязку з чим ухвалу КМАГСу від 12.10.2010р. у справі №19/439-08 про призначення по справі додаткової судової бухгалтерської експертизи залишено без виконання, а матеріали справи направлено на адресу суду.

Відповідно до Указу Президента України від 12.08.2010р. №811/2010 про питання мережі господарських судів України на підставі п.23 ч.1 ст.106 Конституції України, ст.19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Київський міжобласний апеляційний господарський суд ліквідовано. Згідно з додатком №1 до зазначеного Указу до територіальної юрисдикції Київського апеляційного господарського суду віднесено Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ.

Частиною 1 ст.21 ГПК України встановлено функціонування автоматизованої системи документообігу в господарських судах. Частина 2 зазначеної статті передбачає, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою документообігу суду під час реєстрації відповідних документів.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2011р. по даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

Відповідно до ч.3 ст.79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Згідно ухвали Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. №19/439-08 витрати, повязані з проведенням експертизи у даній справі, були покладені на відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Омела».

Зважаючи на ту обставину, що відповідач оплату за проведення експертизи не здійснив, у звязку з чим ухвала КМАГСу від 12.10.2010р. №19/439-08 залишена без виконання, а матеріали справи повернуті до суду, апеляційне провадження по даній справі було поновлено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2011р. у складі колегії суддів: Кропивна Л.В. головуючий суддя та доповідач, Поляк О.І., Рудченко С.Г. Судовий розгляд справи призначено на 20.04.2011р.

Відповідно до Розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/6 від 19.04.2011р. розгляд апеляційної скарги у справі №19/439-08 здійснено у наступному складі колегії суддів: Кропивна Л.В. головуюча суддя (доповідач), Ропій Л.М., Рудченко С.Г.

У судове засідання 20.04.2011 року зявився представник позивача, який у звязку з необхідністю надати сторонам додаткового часу для врегулювання спору у позасудовому порядку заявив усне клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги та звернувся з письмовим клопотанням продовжити строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Зазначені клопотання задоволені апеляційним судом як такі, що відповідають правам сторони, визначених у ст.22 Господарського процесуального кодексу України і не порушують прав іншої сторони у даній справі.

Представник відповідача своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні 20.04.2011 року не скористався, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надав, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

За таких обставин у порядку ст.77 ГПК України ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.04.2011р. розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладався до 30.05.2011р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.05.2011р. №01-23/1/1 внесено зміни до складу суду у справі №19/439-08, розгляд справи визначено здійснити у складі колегії суддів: головуючий суддя - Кропивна Л.В. (доповідач), судді: Поляк О.І., Рудченко С.Г.

У судовому засіданні від 30.05.2011р. представник відповідача підтримав доводи апеляційного оскарження, просив рішення господарського суду Київської області скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ЗАТ «Оболонь».

Представник позивача у судовому засіданні від 30.05.2011р. проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що 01.03.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Оболонь» (продавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Омела» (покупець, відповідач) було укладено договір купівлі-продажу продукції №41 (т.1 а.с.12-15).

За умовами названого договору продавець зобовязаний виготовляти і продавати продукцію, а покупець зобовязаний своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах данного договору та повертати тару в строк та на умовах, передбачених даним договором (п.1.1 договору).

Згідно п.11 р.1 договору, договір вступає в дію з моменту підписання і діє до 01.03.2008р. В частині зобовязання покупця щодо оплати продукції та повернення (або оплати вартості) зворотної тари цей договір діє до моменту повного виконання зазначених зобовязань.

Покупець зобовязаний повертати продавцю пляшку (якщо пляшка зворотна) 95% від поставленої кількості; кеги, кислотні балони, ящики, піддони 100%. (п.8 р.2 договору). Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем продавцю у термін не більше 30 діб з дня отримання продукції, кеги в термін не більше: 18 діб для літніх місяців, (червень-серпень), 21 добу для весняних та осінніх місяців (березень-травень та вересень-листопад відповідно), 23 доби для зимових місяців (грудень-лютий), вуглекислотні балони в термін не більше 30 діб.

У п.12 р.3 договору сторони погодили, що у разі втрати, пошкодження або неповернення кегів та вуглекислих балонів у строк, покупець зобовязаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що вартість одного кега (50 літрів, 30 літрів) складає 88,00 Євро без ПДВ або (на розсуд продавця) 580,00 грн.

На виконання умов договору купівлі-продажу продукції №41 від 01.03.2007р. позивач поставив відповідачу продукцію згідно наступних товарно-транспортних накладних:

-ТТН №973035/8 від 02.11.2007р. на загальну суму 89909,60 грн., в т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.16);

-ТТН №973521/8 від 03.11.2007р. на загальну суму 89909,60 грн., в т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.17);

-ТТН №973945/8 від 06.11.2007р. на загальну суму 89170,40 грн., в т.ч. кеги у кількості 136 штук (т.1 а.с.18);

-ТТН №974364/8 від 07.11.2007р. на загальну суму 54690,32 грн., в т.ч. кеги (30 л) у кількості 8 штук та кеги (50 л) у кількості 96 штук (т.1 а.с.19-20);

-ТТН №975198/8 від 09.11.2007р. на загальну суму 88565,60 грн., у т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.21);

-ТТН №976095/8 від 12.11.2007р. на загальну суму 89909,60 грн., у т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.22);

-ТТН №976762/8 від 15.11.2007р. на загальну суму 89909,60 грн., у т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.23);

-ТТН №977538/8 від 17.11.2007р. на загальну суму 89443,04 грн., у т.ч. кеги (30 л) у кількості 24 штуки та кеги (50 л) у кількості 152 штуки (т.1 а.с.24);

-ТТН №978827/8 від 22.11.2007р. на загальну суму 89909,60 грн., у т.ч. кеги у кількості 176 штук (т.1 а.с.25);

-ТТН №979214/8 від 24.11.2007р. на загальну суму 65388,80 грн., у т.ч. кеги у кількості 128 штук (т.1 а.с.26);

-ТТН №980129/8 від 27.11.2007р. на загальну суму 92877,33 грн., в т.ч. кеги (30 л) у кількості 24 штуки та кеги (50 л) у кількості 160 штук (т.1 а.с.27).

Таким чином на виконання умов договору №41 від 01.03.2007р. у період з 02.11.2011р. позивач передав відповідачу продукцію на загальну суму 929683,49 грн., в тому числі кеги (50 л) у кількості 1728 штук.

Відповідач у порушення взятих на себе зобовязань за договором №41 від 01.03.2007р. не повернув позивачу тару у строки та обсяги, визначені договором. Із наданих позивачем копій накладних вбачається, що відповідач здійснив лише часткове повернення тари кеги (50 л) у кількості 857 штук:

- згідно накладної №1510 від 22.11.2007р. (т.1 а.с.28) повернуто кеги (50 л) у кількості 11 штук;

- згідно видаткової накладної №Т-00000037 від 12.02.2008р. (т.1 а.с.29) повернуто кеги (50 л) у кількості 198 штук;

- згідно видаткової накладної №Т-00000044 від 21.02.2008р. (т.1 а.с.30) повернуто кеги (50 л) у кількості 146 штук;

- згідно накладної №101 від 12.02.2008р. (т.1 а.с.31) повернуто кеги (50 л) у кількості 15 штук;

- згідно видаткової накладної №00000059 від 12.03.2008р. (т.1 а.с.32) повернуто кеги (50 л) у кількості 240 штук;

- згідно видаткової накладної №00000078 від 02.04.2008р. (т.1 а.с.33) повернуто кеги (50 л) у кількості 67 штук;

- згідно видаткової накладної №00000140 від 21.05.2008р. (т.1 а.с.34) повернуто кеги (50 л) у кількості 53 штуки;

- згідно видаткової накладної №00000178 від 20.06.2008р. (т.1 а.с.35) повернуто кеги (50 л) у кількості 45 штук;

- згідно накладної №00000008 від 13.10.2008р. (т.1 а.с.82) повернуто кеги (50 л) у кількості 82 штуки.

Таким чином, неповернутими відповідачем залишились кеги (50 л) у кількості 871 штука.

Відповідно до п.9 р.2 договору №41 від 01.03.2007р. покупець зобовязаний проводити щомісячну звірку повернення тари з продавцем до 05 числа наступного місяця по руху тари за місяць (з 1-го по 31-ше число).

Під терміном «рух тари за місяць» слід розуміти, що кількість поверненої тари повинна відповідати кількості тари, що одержана з продукцією у цьому ж місяці або кварталі, тобто без врахування строків повернення тари на конкретні види продукції (абзац 2 п.9 р.2 договору).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що сторони не надали господарському суду відповідних актів, складених за результатами звірки взаєморозрахунків між сторонами. Відсутність в матеріалах справи актів звірки взаєморозрахунків не може розцінюватись в якості доказу відсутності заборгованості відповідача перед позивачем щодо повернення тари за договором №41 від 01.03.2007р., оскільки акт звірки розрахунків не є первинним документом бухгалтерського обліку та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції, а є лише документом бухгалтерської звірки обліку операцій. Отже, доводи апеляційного оскарження в цій частині є безпідставними та необґрунтованими.

У своїй апеляційній скарзі апелянт стверджував, що при прийнятті рішення по даній справі місцевим господарським судом не було враховано факту повернення позивачу тари кеги (50 л) у кількості 1782 штуки на підставі товарно-транспортних накладних від 15.01.2008р. №04 та від 16.01.2008р. №05, №06, №07, №08, №10, №11, №12.

Під час судового дослідження матеріалів справи колегією суддів було встановлено, що вищезазначені товарно-транспортні накладні, на які відповідач посилається у доводах апеляційного оскарження, суду першої інстанції не надавались та предметом розгляду господарського суду не були.

Відповідно до положення ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

При цьому, законодавець вказує на те, що додаткові докази приймаються судом за умови, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Обгрунтовуючи неможливість подання доказів суду першої інстанції, особа, яка бажає подати нові докази, має довести обставини, що обєктивно перешкоджали їх поданню до місцевого господарського суду.

Під час перегляду у касаційному порядку постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.08.2009р. по даній справі Вищий господарський суд України у своїй постанові від 26.11.2009р. (т.2 а.с.13-14) зауважив про те, що апеляційним господарським судом не перевірено дотримання вказаної умови заявником апеляційної скарги у даній справі та прийнято нові додаткові докази без врахування приписів ст.101 ГПК України.

Враховуючи, що при посиланні на нові додаткові докази апелянт не обґрунтував неможливості подачі їх до суду першої інстанції, не довів того, що існували обставини, які обєктивно перешкоджали йому подати ці докази до місцевого господарського суду, з огляду на приписи ст.101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що товарно-транспортні накладні, на які відповідач посилається у своїй апеляційній скарзі як на підтвердження виконання своїх зобовязань за договором купівлі-продажу продукції №41 від 01.03.2007р. не можуть бути прийняті апеляційним господарським судом у якості належного доказу по даній справі.

Крім того, обгрунтованими є заперечення позивача, в яких він вказує на те, що накладні, на які посилається апелянт, не містять вказівки на конкретний договір, згідно умов якого повертається тара, а тому твердження відповідача про те, що згідно цих накладних тара поверталася саме на виконання умов договору №41 від 01.03.2007р. є безпідставними.

Згідно п.12 р.3 договору у разі втрати, пошкодження або неповернення кегів в строк, покупець зобовязаний відшкодувати їх вартість разом з ПДВ, виходячи з того, що вартість одного кега (50 літрів, 30 літрів) складає 88,00 Євро без ПДВ або (на розсуд продавця) 580,00 грн.

При цьому, сторони погодили, що покупцю необхідно провести перерахунок вартості кегів в українську гривню згідно курсу гривні до Євро, визначеному Національним банком України в день проведення платежу, та самостійно провести відшкодування напротязі трьох діб з моменту, коли покупець зобовязаний був повернути тару або з моменту вимоги продавця.

У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань за договором №41 від 01.03.2007р. у частині зобовязання своєчасного повернення зворотної тари (кеги), згідно п.12 р.3 договору позивач 23.07.2008р. направив на адресу відповідача претензію №1913/0/2-08 (т.1 а.с.10-11), в якій просив сплатити вартість неповернутих покупцем кегів (953 кеги) у розмірі 663288,00 грн.

ЯК випливає з матеріалів справи, 13.10.2008р. згідно накладної №Т-00000008 відповідачем повернуто позивачу кеги (50 л) у кількості 82 штуки. В іншій частині вимоги позивача щодо повернення тари або сплати їх вартості відповідач не виконав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується висновок місцевого господарського суду, що відповідач у порушення укладеного з позивачем договору купівлі-продажу №41 від 01.03.2007р. не повернув йому тару кеги (50 л) у кількості 871 штука, її вартість позивачу не відшкодував. Отже, відповідно до п.12 р.3 договору заборгованість відповідача за договором становить:

871шт. * 580,00 грн. + 20% (ПДВ) = 606216,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками господарського суду щодо обґрунтованості позовних вимог ЗАТ «Оболонь» та стягнення з ТОВ «Омела» на його користь заборгованості за договором купівлі-продажу продукції № 41 від 01.03.2007р. у розмірі 606216,00 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення місцевого господарського суду та вважає за необхідне апеляційну скаргу ТОВ «Омела» залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Омела» на рішення господарського суду Київської області від 18.02.2009р. по справі №19/439-08 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Київської області від 18.02.2009р. по справі №19/439-08 залишити без змін.

3.Матеріали справи №19/439-08 направити до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяКропивна Л.В.

СуддіПоляк О.І.

Рудченко С.Г.