Рішення № 16046155, 26.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" травня 2011 р.Справа № 8/5007/34/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - дов. №249 від 30.06.10р.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтех" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр" (смт.Лугини Житомирської області)

про стягнення 181007,35 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 181007,35 грн. заборгованості за надані послуги згідно договору про сервісне обслуговування №06-106-091008 від 23.07.07р., з яких 119260,61 грн. - сума основного боргу, 13474,81 грн. - пеня, 9107,47 грн. - 3% річних та 39164,46 грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення. Вимоги ухвали суду не виконав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір про сервісне обслуговування №06-106-091008 від 23.07.07р., акти виконаних робіт, рахунки-фактури, наряди на обслуговування техніки, претензії, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.07р. між сторонами був укладений договір про сервісне обслуговування №06-106-091008 від 23.07.07р. (а.с.10-12), відповідно до умов якого відповідач (замовник) доручає і оплачує, а позивач (виконавець) приймає на себе послуги з технічного обслуговування та поточного ремонту обладнання замовника згідно додатку №1, який є невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору).

Під сервісним обслуговуванням розуміються роботи з обслуговування та ремонту обладнання з використанням (чи без використання) для цього запасних частин (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2.5 даного договору, відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати рахунки позивача.

Згідно з п. 5.2 зазначеного договору, термін оплати - 5 календарних днів з моменту підписання уповноваженим представником замовника наряду на обслуговування техніки.

На виконання умов даного договору, на підставі заявок відповідача позивачем було проведено плановий технічний огляд техніки та поставлено запасні частини згідно з нарядами - замовленнями (а.с.43-57) на загальну суму 122569,38 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та накладною (а.с.13-27).

Як передбачено п. 5.1 договору, основою для оплати за сервісне обслуговування та продані запасні частини є рахунок, який оформлений виконавцем на основі наряду на обслуговування техніки.

Тому, позивач виставив відповідачеві рахунки на оплату за надані послуги (а.с. 28-42).

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи в суді за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем в сумі 119260,61 грн.

19.10.09р. та 15.04.10р. позивач направив відповідачеві письмові вимоги (претензії) №117 від 13.10.09р. і №190 від 15.04.10р. з вимогою сплатити суму боргу ( а.с.58-61), які відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 119260,61 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь 13474,81 грн. пені, 9107,47 грн. 3% річних та 39164,46 грн. інфляційних.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що якщо рахунок, неоплачений замовником у вказаний в п.4.2 даного договору, вважається як порушення умов договору і дає право виконавцю стягнути із замовника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Перевіривши розрахунки вказаних зобов'язань суд вважає, що пеня, 3% річних та інфляційні нараховані правильно, відповідно до вимог чинного законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.33 ГПК, України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не з'являвся на виклики в судове засідання, не подавав витребувані судом суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1700,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 01.04.11р. (а.с.1) та від 05.05.11р. (а.с.68).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр", 11300, Житомирська область, смт. Лугини, вул. К.Маркса, 17, код ЄДРПОУ 32686493

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вольтех", 03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, 5-Б, офіс 13, код ЄДРПОУ 33747588

- 119260,61 грн. - основного боргу;

- 13474,81 грн. пені;

- 9107,47 грн. - 3% річних;

- 39164,46 грн. - інфляційних;

- 1810,07 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малодивлинський гранкар'єр", 11300, Житомирська область, смт. Лугини, вул. К.Маркса, 17, код ЄДРПОУ 32686493

- в доход Державного бюджету України - 1700,00 грн. штрафу за невиконання вимог ухвал суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 01.06.11р.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)