Ухвала суду № 16040556, 19.05.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Зеленов А.С.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року справа №2а/0570/3758/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Васильєвої І.А.

суддів Казначеєва Е.Г. , Яманко В.Г.

при секретарі судового засідання: Гудковій К.І.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (на підставі довіреності)

від відповідача: на зявився (належним чином повідомлений про розгляд справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/3758/2011 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКИЙ РІТЕЙЛ" до Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2011 №0000101502/0/1422/15-213/34604386/10,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач 11.03.2011 року звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про скасування податкового повідомлення-рішення від 08.02.2011 № 0000101502/0/1422/15-213/34604386/10, мотивуючи наступним.

За наслідками проведеної 08.02.2011 перевірки з питання неподання або несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень, грудень 2010 року (акт перевірки від 08.02.2011 № 85/15-211/34604386) було встановлено порушення позивачем п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Глави 2 Розділу ІІ Податкового кодексу України у вигляді затримки подання податкових декларації з податку на додану вартість за вказані вище періоди. Зазначене порушення стало підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн.

Позивач, посилаючись на п. 86.4, 86.7, 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України, п.п. 3.5, 3.6 Наказу ДПА України від 22.12.2010 № 985 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків», вказує, що ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька було порушено порядок проведення перевірки та оформлення її результатів, а також порядок прийняття податкового повідомлення-рішення. Крім того, відповідачем порушено порядок та терміни проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2010р. Так, 02.09.2010 позивачем було отримано лист відповідача № 11089/10/15-213 від 21.08.2010, в якому вказувалось на те, що податкова декларація за липень 2010 року заповнена всупереч порядку заповнення відповідної звітності та було запропоновано надати нову декларацію. На цей лист позивач надав відповідь № 150 від 07.09.2010, у якій вказано на те, що декларацію з податку на додану вартість за липень 2010 року було відправлено 03.08.2010 засобами телекомунікаційного звязку, тобто у передбачені законодавством терміни. Як передбачено п. 2 Методичних рекомендацій щодо проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість, затверджених Наказом ДПА України від 18.04.2008 № 266, після закінчення термінів подання податкової звітності за реєстрами неподаної звітності, сформованими підрозділом, який займається прийманням та обробкою податкової звітності, інспектор у письмовій формі повідомляє платника про необхідність подання декларації, складає відповідний акт та готує матеріали для прийняття відповідного рішення. Відповідно до п. 4.11 Методичних рекомендацій, якщо платник ПДВ не подає податкову звітність та пояснення на звернення органу ДПС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платником ПДВ, працівник підрозділу оподаткування юридичних, фізичних осіб складає акт про неподання податкової декларації з податку на додану вартість та готує матеріали для прийняття повідомлення-рішення. Таким чином, відповідачем пропущено строки для складання акту про результати невиїзної документальної перевірки щодо своєчасності подання декларації за липень 2010р., а саме його було складено 08.02.2011, а не в момент виявлення порушення. Також необґрунтовані у даному випадку посилання відповідача на Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011, в той час як порушення виявлено податковим органом у вересні 2010 року. Крім того, відповідач порушив п. 7 розділу 10 « перехідні положення» Податкового кодексу України, яким передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року позовні вимоги були задоволені та скасоване податкове повідомлення рішення від 08.02.2011 року про застосування штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 340,00 гривень.

Не погодившись з постановою суду від 04 квітня 2011 року, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду скасувати внаслідок порушення норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти апеляційної скарги, просила її залишити без задоволення, а постанову суду від 04 квітня 2011 року без змін.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія встановила наступне.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Український рітейл» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 13.09.2006, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 740566, включено до ЄДРПОУ за № 34604386 (а.с. 12, 13, 14). Позивач перебуває на податковому обліку в ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька з 14.09.2006 за № 6105001 (а.с. 37), є платником податку на додану вартість (а.с. 38).

08.02.2011 ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька проводилася невиїзна документальна перевірка своєчасності подання податкової звітності по податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт № 85/15-211/34604386 від 08.02.2011 (а.с. 8).

Згідно із цим актом, перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог п.п. 49.19.1 п. 49.18 ст. 49 Глави 2 Розділу ІІ Податкового кодексу України у вигляді несвоєчасного подання податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 року та грудень 2010 року. 08.02.2011 ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000101502/0/1422/15-213/34604386/10, яким до позивача на підставі вказаного вище акту перевірки та згідно з п. 120.1 ст. 120 Глави ІІ Розділу ІІ Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 гривень (а.с. 7). Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення позивач отримав 22.02.2011, що підтверджується відповідними штампами про прийняття вхідної кореспонденції на них.

За змістом акту перевірки, підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало неподання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року та несвоєчасне подання позивачем податкової декларації з ПДВ за грудень 2010 року (граничний строк подання декларації - 20.01.2011; фактично подано декларацію 07.02.2011).

Відповідно до договору № 9/2008с від 06.06.2008 про визнання електронних документів, укладеному з ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, 20.08.2010 було направлено податковому органу засобами телекомунікаційного звязку податкову декларацію з ПДВ за липень 2010 року з реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с. 39-40). Прийняття податкової декларації та реєстру підтверджено відповідними квитанціями № 2 (а.с. 41, 42). ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька листом від 21.08.2010 № 11089/10/15-213 було повідомлено позивача про невизнання вказаної податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року як податкової звітності у звязку із її заповненням всупереч порядку заповнення відповідної звітності, затвердженого наказами ДПА України (а.с. 9).

На вказаний лист позивачем було надано відповідь від 07.09.2010 № 1508, у якій він із посиланням на приписи Наказу ДПА України № 233 від 10.04.2008 вказав, що у випадку неправильного заповнення податкової декларації платнику податків має бути направлена друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. Разом із тим, ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька направило позивачу квитанцію № 2, в якій вказано, що декларацію з ПДВ за липень 2010 року було прийнято на районному рівні. Отже, у позивача не було підстав для надсилання нової податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року. (а.с. 10). Однак, у акті перевірки ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька зазначила, що декларацію з ПДВ за липень 2010 року позивач взагалі не надав, що є порушенням п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України (а.с. 8).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставне застосування відповідачем вимог Податкового Кодексу України до спірних правовідносин, оскільки він набав чинності з 01.01.2011 року. Відповідно до п. 1.11 ст. 1 Закону № 2181, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Нормативно-правовим актом, що регулює порядок оформлення та подання податкової звітності з ПДВ, є Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 за № 250/2054 (далі за текстом Порядок № 166), який втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 № 41, однак діяв на момент подання позивачем податкової декларації з ПДВ за липень 2010р. Згідно з п.п. 1.2, 3.1 Порядку № 166 декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР "Про податок на додану вартість". Декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти Е-mail; поштовими відправленнями.

Абзац 5 п.п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Якщо платник податків наполягає на прийнятті звітності, то звітність приймається, реєструється та разом зі службовою запискою передається до галузевого підрозділу для подальшого зберігання у звітній частині особової справи платника податків. На примірнику, що залишається у платника податків, проставляється штамп "ОТРИМАНО, попереджено про можливість невизнання" (зразок штампа наведено у додатку 1 до Методичних рекомендацій).

Структурним підрозділом ОДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання ОДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином (пп. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181).

ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька не було надано доказів на підтвердження факту внесення до відповідної інформаційної бази ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька інформації про отриману відповідачем 20.08.2010 податкову декларацію за липень 2010р., не надала копію службової записки про передачу декларації до галузевого підрозділу. Крім того, відповідачем не було здійснено попередження позивача в усній формі про виявлені недоліки податкової декларації. Навпаки, відповідач надіслав позивачу квитанцію № 2, яка свідчать про прийняття податкової декларації із додатками.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, надсилаючи позивачу квитанцію № 2, надав підтвердження прийняття ним податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року, що обумовлює безпідставність висновку акту перевірки про неподання позивачем вказаної декларації.

Крім того, суд правомірно зробив висновок про те, що декларація з ПДВ за грудень 2010 року, також була подана позивачем разом із реєстром виданих та отриманих податкових накладних засобами телекомунікаційного звязку згідно з умовами Договору № 9/2008с від 06.06.2008 про визнання електронних документів, укладеному з ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька (а.с. 43-44). Прийняття податкової декларації та реєстру підтверджено відповідними квитанціями № 2 (а.с. 45), з яких вбачається, що ці документи були доставлені до районного рівня ДПА України 19.01.2011, а не 07.02.2011 як вказано у акті перевірки.

Отже, обидві податкові декларації з ПДВ за липень 2010р. та грудень 2010р. були подані позивачем до податкового органу із дотриманням строків, встановлених п.п. «а» п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181, у звязку із чим у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій у даному випадку.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки її доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Завдяки великому обсягу судового рішення в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст.. ст.. 195, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Будьонівської міжрайонної державної податкової інспекції м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/3758/2011, залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2011 року у справі № 2а/0570/3758/2011, залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 24 травня 2011 року.

Головуючий суддяВасильєва І.А.

СуддіЯманко В.Г.

Казначеєв Е.Г.