Ухвала суду № 16042605, 27.04.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2011 р. Справа № 37937/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів Глушка І.В., Ліщинського А.М.,

при секретарі судового засідання Корчинській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі за позовом спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2006 року спільне українсько-німецьке підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон» звернулось в суду з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м. Львова з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.04.2006 року №0001552320/0/9479 та №0001562320/0/9480 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.04.2006 року №0000142230/0/9478.

З урахуванням уточнених позовних вимог від 22.02.2007 року /а.с. 81 т.3/ позивач просив скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.11.2006 року №0000792200/3/26651, податкове повідомлення-рішення від 21.11.2006 року №0000142230/3/26652 та від 27.11.2006 року №26792/0001552320/3, №0001632320/1/26752, №0001562320/3/26791, №0002162320/0/26790 внаслідок яких були збільшені податкові зобов»язання.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що за наслідком проведеної перевірки спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебасто-Електрон» (далі Товариство), яке 27.07.2006 року перереєстроване згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО №839236 у Спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Сферос-Електрон", складено акт від 03.04.2006 року за №44/23-0/23972496 в якому ДПІ необгрунтовано прийшло до висновку про: - безпідставне включення Товариством до валових витрат суму винагороди за посередницькі послуги за 2005 рік, які не відносяться до господарської діяльності останнього; - безпідставне віднесення до податкового кредиту: вартості виконаних робіт наданих контрагентом, так як така вартість не відноситься до складу валових витрат виробництва і не підлягає амортизації; суму виконаних ремонтних робіт по електропідстанції, яка не знаходиться на балансі Товариства та не використовується у господарській діяльності останнього; суми по наданні послуг для впровадження Програми 1С Підприємство, які в подальшому не використовувались у господарській діяльності Товариства; - порушення термінів поставки товару по імпорту.

Справа судами слухалась неодноразово: постанова господарського суду Львівської області від 28.02.2007 року /а.с.93 т.3/, якою позовні вимоги задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ від 21.11.2006 року, якими позивачу нараховано пеню та суму виплати за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньо-економічної діяльності, податкові повідомлення-рішення від 27.11.2006 року, якими позивачу визначено податкові зобов»язання з податку на прибуток та податкові повідомлення-рішення від 27.11.2006 року, якими позивачу визначено податкові зобов»язання з податку на додану вартість, зменшено бюджетне відшкодування та застосовано штрафні (фінансові) санкції; ухвала Львівського апеляційного господарського суду від 02 липня 2007 року /а.с.77 т.3/, якою у задоволенні апеляційної скарги ДПІ відмовлено, а постанову господарського суду Львівської області від 28.02.2007 року залишено без змін; ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 року /а.с.114 т.3/, касаційну скаргу ДПІ задоволено частково, ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 02 липня 2007 року та постанову господарського суду Львівської області від 28.02.2007 року у справі скасовано в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 27.11.2006 року №26792/0001552320/3 та №0001632320/1/26752, яким визначено позивачу податкові зобов»язання з податку на прибуток в сумі 243693,86 грн., з яких основне зобов»язання 194440,40 грн. та штрафні (фінансові) санкції 49253, 46 грн. та 19462, 90 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходи з того, що письмові документи: угода про співпрацю від 16.09.1998 року, Передконтрактні угоди від 19.06.2002 року та від 21.01.2003 року, Контракт №1530/23-804-3205 від 05.02.2003 року дають змогу дійти висновку, що до моменту укладення Договору про посередницькі послуги №2201/04 від 22.01.2004 року «Фалькат» (Посередник) сприяв Товариству в укладенні догору з «Мінським автомобільним заводом» (далі-ВРУП «МАЗ»), за наслідком якого господарюючі суб'єкти реалізовували-придбавали опалювачі що, на думку суду першої інстанції, виключало доцільність укладання договорів про посередницькі послуги. Оскільки предметом договорів про надання посередницьких послуг №1905/04 від 19.05.2004 року, №1504/05 від 15.04.2005 року є пошук можливих споживачів продукції або передконтрактні переговори з третіми особами щодо продажу товарів Товариства, то посилання позивача на виконання умов вищезгаданих посередницьких договорів не підтверджується представленими актами виконаних робіт, оскільки в таких не відображено факт здійснення пошуку можливих споживачів продукції або факт проведення передконтрактних переговорів з третіми особами.

Крім того, угоди №1905/04 від 19.05.2004 року, №1504/05 від 15.04.2005 року суперечать умовам п.12.7 Договору купівлі-продажу №1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року, укладеного між ВРУП «МАЗ» та Товариством, оскільки такі були укладені в період дії вказаного Договору №1530/0/23-804-3205 без погодження ВРУП «МАЗ» та передавали, зокрема, обов'язок щодо гарантійного і сервісного обслуговування, технічної підтримки з встановлення продукції.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржив позивач спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон», просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що документальним підтвердженням факту здійснення посередником пошуку та сприяння в укладенні договору між замовником та покупцем можуть бути: передконтрактні угоди між посередником та покупцем; підписання договору купівлі-продажу між замовником та покупцем; акт здачі-приймання товарів (робіт, послуг); платіжне доручення покупця, завірене установою банку, що свідчить про оплату товарів замовника покупцем; гарантійний лист покупця про оплату товарів замовника; інші документи та свідчення, а тому документи, що містяться в матеріалах справи повністю підтверджують налагодження торгівельних зв'язків між Позивачем та ВРУП «МАЗ» виключно завдяки посередницьким послугам ТОВ «Фалькат». Таким чином, пред»явлені до перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, тощо) є первинними документами у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та повністю підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право Позивача на включення до складу своїх валових витрат вартості посередницьких послуг, отриманих від ТОВ «Фалькат». Від так, враховуючи те, що витрати на оплату послуг за договором про посередницькі послуги безпосередньо пов'язані з основною діяльністю Позивача і направлені на забезпечення його господарської діяльності, ці витрати були правомірно включені до складу валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.

Виходячи з ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.02.2010 року справу слід переглядати лише в частині скасування податкових повідомлень рішень, якими позивачу визначено податкові зобов»язання з податку на прибуток та штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ проведено планову документальну перевірку Спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Вебасто-Електрон» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року.

Відповідачем за результатами перевірки складено акт від 03.04.2006 року №44/23-0/23972496 в яком зафіксовано порушення п.1.32, п.5.1., п.5.3, пп.5.2.1. п.5.2, п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334 з наступними змінами та доповненнями в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 200 470,00 грн.

Як зазначає суд першої інстанції Товариство (спільне українсько-німецьке підприємство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон»), уклавши безпосередньо договір купівлі-продажу з ВРУП «МАЗ», безпідставно включено до складу валових витрат суму винагороди за посередницькі послуги (пошук споживачів та проведення передконтрактних переговорів) у розмірі 777 769,71 грн., що не відносяться до господарської діяльності Товариства, в результаті чого завищено валові витрати за 2005 рік; до складу валових втрат за період з 01.07.2004 року по 31.12.2005 року Товариством безпідставно включено суми плати земельного податку в розмірі 24 118,44 грн.

На підставі Акта перевірки, ДПІ прийняло податкове повідомлення-рішення від 14.04.2006 року №0001552320/0/9479, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 251 730,00 грн., в тому числі основного платежу в сумі 200 470, 00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 51 260,00 грн. В порядку процедури адміністративного оскарження до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова податкове повідомлення-рішення від 14.04.2006 року №0001552320/0/9479 частково скасовано на суму 6 029,60 грн. основного платежу та застосованої штрафної (фінансової) санкції щодо правомірності нарахування та сплати земельного податку.

За наслідком адміністративного оскарження до ДПІ у м.Львові та до ДПА у Львівській області податкове повідомлення-рішення №0001552320/0/9479 від 14.04.2006 року з врахуванням рішення про результати первинної скарги від 23.06.2006 року №15436/25-009 залишено без змін та прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 27.11.2006 року №26792/0001552320/3, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 243 693,86 грн. в тому числі основного платежу в сумі 194 440,40 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49 253,46 грн.

На підставі рішення Державної податкової інспекції у м.Львові про результати розгляду повторної скарги від 01.09.2006 року №14641/25-0 Позивачу донараховано штрафну санкцію по податку на прибуток в сумі 19 469,93 грн. відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон №2181), за наслідком якого ДПІ прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 27.11.2006 року №0001632320/1/26752.

У своїх висновках суд першої інстанції дійшов сумніву про доцільність укладення договорів про надання посередницьких послуг № 1905/04 від 19.05.2004 р. та № 1504/05 від 15.04.2005 р. Товариства з ТзОВ «Фалькат», а господарська діяльність не направлена на отримання Товариством прибутків від фінансово-господарської діяльності, що здійснюється згідно вищезазначених договорів, оскільки договори про надання посередницьких послуг № 1905/04 від 19.05.2004 року та № 1504/05 від 15.04.2005 року укладено в період дії договору купівлі-продажу № 1530/23-804-3205 від 05.02.2003 pоку; перелік наданих ТзОВ "Фалькат" послуг згідно з актами виконаних робіт не відображають факт здійснення пошуку можливих споживачів продукції або факт проведення передконтрактних переговорів з третіми особами.

Таким чином на думку суду першої інстанції позивачем не підтверджено правомірність віднесення розмірів до валових витрат на оплату послуг за договором про посередницькі послуги, оскільки подані посередником письмові докази не підтверджують факту підготовки, організації продажу продукції позивача, витрати по договорах про посередницькі послуги не пов'язані з веденням господарської діяльності, безпідставно віднесені позивачем до складу валових, а тому відсутні підстави для скасування оспорюваних податкових повідомленнь-рішень.

Однак колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки укладенню договору купівлі-продажу № 1530/23-804-3205 від 05.02.2003 року передувала угода про співпрацю від 16.09.1998 року укладена між ТзОВ «Фалькат» та СП ТзОВ «Вебасто-Електрон», згідно з якою сторони домовились про співпрацю в області реалізації, технічному і сервісному обслуговуванню продукції СП ТзОВ «Вебасто-Електрон». На її виконання була укладена передконтрактна угода від 19.06.2002 року та від 21.01.2003 року між ВРУП «МАЗ» та ТзОВ «Фалькат», що представляє інтереси СП ТзОВ «Вебасто-Електрон» про те, що ТзОВ «Фалькат» сприяє укладенню договору поставки продукції СП ТзОВ «Вебасто-Електрон» на ВРУП «МАЗ» на умовах та за цінами, обговореними в процесі переговорів, а також підписаний між Товариством та ВРУП «МАЗ» контракт №1530/23-804-3205 від 05.02.2003 року, за умовами якого ВРУП «Мінський автомобільний завод» придбавав у Товариства опалювачі, згідно зі специфікацією, що наведена у Додатку 1 (п. 1.1. Контракту). Термін дії контракту до 01.02.2004 року.

В подальшому про це свідчать передконтрактні угоди між ВРУП «МАЗ» та ТзОВ «Фалькат» від 05.01.2004 року та 13.12.2004 року та листи ТзОВ «Фалькат» № 2 від 05.01.2004 року та № 296 від 03.12.2004 року направлені на СП ТзОВ «Вебасто-Електрон» про укладення договорів з ВРУП «МАЗ» на конкретний період та на певних умовах.

За змістом п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вбачається, що до складу валових витрат не включаються зокрема будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов»язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, на преконання колегії суддів, документальним підтвердженням факту здійснення посередником пошуку та сприяння в укладенні договору між замовником та покупцем можуть бути: передконтрактні угоди між посередником та покупцем; підписання договору купівлі-продажу між замовником та покупцем; акт здачі-приймання товарів (робіт, послуг); платіжне доручення покупця, завірене установою банку, що свідчить про оплату товарів замовника покупцем; гарантійний лист покупця про оплату товарів замовника; інші документи та свідчення. А тому, перелічені вище документи повністю підтверджують налагодження торгівельних зв'язків між Товариством та ВРУП «МАЗ» виключно завдяки посередницьким послугам ТОВ «Фалькат».

Твердження про те, що акти виконаних робіт не відображають факт здійснення пошуку можливих споживачів продукції або факт проведення передконтрактних переговорів з третіми особами є необгрунтований, оскільки жодним документом не передбачено обов»язок складання відповідних актів, а здійснення вищевказаних дій засвідчують передконтрактні угоди між ВРУП «Мінський автомобільний завод» та ТзОВ «Фалькат» від 05.01.2004 року та 13.12.2004 року та листи ТзОВ «Фалькат» № 2 від 05.01.2004 року та № 296 від 03.12.2004 року.

Що стосується висновків суду першої інстанції про те, що надання посередницьких послуг ТОВ «Фалькат» згідно угод №1905/04 від 19.05.2004 року, №1504/05 від 19.05.2005 року суперечить умовам п.12.7 Контракту №1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року, укладеного між ВРУП «МАЗ» та Товариством, оскільки предметом договорів про надання посередницьких послуг №1905/04 від 19.05.2004 року, №1504/05 від 15.04.2005 року є пошук можливих споживачів продукції або передконтрактні переговори з третіми особами щодо продажу товарів СП ТОВ «Вебасто-Електрон», а представлені акти виконаних робіт не відображають факт здійснення пошуку можливих споживачів продукції або факт проведення передконтрактних переговорів з третіми особами, то такі є безпідставними.

Пунктом 12.7 Договору №1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року, укладеного між ВРУП «МАЗ» та Товариством передбачено, що сторони зобов»язуються не передавати окремих прав та обов»язків, як і всього договору в цілому третім особам без письмової згоди іншої сторони. З листів ВРУП «МАЗ» від 23.01.2004 року №139-01/02-423 та від 08.12.2004 року №139-01/02-9086 вбачається, що покупець надав Товариству письмову згоду на сервісне обслуговування посередником продукції, яка поставлялася за Договором №1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року.

Судом першої інстанції не враховано, що договори про посередницькі послуги №1905/04 від 19.05.2004 року, №1504/05 від 15.04.2005 року стосуються різнойменної продукції Товариства, та не врахував наявності Додатків до вищевказаних договорів про посередницткі послуги, за умовами яких ТОВ «Фалькат», окрім зобов»язання здійснити пошук можливих споживачів продукції, виробництва Товариства, проводити передконтрактні переговори з третіми особами стосовно продажу товарів Товариства, взяв на себе обов'язки по здійсненню на території Республіки Білорусь передпродажної підготовки підігрівачів, виробництва Товариства, їх шеф-монтажу, гарантійному та постгарантійному обслуговуванню продукції, поставленої по контрактах укладених Товариством.

З огляду на те, що Товариство, за умовами контракту №1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року, укладеного з ВРУП «МАЗ», окрім передачі товару покупцю взяв на себе гарантійні зобов»язання по його якості та здійсненню технічної підтримки по встановленню своєї продукції в серійному виробництві, надання послуг ТОВ «Фалькат» забезпечило виконання з боку Товариства його зобов»язань перед РУП «МАЗ» за умовами контракту № 1530/0/23-804-3205 від 05.02.2003 року.

Підсумовуючи вищенаведене, на думку колегії суддів, пред'явлені до перевірки документи (договора, акти виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, тощо) повністю підтверджують факт здійснення операцій, і відповідно, право Товариства на включення до складу своїх валових витрат вартості посередницьких послуг, отриманих від ТОВ «Фалькат».

Таким чином, колегія суддів зазначає, що позовні вимоги про скасування податкових-повідомлень рішень, якими позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток є обґрунтованими та підлягають до задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з»ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, п.1,3,4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу спільного українсько-німецького підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Сферос-Електрон»задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2010 року у справі № 2а-2472/10 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0001552320/0/9479 та №0001562320/0/9480 від 14.04.2006 року та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000142230/0/9478 від 14.04.2006 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя: В.М. Каралюс

Судді: І.В. Глушко

А.М. Ліщинський

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.05.2011 року.