Постанова № 16037763, 06.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2011 р. № 2а-964/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Гулика А.Г.;

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представника позивачів Лозової А.Я.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського міського центру зайнятості, Львівського обласного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Львівський міський центр зайнятості, Львівський обласний центр зайнятості звернулися до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь Львівського міського центру зайнятості суму коштів у розмірі 1589 грн. 03 коп., на користь Львівського обласного центру зайнятості суму коштів в розмірі 621 грн. 31 коп.

Підставами подання позову є невиконання відповідачем своїх обовязків застрахованої на випадок безробіття особи, внаслідок чого відповідач безпідставно отримував допомогу на випадок безробіття.

Представник позивачів в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що відповідач навчається на денній формі навчання у вищому навчальному закладі, а тому відноситься до зайнятого населення. Відповідачем не виконано обовязку застрахованої на випадок безробіття особи щодо повідомлення позивача про факт навчання, у звязку з чим ним незаконно отримано соціальну допомогу, яка підлягає поверненню згідно з ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Додатково пояснив, що відповідач не відноситься до категорії зайнятого населення, оскільки стипендії, заробітку чи інших доходів не отримує. Крім того, позивачем не було попереджено відповідача про відповідальність та обовязки відповідача, як застрахованої на випадок безробіття особи, визначені Законом України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». Просить суд відмовити позивачам у задоволенні позову.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив. Зазначив, що позивачем не запропоновано роботи по здобутій ним спеціальності. Крім того, вважає, що навчання на денній формі навчання у вищому навчальному закладі є зайнятістю, при якій на облік в центрі зайнятості не ставлять, а допомогу виплачують безробітному. Враховуючи викладене, просить суд відмовити позивачам у задоволенні позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Львівський міський центр зайнятості є робочим органом виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття, який, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», здійснює контроль витрат за страхуванням на випадок безробіття. Проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі заяви від 08.06.2010 року про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Законів України «Про зайнятість населення»та «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», відповідача визнано безробітним та призначено допомогу по безробіттю.

З вказаної вище заяви вбачається, що відповідач на час підписання заяви про надання йому статусу безробітного не займається видами діяльності, передбаченими ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення». Крім того, у вказаній заяві відповідач зазначив, що трудовою діяльністю не займається та не зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється державною службою зайнятості шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

При цьому, перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення проводиться центром зайнятості шляхом звіряння наданої інформації з відомостями, наявними в Державній податковій адміністрації України, Пенсійному фонді України, у державних реєстраторах.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття» Львівським міським центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку, що стався внаслідок порушення Порядку реєстрації та ведення обліку громадян, що шукають роботу, і безробітних відповідачем, за наслідками якого складено акт № 117 від 23.12.2010 року.

Вказаною вище перевіркою встановлено, що відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України «Про загальнообовязкове соціальне страхування на випадок безробіття»відповідачу призначено виплату допомоги з безробіття з 02.06.2010 року по 02.06.2011 року. В період перебування на обліку, а саме з 01.09.2010 року відповідач навчався у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії при Президентові України на денній формі навчання та не повідомив позивача про вступ на денну форму навчання, що призвело до незаконного отримання ним матеріального забезпечення з 01.09.2010 року.

Крім того, за час перебування на обліку як безробітний відповідач був скерований позивачем на навчання у Львівський професійний ліцей харчових технологій за професією «Кондитер»згідно з договором № 161 (2) від 31.12.2009 року. Згідно з довідкою Львівського обласного центру зайнятості № 08-4534/0-10 від 24.12.2010 року, сума коштів, витрачених на професійне навчання відповідача становить 621 грн. 31 коп., що також підтверджується кошторисом фактичних витрат на навчання.

Згідно з матеріалами розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідачу, відповідно до п. 5 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття», Львівським міським центром зайнятості винесено наказ від 23.12.2010 року № 625 «Про відшкодування коштів ОСОБА_2».

Навчання відповідача на денній формі навчання у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який є вищим навчальним закладом ІV рівня акредитації, підтверджується довідкою № 598/02 від 14.12.2010 року та договором про навчання № 175/10 від 31.08.2010 року.

Як вбачається з розрахунку вимог Львівського міського центру зайнятості, сума виплаченого матеріального забезпечення (допомоги з безробіття) відповідачу, за період з 01.09.2010 року по 08.12.2010 року, становить 1589 грн. 03 коп., а саме: 480 грн. 00 коп. (за вересень 2010 року) + 490 грн. 00 коп. (за жовтень 2010 року) + 490 грн. 00 коп. (за листопад 2010 року) + 129 грн. 03 коп. (за грудень 2010 року) = 1589 грн. 03 коп. (загальна сума виплаченого матеріального забезпечення). Крім того, поверненню підлягає сума коштів в розмірі 621 грн. 31 коп., витрачених на професійне навчання відповідача у Львівському професійному ліцеї харчових технологій за професією «Кондитер».

Відповідно до п. «е»ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»від 01.03.1991 року № 803-ХІІ, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва, навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах. Тобто, однією з ознак зайнятості особи є факт навчання у вищому навчальному закладі.

Пункт 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачає, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобовязані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно із п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Львівського міського центру зайнятості (місцезнаходження: 79060, м. Львів, вул. Кн. Ольги, буд. 122, ЄДРПОУ - 25555035) суму коштів у розмірі 1589 грн. 03 коп. (одна тисяча пятсот вісімдесят девять гривень три копійки).

3.Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 79000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь Львівського обласного центру зайнятості (місцезнаходження: 79039, м. Львів, вул. Бортнянського, буд. 11а, ЄДРПОУ - 03491180) суму коштів у розмірі 621 грн. 31 коп. (шістсот двадцять одна гривня тридцять одна копійка).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 11 квітня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.