Постанова № 16037348, 28.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року Справа № 2а-3387/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Чукіній А.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 23.11.2010 № 24125/10),

представника відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 05.01.2011 № 5),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Міського комунального підприємства «Благоустрій» Жовтневого району про стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 639810,40 грн.,

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2011 року ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську (надалі позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до МКП «Благоустрій» Жовтневого району (надалі відповідач), в якому просить стягнути заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у сумі 639810,40 грн. за рахунок коштів, які перебувають у власності МКП «Благоустрій» Жовтневого району (код ЄДРПОУ 30597150) з рахунків у банках, що його обслуговують. В обґрунтування вимог позивач посилається на наступне.

Відповідач перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків. Станом на 19.04.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом в розмірі 1000435,70 грн., у тому числі: з податку на прибуток за основним платежем 639810,40 грн., що виникла на підставі поданого платником податків уточнюючого розрахунку податкових зобовязань від 12.04.2011 № 34049; з податку з доходів фізичних осіб за основним платежем 360625,30 грн., що виникла на підставі довідки від 12.03.2009 № 196/1710-30597150, складеної співробітниками ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську за результатами проведеної невиїзної документальної (камеральної) перевірки податкової звітності з податку з доходів фізичних осіб.

Суму боргу з податку з доходів фізичних осіб стягнуто з відповідача за рішенням суду.

З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: 03.04.2007 відповідачу було вручено першу податкову вимогу від 02.04.2007 № 1/398, 15.05.2007 відповідачеві направлено другу податкову вимогу від 14.05.2007 № 2/514, яку було вручено 21.05.2007; 21.06.2007 позивачем прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі, пояснив суду, що за підприємством дійсно існує податковий борг з податку на прибуток у сумі 639810,40 грн. Просив суд розстрочити виконання судового рішення строком на 72 місяці зі сплатою у травні 2011 року березні 2017 року по 8886,26 грн. щомісяця та у квітня 2017 року 8885,94 грн. у звязку зі складним фінансовим становищем підприємства, яке не має можливості сплатити заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у повному обсязі.

Представник позивача суду пояснив, що питання про розстрочення виконання судового рішення про сплату податкового боргу узгоджене відповідачем з керівництвом органу державної податкової служби.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що відповідач МКП «Благоустрій» Жовтневого району, зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 28.02.2005, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1382120 0000 003124 (а.с. 8). Позивач є платником податків та перебуває на податковому обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську, згідно довідки від 29.07.2010 № 3891 (а.с. 11).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 54.2 цієї статті грошове зобовязання щодо суми податкових зобовязань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобовязання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

Крім того, ним же визначено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога- не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога- не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що станом на 19.04.2011 відповідач має заборгованість перед бюджетом зі сплати податків і зборів, у тому числі з податку на прибуток за основним платежем 639810,40 грн., що виникла на підставі поданого платником податків уточнюючого розрахунку податкових зобовязань за 2010 рік від 12.04.2011 № 34049 (а.с. 13).

На виконання вимог Закону № 2181 з метою погашення податкового боргу Ленінською МДПІ у м. Луганську вживалися заходи, передбачені вказаним Законом, а саме: 03.04.2007 відповідачу вручено першу податкову вимогу від 02.04.2007 № 1/398 (а.с. 15), 21.05.2007 відповідачу вручено другу податкову вимогу від 14.05.2007 № 2/514 (а.с. 16); 21.06.2007 позивачем прийнято рішення № 13 про стягнення коштів та продаж інших активів відповідача в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 17). Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Таким чином, обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні.

Згідно з положеннями ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Зважаючи на важке фінансове становище відповідача, що підтверджується балансом підприємства, розшифровкою дебіторської та кредиторської заборгованості МКП «Благоустрій» Жовтневого району, суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на 72 місяці зі сплатою у травні 2011 року березні 2017 року по 8886,26 грн. щомісяця та у квітня 2017 року 8885,94 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Міського комунального підприємства «Благоустрій» Жовтневого району про стягнення заборгованості з податку на прибуток у сумі 639810,40 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Міського комунального підприємства «Благоустрій» Жовтневого району на користь Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у сумі 639810,40 грн. (шістсот тридцять девять тисяч вісімсот десять грн. 40 коп.) за рахунок коштів Міського комунального підприємства «Благоустрій» Жовтневого району з рахунків у банках, що його обслуговують.

Розстрочити виконання судового рішення про стягнення з Міського комунального підприємства «Благоустрій» Жовтневого району суми боргу в розмірі 639810,40 грн. строком на 72 місяці зі сплатою у травні 2011 року березні 2017 року по 8886,26 грн. щомісяця та у квітня 2017 року 8885,94 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 28 квітня 2011 року.

СуддяІ.О. Свергун