Ухвала суду № 16042839, 23.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 р. Справа № 51326/09

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Сапіги В.П., Обрізка І.М.

при секретарі судового засідання Нацуличу І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд Глобал» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд Глобал» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822240/2/22-514 від 12.12.2008 року, яким визначено суму пені за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в розмірі 7742 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що перетин кордону України товаром, який постачався на виконання імпортних контрактів, підтверджується відповідними товаросупровідними документами, які містять відмітки митних органів. Ототожнення податковим органом моменту здійснення імпортної операції лише оформленням ВМД суперечить нормам ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», якою визначено момент імпорту двома альтернативними датами: або як момент перетину товаром митного кордону України, або як момент переходу права власності на товар, що імпортується від продавця до покупця. При цьому податковим органом не взято до уваги та не встановлено момент переходу права власності на товар, що імпортувався. Згідно з контрактами, виконання яких перевірялось, поставка здійснювалась на умовах СІF, які відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати «Інкотермс» (у редакції від 1 січня 2000 року) термін «СІF» (у перекладі «вартість, страхування та фрахт») означають, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Просив позов задовольнити.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822240/3/22-514 від 10 березня 2009 року.

________________

Головуючий у 1-й інст. суддя Жуковська Л.А. ряд. ст. зв. № 9.2.1 суддя-доповідач Попко Я.С. справа № 2-а-2918/09/1770 справа № 51326/09/9104.doc

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною та необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм матеріального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за період, що підлягав перевірці з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, встановлено порушення термінів надходження товарів по імпорту згідно імпортних контрактів. Порушення резидентами термінів, передбачених статтею 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Датою імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, вважається дата завершення оформлення ВМД на імпорт.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що дані, які містяться у відомостях уніфікованих адміністративних документів, митних деклараціях із календарними штемпелями Одеської та Південної регіональної митниць, які підтверджують перебування товару під митним контролем, спростовують висновок відповідача, викладений в акті перевірки щодо ненадходження у встановлені законодавством терміни товару по контрактах з іноземними контрагентами та свідчать про відсутність порушень позивачем приписів ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а отже, відсутні і підстави для застосування санкцій за порушення норм цього Закону.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією у місті Рівне проводилась перевірка дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Фудз Тренд Глобал» за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, результати якої оформленні актом № 6/22-513/32682860 від 09.09.2008 року.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що позивачем при виконанні контрактів №07/05/2006 року від 07.05.2006 року з «С.Р. INTERTRAID", Таїланд, № NА- ТV/08-2006 року від 07.11.2006 року з фірмою «TANVIEN Co LTD», В'єтнам, № YY01/007 від 15.01.2007 року з фірмою «АL FARANA Co Mill апd Раскіпg S.А.Е», Єгипет порушено терміни надходження товару.

Так, позивачем 12.02.2007 року перераховано авансовий платіж на суму 8320 дол. США (42016 грн.) нерезиденту «С.Р. INTERTRAID» Таїланд, а товар згідно з ВМД надійшов 05.06.2007 року (дозволений граничний термін 13.05.2007 року.) пеню нараховано за 23 календарні дні на суму авансового платежу 19600 дол. США (98980 грн.) перерахованого нерезиденту «С.Р. INTERTRAID» Таїланд 22.05.2007 року товар надійшов згідно з ВМД 27.08.2007 року (дозволений граничний термін 20.08.2007 року) пеню нараховано за 7 календарних днів.

На виконання контракту з «TANVIEN Co LTD», В'єтнам, позивачем перераховано авансовий платіж на суму 3300 дол. США (16665 грн.) 22.11.2006 року, а товар згідно з ВМД надійшов 21.02.2007 року (дозволений граничний термін 20.02.2007 року) пеню нараховано за 1 календарний день, на суму авансового платежу 7525 дол. США (38025 грн.) перерахованого 13.08.2007 року, товар надійшов згідно з ВМД 21.12.2007 року (дозволений граничний термін 11.11.2007 року) пеню нараховано за 40 календарних днів. На виконання контракту з «АL FARANA Co Mill апd Раскіпg S.А.Е» Єгипет позивачем перераховано авансовий платіж на суму 24 000 дол. США (121200 грн.) 10.01.2008 року, а товар згідно з ВМД надійшов 21.07.2008 року (дозволений граничний термін 08.07.2008р.) пеню нараховано за 13 календарних днів.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у місті Рівне винесено і надіслано позивачу рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822240/0/22-514 від 19.09.2009 року, яким визначено суму пені в розмірі 7742 грн. за порушення ст.ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Податковим органом взято за дату поставки товару дату оформлення вантажно-митних декларацій.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 (з 01.01.2008 року 180) календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт товарів це купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами; моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Відповідно до п. 1 ст. 15 Митного кодексу України під «ввезенням в Україну та вивезенням з України» розуміється фактичне переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів. Тобто, ввезення в Україну товару, що підлягає митному оформленню службовими особами митниці з метою забезпечення митного контролю та для застосування засобів державного регулювання ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через територію України (ст. 37 Митного кодексу України), неможливо без його фактичного переміщення через митний кордон України, тобто поняття «перетину товаром митного кордону України» збігається із «переміщенням товару через митний кордон України ввезенням товару в Україну». Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення на Україну і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, основою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документу, на якому проставлено відтиск штампу «під митним контролем» з відповідною датою, який засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Частиною другою ст. 43 Митного кодексу України передбачено, що у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Оформлення ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт і дата фактичного переміщення через митний кордон товарів, а є документом, який містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України, який посвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим і який підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених в ВМД осіб відносно здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Таким чином, ввезення на територію України імпортованого товару підтверджується штампом відповідної прикордонної митниці. Як вбачається з матеріалів справи товар, який надходив на виконання контрактів: № 07/05/2006 року від 07.05.2006 року з «С.Р. INTERTRAID», Таїланд, № UА-ТV/08-2006 року від 07.11.2006 року з фірмою «TANVIEN Co LTD», В'єтнам, № YY01/007 від 15.01.2007 року з фірмою «АL FARANA Co Mill аnd Раскіпg S.А.Е», Єгипет на митну територію України проходив через Одеську та Південну регіональну митницю в межах дозволених граничних строків поставки товару, що підтверджується відповідними штампами «Під митним контролем» проставлених на коносаментах № ВКК-ІLК/124/07 від 28.03.2007 року дата митниці 16.05.2007 року при дозволеному граничному терміні поставки товару 13.05.2007 року № ВКК-ІLК/135/07 від 09.07.2007 року дата митниці 15.08.2007 року при дозволеному граничному терміні поставки товару 20.08.2007 року; коносаменті № ОРІLК 612362 від 24.12.2006 року дата митниці 11.02.2007 року при дозволеному граничному терміні поставки товару 20.02.2007 року коносаменті № МР/NOR/ІМР-740 від 17.11.2007 року дата митниці 17.11.2007 року при дозволеному граничному терміні поставки товару 11.11.2007 року: коносаменті № NВЕ001795 від 07.04.2008 року дата митниці 10.05.2008 року при дозволеному граничному терміні поставки товару 08.07.2008 року.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд Глобал» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, а доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 4 червня 2009 року у справі № 2а-2918/09 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фудз Трейд Глобал» до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування рішення без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді В.П. Сапіга

І.М. Обрізко

Повний текст ухвали складено та підписано 27.05.2011 року.