Постанова № 16037618, 23.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2011 року Справа № 2а-3598/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Прудника С.В.,

при секретарі: Шматковій Д.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Тащенко В.В.,

від відповідача: Рябченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И В:

28 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат на виплату допомоги на поховання в розмірі 19806,72 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що у відповідності з Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» та порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим сумісною Постановою Правління ПФ України та Правління ФССНВ України за № 5-4/4 від 4 березня 2003 року, Пенсійним Фондом України виплачуються пенсії по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника, особам, яким заподіяно шкоду внаслідок профзахворювання або трудового каліцтва, витрати на виплату цих пенсій Пенсійному Фонду України відшкодовуються Фондом ССНВ України.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області виплачена допомога на поховання сімї померлого або особам, які здійснювали поховання, відповідно до ст.ст. 37, 38, 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 19806,72 грн. Зазначена сума включена до Акту щомісячної звірки особових справ пенсіонерів, але відповідач в порушення чинного законодавства відмовився відшкодувати її. Позивач не погоджується з такою позицією відповідача і вважає, що такі дії не відповідають вимогам ст.ст. 26, 37, 38, 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 26 «Основ законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст. 6, 24 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст. 46 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», постанову правління ПФУ та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 5-4/4 від 04.03.2003р., тому просить стягнути виплачені суми державної допомоги на поховання особи, яка померла в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання у розмірі 19806,72 грн.

13 травня 2011 року у судовому засіданні представником управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області було надано клопотання, в якому він просив поновити пропущений строк звернення до суду та визнати поважними причини порушеного пропуску строку.

Ухвалою суду від 13 травня 2011 року клопотання представника управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові про поновлення строків звернення до суду з позовними вимогами було задоволено та строк на звернення до суду поновлено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що при підписанні актів звірки відповідачем правомірно не відшкодована допомога на поховання особи, яка померла в наслідок нещасного випадку або професійного захворювання за червень 2008 року по грудень 2010 року у розмірі 19806,72 грн., оскільки відсутній причинно-наслідковий зв'язок смерті цих осіб із нещасним випадком на виробництві або їх професійним захворюванням. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі обставини справи та перевіривши їх наявними в ній доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, відповідно до якого усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області виплачена допомога на поховання особам, які здійснили поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та особи, яка отримувала пенсію у зв”язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 19806,72 грн.

З матеріалів справи вбачається, а саме з актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2008 року по жовтень 2010 року та таблиці розбіжностей до довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у звязку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з червня 2008 року по жовтень 2010 року.

Відповідач підписав вказані Акти, прийняв до заліку суми витрат на виплату допомоги на поховання, але не відшкодував їх з підстав відсутності причинного звязку між смертю особи та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Факт виплати вказаних сум допомоги відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ст.1 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 року № 16/98ВР встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до ст.4 Закону України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14.01.1998 року № 16/98ВР залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповіднодо цих Основ.

Згідно із ст. 25 «Основ законодавства про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», визначений чіткий перелік видів соціальних послуг за загальнообовязковим соціальним страхуванням, в тому числі і допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

За змістом ст.ст. 8, 10, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Відповідно до ст.ст. 23, 26 цього Закону, одним з видів пенсій, що призначаються і виплачуються Пенсійним Фондом, є пенсія по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Згідно із ч. 4 ст. 91 вказаного Закону, у разі смерті пенсіонера його сімї або особі, яка взяла на себе витрати по організації похорону, виплачується допомога на поховання в розмірі двохмісячої пенсії.

01 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105.

Згідно із ст. ст. 21, 28 цього Закону, обовязок у разі настання страхового випадку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоровя або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також організація поховання померлого та відшкодування вартості повязаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов покладений на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Частиною 8 ст. 34 Закону № 1105 встановлено, що в разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з Порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826 затверджений Порядок проведення витрат на поховання, відповідно до п. 2 якого визначено, що витрати на поховання проводяться в разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких визначений Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтями 13, 14 Закону № 1105 «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг.

Нещасний випадок це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обовязків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоровю або настала смерть.

Отже, для здійснення виплат допомоги на поховання повинен існувати причинний звязок між нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням та смертю потерпілого, незалежно від строку настання таких наслідків, який в даному випадку повинен бути підтверджений медичним висновком.

Спільною постановою правління Пенсійного Фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року за № 5-4/4 затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному фонду України витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та у звязку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Порядок визначає механізм відшкодування Фондом соціального страхування Пенсійному Фонду України витрат, повязаних з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із Законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, повязаних з виконанням ними трудових обовязків. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи п. 4 зазначеного Порядку, яким встановлено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України. Відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем під час складання Актів щомісячної звірки і направлення їх відповідачу та під час судового розгляду справи було надано достатньо доказів, які б підтверджували існування причинного звязку між смертю померлих осіб та нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, а саме: свідоцтва про смерть, свідоцтва про шлюб, акти про нещасні випадки, пов'язані на виробництві та медичні висновки.

Враховуючі викладене, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат щодо сплати допомоги на поховання особи, яка померла в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розмірі 19806,72 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач від сплати державного мита звільнений.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області про стягнення витрат задовольнити повністю.

Стягнути з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Стаханові Луганської області (адреса:94005, Луганська обл., м.Стаханов, вул.Леніна, 23) виплачені суми державної допомоги на поховання в сумі 19806,72 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шість гривень 72 копійки) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області р/р 25604301739 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк» в м. Луганську, МФО 304665, код 21792465.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Постанову викладено в повному обсязі та підписано 27.05.2011 року.

СуддяС.В. Прудник