Постанова № 16039354, 19.05.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 травня 2011 р. № 2-а- 3734/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чудних С.О.,

при секретарі судового засідання Король Д.О.,

за участю представників сторін:

представника позивача - Макаренко О.А.,

представника відповідача - Павленко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Альтернатива" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000601800/0 від 09.11.2010 року, № 0000611800/0 від 09.11.2010 року, прийнятих Начальником ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова.

В обґрунтовування позову зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000601800/0 від 09.11.2010 року, № 0000611800/0 від 09.11.2010 року, прийняті відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Зі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВКФ "Альтернатива" зареєстроване Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.03.2003 року № 14801200000012485 та знаходиться на обліку, як платник податків, зборів (обовязкових платежів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі міста Харкова.

Як вбачається з матеріалів справи, державним податковим інспектором відділу відпрацювання схем мінімізації платежів до бюджету ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова з 25.10.2010 р. по 28.10.2010 р. була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ ВКФ "Альтернатива", з питань перевірки відносин з платником податків ТОВ "СК Техспецбуд" за період з 01.07.2009 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складений акт від 28.10.2010р. за №11236/1800/32436700.

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення ТОВ ВКФ «Альтернатива»п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5, п.1.32 ст.1, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»( у редакції закону від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями), яке полягає у заниженні податку на прибуток всього у сумі 16000 грн., у т.ч. за ІІІ квартал 2009р.; п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції закону від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 12801 грн., у т.ч. за період липень 2009 року в сумі 12801 грн.

На підставі акту перевірки від 28.10.2010р. за №11236/1800/32436700 Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова винесені податкове повідомлення - рішення № 0000601800/0 від 09.11.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання в розмірі 19201,50 грн., з яких 12801 грн. за основним платежем та 6400,50 грн. штрафні санкції, за порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та податкове повідомлення-рішення № 0000611800/0 від 09.11.2010 року, відповідно до якого визначено суму податкового зобовязання в розмірі 24000 грн., з яких 16000 грн. за основним платежем та 8000 грн. штрафні санкції за порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач із податковими повідомленнями-рішеннями не погодився і оскаржив їх згідно з процедурою адміністративного оскарження, встановленої ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Податковими органами первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення.

З дослідженого акту перевірки від 28.10.2010р. за №11236/1800/32436700 судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 , п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»і винесення спірних податкових повідомлень рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про нікчемність угод, укладених позивачем з ТОВ "СК Техспецбуд". Даний висновок зроблений відповідачем на підставі листа ДПА у Харківській області від 27.04.2010 р. № 7114/7/18-209 та письмових пояснень наданих до прокуратури м. Харкова від 17.02.2010 р. громадянин ОСОБА_3 директор ТОВ "СК Техспецбуд", який пояснив, що він не має відношення до фінансово - господарської діяльності ТОВ "СК Техспецбуд", функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд підприємства не формував, угоди, податкові накладні та бухгалтерські документи від імені ТОВ СК "Техспецбуд" не підписував, печаткою не розпоряджувався, пошуком покупців та постачальників не займався, податкові декларації не підписував, до ДПІ не надавав , місце знаходження (юридична, фактична адреса) ТОВ "СК Техспецбуд" не відома, на посаду директора ТОВ СК "Техспецбуд" себе не призначав, у звязку з чим відповідач дійшов висновку, що вчинені правочини між позивачем та ТОВ "СК Техспецбуд" не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до Довідки АА №114694 з ЄДРПОУ ТОВ ВКФ «Альтернатива»займається наступними видами діяльності: монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань; діяльність у сфері геодезії, гідрографії та гідрометеорології; дослідження і розробки в галузі технічних наук; будівництво будівель, інші види оптової торгівлі. Також, на здійснення будівельної діяльності ТОВ ВКФ «Альтернатива»видана ліцензія Серії АВ №119468, відповідно до якої позивачу надано право здійснювати наступний перелік робіт: проектні роботи (для звичайних умов, для нового будівництва, для реконструкції та капітального ремонту), проектування внутрішних інженерних мереж, систем і споруд, зведення несучих та огороджуючи конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (для звичайних умов, для нового будівництва, для реконструкції та капітального ремонту), монтаж внутрішних інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання. Строк дії вказаної ліцензії з 28.07.2006р. по 28.07.2011р.

Відповідно до договору за №П/НКВ-091012/НЮ від 30.06.2009р. між ТОВ ВКФ "Альтернатива" та Статутним територіально-галузевим обєднанням «Південна залізниця»укладено договір, відповідно до умов якого підрядник ТОВ ВКФ "Альтернатива" зобовязується за завданням замовника- СТГО «Південна залізниця»на свій ризик із свого матеріалу та своїми засобами виконати комплекс робіт, а саме: проектно-кошторисні роботи згідно технічного завдання (додаток №3) та роботи по обєкту: «Реконструкція системи гарячого водопостачання з використанням альтернативних джерел енергії в басейні, розташованому на території житлового будинку готельного типу в санаторії ім.М.В.Гоголя в м.Миргороді», а замовник зобовязується прийняти та оплатити їх.

На виконання вказаного договору ТОВ ВКФ "Альтернатива" укладено договір з ТОВ "СК Техспецбуд" за № 1/ВЕ-31 від 01.07.2009 р. про виконання загально-будівельної роботи з реконструкції системи гарячого водопостачання на альтернативні джерела енергії в басейні, у зв'язку з чим позивач зобов'язаний прийняти та оплатити дану роботу.

На підставі вказаної угоди від 01.07.2009 р. позивачем отримано послуги від ТОВ"СК Техспецбуд", на що отриманий акт виконаних робіт № б/н від 14.07.2009 року на суму 76803,60 грн., у т.ч. ПДВ - 12800,60 грн. Розрахунки між суб'єктами господарювання проводились у безготівковій формі, позивачем надані банківські виписки по розрахунку з постачальником ТОВ СК "Техспецбуд" за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р., а саме: від 03.08.2009 р. № 48 на суму 21000,0 грн., у т.ч. ПДВ 3500,0 грн.; від 03.08.2009 р. № 49 на суму 25803,60 грн. у т.ч. ПДВ 4300,60 грн. Також підприємством позивача надано вексельну угоду з підприємством ТОВ СК "Техспецбуд" за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. на суму 30000,00 грн., з них ПДВ на суму 5000,00 грн.

Позивачем на виконання умов угоди №1/ВЕ-31 від 01.07.2009 р. здійснено оплату, на що отримана податкова накладна № 0714.002 від 14.07.2009 р. на суму 76803,60 грн., у т. ч. ПДВ - 12800,60 грн. Суд звертає увагу на те, що суми податку на додану вартість по зазначеній податковій накладній відображена у реєстрі отриманих податкових накладних, включена до податкового кредиту відповідного періоду, відповідає даним декларації та даним 5 додатку до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року, що не заперечується сторонами.

Згідно з п.1.6, 1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку у звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Однак, в даному випадку ТОВ ВКФ «Альтернатива»придбало роботи (послуги) у ТОВ «СК Техспецбуд»у звязку із здійсненням своєї господарської діяльності, а саме на виконання договору №П/НК-091012/НЮ від 30.06.2009р.

Приписами п.п.7.4.5. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як підтверджено матеріалами справи, договір № А/ВЕ-31 від 01.07.2009р., укладений між ТОВ ВКФ "Альтернатива" та ТОВ СК "Техспецбуд", виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується актом приймання - здачі виконаних робіт від 14.07.2009 року , який був підписаний обома сторонами, вартість робіт були оплачені, що підтверджується платіжними дорученнями № 49 від 03.08.2009 року на суму 25803,60 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 4300,60 грн., № 48 від 03.08.2009 року на суму 21000,00 грн., в т.ч. ПДВ в розмірі 3500,00 грн. та вексельною угодою з підприємством ТОВ СК "Техспецбуд" за період з 01.07.2009 р. по 30.09.2009 р. на суму 30000,00 грн., з них ПДВ на суму 5000,00 грн., актом приймання-передачі простого векселя від 26.11.2009р., банківською випискою. Сторони претензій одна до одної не мали.

У звязку з оплатою виконаних робіт, позивачу видана податкова накладна № 0714.002 від 14.07.2009 р. на суму 76803,60 грн., у т. ч. ПДВ - 12800,60 грн. (а.с.41).

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР, у якому визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

ТОВ ВКФ "Альтернатива" та ТОВ "СК Техспецбуд" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності.

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова в акті перевірки відсутні.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту, при цьому, на момент складання податкових накладних, ТОВ "СК Техспецбуд" був офіційно зареєстрований платником ПДВ та мав право складання податкових накладних. Суд звертає увагу на те, що податкова накладна № 0714.002 від 14.07.2009 р. на суму 76803,60 грн., у т. ч. ПДВ - 12800,60 грн. (а.с.41) відповідає вимогам закріпленими в п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем помилково зроблено висновок про те, що позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 12801 грн., у т.ч. за період липень 2009 року в сумі 12801 грн., у зв'язку з чим безпідставно було нараховані штрафні санкції в сумі 6400,5 грн.

Щодо встановленого відповідачем порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»слід зазначити наступне.

Відповідно до приписів п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Поняття господарської діяльності визначено п.1.32. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно з п.п.5.2.1 п.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. З положень наведеної норми закону слідує, що з-поміж витрат, які за своєю суттю відповідають законодавчо наведеному визначенню валових витрат, до складу валових витрат обігу та виробництва можуть бути віднесені ті витрати, понесення яких є обєктивно необхідним.

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

До суду позивачем надано акти приймання виконаних робіт, довідка про вартість виконаних робіт, розрахунок договірної ціни, календарний план на виконання комплексу робіт по обєкту, технічне завдання на розробку проектно-кошторисної документації (а.с.31, 32-39,40,46-47, 48,49-50,51-58,59).

Частинами 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З досліджених в судовому засіданні копій актів приймання виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, розрахунку договірної ціни, календарного плану на виконання комплексу робіт по обєкту, технічного завдання на розробку проектно-кошторисної документації, підписаних позивачем з контрагентом, судом встановлено, що в них зазначено загальну вартість робіт, час роботи на будівництві, складові адміністративних видатків, вид і кількість будівельних машин і механізмів, матеріалів, які використовувались на будівництві та інші відомості і реквізити, наявність яких є обовязковою для первинного документу у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Таким чином, суд приходить до висновку, що акти виконаних робіт та кошторисна документація, наявні в матеріалах справи, розкривають у повному обсязі суть господарських операцій, що є необхідним для аргументованості та доказовості надання послуг (виконання робіт).

Фактична сплата за надання послуг (виконання робіт) підтверджується копією банківської виписки по особовому рахунку з відміткою банку та вексельною угодою, які містяться в матеріалах справи.

На вказану в акті приймання виконаних робіт суму вартості робіт ТОВ «СК Техспецбуд»виписана податкова накладна від 14.07.2009р. за № 0714.002, яка відповідає вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд зазначає, що посилання відповідача на наявність письмових пояснень наданих до прокуратури м. Харкова від 17.02.2010 р. громадянин ОСОБА_3 директор ТОВ "СК Техспецбуд", відповідно до яких, він не має відношення до фінансово - господарської діяльності ТОВ "СК Техспецбуд", функції директора та бухгалтера не виконував, статутний фонд підприємства не формував, угоди, податкові накладні та бухгалтерські документи від імені ТОВ СК "Техспецбуд" не підписував, печаткою не розпоряджувався, пошуком покупців та постачальників не займався, податкові декларації не підписував, до ДПІ не надавав , місце знаходження (юридична, фактична адреса) ТОВ "СК Техспецбуд" не відома, на посаду директора ТОВ СК "Техспецбуд" себе не призначав, не береться до уваги, оскільки ані оригіналів, ані копій вказаних письмових пояснень на огляд суду надано не було, крім того, суду не надано докази винесення вироку у вказаних кримінальних справах. Також, суд вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

При цьому, в акті перевірки не відображено будь-яких інших підстав визнання нікчемними угод ТОВ ВКФ «Альтернатива»та ТОВ «СК Техспецбуд».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано визначено позивачу суму податкового зобовязання в розмірі 24000 грн., з яких 16000 грн. донараховано податок на прибуток та 8000 грн. штрафні санкції за порушення п.1.32 ст.1, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 та п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Щодо посилання відповідача на те, що угоди укладені між позивачем та ТОВ СК "Техспецбуд" є нікчемними, з посиланням на вимоги ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, тобто як такі, що порушують публічний порядок, та які укладені із порушенням вимог щодо змісту правочину та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідно до ч.2 ст. 228 Цивільного кодексу України нікчемним правочином є правочин, який порушує публічний порядок, а згідно з ч.1 цієї ж статті правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, за своєю суттю нікчемним правочином в податкових правовідносинах є діяння платника податків, спрямоване на ухилення від сплати податків, зборів (обовязкових платежів), тобто свідоме діяння певної фізичної особи, що при укладанні правочину діяла від імені такого платника, яке має в собі ознаки кримінально переслідуваного.

Проте, доводів про прийняття компетентною особою рішення про порушення кримінальної справи за фактом здійснення господарської діяльності контрагентів чи відносно їх посадових осіб відповідач під час судового розгляду не навів.

Навпаки, суд, дослідивши договір між ТОВ ВКФ "Альтернатива" та ТОВ "СК Техспецбуд", вважає, що він укладений відповідно до вимог діючого законодавства та відповідає вимогам ч.1 ст.205, ч.2. ст.207, ч.1 ст.208, ч.1 ст. 638, ч.3 ст.639 ЦК України, ст.ст. 179, 180, 181 ГК України. Сторонами за договором погоджені всі істотні умови і досягнута домовленість щодо їхнього виконання, виконання цього договору підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, тобто роботи фактично були виконані, договір між позивачем і ТОВ «СК Техспецбуд»мав реальний характер, а надані послуги використані в господарській діяльності позивача.

Судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Відповідачем вказаного процесуального обовязку стосовно податкових повідомлень рішень № №0000601800/0 від 9 листопада 2010 року та № 0000611800/0 від 9 листопада 2010 року, не виконано, тому суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а отже є такими, що підлягають скасуванню.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Альтернатива" є обґрунтований, законним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ "Альтернатива" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова № 0000601800/0 від 09.11.2010 року, № 0000611800/0 від 09.11.2010 року.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст виготовлено та підписано 24.05.2011 року.

Суддя С.О. Чудних