Ухвала суду № 16041325, 23.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Гайдар А.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2011 року справа №2а/0570/3608/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Гайдара А.В.

суддів

суддів Ханової Р.Ф.

Яковенка М.М.

при секретарі Агейченковій К.О.

за участю

представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_3. (за довіреностями)

у відкритому судовому засіданні розглянула апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/3608/2011 (головуючий І інстанції Христофоров А.Б.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьке пуско-налагоджувальне управління» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0001782340/0, від 29.09.2010 № 0001782340/25133/10/23-313, від 30.11.2010 № 0001782340/2-30924/10/23-313,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень рішень від 26.07.2010 №0001782340/0, від 29.09.2010 № 0001782340/25133/10/23-313, від 30.11.2010 № 0001782340/2-30924/10/23-313.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/3608/2011 позовні вимоги було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька від 26.07.2010 №0001782340/0, від 29.09.2010 № 0001782340/25133/10/23-313, від 30.11.2010 № 0001782340/2-30924/10/23-313.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Представники позивача у судовому засіданні заперечували про доводів апеляційної скарги та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін..

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку представників позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, думку представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” (ЄДРПОУ 36061995) є юридичною особою, зареєстроване на підставі рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 13.08.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 743996 (а.с. 145, т.1)

ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” зареєстроване як платник податків у ДПІ у Київському районі м. Донецька з 14.08.2008 за № 7326 та в період, що перевірявся, було зареєстроване як платник податку на додану вартість на підставі свідоцтва від 28.11.2008 за № 100151795.

Відповідач Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька є субєктом владних повноважень, якав даних правовідносинах реалізує надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Так, на підставі службового посвідчення серія УДО № 023114, виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька, Малашенко В.І. головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу та службового посвідчення серія УДО № 136587, виданого ДПІ у Київському районі м. Донецька, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби І рангу Фоміною О.М. відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Київському районі м. Донецька та ст. 11 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ „Про державну податкову службу в Україні” проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” з питань правових відносин з ТОВ „Юзпрогрестрейд” за період: з 01.06.2009 по 30.09.2009, з 01.11.2009 по 31.01.2009.

За результатами проведеної перевірки посадовими особами Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька складено акт № 4791/23-3/36061995 від 13.07.2010 року (а.с. 8-18, т. 1), відповідно до якого встановлено наступні порушення позивачем вимог законодавства:

1.п.п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями, ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” завищено суму податкового кредиту на суму 1194920,00 грн. по періодах:

-червень 2009 140400,00 грн.;

-липень 2009 345 108,00 грн.;

-серпень 2009 17 883,00 грн.;

-вересень 2009 115 238,00 грн.;

-листопад 2009 32597,00 грн.;

-грудень 2009 526428,00 грн.;

-січень 2010 17266,00 грн.

що призвело до:

-завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду у розмірі 1262420,00 грн., у т.ч. по періодах:

липень 2009 140400,00 грн.;

серпень 2009 503391,00 грн.;

вересень 2009 618629,00 грн.

-заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у розмірі 1194920,00 грн., у т.ч. по періодах:

листопад 2009 651226,00 грн.;

грудень 2009 155547,00 грн.;

січень 2010 388147,00 грн.

2.Укладання ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” нікчемних правочинів з ТОВ „Юзпрогрестрейд” угод від 08.06.2009 за № 20-07/09, від 25.06.2009 № 24-07/09, від 14.07.2009 № 21-07/09, від 16.07.2009 № ЦМ 16-07/09, від 17.07.2009 № 22-01-07/2009, від 05.01.2009 № 01-01/10 та від 11.01.2010 № 03-01/10, які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідають вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

Вказані висновки зроблені на підставі аналізу господарських операцій позивача з ТОВ „Юзпрогрестрейд”.

На підставі зазначеного акту Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Донецька прийнято податкове повідомлення рішення від 26.07.2010 № 0001782340/0-19627/10/23-313, яким відповідно до п.п. «б» п. 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181 ІІІ, позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1792380,00 грн., у тому числі: за основним платежем 1194920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 597460,00 грн.(а.с. 7, т. 1)

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.5.1. п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В свою чергу, податкова накладна, за правилами пп.7.2.3. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Згідно з вимогами пп.7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними. В силу приписів пп.7.2.4. п.7.2 ст.7 вказаного Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Зареєстровані в якості платника податку на додану вартість особи отримують відповідне свідоцтво.

Встановлено, що між ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” (Покупець) та ТОВ „Юзпрогрестрейд” (Продавець) було укладено наступні угоди:

-Договір № 20-07/09 від 08.06.2009, згідно якого Продавець здійснює поставку пристрію поджигу (Обладнання), визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає та оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 842400,00 грн., в тому числі ПДВ 140400,00 грн. (а.с. 174-83, т. 1);

-Договір № 24-07/2009 від 25 червня 2009, відповідно до якого Продавець зобовязується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити Товар, відображений у специфікації до цього Договору, у порядку і на умовах, передбачених даним Договором. Вартість товару проданого заданим Договором складає 302880,00 грн., у т.ч. ПДВ 50480,00 грн. (а.с. 184-186, т. 1);

-Договір № 21-07/2009 від 14 липня 2009, відповідно до якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку комплекту запчастин для реконструкції ПУД-0,4 кВ (Обладнання), визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 269850,00 грн., у т.ч. ПДВ 44975,00 грн. (а.с. 187-196, т. 1);

-Договір № ЦМ 16/07-09 від 16 липня 2009, згідно якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку систем кондиціонування повітря (Обладнання), визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 100800,00 грн., у т.ч. ПДВ 16800,00 грн. (а.с. 197-204, т. 1);

-Договір № 22-01-07/2009 від 17 липня 2009, згідно якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку модулів зарядних 19” Partner AC 220V, DC 48V, 25A (Обладнання), визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 2142000,00 грн., у т.ч. ПДВ 357000,00 грн. (а.с. 205-212, т. 1);

-Договір № 22-07/2009 від 17 липня 2009, згідно якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку модулів інверторних типу Partner DC 48V, AC 220V, 2000 VA з автоматикою переключення (Обладнання), визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання і комплекс робіт. Ціна Договору складає 3408000,00 грн., у т.ч. ПДВ 568000,00 грн. (а.с. 213-220, т. 1);

-Договір № 01-01/10 від 05 січня 2010, згідно якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку Обладнання, визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 96 257,04 грн., у т.ч. ПДВ 16042,00 грн. (а.с. 221-226, т. 1);

-Договір № 03-01/10 від 11 січня 2010, згідно якого на умовах та в порядку, передбачених Договором, Продавець здійснює поставку Обладнання, визначеного у Додатку № 1 до цього Договору, а Покупець приймає і оплачує Обладнання та комплекс робіт. Ціна договору складає 7336,78 грн., у т.ч. ПДВ 1222,80 грн. (а.с. 227-232, т. 1).

На виконання вищезазначених договорів ТОВ „Юзпрогрестрейд” оформлено та передано до оплати видаткові накладні: № РН-000002 від 07.09.2009 на суму 269850,00 грн.(а.с. 233, т. 1), РН-000001 від 02.11.2009 на суму 842400,00 грн. (а.с. 235, т. 1), РН-000005 від 25.11.2009 на суму 302880,00 грн. (а.с. 237, т. 1), РН-000003 від 18.12.2009 на суму 2142000,00 грн. (а.с. 238, т. 1), РН-000004 від 18.12.2009 на суму 3408000,00 грн. (а.с. 239, т. 1), РН-000006 від 18.12.2009 на суму 100800,00 грн. (а.с. 240, т. 1), б/н від 15.01.2010 на суму 96257,04 грн. (а.с. 241, т. 1), РН-000007 від 21.01.2010 на суму 7336,78 грн. (а.с. 243, т. 1).

Відповідно до даних акту перевірки від 13.07.2010 № 4791/23-3/36061995, розрахунки між субєктами господарювання за відвантажений товар проводились у безготівковій формі. У рахунок оплати за відвантажений товар отримано 7169523,82 грн. на підставі платіжних документів: № 290 від 18.06.2009 на суму 842400,00 грн., № 331 від 15.07.2009 на суму 100000,00 грн., № 333 від 17.07.2009 на суму 270650,00 грн., № 334 від 20.07.2009 на суму 1700000,00 грн., № 375 від 13.08.2009 на суму 107300,00 грн., № 408 від 14.09.2009 на суму 691430,92 грн., № 569 від 25.12.2009 на суму 3354149,08 грн., № 589 від 06.01.2010 на суму 38000,00 грн., № 609 від 19.01.2010 на суму 4000,00 грн., № 604 від 20.01.2010 на суму 3336,78 грн., № 615 від 27.01.2009 на суму 58257,04 грн. Заборгованість за відвантажений товар за розрахунками з ТОВ „Юзпрогрестрейд” відсутня (а.с. 13, т. 1).

В свою чергу, ТОВ „Юзпрогрестрейд” виписані податкові накладні № 55901 від 18.06.2009 на суму ПДВ 140400,00 грн. (а.с. 245, т. 1), № 64703 від 15.07.2009 на суму ПДВ 16666,67 грн. (а.с. 246, т. 1), № 65300 від 17.07.2009 на суму ПДВ 28308,33 грн. (а.с. 247, т. 1), № 65301 від 17.07.2009 на суму ПДВ 16800,00 грн. (а.с. 248, т. 1), № 66200 від 20.07.2009 на суму ПДВ 283333,33 грн. (а.с. 249, т. 1), № 73901 від 13.08.2009 на суму ПДВ 17833,33 грн. (а.с. 250, т. 1), № 81006 від 04.09.2009 на суму ПДВ 115238,49 грн. (а.с. 1, т. 2), № 106200 від 25.11.2009 на суму ПДВ 32596,67 грн. (а.с. 2, т. 2), № 115000 від 18.12.2009 на суму ПДВ 526428,18 грн. (а.с. 3, т. 2), № 2200 від 06.01.2010 на суму ПДВ 16042,84 грн. (а.с. 4, т. 2), № 7400 від 19.01.2010 на суму ПДВ 1222,80 грн. (а.с. 5, т. 2).

Актом відповідача зафіксовано, що позивачем до перевірки надано такі первинні документи, як вище перелічені договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні документи, однак відповідачем зазначено, що інформація щодо транспортування ТМЦ та подальшого споживання придбаної продукції до перевірки не надана (а.с.13 т. 1).

В той же час, згідно з наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 від 14.10.1997 року, товарно-транспортна накладна - це необхідний юридичний документ для всіх учасників транспортного процесу, а учасники транспортного процесу - вантажовідправники, вантажоодержувачі, перевізники та особи, що здійснюють вантажні і (або) складські операції з вантажем. Вказаний нормативно-правовий акт визначає, як вантажовідправника - фізичну або юридичну особу, що подає перевізнику вантаж для перевезення, а як вантажоодержувача - фізичну або юридичну особа, що здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку.

Оскільки податковим органом в ході перевірки не встановлено, що саме позивач повинен був здійснювати розвантаження товару, або оплачувати вартість його поставки, тобто був вантажоодержувачем за умовами відповідних правочинів, як і не було встановлено, що ТОВ „Юзпрогрестрейд” передавало призначений для ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” товар будь-якій транспортній організації для перевезення, і, відповідно, був вантажовідправником, то відсутність у документообігу позивача товарно-транспортних накладних, при наявності інших документів, якими підтверджено факт відпуску та приймання товарно-матеріальних цінностей, не може спростовувати факту придбання позивачем товару даного контрагента.

Також в акті перевірки зазначено про безтоварність операцій позивача з даним контрагентом. Вказані висновки ґрунтуються на твердженні про неспроможність ТОВ „Юзпрогрестрейд” здійснити ті господарські операції, які відображені в його обліку, яке, в свою чергу базується на тому, що у вказаного субєкта господарювання відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активі, які б приймали участь у здійсненні таких господарських операцій (а.с.14 т. 1).

Слід зазначити, щодо господарської операції з поставки продукції, то, поміж того, що такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання такої операції, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів, вони не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства позивачем, позаяк не залежать від волі останнього.

Крім того, висновки відповідача про безтоварність операцій позивача з ТОВ „Юзпрогрестрейд” спростовуються додатково наданими ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” документами, а саме, актами приймання виконаних підрядних робіт № 53 за грудень 2009, № 75 за лютий 2010, № 70 за березень 2010, № 88 за березень 2010, № 90 за березень 2010, № 97 за березень 2010 (а.с. 53-122, т. 2). Відповідно до зазначених доказів підтверджується факт наявності у ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” товару, який був реалізований ТОВ „Юзпрогрестрейд” та використання для здійснення поточної господарської діяльності.

Податковий кредит позивача сформовано у відповідні податкові періоди, на підставі податкових накладних, які виписані в порядку виконання господарських договорів, виконання яких повністю підтверджено первинною документацією бухгалтерського і податкового обліку позивача. На момент видачі податкових накладних ТОВ „Юзпрогрестрейд” було зареєстровано платником податку на додану вартість, тому на законних підставах видало податкові накладні.

Частинами 1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідні первинні документи, надані до суду, а також до перевірки податковому органу за змістом та формою є первинним документом у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить інформацію про здійснену господарську операцію.

Крім того, відповідно до детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, наданої представником відповідача, розбіжності між сумами задекларованого податкового кредиту ТОВ ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” та відповідно податкового зобовязання ТОВ „Юзпрогрестрейд”, відсутні.

Разом з тим, відповідачем зроблено висновки про необхідність виключення зі складу податкового кредиту відповідної суми ПДВ, як таких, що за даними перевірки не підтверджені. Крім того, що такі висновки відповідача суперечать змісту самого акту перевірки, в їх основу покладено фактично лише дані акту від 11.06.2010 № 1882/23-3/35834153 про неможливість проведення перевірки ТОВ „Юзпрогрестрейд”, декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року та доводи про використання підробних фінансово-господарських документів. В акті перевірки також зазначено про відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів економічно необхідних для виконання робіт, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського та технічного персоналу ТОВ „Юзпрогрестрейд”, однак жодних підтверджуючих даний факт матеріалів суду не надано.

Таким чином, відповідачем визначено позивачу податкові зобовязання на підставі інформації, одержаної з джерел, інших, ніж первинні документи бухгалтерського і податкового обліку, що за своєю суттю є методикою непрямих методів, правові підстави для застосування якої відсутні.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України,нікчемним правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Стаття 234 ЦК України визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.

Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами правочину без відповідного дозволу (ліцензії), вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними вищенаведених правочинів позивача з ТОВ „Юзпрогрестрейд” або первинних документів, що складені за участю названих сторін, у яких відображені сторонами вчинені правочини.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” порушують публічний порядок танаправлені на незаконнезаволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість, внаслідок безпідставного формування податкового кредиту на підставі правочинів, що відображені у первинних документах (договорах, актах, видаткових накладних, платіжних документах) складених позивачем з ТОВ „Юзпрогрестрейд” лише для виду, без фактичного їх виконання, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на незаконне заволодіння майном держави.

Вина та умисел на заволодіння майном держави юридичних осіб у вчиненні таких діянь може бути доведена не інакше, як через встановлення обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та названого умислу у фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень рішень не були обвинувальні вироки судів щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави) у діях фізичних осіб, котрі діяли, як уповноважені особи від імені названих вище юридичних осіб.

Крім того, відповідно до листів ДПІ у Київському районі м. Донецька адресованих директору ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” за № 21338/10/26013 від 19.08.2010, № 24769/10/26013 від 15.09.2010, № 26356/10/26013 від 15.10.2010, № 31639/10/26013 від 02.12.2010, № 255/10/26013 від 06.01.2011 року вбачається, що відділом податкової міліції ДПІ у Київському районі м. Донецька було проведено декілька перевірок по фактах, викладених у акті документальної невиїзної перевірки ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” від 13.07.2010 № 4791/23-3/36061995, однак, за їх результатами відносно директора ТОВ „Донецьке пуско-налагоджувальне управління” відмовлено в порушенні кримінальної справи за ст. 212 КК України згідно п. 2 ст. 6 КПК України.(а.с. 140-144, т. 1)

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позивачем доведений факт придбання у ТОВ „Юзпрогрестрейд” та подальшого використання в господарській діяльності товарів згідно вищезазначених договорів, тому висновки щодо нікчемності зазначених правочину є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 199, 200, 205, 206 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/3608/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 квітня 2011 р. у справі № 2а/0570/3608/2011 залишити без змін.

В повному обсязі ухвала виготовлена та підписана колегією суддів 27 травня 2011 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: А.В. Гайдар

Судді: Р.Ф. Ханова

М.М. Яковенко