Ухвала суду № 16042295, 17.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 26211/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Сапіги В.П., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засіданняПатлевіч Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Дрогобицького відділення № 6307 до державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2009 року відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Дрогобицького відділення № 6307 (далі ВАТ «Державний ощадний банк України») звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі ДПІ у Дрогобицькому р-ні) № 0000432305/1 від 31.12.2008 року, № 0000432305/2 від 12.03.2009 року, № 0000432305/3 від 21.05.2009 року, № 0000432305/3 від 06.08.2009 року про визначення податкового зобовязання із земельного податку на суму 5798,60 грн., з яких 188,60 грн. за основним платежем та 5610 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2010 року у справі № 2а-5142/09-1370 позов задоволено.

У поданій апеляційній скарзі ДПІ у Дрогобицькому р-ні просить зазначену постанову суду скасувати та відмовити у задоволенні позову. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що за результатами проведеної виїзної планової перевірки філії Дрогобицького відділення № 6307 ВАТ «Державий ощадний банк України» за період з 01.07.2005 року по 30.06.2008 року, результати якої оформлено актом від 23.10.08 № 764/22-007/02762257, було встановлено, що в порушення ст.ст. 2, 5, 13 закону України «Про плату за землю», платником податків по місту Стебник не нараховано та не сплачено до бюджету земельний податок на загальну суму 188,60 грн. за земельні ділянки, на яких знаходяться приміщення, які філія Дрогобицьке відділення № 6307 ВАТ «Державний ощадний банк України» використовує для здійснення банківської діяльності.

Вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що відсутність у позивача документів про право власності на земельні ділянки, право постійного користування чи договорів оренди землі, відсутність даних з державного земельного кадастру свідчать про те, що позивач не може вважатися ні власником, ні користувачем, ні орендарем земельних ділянок, а отже не може вважатися платником земельного податку.

При цьому апелянт звертає увагу апеляційного суду на те, що факт використання позивачем земельних ділянок підтверджується листом від 30.09.2008 № 3202 філії Дрогобицького відділення № 6307 ВАТ «Державний ощадний банк України», яким повідомлено податковий орган щодо своїх структурних підрозділів (безбалансових відділень), розмішених на території міста та Дрогобицького району (площа орендованого приміщення в м. Стебник становить 50 м2), та усними поясненнями позивача, який не заперечив даний факт.

Окрім того у листі № 1776 від 01.12.2008 Стебницька міська рада повідомляє, що нежитлове приміщення на майдані Шевченка, 1 у м. Стебнику фактично використовує у своїй діяльності безбалансове відділення № 6307/038 філії Дрогобицького відділення № 6307 ВАТ «Державний ощадний банк України», ВАТ «Укртелеком» та Центр поштового звязку № 3 Львівської дирекції УДППЗ Укрпошта.

З огляду на приписи ст.ст. 1, 2, 5, 7, 13, 14, 17 Закону України «Про плату за землю» платник податків має обовязок сплачувати земельний податок з дня фактичного перебування землі у користуванні, оскільки закон не передбачає звільнення від сплати земельного податку землекористувачів у випадку відсутності документів, які б підтверджували право користування землею.

Одночасно апелянт наголошує на тому, що до ДПІ у Дрогобицькому р-ні податкові розрахунки на сплату земельного податку за адресою майдан Шевченка, 1 у м. Стебнику подавали усі користувачі приміщенням (ВАТ «Укртелеком», Центр поштового зв'язку № З ЛД УДППЗ Укрпошта), крім філії Дрогобицького відділення № 6307 ВАТ «Державний ощадний банк України».

ДПІ у Дрогобицькому районі розрахунок земельного податку проведено правомірно у відповідності до займаної площі з врахуванням грошової оцінки, доведеної листом управління земельних ресурсів у м. Стебник та кількості поверхів будівлі у якій знаходиться приміщення у відповідності до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, пп. 15.1.1 п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» із застосування штрафних санкцій у відповідності до пп. 17.1.1 та 17.1.2 п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону.

Окрім того, апелянтом наголошується на приписи ст. 796 ЦК України, якою встановлено, що одночасно правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користуванні земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає с будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ВАТ «Державний ощадний банк України», суд першої інстанції виходив із того, що право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди земельної ділянки і його державної реєстрації, а право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Обов'язок по сплаті земельного податку покладається лише на власника земельної ділянки або землекористувача після внесення до державного земельного кадастру даних про реєстрацію права власності на земельну ділянку або права користування нею.

У державному реєстрі земель відсутні відомості про право власності чи право користування позивача земельною ділянкою на майдані Шевченка, 1 в м. Стебнику Дрогобицького району Львівської області і податковим органом не представлено суду жодних доказів щодо укладених позивачем договорів оренди даної земельної ділянки.

Обґрунтування відповідачем правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень нормами ст. 796 Цивільного кодексу України суд вважає безпідставним, оскільки норма цієї статті регулює питання переходу права користування земельною ділянкою при оренді будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини).

При цьому згідно із ст. 797 цього Кодексу плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів виходить із таких міркувань.

Статтею 13 Закону України «Про плату за землю», чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із положеннями ст. 15 вказаного Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Як безспірно встановлено у ході судового розгляду, у державному реєстрі земель відсутні відомості про право власності чи право користування позивача земельною ділянкою на майдані Шевченка, 1 в м. Стебнику Дрогобицького району Львівської області.

Окрім того, податковим органом у ході судового розгляду не надано суду належних доказів про укладення структурним підрозділом позивача договорів оренди спірної земельної ділянки на майдані Шевченка, 1 в м. Стебнику.

Разом із тим, у матеріалах справи наявний договір оренди приміщення по вул. Шевченка, 1 у м. Стебнику від 02.01.2003 року, укладений між Дрогобицьким відділенням № 6307 ВАТ «Державний ощадний банк України» та Дрогобицьким вузлом звязку.

Відповідно до приписів ст. 797 ЦК України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про оспорювані податкові повідомлення-рішення, якими позивачу було визначено зобовязання із земельного податку, є протиправними, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про те, суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України колегія суддів,

УХВАЛИЛА :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2010 року у справі № 2а-5142/09/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 18 травня 2011 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді В.П.Сапіга

Я.С.Попко