Постанова № 16041339, 01.06.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Гладка І.А.

Суддя-доповідач - Нікулін О.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року справа №2а-3416/10/0522

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Нікуліна О.А.

суддів Радіонової О.О. , Жаботинської С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької міської ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-3416/10/0522 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-95" до Донецької міської ради, Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання дій нерпавомірними щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустроющодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; скасування рішення Донецької міської ради за № 42/232 від 26.02.2010 року щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; зобов'язати Донецьку міську раду, Головне управління містобудування та архітектури, Донецьку міську санітарно - епідеміологічної станцію надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» на розробку проекту землеустрою відносно відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до суду до Донецької міської ради, Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання дій неправомірними щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину.

Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-3416/10/0522 Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» - до Донецької міської ради, Головного управління містобудування та архітектури, Донецької міської санітарно - епідеміологічної станції про визнання неправомірними дій Донецької міської ради щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; скасування рішення Донецької міської ради за № 42/232 від 26.02.2010 року щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; зобов'язати Донецьку міську раду, Головне управління містобудування та архітектури, Донецьку міську санітарно - епідеміологічної станцію надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» на розробку проекту землеустрою відносно відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька задоволено частково, а саме:

визнано неправомірними дії Донецької міської ради щодо відмови в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька;

рішення Донецької міської ради за № 42/232 від 26.02.2010 року щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька скасовано;

зобов'язано Донецьку міську раду розглянути питання щодо надання дозволу Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька;

в задоволені решти позовних вимог відмовлено.

З постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та звернувся з апеляційною скаргою на неї, в якій зазначено, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права внаслідок чого неправильно вирішив справу, вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наступного.

16.04.2009 року до Донецької міської ради відповідно до вимог статті 151 Земельного кодексу України звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» із заявою про оренду земельної ділянки строком на 49 років для розміщення існуючого магазину (капітальної будівлі), зазначив бажане місце розташування земельної ділянки: м. Донецьк, проспект Ілліча, 18д. (а.с.46).

Рішенням Донецької міської ради від 26 лютого 2010 року за №42/232 Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» відмовлено в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки в оренду для функціонування самовільно збудованого магазину по проспекту Ілліча, 18 д в Калінінському районі м. Донецька. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» звільнити земельну ділянку від самовільно зведеної будівлі та привести її до стану, придатного для користування за призначенням (а.с.16).

На підставі розпорядження виконкому №945-р від 19.06.1997 року Приватному підприємству «АСТОР-95» надано земельну ділянку площею 125 м2 на умовах оренду в тимчасове довгострокове користування для розміщення торгівельного павільйону - магазину (а.с.17-18).

12 серпня 1997 року між Донецькою міською Радою народних депутатів, з одного боку, та Приватним підприємством «АСТОР-95», з іншого боку, був укладений договір про право тимчасового користування землею з тому числі на умовах оренди) для розміщення металевого торгового павільйону-магазину по реалізації товарів народного споживання по проспекту Ілліча у Калінінському районі згідно паспорту на об'єкт обслуговування (а.с.5-6).

Рішенням Господарського суду Донецької області по справі №20/255пн від 1 грудня 2008 року, за Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95», яке знаходиться за адресою: 83023, м. Донецьк, проспект Павших Комунарів, 102, ЄДРПОУ 23421997, визнано право власності на капітальну будівлю-магазин, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, №18 в. Зазначене рішення Господарського суду Донецької області набрало законної сили 12.12.2008 року (а.с.32-35).

Відповідно до копії рішення виконавчого комітету Калінінської районної в м. Донецьку ради за №11/3 від 14.01.2009 року об'єкту нерухомості будівлі магазину, розташованому по проспекту Ілліча, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» присвоєно адресу: 83003, м. Донецьк-03, проспект Ілліча, 18д; повідомлено архіву Комунального підприємства «Бюро Технічної Інвентаризації м. Донецька» про присвоєння поштової адреси для реєстрації в загальноміському Реєстрі прав власності (а.с.11).

Комунальним підприємством «Бюро Технічної Інвентаризації м. Донецька» 29.01.2009 року виготовлено технічний паспорт на громадський будинок літ.А-1 будівлю магазина № 18д по проспекту Ілліча в місті Донецька, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» має розмір частки власності 123, 5 м2 на підставі рішення Господарського суду Донецької області від 1грудня 2008 року (а.с.13-15).

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 03.03.2009 року за Товариством з обмеженою відповідальністю «АСТОР-95» на підставі рішення Господарського суду Донецької області по справі №20/255пн від 1 грудня 2008 року та рішення виконавчого комітету Калінінської районної в м. Донецьку ради за №11/3 від 14.01.2009 року зареєстровано право приватної власності (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за №22050639 від 03.03.2009 року, реєстраційний номер №26617573, будівлі магазину загальною площею 123, 5 м2 за адресою:Донецька обл., м. Донецьк, проспект Ілліча, буд. 18д) (а.с.12).

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із статті 116 цього Кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно частити 1 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на час набуття права власності на капітальну будівлю магазину - 12.12.2008 року) до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Суд дійшов помилкового висновку, що за набранням законної сили судового рішення про визнання права власності на капітальну будівлю-магазин, що знаходиться за адресою: м. Донецьк, проспект Ілліча, №18 в до Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» перейшло право користування земельною ділянкою у розмірі, що необхідно для обслуговування вказаної будівлі.

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України закріплене право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

У розумінні вищевказаних статей Земельного Кодексу України зазначене право позивача на користування земельною ділянкою потребує належного оформлення.

Відповідно до частини 1 статті 151 Земельного Кодексу України юридичні особи, зацікавлені у вилученні земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, для суспільних потреб та у викупі земельних ділянок, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності, зобов'язані до початку проведення проектних робіт погодити з власниками землі, крім викупу земельних ділянок з підстав, що допускають можливість їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності, і землекористувачами, органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля. Частиною 5 цієї статті передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо погодження місця розташування об'єкта за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» пунктами 34 та 36 передбачена виключна компетенція сільських, селищних, міських рад на пленарних засіданнях з питань регулювання земельних відносин та питань надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.

Частиною 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року за № 427 «Про порядок затвердження Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів» встановлено, що сільська, селищна, міська рада, районна, Київська чи Севастопольська міська держадміністрація реєструє клопотання про вибір земельної ділянки для розміщення об'єктів на певній території в день його подання з присвоєнням реєстраційного номера, розглядає клопотання і в п'ятиденний строк після реєстрації надсилає постійно діючій комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів (далі - комісія), утвореній відповідною радою або держадміністрацією. Згідно ч.6 результати роботи комісії оформлюються актом, в якому зазначаються у разі неможливості вибору земельної ділянки мотивоване обґрунтування відмови.

Зі змісту статті 212 Земельного Кодексу України вбачається, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

За таких обставин, суд вважав, що Донецька міська рада неправомірно відмовила Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька з тих підстав, що Товариством самовільно збудовано магазин по проспекту Ілліча, 18 д в Калінінському районі м. Донецька.

Проте, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції.

Відповідно до статті 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; змінити постанову суду; скасувати її та прийняти нову постанову суду; скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі; скасувати постанову суду і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Суд першої інстанції допустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За приписами статей 13 і 41 Конституції України випливає, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Стаття 12 Земельного кодексу України визначає повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, до яких, зокрема, належить розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту тридцять четвертого статті 26, пункту другого статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Згідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначеним цим кодексом.

Розділом 4 «Набуття і реалізація права на землю» Земельного кодексу України встановлені підстави та порядок надання земельних ділянок в користування, а також межі компетенції державних органів щодо прийняття з цього приводу рішень.

Частинами 1 та 2 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюються шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Статтею 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно із п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст. 123 Земельного кодексу України, у редакції, діючий на момент прийняття оскаржуємого рішення, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішення Донецької міської ради від 26.02.1010 № 42/232 "Про відмову товариству з обмеженою відповідальністю "АСТОР-95" у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у оренду для розміщення магазину по проспекту Ілліча, 18"д" у Калінінському районі" було прийняте на підставі негативного висновку Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради від 05.05.2009 №01/14-2993 та негативного висновку Донецької міської санітарно-епідеміологічної служби № 826.

У висновку Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради від 05.05.2009 №01/14-2993 зазначається, що позивач самовільно збудував магазин з порушенням Правил забудови м. Донецька, які затвердженні рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 19.06.2007, матеріалів генерального плану м. Донецька на період до 2031 року, збудував магазин у межах червоних ліній реконструкції проспекту Ілліча.

Згідно висновку Донецької міської санітарно-епідеміологічної служби № 826 капітальна будівля розташована у 50-ті метрової санітарно-захисної зони існуючій АЗС, що порушує вимоги п.5 ГСП №173-96 "Планування та забудова населених пунктів".

Донецька міська рада правомірно прийняла оскаржуване рішення, а зобов'язання Донецької міської ради розглянути питання щодо надання дозволу стосовно ТОВ "АСТОР-95" на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька при наявності порушення генерального плану м. Донецька, Правил забудови м. Донецька, іншої містобудівної документації, схеми реконструкції, схеми землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів суперечить вимогам частини З статті 123 Земельного кодексу України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів ,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Донецької міської ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-3416/10/0522 задовольнити частково.

Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 02 серпня 2010 року по справі № 2а-3416/10/0522 в частині задоволенні позовних вимог скасувати.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-95" до Донецької міської ради, Головного управління містобудування та архітектури Донецької міської ради, Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції про визнання дій нерпавомірними щодо відмови в надані дозволу на розробку проекту землеустроющодо відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; скасування рішення Донецької міської ради за № 42/232 від 26.02.2010 року щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «АСТОР - 95» в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою відводу земельної ділянки в оренду для обслуговування магазину по проспекту Ілліча, 18д в Калінінському районі м. Донецька; - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий О.А.Нікулін

Судді О.О.Радіонова

С.В.Жаботинська