Рішення № 16046147, 25.05.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" травня 2011 р.Справа № 8/5007/3/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Давидюка В.К.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - дов. №08/13958-010918 від 24.12.10р.

від відповідача Закшевський О.С. - начальник БУ №3, витяг з наказу №47 від 05.05.09р.

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м.Житомир)

до Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району (смт. Озерне Житомирського району)

про стягнення 364792,31 грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог)

Розгляд спору продовжено за клопотанням сторін на підставі ст.69 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 441625,91 грн. боргу за спожиту електричну енергію, з яких 419422,51 грн. - борг за спожиту активну електроенергію, 524,41 грн. - пеня, 18612,08 грн. - інфляційні нарахування та 3066,91 грн. - 3% річних.

24.03.11р. позивач надав суду заяву про уточнення розміру позовних вимог від 23.03.11р., згідно якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 346489,34 грн. боргу за електроенергію, 15257,15 грн. інфляційних, 2521,41 грн. 3% річних та 524,41 грн. пені, а всього на суму 364792,31 грн.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві. Просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в засіданні суду надав відзив на позовну заяву №514 від 05.05.11р., в якому борг частково в розмірі 294674,85 грн. визнає.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В період з липня 2009 р. по липень 2010 р. відповідач - Будинкоуправління №3 Житомирської КЕЧ району споживав електричну енергію без укладення відповідного договору, що зафіксовано в актах інспекції по енергонагляду Житомирського району електричних мереж (а.с.20-26).

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

На підставі зазначених вище актів відповідачу було здійснено розрахунок спожитої електричної енергії по показниках засобів обліку електроенергії та відповідачеві було виставлено рахунки на оплату заборгованості на загальну суму 324000,16 грн. (а.с.88-115).

Проте відповідач зазначену суму боргу позивачеві не сплатив, про що не заперечував його представник в засіданні суду.

Крім того, 24.06.10р. між Житомирським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та відповідачем був укладений договір №262 від 24.06.10р. про постачання електричної енергії споживачам (а.с.7-12), згідно умов якого позивач постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а відповідач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору і додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п.2.2.3 даного договору, відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та за іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Розрахунковим періодом вважається період з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Згідно з п. 7.3 договору, остаточний розрахунок повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць, з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання.

Однак, відповідач умови договору щодо оплати за отриману електроенергію не виконав, в результаті чого за період з липня 2010 р. по листопад 2010 р. утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 22489,18 грн., що підтверджується розрахунками та звітом про використану електроенергію (а.с. 33-40).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Згідно зі ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 346489,34 грн. (324000,16 грн. + 22489,18 грн.) боргу за активну електроенергію обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач в заяві про уточнення розміру позовних вимог просить суд стягнути з відповідача 524,41 грн. пені, 2521,41 грн. 3% річних та 15257,15 грн. інфляційних.

Відповідно до п.4.2.1 даного договору, за внесення платежів з порушенням термінів, визначених додатком до договору, споживач (відповідач) сплачує позивачеві пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, а також уточнені розрахунки інфляційних та 3-ох% річних, суд вважає, що вказані зобов'язання нараховані правильно і відповідають вимогам діючого законодавства.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів погашення боргу суду не надав.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Будинкоуправління №3 Житомирської квартирно-експлуатаційної частини району, Житомирський район, смт. Озерне, вул. Авіаційна, 57, код ЄДРПОУ 24978549

- на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго", 10014, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622

на р/р 26032301766 в філії Житомирського обласного управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 26392658:

- 346489,34 грн. боргу за спожиту електричну енергію;

на р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший інвестиційний банк", м. Житомир, МФО 300506, код 22048622:

- 524,41 грн. - пені;

- 2521,41 грн. - 3% річних;

- 15257,15 грн. - інфляційних;

- 3647,92 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;

- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДавидюк В.К.

Дата підписання: 01.06.11.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу