Ухвала суду № 16042172, 17.05.2011, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2011 р. Справа № 22500/10/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Онишкевича Т.В., Попка Я.С.

з участю судових засідань Наконечної М.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Нікотерм-ОВМ» до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

ПП «Нікотерм-ОВМ» звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі Львівської області та просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 15.05.2009 року та № 0000322301/1 від 20.07.2009 року, за якими ПП «Нікотерм-ОВМ» визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 270248грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що викладений в акті перевірки висновок про завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, а також висновок про те, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника податку виникає у зв'язку з надмірною його сплатою до бюджету, а не з самого факту здійснення операції з придбання та сплати податку постачальнику у ціні придбання, є невірним. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача не відповідають нормам ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, згідно якої відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку на додану вартість, які зареєстровані як платники податку та яким присвоєно індивідуальний податковий номер, а тому ТзОВ «Профліга» повинне нести відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року позов задоволено, визнано нечинними та скасовано оскаржені податкові повідомлення-рішення з тих підстав, що відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, в чому саме відповідні угоди порушують публічний порядок.

Не погодившись з прийнятою постановою, ДПІ в Городоцькому районі Львівської області оскаржила її в апеляційному порядку та вважає, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що підставою донарахування позивачу податкових зобов'язань та фінансових санкцій стали висновки про безтоварність господарських операцій, здійснених позивачем у перевіряємому періоді з ТзОВ «Профліга», які в свою чергу, грунтуються на обставинах відсутності у вказаного суб'єкта адміністративно-господарських можливостей, необхідних для здійснення таких операцій.

Також апелянт зазначає, що в акті перевірки від 08 травня 2009 року № 28/23-34606413 встановлено, що позивачем порушено п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1., 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР, а саме неправомірно включено до податкового кредиту жовтень, листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, травень, червень та серпень 2008 року суми ПДВ, сплаченого в користь ТзОВ «Профліга». Вважає, що договори укладені між контрагентами є недійсними, оскільки ТзОВ «Профліга» не {декларувала податкові зобов'язання та нею було подано останню податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2008 року. Крім цього, відносно службових осіб ТзОВ «Профліга» ПМ ДПА у Львівській області порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205, ч.І ст.209, ч.5 ст.191 КК України.

Тому апелянт просить скасувати постанову суду та прийняти нову за якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

ПП «Нікотерм-ОВМ» зареєстроване як суб"єкт господарювання Городоцькою райдержадміністрацією 22.11.2006 року за адресою м. Городок, вул. Чорновола,10а та 22.11.2006 року взято на облік ДПІ в Городоцькому районі як платника податків.

ДПІ в Городоцькому районі проведено планову виїзну документальну перевірку ПП «Нікотерм-ОВМ» та складено акт від від 08 травня 2009 року № 28/23-34606413 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року.

В акті про результати планової виїзної перевірки № 28/23-34606413, відповідачем встановлено, що ТзОВ «Профліга» податкові зобов'язання по ПДВ не декларувались, так як з березня 2008 року воно не подає податкову звітність до органів податкової служби.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000322301/0 від 15.05.2009 року та № 0000322301/1 від 20.07.2009 року за якими позивачу визначені суми податкового зобов'язання з ПДВ на суму 270248 грн., оскільки останнім завищено податковий кредит з податок на додану вартість на загальну суму в 180165 грн. за жовтень - грудень 2007 року, а також за січень - серпень 2008 року.

В основу зазначених рішень покладено висновки про встановлення перевіркою порушень вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого, позивачем віднесено до складу валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) витрати з придбання у ТзОВ «Профліга» товарів, робіт (послуг) відповідно до прибутково-видаткових накладних та актів здачі - прийому виконаних робіт (послуг) та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість з придбання будівельних матеріалів та послуг від ТзОВ «Профліга» в сумі 180165 грн. грн. В результаті чого ПП «Нікотерм-ОВМ» завищено валові витрати за жовтень - грудень 2007 року, а також за січень - серпень 2008 року на 180165 грн.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій між ПП «Нікотерм-ОВМ» та ТзОВ «Профліга».

Для виконання послуг, будівельно-монтажних робіт між ПП «Нікотерм- ОВМ» та ТзОВ "Профліга" укладено договори, у яких вказано, що ТзОВ "Профліга" як підрядник зобов"язується на власний ризик, власними і залученими силами і засобами виконати комплекс земельних робіт, комплекс робіт по монтажу трубопроводів, виготовити програмне забезпечення по управлінню технологічними процесами, комплекс робіт по випробуванню та промивці систем трубопроводів, виготовити технічну документацію, комплекс робіт по монтажу та виготовленню кінцевих підключень до споживачів, комплекс робіт по модернізації обертової печі. Статтею 11 Закону України №334/94-ВР року не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових. Відтак, підлягають застосуванню загальні вимоги до первинного документу, які встановлені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-ХІУ від 16.07.1999 року, тобто документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції, що пред'явлені до перевірки та надані позивачем суду документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України №996-ХІУ та підтверджують факт здійснення операцій і, відповідно, право ПП «Нікотерм-ОВМ»на включення до складу своїх валових витрат вартості придбаних у ТзОВ «Профліга» товарів та прийнятих послуг від останнього.

Також необхідно погодитись з висновком відповідача, що під час проведення перевірки ПП «Нікотерм-ОВМ» не надало доказів можливості здійснення його контрагентом ТзОВ «Профліга» визначених в первинних документах робіт, оскільки ДПІ у Франківському районі м. Львова, провівши перевірку ТзОВ «Профліга» за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановлено, що товариством не подаються до органів податкової служби декларації з податку на додану вартість з березня 2008 року, декларації з податку на прибуток підприємства з 2 кварталу 2008 року, що вказує на відсутність у даного підприємства основних засобів.

Вказане підтверджує висновок відповідача про відсутність у ТзОВ «Профліга» господарських можливостей для виконання господарських зобов»язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих перед позивачем зобов»язань.

У зв'язку з наведеними вище нормами чинного законодавства та обставинами, представлені перевірці первинні документи не можуть підтверджувати цивільно-правові відносини сторін, факт поставки товарів, виконання робіт та послуг контрагентом ТзОВ «Профліга».

Також необхідно погодитись з твердженням апелянта, що відсутність документів, які мають юридичну силу та доказовість первинного документа, не дає можливості визначити фактичних постачальників товару та послуг і відповідно, підтвердити право на податковий кредит з придбання зазначених товарів та послуг від ТзОВ «Профліга». Несплачений підприємством податок на додану вартість внаслідок невірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з врахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Для чинності правочину необхідно, щоб його умови не суперечили чинному законодавству, моральним засадам суспільства, щоб особи, які його вчиняють, мали необхідний обсяг дієздатності, щоб волевиявлення учасників було вільним і відповідним їх внутрішній волі, щоб правочин був вчинений у належній формі і був спрямованим на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Статтею 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільною законодавства, а також моральним засадам суспільства, вчиняючи правочин особа повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) і в цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом ст.228 ЦК України правочини, учинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є такими, що порушують публічний порядок, а отже, є нікчемним.

Аналізуючи наведені вище обставини та чинне законодавство необхідно зробити висновок, що при проведенні відповідачем перевірки, позивачем не доведено факту оренди основних засобів чи закупки матеріалів у інших осіб для послідуючої поставки, оскільки даний факт не відображений у бухгалтерському та фінансовому обліку позивача.

Податковий кредит позивача сформовано на підставі виписаних ТзОВ «Профліга» податкових накладних, що були видані в порушення порядку виконання господарських договорів, виконання яких не було підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку контрагента.

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними.

В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

При цьому колегія суддів вважає, що вірним є висновок податкового органу, зроблений в акті перевірки, про те, що господарські операції позивача з його контрагентом, є нікчемними, оскільки ТзОВ «Профліга» завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяло всупереч інтересам держави і суспільства.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи неповно з»ясував обставини справи, що мають значення для справи його висновки не відповідають обставинам справи, порушив норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити та скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року та постановити нову за якою, відмовити в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція в Городоцькому районі задовольнити.

Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року у справі№2а-457/10 та прийняти нову постанову.

Відмовити в позові приватного підприємства «Нікотерм-ОВМ» до Державної податкової інспекції в Городоцькому районі про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Т.В. Онишкевич

Я.С.Попко

Повний текст

виготовлено 19.05.2011р.