Постанова № 16037347, 28.04.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №5.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2011 року Справа № 2а-3013/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Секірської А.Г.

за участю секретаря Линник Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» про стягнення суми економічних санкцій згідно рішення від 01.03.2011 № 49 на суму 104866,38 грн., -

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2011 Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» про стягнення суми економічних санкцій згідно рішення від 01.03.2011 № 49.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним у період з 15.02.2011 по 21.02.2011 проводилась перевірка комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» з питання дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на житлово-комунальні послуги за наслідками якої був складений акт від 21.02.2011 № 60. В акті зазначено, що відповідачем порушено порядок застосування тарифів, а саме у період з 01.03.2010 по 31.12.2010 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибуткової території, затверджених рішенням виконавчого комітету Алмазнянської міської ради від 31.10.2006 № 67 «Про затвердження тарифів на оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибуткових територій житловому фонді Алмазнянської міської ради», було завищено вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибуткових територій населенню за рахунок включення повної вартості послуг «Витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання, каналізація, місцеве опалення», «Обслуговування димових і вентиляційних каналів» «Ремонт жорсткої та мякої покрівлі» при фактичному ненаданні цих послуг. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.

Як на правову підставу для задоволення адміністративного позову позивач посилається на статтю 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення», з якого вбачається, що вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Рішенням позивача від 01.03.2011 року № 49 за вказане порушення до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 104866,38 грн., які складаються з штрафу в сумі 69910,92 грн., вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 34955,46 грн.

03.03.2011 року рішення від 01.03.2011 року № 49, було направлено відповідачу, що підтверджується квитанцією про поштове відправлення.

Таким чином, позивач просить стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» у дохід державного бюджету України суму економічних санкцій у розмірі 104866,38 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився з невідомих суду причин, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про ціни та ціноутворення» державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Таким урядовим органом контролю є Державна інспекція з контролю за цінами, яка діє у складі Мінекономіки і підпорядковується йому (п.п. 1, 2 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819).

У відповідності до п. 11 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення. Керівники територіальних органів призначаються на посаду та звільняються з посади Міністром економіки.

Таким чином, позивач - Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області є субєктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження з контролю за цінами, наданими їй вищенаведеними нормативно-правовими актами.

Рішенням Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області № 49 від 01.03.2011 до відповідача застосовані економічні санкції у розмірі 104866,38 грн. за порушення державної дисципліни цін. Відповідно до цього рішення відповідачем було порушено порядок застосування тарифів, а саме у період з 01.03.2010 по 31.12.2010 при застосуванні тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибуткової території, затверджених рішенням виконавчого комітету Алмазнянської міської ради від 31.10.2006 № 67 «Про затвердження тарифів на оплату послуг з утримання будинків, споруд та прибуткових територій житловому фонді Алмазнянської міської ради», було завищено вартість послуг з утримання будинків, споруд та прибуткових територій населенню за рахунок включення повної вартості послуг «Витрати на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем: водопостачання, каналізація, місцеве опалення», «Обслуговування димових і вентиляційних каналів» «Ремонт жорсткої та мякої покрівлі» при фактичному ненаданні цих послуг. Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка (а.с.11). Ці дії призвели до порушення пункту 5 частини 1 статті 20, пункту 6 частини 2 статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», пункту 2 Загальної частини Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків, споруд та прибуткових територій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.07.2005 № 560. Необґрунтовано отримана сума виручки складає 34955,46 грн. (а.с.9).

Як вбачається із зазначеного рішення, воно прийняте позивачем на підставі акту перевірки комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» від 21.02.2011 № 60. (а.с.4-8).

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.

Також аналогічні положення містяться у п. 1.3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за № 1047/6238.

Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання субєктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обовязкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обовязкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) субєктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані субєктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються субєктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.

Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.

Факт вчинення відповідачем порушення державної дисципліни цін підтверджується актом перевірки від 21.02.2011 № 60, рішенням про застосування економічних санкцій від 01.03.2011 № 49, яке отримане відповідачем, не оскаржене ним та відповідно є чинним.

З огляду на викладене, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» про стягнення суми економічних санкцій згідно рішення від 01.03.2011 № 49 на суму 104866,38 грн. задовольнити повністю в повному обсязі.

Стягнути з комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна дільниця № 10» економічні санкції в сумі 104866,38 грн.(сто чотири тисячі вісім шістдесят шість грн. 38 коп.) на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач Держбюджет м. Стаханов, код 24046662, р/р 31114106700085.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 28 квітня 2011 року.

СуддяА.Г. Секірська