Рішення № 16046345, 02.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2011 р.Справа № 20/5025/787/11 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС МОВА” м. Київ в особі філіала Товариства з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС МОВА” м. Хмельницький до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Камянець Подільський

про стягнення 1263,31 грн. з яких 874,78 грн. основна заборгованість, 97,78 грн. пені, 262,43 грн. 30% штрафна санкція, 8,75 грн. нарахувань інфляції, 19,56 грн. 3% річних

Суддя Гладій С.В.

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС МОВА” м. Київ в особі філіала Товариства з обмеженою відповідальністю „САВСЕРВІС МОВА” м. Хмельницький звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 м. Камянець Подільський про стягнення 1263,31 грн. з яких 874,78 грн. основна заборгованість, 97,78 грн. пені, 262,43 грн. 30% штрафна санкція, 8,75 грн. нарахувань інфляції, 19,56 грн. 3% річних

Ухвалою господарського суду від 29 квітня 2011 року прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі № 20/5025/787/11. Сторони про час і місце проведення судового засідання повідомленні належним чином.

Ухвалою господарського суду від 12.05.2011р. розгляд справи відкладено в звязку з не зявленням відповідача в судове засідання.

Позивач в судовому засіданні 12.05.2011р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволення. 02.06.2011р. позивач на адресу суду надіслав заяву відповідно до п.4 ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 415,53 грн. з яких 97,78 грн. пені, 262,43 грн. 30% штрафу, 8,75 грн. нарахувань інфляції, 19,56 грн. 3% річних. В частині суми 874,78 грн. основного боргу просить припинити в звязку з тим, що відповідач добровільно розрахувався після подачі позову до суду. Дана заява не суперечить чинному законодавству та приймається судом.

Уповноважений представник відповідача в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, витребуваних документів, в тому числі письмовий відзив на позов, не надав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду уповноваженого представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи, оглянувши оригінали документів наданих позивачем в судовому засіданні, рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

17.11.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС МОВА” м. Київ (Продавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 м. Камянець Подільський (Покупцем) укладено договір купівлі продажу №М2064.

Відповідно до п. 1.1, 1.2 даного договору Продавець передає у власність, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах, визначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість та ціна товару, що є предметом даного договору, визначається у накладних, які оформляються та підписуються Сторонами при прийомі передачі кожної партіє товару. Усі накладні є складовими частинами цього договору в частині визначення ціни, асортименту, найменування та кількості товару.

Згідно п. 5.1 даного договору покупець здійснює розрахунки за товар на умовах, визначених Сторонами у додатку №1, який є невідємною частиною даного договору. Продавець має право, за погодженням з Покупцем, змінити умови розрахунків за товар, шляхом підписання сторонами додатку №1 у новій редакції.

17.11.2009р. між сторонами укладено додаток №1 до даного договору.

Відповідно до п.2 додатку до даного договору покупець здійснює розрахунки за продукцію, отриману відповідно до договору протягом 13 календарних днів з дати прийому передачі товару.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 874,80грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № 41898963 від 10.04.2010р.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію вимогу на суму боргу згідно Договору в розмірі 874,80 грн., яку відповідач залишив без відповіді та задоволення.

На момент звернення позивача до суду заборгованість відповідача перед позивачем склала 874,80 грн..

Згідно п. 7.1 договору, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки та індекс інфляції.

Відповідно до п.7.4 даного договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобовязаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені (п.7.1), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

Позивачем нараховано відповідачу пеню згідно п.7.1 даного договору, станом на 23.02.2011р. в сумі 97,78 грн. та штраф в сумі 262,43 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 19,56 грн. та нарахувань інфляції в розмірі 8,75 грн.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

17.11.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі продажу №М2064.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято за видатковою накладною №41898963 товар на загальну суму 874,80 грн..

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Після подання позову відповідач перерахував позивачу заборгованість в сумі 874,80 грн. боргу, що підтверджується квитанцією №112036080 від 23.05.2011р.

На підставі викладеного, провадження у справі в частині стягнення 874,800 грн. заборгованості належить припинити.

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 71. договору, що у разі несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобовязаний сплатити продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки та індекс інфляції.

Позивачем нараховано до стягнення з відповідача 97,78 грн. пені станом на 2302.2011р..

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача нарахувань пені, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 76,96 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування пені за період з 24.04.2010р. по 24.10.2010р. В позові, в частині стягнення з відповідача нарахувань пені на суму 20,82 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Відповідно до п.7.4 даного договору у випадку прострочки покупцем оплати вартості товару більше ніж на 60 календарних днів вважається, що покупець необґрунтовано відмовився від оплати товару та зобовязаний сплатити на користь продавця, крім установленої договором пені (п.7.1), штраф за ухилення від оплати у розмірі 30% від вартості отриманого та не оплаченого в строк товару.

На підставі цього позивачем нараховано до стягнення 262,43 грн. штрафу.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем зобовязання нараховано індекс інфляції в сумі 8,75 грн. та 3% річних в сумі 19,56 грн.

Зазначені нарахування позивачем проведені правомірно і підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції в сумі 8,75 грн. підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

В свою чергу, позов в частині стягнення з відповідача 3% річних, суд вважає за необхідне задовольнити частково на суму 13,16 грн., у зв`язку з проведеною судом перевіркою правильності нарахування інфляції за період з 24.04.2010р. по 24.10.2010р.. В позові, в частині стягнення з відповідача 3% річних на суму 6,40 грн., суд вважає за необхідне відмовити.

Позов в частині стягнення з відповідача нарахувань інфляції в сумі 1127,33 грн. та 420,97 грн.3% річних підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню.

При цьому, судові витрати у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 34,44, 49, п.1.1 ст. 80, ст. 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "САВСЕРВІС МОВА” (м. Київ, вул. Краснова Миколи,27, код 30776789) 76,96грн. (сімдесят шість гривень 96 коп.) пені, 13,16 грн.. (тринадцять гривень 16 коп.) 3% річних, 262,43 грн. (двісті шістдесят дві гривни 43 коп.) 30% штрафу, 8,75 грн. (вісім гривень 75 коп.) нарахувань інфляції, 102 грн. (сто дві гривни витрат на оплату державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення 874,80 грн. заборгованості припинити.

В позові в частині стягнення 20,82 грн. пені та 6,40 грн. 3% річних відмовити.

СуддяС.В. Гладій