Рішення № 16046340, 02.06.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"02" червня 2011 р.Справа № 3/5025/739/11 За позовом Відкритого акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат” м. Полонне

до Приватного підприємства „Надрапромтехінвест” с. Олешин Хмельницького району

про стягнення 2000,00 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних

Суддя О.Д. Вибодовський

Представники сторін:

позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №63 від 02.02.2011р.

відповідача: Яцков В.В. директор

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення (вступна та резолютивна частини) оголошено 02.06.2011р., оскільки в судовому засіданні 26.05.2011р. оголошувалась перерва.

Суть спору: Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 149877,00 грн. - основного боргу, 15338,78 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 02.06.2011р. представник позивача в порядку ст. 22 ГПК України подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 2000,00 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних. В обгрунтування позовних вимог посилається на ті обставини, що відповідач, належним чином не виконував договір поставки №14/09-У від 18.05.2009р. щодо оплати поставленого товару. За порушення виконання грошового зобовязання згідно договору позивач нарахував відповідачу пеню. Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано інфляційні та 3% річних. Зазначає, що позивач добровільно виконав зобовязання в частині оплати основного боргу в сумі 149877,00 грн.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Вищевказана заява про зменшення розміру позовних вимог нормам чинного законодавства не суперечить, будь-чиїх прав та охоронюваних законом інтересів не порушує, подана повноважним представником позивача, тому судом приймається.

Відповідач в судовому засіданні надав відзив на позов, відповідно до якого вимоги про стягнення 2000,00 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи по суті, суд встановив:

18.05.2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Полонський гірничий комбінат” (постачальник) та Приватним підприємством „Надрапромтехінвест” (покупець) укладено договір поставки №14/09-У, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця, а покупець - сплатити вартість товару згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною договору, та прийняти його на умовах даного договору (п. 1.1.).

Відповідно до п. 1.2. вказаного вище договору ціна, одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами згідно заявок покупця та погоджуються шляхом підписання Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.

Розділом 3 договору сторони визначили порядок розрахунків, а саме: відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.4. розрахунки за кожну партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару за рахунок постачальника) здійснюються в безготівковому порядку шляхом попередньої оплати в розмірі 100% вартості партії товару, якщо інше не передбачено умовами даного договору (Специфікаціями). За домовленістю сторін оплата поставленої партії товару може здійснюватись по факту (за винятком транспортних витрат) з відстрочкою платежів, але не більше ніж на 10 банківських днів. Розрахунок за кожну партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених товарно-транспортних (видаткових) накладних (залежно від умов поставки товару) або рахунків-фактур постачальника.

Договір поставки №14/09-У від 18.05.2009р. набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31 грудня 2009 року, а якщо жодна із сторін не підтвердила письмово припинення дії цього договору до дати такого припинення він вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах. (п. 8.1.).

На виконання умов договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р. позивач поставив відповідачу товар (щебінь гранітний) на загальну суму 301389,00 грн., а саме: згідно накладної №0589 від 07.05.2009р. на суму 20106,00 грн., №0592 від 07.05.2009р. на суму 26808,00 грн., №0595 від 07.05.2009р. на суму 14400,00 грн., №0590 від 07.05.2009р. на суму 19206,00 грн., №0594 від 07.05.2009р. на суму 3906,00 грн., №0829 від 28.05.2009р. на суму 13404,00 грн. через Яцкова В.В. за довіреністю №6 від 07.05.2009р., №0887 від 02.06.2009р. на суму 100530,00 грн., №0889 від 02.06.2009р. на суму 33510,00 грн., №0888 від 02.06.2009р. на суму 38412,00 грн., №1005 від 12.06.2009р. на суму 5103,00 грн., №1084 від 16.06.2009р. на суму 12600,00 грн., №1085 від 16.06.2009р. на суму 13404,00 грн. через Яцкова В.В. за довіреністю №7 від 01.06.2009р.

Відповідач взяті на себе зобовязання згідно договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р. щодо оплати поставленого товару належним чином не виконував.

Згідно наданого позивачем розрахунку борг відповідача перед позивачем за поставлений товар складав 149877,00 грн.

04.08.2010р. позивач надсилав відповідачу лист за №506 з вимогою сплатити борг за поставлений товар. Однак, претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Пунктом 6.3. договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р. сторони передбачили відповідальність за порушення терміну оплати за договором, а саме: у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення.

У відповідності до даних умов договору позивач нарахував відповідачу 2000,00 грн. пені.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу 11086,06 грн. інфляційних втрат (за період серпень 2010р. березень 2011р.) та 2968,80 грн. - 3% річних (за період з 14.08.2010р. по 11.04.2011р.).

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконував свої зобовязання за договором поставки, позивач звернувся з позовом до суду та з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 2000,00 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних в примусовому порядку.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли на підставі договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти товар та сплатити його вартість.

З наявних в матеріалах справи накладних вбачається, що позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 301389,00 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін.

Отже, суд приходить до висновку, що позивач виконав взяті на себе зобовязання згідно договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Оскільки, відповідач зобовязання щодо оплати поставленого товару згідно договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р. належним чином не виконував, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 2000,00 грн.

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

У відповідності до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зі змісту пункту 6.3. договору поставки №14/09-У від 18.05.2009р. вбачається, що сторони передбачили відповідальність за порушення терміну оплати товару за договором, а саме: у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування 11086,06 грн. інфляційних втрат (за період серпень 2010р. березень 2011р.) та 2968,80 грн. - 3% річних (за період з 14.08.2010р. по 11.04.2011р.).

З огляду на викладене вище, позовні вимоги обґрунтовані матеріалами справи, відповідають чинному законодавству, а також приймаючи до уваги те, що відповідач позовні вимоги щодо стягнення 2000,00 грн. - пені, 11086,06 грн. - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. - 3% річних визнав, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з Приватного підприємства „Надрапромтехінвест” (с. Олешин Хмельницького району, код ЄДРПОУ 34282413) на користь Відкритого акціонерного товариства „Полонський гірничий комбінат” (м. Полонне, вул. Академіка Герасимчука, 190 Б, код ЄДРПОУ 05471879) 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) - пені, 11086,06 грн. (одинадцять тисяч вісімдесят шість гривень 06 коп.) - інфляційних нарахувань, 2968,80 грн. (дві тисячі девятсот шістдесят вісім гривень 80 коп.) - 3% річних, 160,54 грн. (сто шістдесят гривень 54 коп.) - витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський

Повне рішення виготовлено та підписано 03 червня 2011 року.

Віддруковано 3 примірника:

1 до справи,

2- позивачу,

3 відповідачу.