Постанова № 16037372, 18.05.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2011 року Справа № 2а-9651/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання Попові М.Г.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, дов. № 674 від 16.05.2011

від відповідача ОСОБА_2, № 499 від 30.03.2011

від третьої особи - ОСОБА_3, дов. № 14976/10/10-13 від 13.08.2010

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області, третя особа, яка не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків м.Луганська про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0000282301/0,

В С Т А Н О В И В:

10 грудня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД (далі - ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області (далі ДПІ в Станично-Луганському районі) про скасування податкового повідомлення рішення від 30 листопада 2010 року № 0000282301/0, у якому зазначило, що працівниками ДПІ в Станично-Луганському районі проведено планову перевірку ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД, за результатами якої складено акт перевірки № 31/23-20163224 від 17.11.2010. На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ в Станично-Луганському районі винесене податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 у звязку з порушенням товариством п.п. 7.2.1, 7.2.4, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у звязку з чим визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій, нарахованих на підставі пп. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2881-III, а саме: 1349233,00 грн. основний платіж та 674616,50 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В акті № 31/23-20163224 від 17.11.2010 зазначено, що під час перевірки встановлено порушення п.п. 7.2.1, 7.2.4, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки позивачем, за рахунок відображення у податковому обліку операцій по укладеним нікчемним договорам з ТОВ „Пауєр Грідс”, завищено податковий кредит на суму 589083,33 грн. Вказане порушення встановлено на підставі пояснення Власова С.В. директора ТОВ “Пауєр Грідс” про відсутність здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності. А також по господарським операціям з ТОВ “Транс-Термінал-5”, оскільки пояснення Котова С.С. директора ТОВ “Транс-Термінал-5” свідчать про відсутність здійснення будь-якої фінансово-господарської діяльності. Позивач вважає такі висновки перевірки незаконними, так як податкові накладні, отримані від ТОВ “Пауєр Грідс” та ТОВ “Транс-Термінал-5” оформлені належним чином, господарські операції з вказаними юридичними особами фактично відбулись, вважав, що кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0.

У подальшому позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, у якій позивач зазначив, що ним оскаржується податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 лише в частині донарахування податкових зобовязань з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ “Транс-Термінал-5” та ТОВ “Пауєр Грідс”, у звязку з чим просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 ДПІ в Станично-Луганському районі в частині визначення ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкових зобовязань з податку на додану вартість у розмірі 1275883,34 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 637941,67 грн.

У судовому засіданні представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД 03.05.2010 укладено угоду з ТОВ «Транс-Термінал-5» на поставку товару, однак, згідно пояснень Котова Сергія Сергійовича він до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Транс-Термінал-5» ніякого відношення ніколи не мав. Документи та печатки ТОВ «Транс-Термінал-5» у нього ніколи не зберігались, їх місцезнаходження йому невідомо. Діяльність від імені ТОВ «Транс-Термінал-5» він не вів, договорів з підприємствами не укладав. Після реєстрації товариства на свої імя передав документи ОСОБА_3 та документи податкової звітності ТОВ «Транс-Термінал-5» ніколи не складав, складати ні кому не доручав, ніяких податкових декларацій не підписував, ТОВ «Транс-Термінал-5» було зареєстровано ним без мети заняття підприємницької діяльності. У подальшому Котова С.С. було засуджено за вчинення злочину, передбаченого ст.. 205 КК України. На виконання умов договору про надання маркетингових послуг № 97 від 21.12.2009 ТОВ „Пауєр Грідс” оформлені документи по маркетинговим дослідженням на загальну суму 2945416,65 грн. та ПДВ 589083,33 грн. Згідно пояснень Власова Сергія Вікторовича фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Пауер Грідс» він ніколи не керував та нікому не доручав цього робити. Які-небудь документи від імені ТОВ «Пауер Грідс» не складав та не підписував.. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Представник третьої особи підтримав позицію відповідача, просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД зареєстровано у якості юридичної особи субєкта господарської діяльності Станично-Луганської районною державною адміністрацією 18.06.2001, ідентифікаційний код 20163224, місцезнаходження 93600, Луганська область, Станично-Луганський район, смт. Станиця Луганська, вул. Леніна, 53. (Т. І а.с. 13-26)

Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ЛІА» ЛТД знаходиться на податковому обліку в ДПІ в Станично-Луганському районі з 30.04.1996, є платником податку на дану вартість з 21.06.2001 відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 16959689, індивідуальний податковий номер 201632212292. (Т. ІІІ а.с. 20)

Як платник податку на додану вартість ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД своєчасно подано до ДПІ в Станично-Луганському районі податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, липень, серпень та жовтень 2009 року, лютий, квітень, травень, червень 2010 року. (Т. ІІ а.с. 129-150)

На підставі направлень від 29.09.2010 № 31, від 06.10.2010 № 33 та від 20.10.2010 № 36 працівниками ДПІ в Станично-Луганському районі проведена планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, валютного та іншого законодавства. За результатами вказаної перевірки складено акт від 17.11.2010 за № 31/23-20163224 (Т. І а.с. 27-176).

Перевіркою встановлені порушення вимог чинного законодавства, зокрема, п.п. 7.2.1, 7.2.4, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на 1349233,00 грн., у тому числі за квітень 2009 року 263,00 грн., травень 2009 року 130,00 грн., липень 2009 року 207,00 грн., серпень 2009 року 1212,00 грн., жовтень 2009 року 40710,00 грн., лютий 2010 року 589083,00 грн., квітень 2010 року 15556,00 грн., травень 2010 року 331094,00 грн., червень 2010 року 370978,00 грн.

При цьому в акті перевірки № 31/23-20163224 від 17.11.2010 зазначено, що ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД у перевірений період мало господарські взаємовідносини з ТОВ «Транс-Термінал-5» та ТОВ «Пауер Грідс». Вказані підприємства мають ознаки фіктивності, посадові особи зазначених товариств надали пояснення про те, що вони жодних документів фінансово-господарської діяльності, зареєстрованих на їх імя за винагороду юридичних осіб не підписували, господарську діяльність не здійснювали. На підставі цих даних в акті перевірки здійснено висновок про нікчемність угод між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5» і ТОВ «Пауер Грідс» та, як наслідок, висновок про заниження податку на додану вартість.

. На підставі акта перевірки від 17.11.2010 за № 31/23-20163224 ДПІ в Станично-Луганському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000282301/0 від 30.11.2010 на загальну суму 2023849,50 грн. за основним платежем 1349233,00 грн. та 674616,50 грн. за штрафними санкціями. (Т. І а.с.177).

Згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 ДПІ в Станично-Луганському районі донараховано ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкові зобовязання з податку на додану вартість у звязку з нікчемністю угод з ТОВ “Транс-Термінал-5” у сумі 686800,00 грн., штрафні санкції 343400,00 грн., донараховано ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкові зобовязання з податку на додану вартість у звязку з нікчемністю угод з ТОВ “Пауєр Грідс” у сумі 589083,00 грн., штрафні санкції 294541,50 грн., донараховано ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД податкові зобовязання з податку на додану вартість у звязку з виявленням інших порушень у сумі 73350,00 грн., штрафні санкції 36675,00 грн. (Т. ІІ а.с. 126-127)

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. З КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як зазначено в п. 1 ч. 1 ст. З КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

З урахуванням викладеного, зазначена справа відносяться до юрисдикції адміністративних судів, оскільки учасником спору є суб'єкт владних повноважень (орган державної податкової служби, наділений публічно-владними повноваженнями.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 03.05.2010 між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5» укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка товару на адресу ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД згідно заявки та товаросупровідної документації.

На виконання вказаного договору ТОВ «Транс-Термінал-5» поставило для ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД товар відповідно до видаткових накладних на загальну суму 3433999,96 грн., ПДВ 686800,01 грн. (Т. І а.с. 202-225)

На підтвердження здійснення вказаних господарських операцій ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД надано суду під час розгляду справи податкові накладні на отриманий від ТОВ «Транс-Термінал-5» товар (Т. І а.с. 226-249), на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та відображено у податкових деклараціях з ПДВ суми податку на додану вартість за квітень 2009 року 263,00 грн., за травень 2009 року 130,00 грн., за липень 2009 року 207,00 грн., за серпень 2009 року 1212,00 грн., за жовтень 2009 року 40710,00 грн., за квітень 2010 року 15556,00 грн., за травень 2010 року 331094,00 грн., за червень 2010 року 370978,00 грн.

При цьому податкові накладні містять відтиск печатки ТОВ «Транс-Термінал-5» та підписані Котовим, однак, згідно висновку експерта № 97 від 13.10.2010 підписи на договорі купівлі-продажу від 03.05.2010 між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ «Транс-Термінал-5», у видаткових та податкових накладних від імені Котова Сергія Сергійовича виконані не Котовим С.С., а іншою особою з підробкою його підпису. (Т. ІІ а.с. 25-35)

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон № 168) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки господарськими угодами та платіжними документами. При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість" не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Згідно п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.

Бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (п.2 статті 3 Закону України від 16.07.1999, № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі Закон № 996).

Статтею 2 Закону № 996 зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (далі-Положення № 88), де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вже зазначено судом податкові накладні, виписані ТОВ «Транс-Термінал-5» підписані не Котовим С.С., а іншою особою, тобто, податкові накладні, ТОВ “Транс-Термінал-5”, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит не відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством.

Вказані обставини підтверджено також протоколом допиту Котова С.С. від 09.09.2010 (Т. ІІ а.с. 8 9), а також вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 10.03.2011, яким Котова Сергія Сергійовича визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 205 КК України. (Т. ІІ а.с. 104-110)

В силу ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з частиною 1 статті 205 КК України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона, - карається штрафом від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідно до частини 1 статті 13 КК України закінченим злочином визнається діяння, яке містить усі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу.

Як слідує зі змісту статті 205 КК України, передбачений нею злочин є злочином з формальним (усіченим) складом, об'єктивна сторона якого вичерпується діянням і не включає як обов'язковий елемент суспільно небезпечні наслідки. Він вважається закінченим з моменту вчинення передбаченої диспозицією норми дії - створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності.

Такий злочин вважається закінченим з моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) або набуття права власності на нього також зазначено у пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 25 квітня 2003 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності». У пункті 20 тієї самої постанови вказано, що у разі, коли створений чи придбаний суб'єкт підприємницької діяльності розпочав незаконну діяльність, що містить ознаки ще й іншого злочину, дії винної особи належить кваліфікувати за сукупністю злочинів - за статтею 205 КК і тією статтею КК, якою передбачено відповідальність за здійснення незаконної діяльності.

З урахуванням цього вирок за вчинення злочину, передбаченого статті 205 КК України, може свідчити тільки про те, чи мала місце в момент створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) протиправна дія, ким вона вчинена, проте не може встановлювати наслідки цієї дії.

Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 10 березня 2011 року у кримінальній справі за звинуваченням Котова Сергія Сергійовича встановлено, що дана особа зареєстрована директором та головним бухгалтером ТОВ «Транс-Термінал-5» (контрагента позивача), при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не має, жодних договорів, податкових накладних чи інших документів бухгалтерської чи податкової звітності від імені ТОВ «Транс-Термінал-5» не складав та не підписував.

Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Нарахування штрафних санкцій на суму донарахованого податкового зобов'язання по операціям ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД з ТОВ «Транс-Термінал-5» відповідає вимогам п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181, який був чинний на час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, відповідачем доведено правомірність податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 в частині визначення податкових зобовязань у сумі 686800,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 343400,00 грн., у звязку з чим позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.11.2010 № 0000282301/0 в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Що стосується висновків податкового органу про нікчемність договору про надання маркетингових послуг № 97 від 21.12.2009, укладеного між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ „Пауєр Грідс”, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно вказаного договору виконавець взяв на себе зобовязання провести маркетингові дослідження портрету покупця, розширені відомості стосовно маркетингових досліджень визначаються у додатку, який є невідємною частиною договору. (Т. І а.с. 178)

Згідно переліку робіт маркетинговими дослідженнями було охоплено м. Київ, окремі райони м. Лугнанська, м. Антрацит, м. Сєвєродонецьк. Дослідження проводились з метою зясування характеристики місць з точки зору розміщення торгівельної точки. (Т. І а.с. 179-188, Т. ІІІ а.с. 93 100)

За результатами виконаних робіт з надання маркетингових послуг між сторонами договору про надання маркетингових послуг № 97 від 21.12.2009 оформлено акти прийняття виконаних робіт із зазначенням вартості виконаних послуг від 26.02.2010 (Т. І а.с. 189-197) та актами від 27.02.2010 (Т. ІІІ а.с. 101 107)

Згідно податкових накладних № 206 від 26.02.2010 та № 209 від 27.02.2010 вартість маркетингових досліджень, виконаних ТОВ «Пауер Грідс» для ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД склала 2945416,65 грн., ПДВ 589083,33 грн. (Т. ІІ а.с. 198-199)

Зазначені податкові накладні мають печатку ТОВ «Пауер Грідс» та підписано від імені ТОВ «Пауер Грідс» Власовим.

Обґрунтовуючи свою позицію щодо нікчемності угоди між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ «Пауер Грідс» відповідач посилається на протокол допиту Власова Сергія Вікторовича від 20 серпня 2010 року, у якому зазначено, що Власов С.В. фінансово-господарською діяльністю ТОВ «Пауер Грідс» ніколи не керував та нікому не доручав цього робити. Які-небудь документи від імені ТОВ «Пауер Грідс» не складав та не підписував. (Т. ІІ а.с. 15-24)

Однак, суд критично оцінює протокол допиту Власова С.В. від 20.08.2010 у якості доказу у звязку з тим, що, по-перше, відповідачем надало лише копію зазначеного протоколу допиту, при цьому представник відповідача не зміг пояснити суду в рамках розслідування якої кримінальної справи Власава С.В. було допитано у якості свідка та яке рішення прийнято за результатами розслідування.

Крім того, під час допиту Власова С.В. у якості свідка йому на огляд надавались первинні документи, що стосувались правовідносин ТОВ “Пауєр Грідс” з ЗАТ «Інвестиційна група «Імперія», жодні документи щодо укладення з ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД договору № 97 від 21.12.2009 та його виконання Власову С.В. для огляду під час допиту не надавались та питання щодо взаємовідносин ТОВ “Пауєр Грідс” з ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД не ставились.

По друге, судом під час розгляду даної справи витребувано з Жовтневого районного суду у м. Запоріжжя вирок у кримінальній справі № 1-273 від 03.03.2010 щодо директора товариства з обмеженою відповідальністю «Пауер Грідс» Власова Сергія Вікторовича, засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364, ч. 2 ст. 367, ч. 2 ст. 366 КК України. (Т. ІІ а.с. 89-91)

Вказаним вироком суду, який набрав законної сили, підтверджено те, що Власов С.В. починаючи з 02.11.2009 працював на посаді директора ТОВ «Пауер Грідс», здійснював фінансово-господарську діяльність товариства, підписував бухгалтерську та податкову звітність.

Згідно частини 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, дані, викладені у протоколі допиту Власова Сергія Вікторовича від 20 серпня 2010 року суперечать фактам, встановленим вироком суду, а тому суд приймає до уваги вирок Жовтневого районного суду у м. Запоріжжя у кримінальній справі № 1-273 від 03.03.2010 як доказ діяльності Власова С.В. на посаді директора ТОВ “Пауєр Грідс” у період укладання з ТОВ ВКФ «ЛІА» ЛТД договору № 97 від 21.12.2009 та його виконання.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ “Пауєр Грідс” зареєстровано 10.11.2006 Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією, ідентифікаційний код 34728220, 25.08.2008 державним реєстратором зареєстровано зміну юридичної адреси ТОВ “Пауєр Грідс” на м. Запоріжжя, вул. Аваліані, 1/38. У подальшому, 14.12.2010 до державного реєстру внесено запис про наявність судового рішення про визнання ТОВ “Пауєр Грідс” банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. (Т. ІІ а.с. 51-55)

Крім того, представником позивача надано суду докази фактичного виконання ТОВ «Пауер Грідс» договору про надання маркетингових послуг № 97 від 21.12.2009, а саме надано результати маркетингових досліджень місць можливого розміщення торгівельних павільонів по м. Києву (Т. ІІ а.с. 169-252, Т. ІІІ а.с. 1-68), а також результати маркетингових досліджень місць можливого розміщення підприємств роздрібної торгівлі у м. Луганську (Т. ІІІ а.с. 108-167), м. Антрацит (Т. ІІІ а.с. 168-187), м. Сєверодонецьк (Т. ІІІ а.с. 188-247)

Як вбачається з пояснень представника позивача необхідність в проведенні маркетингових дослідженнях виникла у звязку з розширенням діяльності ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та відкриттям нових торгівельних точок.

Так, маркетингові дослідження, виконані ТОВ “Пауєр Грідс” по м. Києву стали підставою для створення філії «Абсолют-Київ» ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та відкриття супермаркетів «Абсолют» у м. Києві.

Положення про філію «Абсолют-Київ» ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД затверджено загальними зборами учасників товариства 08.11.2010 протокол № 8 (Т. ІІІ а.с. 81-87)

Дані про новостворену філію «Абсолют-Київ» ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Т. ІІІ а.с. 89-92) та філія зареєстрована у якості платника податків в ДПІ у Оболонському районі м. Києва з 18.11.2010 (Т. ІІІ а.с. 88)

Маркетингові дослідження місць можливого розміщення торгівельних павільонів по м. Луганську, м. Антрациту та м. Сєвєродонецьку шляхом відкриття нових торгівельних павільонів в місцях найбільшої торгівельної спроможності покупців.

Таким чином, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку про те, що договір про надання маркетингових послуг № 97 від 21.12.2009, укладений між ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД та ТОВ „Пауєр Грідс”, носить реальний характер, результати маркетингових досліджень реалізовано ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД в господарській діяльності.

Податкові накладні № 206 від 26.02.2010 та № 209 від 27.02.2010, видані ТОВ “Пауєр Грідс” на вартість виконаних маркетингових досліджень, на загальну суму 2945416,65 грн., ПДВ 589083,33 грн. оформлені відповідно до вимог чинного законодавства. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з вимогами даної норми Закону позивачем включеного до податкового кредиту по декларації за лютий 2010 року ПДВ сумі 589083,00 грн. за фактом отримання від ТОВ “Пауєр Грідс” податкових накладних № 206 від 26.02.2010 та № 209 від 27.02.2010, що підтверджується даними податкової дерларації з ПДВ за лютий 2010 року та викладено в акті перевірки ДПІ в Станично-Луганському районі № 31/23-20163224 від 17.11.2010.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

При цьому, частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

ДПІ в Станично-Луганському районі не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2010 року № 0000282301/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 589083,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 294541,50 грн., а всього на суму 883624,50 грн.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ ВКФ “ЛІА”ЛТД про скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в Станично-Луганському районі від від 30 листопада 2010 року № 0000282301/0 підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, або пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Станично-Луганському районі Луганської області від 30 листопада 2010 року № 0000282301/0 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 589083,00 грн., застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 294541,50 грн., а всього на суму 883624,50 грн.

В іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «ЛІА» ЛТД судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня 70 коп.)

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову суду у повному обсязі складено та підписано 20 травня 2011 року.

СуддяТ.В. Смішлива