Постанова № 16038399, 29.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 р. № 2а-2141/11/1370

15 год. 43 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий суддя Коморний О.І.,

секретар - Кукса В.А.

з участю:

представник позивачаЗавалишин Ю.О.

представник відповідачане прибув

представник третьої особиМазан О.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДТГО "Львівська залізниця"

до Державна податкова інспекція м.Ужгороді

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

Обставини справи.

Позивач, Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця», звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000252341/0 виставленого 02.02.2011р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у м. Ужгороді Закарпатської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаного не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи; у постанові КМУ від 16.02.1998р. № 173 йде мова про затвердження переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а не переліку робіт (послуг), що належать до господарської діяльності залізничного транспорту; у спірних правовідносинах позивач керувався наданими ДПА України податковими роз'ясненнями від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб. Позивач не має таких підрозділів, а податок на прибуток сплачений юридичною особою ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у письмовому запереченні, просив розгляд справи проводити без участі представника.

Представник залученої за клопотанням позивача третьої особи подав суду облікову картку позивача за платежем «податок на прибуток», підтвердив сплату позивачем податку у повному обсязі.

Суд заслухав пояснення представника позивача та третьої особи, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 28.12.2010 р. по 04.01.2011 р. проведено документальну невиїзну перевірку відокремленого підрозділу «Ужгородська дистанція електропостачання»державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», код 05391324 щодо правильності нарахування та сплати податку на прибуток не від господарської діяльності за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, про що 18.01.2011 року складено акт №57/23-1/10/05391324.

За результатами та на підставі акта перевірки відповідачем 02.02.2011 року виставлено податкове повідомлення-рішення №0000252341/0, яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на прибуток в сумі 1214 грн., та штрафну санкцію в сумі 303,5 грн.

Підставою виставлення спірного рішення є зафіксоване у акті перевірки порушення позивачем п.1.29 п. п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2, п.3.1 ст.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток не від господарської діяльності за перевірений період на загальну суму 1214 грн., в тому числі по періодах: І квартал 2010 року 514 грн., ІІ квартал 2010 року 700 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ (підвідомчість справ) визначена ст. 17 КАС України.

Платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Залізничний транспорт, відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Таким чином поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»є різними, а не тотожними поняттями.

Майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, відповідно до статті 5 цього ж Закону, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Відповідно до Положення «Про відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція електропостачання»Державного територіально-галузевого обєднання Львівська залізниця (копія міститься у матеріалах справи), відокремлений підрозділ «Ужгородська дистанція електропостачання» не має ознак встановлених законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, і діє на підставі Положення, а не Статуту.

Державне територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та відповідно до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України є юридичною особою.

Отже, згідно наведеного, «Ужгородська дистанція електропостачання»державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця» не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.

Згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, позивач у спірних правовідносинах керувався наданими ДПА України податковим роз'ясненням від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є: підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2)структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

Отже, оскільки «Ужгородська дистанція електропостачання»державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця», що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями декларацій за І квартал 2010 року, ІІ квартал 2010 року, копіями платіжних доручень № 214 від 29.01.2010 на перерахування 14500000,00 грн.; № 424 від 19.02.2010 на перерахування 4700000,00 грн.; № 425 від 19.02.2010 на перерахування 6683600,00 грн.; № 426 від 19.02.2010 на перерахування 3000000,00 грн.; № 427 від 19.02.2010 на перерахування 44000000,00 грн.; № 428 від 19.02.2010 на перерахування 11736000,00 грн.; № 433 від 22.02.2010 на перерахування 3000000,00 грн.; № 446 від 24.02.2010 на перерахування 2800400,00 грн.; № 452 від 25.02.2010 на перерахування 196000,00 грн.; № 449 від 25.02.2010 на перерахування 3202800,00 грн.; № 938 від 22.04.2010 на перерахування 2000000,00 грн.; № 966 від 23.04.2010 на перерахування 380000,00 грн.; № 1193 від 13.05.2010 на перерахування 1850000,00 грн.; № 1294 від 19.05.2010 на перерахування 2275500,00 грн.; № 1298 від 20.05.2010 на перерахування 350000,00 грн.; № 1299 від 20.05.2010 на перерахування 7046500,00 грн.; № 1300 від 20.05.2010 на перерахування 5000000,00 грн.; № 1304 від 20.05.2010 на перерахування 1670400,00 грн.; випискою AT «Укрексімбанк»за 20.04.2010 про перерахування 2000000,00 грн. податку на прибуток; випискою AT «Укрексімбанк»за 21.04.2010 про перерахування 1000000,00 грн. податку на прибуток; випискою AT «Укрексімбанк»за 13.05.2010 про перерахування 7413300,00 грн. податку на прибуток; випискою ВАТ «ВТБ Банк»за 23.02.2010 про перерахування 1800000,00 грн; випискою ВАТ «ВТБ Банк»за 18.05.2010 про перерахування 9550000,00 грн; випискою ВАТ «ВТБ Банк»за 19.05.2010 про перерахування 5280000,00 грн; випискою ВАТ «ВТБ Банк»за 20.05.2010 про перерахування 3950000,00 грн.

Таким чином, ДТГО «Львівська залізниця»перераховано разом податку на прибуток за І півріччя 2010 року: через «Експрес-Банк»- 114391200 грн., через «ВТБ Банк»- 20580000 грн., через «Укрексімбанк»- 10413300 грн. Всього на суму 145384500 грн.

Факт сплати позивачем податку у повному обсязі підтверджується також поясненнями представника третьої особи - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові та наданою копією облікової картки.

Відповідно до пп. «д» пп. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Відповідно до ч.3 ст. 2 та до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки матеріали справи свідчать про сплату позивачем податку, то відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Закарпатської області №0000252341/0 від 02.02.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(м. Львів вул.. Гоголя 1, ЄДРПОУ 01059900) 3 (три) грн.. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 04.05.2011 р. о 17:00 год.

СуддяКоморний О.І.