Ухвала суду № 16042297, 17.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 30312/ Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засіданняПатлевіч Н.М.,

прокурораКоваль Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги прокуратури Волинської області та Луцької обєднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2010 року відкрите акціонерне товариство «Волиньгаз» (далі ВАТ «Волиньгаз») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ):

№ 0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003372399/1 від 25.02.2010 року та № 0003372399/2 від 24.03.2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 12425 036 грн., з яких 6213478 грн. за основним платежем та 6211 558 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0003382399/0 від 16.12.2009 року, № 0003382399/1 від 25.02.2010 року та № 0003382399/2 від 24.03.2010 року, якими позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 13348 707 грн., з яких 8899 138 грн. за основним платежем та 4449 569 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0000992399/2 від 24.03.2010 року, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 720 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-1630/10/0370 позов було задоволено повністю.

У поданих апеляційних скаргах відповідач Луцька ОДПІ та прокуратура Волинської області просять зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволенні позову ВАТ «Волиньгаз».

Свої апеляційні вимоги обґрунтовують тим, що у ході проведеної Луцькою ОДПІ перевірки позивача, результати якої було оформлено актом № 441/2399/03339459 від 03.12.2009 року, було встановлено, що на виконання умов договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08-17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8 ВАТ «Волиньгаз» передало право власності на 10 простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» вартістю 24433904,40 грн. ТОВ «ІК «Фінінвест», а те у свою чергу передало ВАТ «Волиньгаз» 5 простих векселів ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод» на загальну суму 24433904,40 грн.

При проведенні попередньої перевірки позивача за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, результати якої було оформлено актом перевірки від 15.07.2008 року №300/23-1/13339459, було встановлено, що ВАТ «Волиньгаз» придбало прості векселі АТЗТ «Укртехнобуд» у ТОВ «Фондові технології та інвестиції» згідно договорів та актів прийому-передачі цінних паперів на загальну суму 24750000,00 грн. за які частково у липні 2007 року перераховано кошти в сумі 316095,60 грн.

На думку апелянтів, судом першої інстанції при розгляді справи не було надано належної оцінки тому, що векселедавцем вказаних векселів значилось АТЗТ «Укртехнобуд», а першим векселедержателем було ТОВ «Комерційне підприємство «Фасад». Однак відповідно до довідки ДПА у Донецькій області від 17.06.2008 року № 24/35-2/24312106 «Про результати невиїзної документальної позапланової перевірки ЗАТ «Укртехнобуд» з питань правових відносин з ТОВ «Комерційне підприємство «Фасад» за період з 01.01.2007р. по 31.12.2007р.» АТЗТ «Укртехнобуд» не мало взаємовідносин з ТОВ «Комерційне підприємство «Фасад», а бланки векселів, які були предметом купівлі-продажу між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «Фондові технології та інвестиції» і ТОВ «ІК «Фінінвест», підприємство не закупляло та не виписувало, розрахунки векселями ні з якими підприємствами не здійснювало.

При цьому ТОВ «Фондові технології та інвестиції» постановою господарського суду Київської області від 22.01.2008 року у справі № Б 14/062-08 визнано банкрутом. ТОВ «ІК «Фінінвест» постановою господарського суду м. Києва від 03.04.2009 року по справі № 44/178-6 також визнано банкрутом.

Одночасно апелянти звертають увагу апеляційного суду на те, що у проваджені СВ ПМ ДПА у Донецькій області знаходиться кримінальна справа №180-435/9, порушена за фактом виготовлення, збуту та використання підроблених недержавних цінних паперів простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» невстановленими особами за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 224 КК України, у рамках якої було встановлено, що векселі, емітентом яких начебто є АТЗТ «Укртехнобуд», та з якими проводилися операції на ринку цінних паперів, є підробленими.

Відповідно до інформації Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку та листа Волинського територіального управління ДКЦПФР від 10.11.2009р. № 639/02 торгівцем цінних паперів ТОВ «ІК «Фінінвест» операції по договорах міни цінних паперів від 09.06.2008р. №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08-17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8 з ВАТ «Волиньгаз» не відображено.

У вказаних договорах міни цінних паперів зазначено ліцензії торгівця цінними паперами «ІК «Фінінвест» серії АВ № 362081 (дилерська діяльність) та №362082 (брокерська діяльність) від 25.07.2007р року, однак вони анульовані постановою про накладення санкції за правопорушення на ринку цінних паперів від 29.07.2009 року №551-КУ.

Оскільки відповідно до приписів ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, апелянти наполягають на тому, що прості векселі серії АА 0973960 - АА 0973964, АА 0608075 - АА 0608079 видані в порушення вимог статті 4 вказаного Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України правочини щодо отримання ВАТ «Волиньгаз» простих векселів серії АА №0973960-0973964, №0608075-0608079, виданих за угодами, які мають протиправний характер, є нікчемними. Отже правочини щодо міни таких векселів є також недійсними та згідно із ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемними.

На підставі наведеного здійснюється коригування показників декларацій з податку на прибуток підприємства за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів, а саме правочинів ВАТ «Волиньгаз» з ТОВ «Фондові технології та інвестиції» на отримання зазначених простих векселів серії АА №0973960-0973964, №0608075-0608079 та правочинів ВАТ «Волиньгаз» із ТОВ «ІК «Фінінвест» на отримання простих векселів АА №1165211-№1165215 та обмін векселів.

Відтак операції по договорах міни векселів в сумі 24433907,40 грн. не можуть бути відображені у декларації з податку на прибуток. Тому прості векселі ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод», на думку апелянтів, були отримані ВАТ «Волиньгаз» без будь-якої компенсації їх вартості, тобто безкоштовно і у порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем не включено до валового доходу декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2008 року дохід з інших джерел, а саме у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод» на суму 24 433 904,40 грн.

Окрім того, апелянти звертають увагу на те, що проведеною перевіркою позивача було встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток за ІV квартал 2008 року «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» у сумі 410408 грн., оскільки відтоки газу, не компенсовані притоками газу за 2008 рік у розмірі 410408,00 грн., не вважаються витратами, що використані у власній господарській діяльності, а отже у позивача не було підстав для включено до валових витрат у ІV кв. 2008 року витрати в сумі на 410408,00 грн.

Одночасно апелянти наголошують на тому, що у ході перевірки було встановлено неврахування ВАТ «Волиньгаз» при визначенні валових витрат суми перерахунку збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, в результаті чого завищило валові витрати на загальну суму 9599 грн. (за III кв. 2008 року завищило на 61585,63 грн., за ІV кв. 2008 року занизило на 61585,63 грн., за II кв. 2009 року завищило на 9599,00 грн.), чим порушило вимоги підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», де зазначено, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування», включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Окрім того, апелянти наголошують на тому, що у ході перевірки правильності нарахування податку на додану вартість було встановлено, що ВАТ «Волиньгаз» уклало договори від 25.06.2008 року та від 02.07.2008 року з ТОВ «Луцькмоноліт» (перейменовано на ТОВ «Волиньдатабуд»), згідно умов яких останнє бере на себе зобовязання на власний ризик виконати будівельні роботи газопроводів відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлені договорами строки, а позивач зобовязується надати підрядникові будівельний майданчик, проектно-кошторисну документацію, матеріали, забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість.

Відповідно до довідок про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3) та приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в) вартість виконаних ТОВ «Волиньдатабуд» підрядних робіт за листопад-грудень 2008 р. склала 86 906 921,02 грн., у тому числі ПДВ 14 484 486,82 грн. Розрахунки за виконані підрядні роботи проведені ВАТ «Волиньгаз» шляхом перерахування готівкових коштів в сумі 19 979 058,37 грн. та передачі 20 простих векселів на загальну 66 927 862,65 грн.

На переконання апелянтів, при вирішенні справи у цій частині судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що відповідно до листа Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області від 28.08.2009 року № 1255 ТОВ «Волиньдатабуд» ліцензії на провадження будівельної діяльності в інспекції не отримувало.

Відповідно до листів територіального управління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву №04/2323 від 01.09.2009р. та територіального управління Держгірпромнагляду по Волинській області дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки як ТОВ «Волиньдатабуд», так і субпідрядним організаціям ТОВ «Компанія «Аруна», ТОВ «Інжинірингова компанія «Астрея» та ТОВ «Експертжитлобуд» не надавались.

Згідно із інформацією ГВПМ Луцької ОДПІ від 10.11.2009 року №5947/826-32, директор ТОВ «Волиньдатабуд» ОСОБА_2 ствердив, що підприємство будівельні роботи по будівництву газопроводів по вказаних об'єктах не проводило, ліцензії на виконання даного виду будівельних робіт (будівництво газопроводів) не виготовляло та не отримувало. Актів виконаних робіт від інших підрядників (субпідрядників) на проведення вказаних робіт за період перебування його на посаді директора товариства не надавалося і ним не підписувалось. Також ним не давались вказівки на оформлення податкових накладних на оплату за виконані роботи по будівництву газопроводів на замовлення ВАТ «Волиньгаз».

Відповідно до інформації пошуково-довідкової системи (ПДС) ДПА України, стан платників ТОВ «Інжинірингова компанія «Астрея» та ТОВ «Експертжитлобуд» - запит на встановлення місцезнаходження, а ТОВ «Будівельна фірма «Затишок» і ТОВ «Компанія «Аруна» - визнано банкрутом, розпочато ліквідаційну процедуру.

Крім того, в результаті проведеного аналізу розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість (додаток 5) контрагентів ТОВ «Компанія «Аруна», ТОВ «Будівельна фірма «Затишок», ТОВ «Інжинірингова компанія «Астрея», ТОВ «Експертжитлобуд» встановлено, що у листопаді-грудні 2008 року вказані контрагенти проводили в обліку документи на придбання товарів (робіт, послуг) у суб'єктів господарської діяльності, які визнані банкрутами чи скасована державна реєстрація (інформаційно-аналітична записка від 17.11.2009р. №63).

Враховуючи викладене, на переконання апелянтів, зазначені договори відповідно до пунктів 1, 2 статті 215, пунктів 1, 5 статті 203 ЦК України є нікчемними та відповідно до статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У звязку із проведенням ВАТ «Волиньгаз» в обліку документів на будівництво газопроводів від ТОВ «Волиньдатабуд» по нікчемних угодах товариством неправомірно віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в загальній сумі 8899137,91 грн., в т.ч. у грудні 2008 р.-2952187,26 грн., січні-травні 2009 р. - відповідно 1956226,83 грн., 256507,33 грн., 1116858,83 грн., 2284891,66 грн. і 332466,00 грн.

Представники апелянтів Луцької ОДПІ та прокуратури Волинської області вимоги, викладені у поданих апеляційних скаргах, підтримали повністю, просять їх задовольнити.

У ході апеляційного розгляду було допущено процесуальне правонаступництво ВАТ «Волиньгаз» на публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз» (далі ПАТ «Волиньгаз») внаслідок перейменування позивача.

Представники правонаступника позивача ПАТ «Волиньгаз» у ході апеляційного розгляду вимоги апелянтів заперечили. При цьому ПАТ «Волиньгаз» подав клопотання про закриття провадження у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003372399/1 від 25.02.2010 року та № 0003372399/2 від 24.03.2010 року у частині донарахування підприємству сум податкових зобовязань у сумі 145182,40 грн. ( у тому числі 102602,00 грн. основного платежу та 42580,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій) з огляду на відмову від позову у цій частині на підставі ст. 136 КАС України. У решті просять залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подані апеляційні скарги без задоволення.

Задовольняючи позовні вимоги ВАТ «Волиньгаз», суд першої інстанції виходив із того, що зміст укладеного правочину обмін цінних паперів, за своєю суттю не може суперечити актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства.

Внаслідок укладення договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08- 17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8 ВАТ «Волиньгаз» отримало 5 простих векселів ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод», а ТОВ «ІК «Фінінвест» отримало 10 простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» і такі правочини відповідають вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Сам факт міни, приймання-передачі та наявності векселів, як товарних цінностей, не заперечується контролюючим органом у акті перевірки.

ТОВ «Фондові технології та інвестиції» визнано банкрутом 22.01.2008 року, а договори купівлі-продажу цінних паперів, згідно яких передано векселі емітовані АТЗТ «Укртехнобуд», укладено 02.07.2007 року. Факт передачі векселів, тобто фактичного виконання угоди, підтверджується актами прийому-передачі від 02.07.2007 року.

ТОВ «ІК «Фінінвест» визнано банкрутом 03.04.2009 року відповідно, а договори міни цінних паперів укладено 09.06.2008 року. Про виконання договорів міни свідчать акти приймання-передачі цінних паперів від 09.06.2008 року.

На час здійснення господарських операцій і ТОВ «Фондові технології та інвестиції», і ТОВ «ІК «Фінінвест» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Невідображення ТОВ «Фондові технології та інвестиції» та ТОВ «ІК «Фінінвест» у електронній звітності ДКЗЦПФР операцій з продажу та міни векселів не свідчить про нікчемність укладених угод, а є лише підставою для притягнення зазначених підприємств до відповідальності за порушення правил, що регулюють діяльність торговців цінними паперами.

Ліцензії ТОВ «ІК «Фінінвест» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами анульовані 29.07.2009 року, тобто після укладення та виконання договорів міни.

Факт підробки цінних паперів належним чином не підтверджено висновком експерта або вироком у кримінальній справі і таких доказів Луцькою ОДПІ суду не подано.

Крім того, позивач надав усі необхідні для перевірки документи (договори, акти прийому-передачі) і претензій щодо їх змісту і форми у працівників контролюючого органу у ході проведення перевірки не було.

При цьому податковим органом не доведено належними та допустимими доказами, що зазначені господарські зобовязання вчинені ВАТ «Волиньгаз» саме з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Перевіряючи висновки контролюючого органу щодо нарахування податку на додану вартість, суд першої інстанції виходив із того, що Луцькою ОДПІ помилково було зроблено висновок про нікчемність угод, укладених між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «Волиньдатабуд». Факт виконання будівельних робіт по будівництву підвідних газопроводів не заперечується перевіряючими. Залучивши до виконання будівельних робіт субпідрядників, ТОВ «Волиньдатабуд» діяло у відповідності до ч. 1 ст. 838 ЦК України.

Документально підтверджуючи факт виконання робіт, ВАТ «Волиньгаз» надало всі необхідні для перевірки документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо). Претензій щодо їх змісту і форми працівниками контролюючого органу в акті перевірки викладено не було.

У ході судового розгляду справи не знайшов підтвердження факт відсутності ліцензії у ТОВ «Волиньдатабуд» на провадження будівельної діяльності, оскільки позивачем подано суду ліцензію на господарську діяльність, повязану із створенням обєктів архітектури, видану ТОВ «Луцькмоноліт» (перейменовано ТОВ «Волиньдатабуд») державною архітектурно-будівельною інспекцією 08.07.2008 року із терміном дії до 08.07.2011 року. Згідно переліку робіт до ліцензії ТОВ «Луцькмоноліт» має право на виконання інжинірингових робіт, право виступати генеральним підрядником у будівництві із спорудженням будов виробничого призначення, інженерного призначення та будов житлового і громадського призначення.

Також в підтвердження позовних вимог ВАТ «Волиньгаз» подано суду ліцензію на будівельну діяльність, видану ТОВ «Компанія «Аруна» (субпідрядник) Міністерством будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України 05.05.2006 року із терміном дії до 05.05.2011 року.

Письмові пояснення директора ТОВ «Волиньдатабуд» ОСОБА_2 про те, що товариство не виконувало підрядних робіт по будівництву газопроводів не є належними доказами у даній справі, так як факт виконання робіт підтверджується відповідними актами. Крім того, суд критично сприймає такі пояснення й з огляду на те, що ОСОБА_2 вказував на те, що товариство не отримувало ліцензії на виконання будівельних робіт, а фактично така ліцензія є, що підтверджується її копією наявною в матеріалах справи.

Посилання відповідача у акті перевірки на те, що фактично роботи по будівництву газопроводів проводило ТОВ «Торговий дім «Професіонал», до уваги судом взято не було, оскільки ВАТ «Волиньдатабуд» на підставі укладених угод виконувало роботи по будівництву підвідних газопроводів, а ТОВ «Торговий дім «Професіонал» будувало вуличні газопроводи. Об'єм, характер, предмет та вартість виконаних ТОВ «Торговий дім «Професіонал» робіт є зовсім іншими, ніж роботи, виконані ТОВ «Волиньдатабуд», а отже податковим органом помилково ототожнено різні види робіт, що виконувались різними суб'єктами.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Щодо операцій позивача із спірними цінними паперами, а саме укладення договорів міни цінних паперів від 09.06.2008 року №Б 08-17/4, №Б 08-17/5, №Б 08- 17/6, №Б 08-17/7 та №Б 08-17/8, за якими ВАТ «Волиньгаз» отримало 5 простих векселів ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод», а ТОВ «ІК «Фінінвест» отримало 10 простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд», колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що самі по собі вказані договори за своєю формою не суперечать приписам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

При цьому колегія суддів звертає увагу на те, що при проведенні попередньої перевірки позивача за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, результати якої зафіксовано у акті перевірки від 15.07.2008 року №300/23-1/13339459, було встановлено придбання ВАТ «Волиньгаз» простих векселів АТЗТ «Укртехнобуд» у ТОВ «Фондові технології та інвестиції» згідно договорів та актів прийому-передачі цінних паперів на загальну суму 24750000,00 грн. за які частково у липні 2007 року перераховано кошти в сумі 316095,60 грн., однак жодних претензій до вказаної господарської операції у контролюючого органу не було.

Разом із тим у ході перевірки представниками Луцької ОДПІ факт виконання спірних угод, наявність всіх підтверджуючих первинних документів не заперечувався.

Даючи оцінку покликанням апелянтів на нікчемність правочинів, укладених між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «ІК «Фінінвест», з огляду на дані ДПА у Донецькій області про те, що АТЗТ «Укртехнобуд» не мало взаємовідносин із ТОВ «Комерційне підприємство «Фасад», бланки векселів підприємство не закупляло та не виписувало, розрахунки векселями не здійснювало, колегії суддів приходить до висновку про те, що вони не підкріплені належними доказами.

Так, у ході апеляційного розгляду було безспірно встановлено, що будь-яка експертиза спірних векселів не проводилася і місце їх перебування як на час проведення перевірки ВАТ «Волиньгаз», так і на даний час, невідоме.

Висновок працівників ДПА у Донецькій області про те, що АТЗТ «Укртехнобуд» не мало взаємовідносин із ТОВ «Комерційне підприємство «Фасад», бланки векселів не закупляло та не виписувало, розрахунки векселями не здійснювало зроблені лишена підставі даних, отриманих від голови правління АТЗТ «Укртехнобуд» ОСОБА_3 та головного бухгалтера товариства ОСОБА_4, які навіть не допитувалися у якості свідків із попередженням про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань і можуть бути зацікавлені у наданні подібної інформації з огляду на можливість предявлення таких векселів підприємству до оплати.

Окрім того, ОСОБА_4 ствердила, що печатка товариства 05.02.2005 року була загублена з наступним виготовленням її дублікату (а.с. 137 т.1), що додатково вказує на необхідність проведення відповідної експертизи для підтвердження зазначених вище пояснень посадових осіб АТЗТ «Укртехнобуд»

Додатково колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до інформації ДПА у Донецькій області, що міститься у листі № 9219/7/35-213-1 від 16.06.2010 року з додатками, адресованому апелянту ДПА у Волинській області (а.с. 252-254 т.1), ЗАТ «Стаханівський машинобудівельний завод» також заперечує розрахунки векселями серії АА № 1165211-АА № 1165215, що, однак, працівниками контролюючого органу залишено поза увагою та не враховано при нарахуванні позивачу податкових зобовязань з податку на прибуток підприємства за господарською операцією по їх обміну на векселі АТЗТ «Укртехнобуд».

При цьому колегія суддів погоджується із думкою суду першої інстанції про те, що визнання банкрутом ТОВ «Фондові технології та інвестиції» та ТОВ «ІК «Фінінвест» не може служити аргументом у підтримку позиції апелянтів з огляду на час проведення спірних господарських операцій та час прийняття відповідних судових рішень, а також з огляду на те, що на час здійснення вказаних господарських операцій і ТОВ «Фондові технології та інвестиції», і ТОВ «ІК «Фінінвест» були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Одночасно колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що невідображення ТОВ «Фондові технології та інвестиції» та ТОВ «ІК «Фінінвест» у електронній звітності ДКЗЦПФР операцій з продажу та міни векселів не може свідчити про нікчемність укладених угод, а є лише підставою для притягнення зазначених підприємств до відповідальності за порушення правил, що регулюють діяльність торговців цінними паперами.

Щодо анулювання ліцензії ТОВ «ІК «Фінінвест» на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами 29.07.2009 року, то колегія суддів звертає увагу на те, що така була проведена після укладення та виконання позивачем договорів міни спірних векселів.

Таким чином, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про недоведеність контролюючим органом обставин, які б свідчили про наявність у сторін спірних господарських зобов'язань умислу на укладення правочину, що не відповідає вимогам закону, або вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або про укладення такого учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції.

Оцінюючи висновки контролюючого органу щодо господарської операції між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «Волиньдатабуд», колегія суддів звертає увагу на те, що як у ході розгляду справи у суді першої інстанції, так і у ході апеляційного розгляду факт виконання будівельних робіт по будівництву підвідних газопроводів, прийняття робіт відповідною державною комісією та введення газопроводів у експлуатацію не заперечувався учасниками судового розгляду.

При цьому позивачем було надано у ході перевірки працівниками відповідача відповідні документи (договори, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), до яких претензій щодо їх змісту і форми у акті перевірки викладено не було.

Одночасно колегія суддів звертає увагу на те, що між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «Волиньдатабуд» фактично було укладено договори генерального підряду, а відтак контрагент позивача вправі був залучати до виконання будівельних робіт субпідрядників у відповідності до приписів ч. 1 ст. 838 ЦК України.

На думку колегії суддів, слід погодитися із думкою суду першої інстанції про те, що укладені між ВАТ «Волиньгаз» і ТОВ «Волиньдатабуд» правочини самі по собі не суперечать приписам ст.ст. 203, 215 ЦК України і їх результатом є виконані будівельні роботи по спорудженню газопроводів, які введені у експлуатацію, що не заперечується учасниками судового розгляду.

Покликання апелянтів на відсутність у ТОВ «Волиньдатабуд» ліцензії на провадження будівельної діяльності, на переконання колегії суддів, не заслуговують на увагу, оскільки повністю спростовуються наявністю такої у матеріалах справи (а.с. 245-246), відповідно до якої ТОВ «Луцькмоноліт», правонаступником якого є ТОВ «Волиньдатабуд» вправі бути генеральним підрядником будівництва.

Одночасно колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянтів на недостатнє дослідження судом першої інстанції взаємостосунків між ТОВ «Волиньдатабуд» та субпідрядниками ТОВ «Компанія «Аруна», ТОВ «Інжинірингова компанія «Астрея», ТОВ «Експертжитлобуд», оскільки діяльність вказаних підприємств не може свідчити про нікчемність укладених між ВАТ «Волиньгаз» та ТОВ «Волиньдатабуд» договорів генерального підряду.

Письмові пояснення директора ТОВ «Волиньдатабуд» ОСОБА_2 про те, що товариство не виконувало підрядних робіт по будівництву газопроводів, на переконання колегії суддів, підставно критично оцінено судом першої інстанції, оскільки у своїх поясненнях він стверджував про відсутність у товариства ліцензії на виконання будівельних робіт, що не відповідає дійсності, а також визнавав факт підписання частини первинних документів ТОВ «Волиньдатабуд» (а.с. 63). Окрім того, факти виконання робіт підтверджується відповідними актами, дані яких не спростовані контролюючим органом.

Одночасно слід погодитися із висновком суду першої інстанції про безпідставність викладеного у акті перевірки висновку контролюючого органу про те, що фактично роботи по будівництву газопроводів проводило ТОВ «Торговий дім «Професіонал», оскільки воно будувало вуличні газопроводи, що підтверджується відповідними договорами та актами приймання виконаних робіт, а ТОВ «Волиньдатабуд» будувало підвідні газопроводи. Відтак слід вважати безпідставним висновок Луцької ОДПІ про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість в загальній сумі 8899137,91 грн., в т.ч. у грудні 2008 р.-2952187,26 грн., січні-травні 2009 р. - відповідно 1956226,83 грн., 256507,33 грн., 1116858,83 грн., 2284891,66 грн. і 332466,00 грн.

Одночасно колегія суддів наголошує на тому, що у ході апеляційного розгляду апелянтам пропонувалося надати суду додаткові докази у підтримку своїх апеляційних вимог, однак такі надані не були і клопотань про витребування необхідних доказів учасниками судового розгляду не заявлялося.

З огляду на викладене та виходячи із приписів ч. 2 ст. 71 КАС України колегія суддів приходить до переконання про те, що відповідачем, як субєктом владних повноважень, не було на підставі належних та допустимих доказів доведено правомірність прийняття оспорюваних позивачем податкових повідомлень-рішень за наслідками оцінки викладених вище обставин.

Вирішуючи клопотання ПАТ «Волиньгаз» про закриття провадження у справі щодо скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0003372399/0 від 16.12.2009 року, № 0003372399/1 від 25.02.2010 року та № 0003372399/2 від 24.03.2010 року у частині донарахування підприємству сум податкових зобовязань у сумі 145182,40 грн. (у тому числі 102602,00 грн. основного платежу та 42580,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій) з огляду на відмову від позову у цій частині на підставі ст. 136 КАС України, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Відповідно до ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

Як вбачається із матеріалів справи, суд першої інстанції, задовольняючи у повному обсязі позовні вимоги ВАТ «Волиньгаз» без наведення жодних аргументів не врахував того, що проведеною перевіркою позивача було встановлено завищення задекларованих показників у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток за ІV квартал 2008 року «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» у сумі 410408 грн., оскільки відтоки газу, не компенсовані притоками газу за 2008 рік у розмірі 410408,00 грн., не вважаються витратами, що використані у власній господарській діяльності, а отже у позивача не було підстав для включено до валових витрат у ІV кв. 2008 року витрати в сумі на 410408,00 грн.

Окрім того, перевіркою було встановлено неврахування ВАТ «Волиньгаз» при визначенні валових витрат суми перерахунку збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, в результаті чого завищило валові витрати на загальну суму 9599 грн. (за III кв. 2008 року завищило на 61585,63 грн., за ІV кв. 2008 року занизило на 61585,63 грн., за II кв. 2009 року завищило на 9599,00 грн.), чим порушило вимоги підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як пояснила представник ПАТ «Волиньгаз» у ході апеляційного розгляду, вказані порушення були визнані позивачем, а відповідні податкові зобовязання сплачені у добровільному порядку, що послужило підставою для відмови від таких позовних вимог.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої у цій частині підлягає скасуванню із прийняттям відмови від позову та закриттям провадження у адміністративній справі у цій частині.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 203, 205, 207, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційні скарги прокуратури Волинської області та Луцької обєднаної державної податкової інспекції задовольнити частково.

Скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року у справі № 2а-1630/10/0370 у частині задоволення позову відкритого акціонерного товариства «Волиньгаз», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Волиньгаз», про скасування податкових повідомлень-рішень Луцької обєднаної державної податкової інспекції № 0003372399/0 від 16 грудня 2009 року, № 0003372399/1 від 25 лютого 2010 року та № 0003372399/2 від 24 березня 2010 року у частині донарахування податкового зобовязання з податку на прибуток підприємства у сумі 145182 (сто сорок пять тисяч сто вісімдесят дві) грн. 40 коп., з яких 102602 (сто дві тисячі шістсот дві) грн. основного платежу та 42580 (сорок дві тисячі пятсот вісімдесят) грн.. 40 коп. штрафних (фінансових) санкцій, та закрити провадження у справі у цій частині позовних вимог.

У решті постанову Волинського окружного адміністративного суду від 30 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 20 травня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко