Постанова № 16037250, 24.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №14

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 лютого 2011 року Справа № 2а-1215/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Секірської А.Г.

за участю секретаря Кулигіна А.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2011 року позивач - ДП «Свердловантрацит» звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області, в якому зазначив наступне.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а 1250/10/1270 від 19.02.2010 з ДП «Свердловантрацит» стягнуто податковий борг з податку на прибуток в доход Державного бюджету у розмірі 17237670,00 грн. та встановлено порядок та строк виконання рішення шляхом сплати щомісячно суми боргу, починаючи з 15.03.2010 строком на 1 рік рівними частинами в розмірі 1436472,50 грн. В квітні 2010 року позивач звернувся до суду з заявою про зміну порядку виконання рішення суду по справі № 2а 1250/10/1270 шляхом встановлення розстрочення терміну виконання рішення на 120 місяців, починаючи з 01.07.2010 та закінчуючи 31.05.2010 рівними частинами по 143647,25 грн., яка була задоволена Луганським окружним адміністративним судом 01.07.2010 у повному обсязі.

На виконання зазначеної ухвали та графіку погашення розстроченої суми податкового боргу з податку на прибуток по справі № 2а-1250/10/1270 позивач платіжними дорученнями № 8589 від 29.10.2010 та № 9789 від 30.11.2010 вносить платежі у розмірі 143647,25 грн. за жовтень та листопад 2010 року, зазначаючи в графі призначення платежу «Податок на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а 1250/10/1270 від 01.07.2010» та вказує місяць, за який здійснюється платіж.

01.11.2010 позивач отримав від відповідача повідомлення № 112130026499597 від 29.10.2010 про розподіл сплаченої суми відповідно до абзацу 2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону № 2181 на погашення податкового боргу 139714,67 грн. та на погашення пені 3932,58 грн. 07.12.2010 позивач отримав від відповідача повідомлення № 112131026530144 від 07.12.2010 про розподіл сплаченої суми відповідно до абзацу 2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону № 2181 на погашення податкового боргу 140191,12 грн. та на погашення пені 3456,13 грн.

Застосування положень Закону № 2181 позивач вважає неправомірним у звязку з тим, що відповідно до матеріалів справи № 2а 1250/10/1270 стягнений податковий борг складається з податкових зобовязань, самостійно визначених та узгоджених платником податків у податковій декларації за звітний 2009 рік від 05.02.2010 на суму 17237670 грн., сума пені не включена до вказаного податкового боргу та предметом адміністративного позову не було стягнення пені. Відповідно до постанови Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а 1250/10/1270 від 19.02.2010 відповідачем було стягнуто податковий борг шляхом звернення стягнення на активи, тому відповідно до п.п.16.3.2 ст.16 Закону № 2181 нарахування пені зупиняється з моменту такого стягнення, тому датою зупинення нарахування пені відповідно до ст.186 КАСУ є дата набрання законною сили постановою, тобто 02.03.2010.

На підставі викладеного, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо розподілу та спрямування сум, сплачених згідно платіжних доручень № 8589 від 29.10.2010 та № 9789 від 30.11.2010 на погашення податкового боргу та пені;

- зобовязати відповідача суми, сплачені підприємством за платіжними дорученнями № 8589 від 29.10.2010 та № 9789 від 30.11.2010 зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1250/10/1270 у повному обсязі;

- зобовязати відповідача внести відповідні зміні до картки особового рахунку платника ДП «Свердловантрацит».

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що згідно ст. 16 Закону України № 2181 нарахування пені закінчується у день прийняття банком, що обслуговує боржника, платіжного доручення або у разі погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів (тобто по фактичному виконанні рішення суду згідно з виконавчим документом). Тому вважає, що відповідач правомірно нараховує пеню на суму податкового боргу по адміністративній справі № 2а-1250/10/1270 до фактичної сплати боргу у повному обсязі. Також відповідач зазначив, що суми, сплачені позивачем відповідними платіжними дорученнями у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до п.п. 16.3.3 ст. 16 Закону України № 2181 розподіляються на погашення податкового боргу та пені. Відповідно до рішення суду по справі № 2а 1250/10/1270 погашення розстроченої суми податкового боргу з податку на прибуток не встановлено обовязок ДПІ в м. Свердловську не нараховувати пеню на суму податкового боргу та обовязок зараховувати кошти, сплачені позивачем відповідно до призначення платежу.

На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності зі ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень субєктів владних повноважень слід перевіряти чи прийняті такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п.87.9 ст.87 якого у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Проте на момент вчинення дій, які оскаржуються позивачем в даному адміністративному позові, діяв Закон України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі Закон № 2181), тому в даному випадку суд застосовує норми Закону № 2181.

Ст. 10 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» визначено можливість та порядок проведення реструктуризації заборгованості податкового боргу платника податків, якщо він відноситься до підприємств паливно-енергетичного комплексу та внесений до спеціального реєстру.

При цьому підприємства паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру та мають у складі заборгованості основний податковий борг (без пені та штрафних санкцій), що залишився непогашеним після застосування механізму взаєморозрахунків, передбаченого цим Законом, мають право на реструктуризацію основного податкового боргу шляхом розстрочення терміном на десять років з дати укладення відповідних договорів про реструктуризацію (розстрочення) заборгованості - основного податкового боргу (без пені та штрафних санкцій), з відстрочкою погашення на перші два роки дії таких договорів та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками.

Судом встановлено, що позивач ДП «Свердловантрацит» зареєстрований як юридична особа 24.04.2003 виконавчим комітетом Свердловської міської ради Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 352382 (а.с.7).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19.02.2010 по справі № 2а-1250/10/1270 звернуто стягнення на активи ДП «Свердловантрацит» в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток на суму 17 237670, 00 грн. в доход Державного бюджету, та встановлено порядок та строк виконання рішення шляхом сплати щомісячно суми боргу, починаючи з 15.03.2010 строком на 1 рік згідно графіку погашення податкового боргу з податку на прибуток рівними частинами в розмірі 1436472,50 грн. (а.с.14-15).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 01.07.2010 було розстрочено виконання зазначеної постанови шляхом сплати податкового боргу з податку на прибуток в сумі 17237670,00 грн. з 01.07.2010 по 31.05.2020 рівними частинами по 143647,25 грн. щомісячно (а.с. 16).

Відповідно до графіку погашення податкового боргу з податку на прибуток рівними щомісячними частинами в розмірі 143647,25 грн. ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням від 29.10.2010 № 8589 вніс платіж в розмірі 143647,25 грн. за жовтень 2010 року з призначенням платежу: «101; 32355669; Податок на прибуток згідно рішень суду за жовтень 2010 р. по справі № 2а-1250/10/1270 від 01.07.2010» (а.с. 17). Державною податковою інспекцією у м. Свердловську у відповідності зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», була розподілена сплачена сума: сума погашення податкового боргу 139714,67 грн. та пеня 3932,58 грн., про що позивач отримав повідомлення від 29.10.2010 № 112130026499597 (а.с. 19).

Відповідно до графіку погашення податкового боргу з податку на прибуток рівними щомісячними частинами в розмірі 143647,25 грн. ДП «Свердловантрацит» платіжним дорученням від 30.11.2010 № 9789 вніс платіж в розмірі 143647,25 грн. за листопад 2010 року з призначенням платежу: «101; 32355669; Податок на прибуток згідно рішень суду за листопад 2010 р. по справі № 2а-1250/10/1270 від 01.07.2010» (а.с. 18). Державною податковою інспекцією у м. Свердловську у відповідності зі ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», була розподілена сплачена сума: сума погашення податкового боргу 140191,12 грн. та пеня 3456,13 грн., про що позивач отримав повідомлення від 07.12.2010 № 112131026530144 (а.с. 20).

Суд вважає, що відповідачем безпідставно було проведено перерозподіл зазначених платежів, оскільки позивачем було конкретно визначено призначення платежів у погашення заборгованості згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1250/10/1270 від 01.07.2010, яка не скасована та є чинною.

Законом № 2181 визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Згідно зі пунктом 6 частини 1 статті 7 Закону України “Про Національний банк України” від 20.05.99 № 679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.04 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.04 за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобовязань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. Тому суми податкових зобовязань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобовязань або податкового боргу, визначених платником податків.

На момент вчинення оскаржуваних дій податкового органу, не було передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону № 2181 або іншими законами з питань оподаткування.

За таких обставин у відповідача не було підстав для перерозподілу перерахованих позивачем сум, у тому числі і в рахунок погашення пені, тому вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача ДПІ в м. Свердловську щодо розподілу та спрямуванню сум, сплачених позивачем ДП «Свердловантрацит» згідно з платіжними дорученнями № 8589 від 29.10.2010 та № 9789 від 30.11.2010 на погашення податкового боргу та пені та зобовязання ДПІ в м. Свердловську сплачену ДП «Свердловантрацит» за платіжним дорученням № 8589 від 29.10.2010 та № 9789 від 30.11.2010 - зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати боргу згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1250/10/1270 у повному обсязі та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника ДП «Свердловантрацит» є обґрунтованими.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено повністю, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом платіжним дорученням № 758 від 24.01.2011 сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн. (а.с.2), тому суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 94, 158-163 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Свердловантрацит» до Державної податкової інспекції в м. Свердловську Луганської області про визнання протиправними дій та зобовязання вчинити певні дії задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії відповідача щодо розподілу та спрямування сум, сплачених згідно платіжних доручень № 8589 від 29 жовтня 2010 року та № 9789 від 30 листопада 2010 року на погашення податкового боргу та пені.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області сплачену Державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжним дорученням № 8589 від 29 жовтня 2010 року суму 143647,25 грн. - зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати боргу з податку на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1250/10/1270 від 01.07.2010 за жовтень 2010 року у повному обсязі та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника Державного підприємства «Свердловантрацит».

Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Свердловську Луганської області сплачену Державним підприємством «Свердловантрацит» за платіжним дорученням № 9789 від 30 листопада 2010 року суму 143647,25 грн. - зарахувати відповідно призначенню платежу у рахунок сплати боргу з податку на прибуток згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1250/10/1270 від 01.07.2010 за листопад 2010 року у повному обсязі та внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника Державного підприємства «Свердловантрацит».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Свердловантрацит» судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3,40 (три гривні 40 коп.) грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено у повному обсязі 24 лютого 2011 року.

СуддяА.Г. Секірська