Рішення № 16046148, 30.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" травня 2011 р. Справа № 12/5007/47/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець;

від відповідача не з'явився

прийняла участь: ОСОБА_2 - бухгалтер позивача.

Розглянув справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Бердичів )

до Чуднівського підприємства "Харчовик" (смт.Чуднів Житомирська область)

про стягнення 34581,73 грн.

Позивач звернувся з позовом до господарського суду Житомирської області про стягнення з відповідача 34 581,00 грн.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених в позовній заяві.

Надав копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, акт звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем та представником відповідача, довідку про заборгованість відповідача на день слухання справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення. Про причини неявки суд не повідомив. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.

В порядку ст. 75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи, що чинним законодавством, зокрема положеннями Цивільного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03р., не передбачено такий суб'єкт підприємницької діяльності, як приватний підприємець, натомість вказаними нормативними актами регулюється діяльність фізичної особи-підприємця, тому позивачем по справі слід вважати фізичну особу-підприємця (далі ФОП) ОСОБА_1, що кореспондується з зазначеними у його Свідоцтві про державну реєстрацію даними (а.с.17).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 (позивач, постачальник) та Чуднівським підприємством "Харчовик" (відповідач, покупець) було укладено договір поставки №1/09 (а.с. 12).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити поставлену продукцію, у визначені договором строки.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата за товар здійснюється на протязі 7 календарних днів з дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару є дата, зазначена в накладній, завіреній сторонами договору.

Відповідно до п.8.1 договору в разі прострочення платежу покупець сплачує постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

На виконання умов договору відповідачу було поставлено продукцію на загальну суму 38 366,02 грн., згідно наступних видаткових накладних:

- №1 від 29.10.10 р. на загальну суму 12 036,18 грн.;

- №2 від 18.11.10 р. на загальну суму 8 599,80 грн.;

- №4 від 04.11.10 р. на загальну суму 8 225,28 грн.;

- №5 від 11.11.10 р. на загальну суму 9 504,76 грн. (а.с. 9-10).

В судовому засіданні позивач пояснив, що поставка продукції відповідачу здійснювалась і раніше. Відповідач проводив часткові розрахунки, однак саме по вищевказаним накладним розрахунки на момент звернення до суду не проведені, лише частково по накладній № 1 від 29.10.10 на суму 5795,75 грн., в зв"язку з цим заборгованість по цій накладній становить 6240,44 грн.

В підтвердження факту заборгованості позивач надав акт звірки розрахунків станом на 25.05.11.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, який підписаний позивачем та бухгалтером Чуднівського підприємства "Харчовик" Бондарчук О.О., заборгованість відповідача становить 32 570,30 грн. (а.с. 18).

У відповідності до приписів п. 8.1 договору відповідачу нараховано до стягнення пеню та 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки відповідно 1034,35 грн. та 977,10 грн.

Відповідач за підставами пред"явлення та предметом позов не оспорив, письмового відзиву не надав.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення позивача, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України, договори, зокрема, є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник у зв'язку з виконанням договору поставки.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до ч.1 ст. 265 ГК України та ч.1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 655 ЦК України встановлює, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджено, що сторонами був укладений договір поставки № 1/09 і на виконання цього Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 38 366,02грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи видаткові накладні: №1 від 29.10.10р., №2 від 18.11.10р., №4 від 04.11.10р., № 5 від 11.1110р. (а.с.9-10).

Згідно ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Пунктом 4.2 Договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється на протязі 7 календарних днів з дати отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оскільки, відповідач свої зобов'язання виконав частково, станом як на день звернення позивача до суду, так і на день прийняття рішення його заборгованість становить 32 570,28грн.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526, 525 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обгрунтованими, такими, що підтверджені належними доказами і підлягаєть задоволенню в сумі 32 570,28грн.

Відповідно до приписів ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

При укладені договору № 1/09 від 01.09.10 сторонами у п. 8.1 сторонами передбачена відповідальність за покупця (відповідач) за несвоєчасно проведені розрахунки, а саме сплата пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення та 3% річних від простроченої суми.

Відповідальність за порушення грошового зобов"язання передбачена і ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання , на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладене, позивач правомірно заявив до стягнення з відповідача пеню та три проценти річних.

При цьому слід зазначити, що при перевірці правильності нарахування пені суд встановив, що вихідні дані, зазначені позивачем в розрахунку (а.с.4), не відповідають даним, використаним при обрахунку, заявленої до стягнення суми пені (1034,35 грн.).

Як вбачається з розрахунку пені (а.с. 4), позивач заявляє до стягнення пеню в розмірі облікової ставки НБУ, а не в розмірі подвійної облікової ставки, що є правом позивача.

Позивач в позовні заяві зазначає, що розрахунок пені здійснюється станом на 14.04.11, однак з розрахунку вбачається (а.с.4), по накладним від 29.10.10 та від 04.11.10 дійсно нарахування здійснені станом на 14.04.11, а по накладним від 11.11.10 та 18.11.10 станом на 11.03.11, тобто відповідно за 113 днів та 140 днів прострочення, хоча загальна сума, яка заявлена до стягнення (1034,35 грн.) порахована станом 14.04.11.

Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача 3 % річних (977,10 грн.), то в результаті їх неправильного обрахунку (обрахована за схемою стягнення штрафу), позивач заявив до стягнення суму більшу, ніж вона є насправді.

За таких обставин, врахувавши вихідні дані позивача (розмір пені - облікова ставка НБУ; заборгованість - станом на 14.04.11), суд здійснив власний розрахунок пені та 3% річних, згідно якого пеня становить 1030,62 грн., 3% річних - 398,94 грн., а саме:

№ дата поставки сума сплатити прострочка пеня 3%річних

п/п до сплати до к-ть днів грн. грн.

1. 29.10.2010 6240,44 грн. 08.11.10 158 209,35 81,04

2. 04.11.2010 8225,28 грн. 12.11.10 154 268,96 104,11

3. 11.11.2010 9504,76 грн. 19.11.10 147 296,67 114,83

4. 18.11.2010 8599,80 грн. 26.11.10 140 255,64 98,96

Всього: 1030,62 398,94

Отже, стягненню з відповідача підлягає пеня в сумі 1030,62 грн., та 398,94 грн. - 3% річних.

З огляду на викладене, позов обгрунтований, грунтується на нормах чинного законодавства та підлягає задоволенню в сумі 33999,84 грн., з яких 32570,28 грн. - основний борг; 1030,62 грн. - пеня; 398,94 грн. - 3% річних.

В частині стягнення 03,73 грн. (1034,35 грн. - 1030,62 грн.) пені та 578,16 грн. 3% річних (977,10 грн. - 398,94 грн.) суд відмовляє.

Судові витрати покладаються відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Чуднівського підприємства "Харчовик", 13200, Житомирська область, смт.Чуднів, вул. Робітнича, 44, код 01730373

на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, 13300, АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1

- 32570,28 грн. - основний борг;

- 1030,62 грн. - пеня;

- 398,94 грн. - 3% річних.

- 340,00 грн.- державне мито;

- 232,03 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Повне рішення складено 02.06.2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. із зв. повід.)