Постанова № 16036980, 24.02.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-3331/10/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код - 04

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2011 р.           м. Ужгород

          Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання – Рибак Т.В.

за участю представників

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.11.2010 року)

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 21.01.2011 року № 10-0)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення –рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 лютого 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини Постанови. Постанова в повному обсязі складена 4 березня 2011 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" (далі –позивач, ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою (а.с.4-5) до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області (далі –відповідач, Мукачівська ОДПІ), якою просить визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 19 лютого 2010 року № 0000072240/0/343/22-00/34305892/4669 про визначення ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 12906,06 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення прийняте відповідачем всупереч норм чинного законодавства, оскільки податок на репатріацію був в повній мірі сплачений до проведення перевірки до бюджету з одночасним нарахуванням та сплатою штрафної санкції, встановленої законодавством, законодавством (п.17.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами") передбачено можливість самостійного нарахування та сплати штрафних санкцій, вказана процедура позивачем дотримана, в зв'язку з чим у відповідача відсутні підстави для прийняття оскаржуваного рішення.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, та у відповідності до положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України - просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 19 лютого 2010 року з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач надав суду заперечення проти позову (лист Мукачівської ОДПІ від 08.10.2010 року за № 19683/10/10-00, 48-50), згідно якого позов не визнав, посилаючись на норму пп.17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", якою передбачено застосування штрафу у подвійному розмірі від суми зобов'язання з податку у разі коли платник податку здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою виплати, а обов'язковість нарахування та виплати податку встановлено нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнала з підстав, наведених у запереченнях проти позову, просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі, виходячи з наступного:

Проведеною Мукачівською ОДПІ плановою виїзною перевіркою ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.09.2009 року (акт Мукачівської ОДПІ від 09.02.2010 року за № 196/23-1/34305892, а.с.6-37) встановлено порушення, зокрема, п.16.13 ст. 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині несвоєчасної сплати до бюджету податку з доходів неризедента з походженням з України в сумі 1838,11 грн. та в сумі 4614,92 грн.

На підставі акту від 09.02.2010 року за № 196/23-1/34305892, 19 лютого 2010 року Мукачівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення –рішення за № 0000072240/0/343/22-00/34305892/4669 (а.с.38), яким визначено податкове зобов’язання ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" по податку на прибуток підприємств (іноземних юридичних осіб) у сумі 12906,06 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

Податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ оскаржене в адміністративному порядку, та згідно наявної в матеріалах справи копії рішення ДПА України про результати розгляду скарги від 04.08.2010 року за № 7640/6/25-0115 (а.с.40-42) залишено без змін оскаржене податкове повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ та рішення Мукачівської ОДПІ та ДПА у Закарпатській області про результати розгляду скарги, та після завершення процедури апеляційного оскарження позивач звернувся до суду з позовом про оскарження зазначеного податкового повідомлення –рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.13.1 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, з наступними змінами та доповненнями, далі –Закон 334), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 13.2 ст. 13 Закону 334 встановлено, що резидент, який здійснює на користь нерезидента (або уповноваженої ним особи) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6), зобов'язаний утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Перерахування податків, зазначених в ст. 13 цього Закону, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат (абзац другий п.16.13 ст. 16 Закону 334).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, актом Мукачівської ОДПІ від 09.02.2010 року за № 196/23-1/34305892, ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" виплачено дохід (орендну плату):

- нерезиденту "N. H. C. Nolle Holding & Consulting GmbH" (Германія) у сумі 1200,00 Євро (12254,09 грн.) згідно платіжного доручення № 30-1208 від 30.12.2008 року, при цьому, податок з доходів нерезидента у сумі 1838,11 грн. сплачено 12 травня 2009 року, згідно платіжного доручення № 46 (а.с.69);

- нерезиденту "N. H. C. Nolle Holding & Consulting GmbH" (Германія) у сумі 2800,00 Євро (30766,12 грн.) згідно платіжного доручення № 30-1208 від 30.12.2008 року, при цьому, податок з доходів нерезидента у сумі 4614,92 грн. сплачено 12 травня 2009 року, згідно платіжного доручення № 48 (а.с.71).

Наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 12 травня 2009 року за № 47 (а.с.70) та за № 49 (а.с.72) підтверджується нарахування та сплата штрафних санкцій у розмірі п'яти відсотків від сум податку, відповідно, у сумі 91,91 грн. та 230,75 грн.

ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" подано 12.07.2009 року до Мукачівської ОДПІ звіт про виплачені доходи, утримання та внесення до бюджету податку на доходи нерезидентів за півріччя 2009 року (а.с.68).

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися судом, якщо проти цього не заперечують сторони та в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо правильності визначення суми податкового зобов'язання (саме суми застосованої фінансової санкції, а не правомірності визначення зобов’язання взагалі, яке оскаржується позивачем в судовому порядку), виплата доходу без нарахування та сплати податку, сплата податку на самостійне нарахування штрафу у розмірі п'яти відсотків суми заниження податкового зобов'язання до початку проведення перевірки та подання звіту до ОДПІ - підтверджені матеріалами справи, відповідачем не заперечуються, в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання та вказані обставини судом не доказуються.

Відповідно до преамбули Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181 –III (з наступними змінами та доповненнями, далі –Закон 2181) - цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює, в тому числі, порядок нарахування штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Підпунктом 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону 2181 встановлено, що у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону 2181, платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку, б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Виходячи з наведеного, пунктом 17.2 ст. 17 Закону 2181 передбачено можливість самостійного виправлення виявленого факту заниження податкового зобов'язання та самостійного нарахування та сплати штрафних санкцій платником податків.

ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" в повному обсязі виконало вказані норми закону та сплатило штраф у розмірі п'яти відсотків від суми заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.

Абзацом другим п. 17.2 ст. 17 Закону 2181 встановлено винятки із застосування правил п. 17.2 ст. 17 цього Закону (платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання; судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання) та матеріалами справи та поясненнями представників сторін не доведено наявність зазначених обставин для незастосування стосовно позивача норм цього пункту.

Згідно ч. 2 п. 17.1 ст. 17 Закону 2181, штрафні санкції накладаються контролюючими органами або самостійно нараховуються та сплачуються платником податків (у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті).

Враховуючи самостійне нарахування та сплату штрафних санкцій позивачем та виконання ним в повному обсязі вимог п. 17.2 ст. 17 Закону 2181 в повному обсязі до початку проведення перевірки контролюючим органом –у Мукачівської ОДПІ були відсутні встановлені законодавством підстави для накладення штрафних санкцій та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення –рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств (іноземних юридичних осіб) та, відповідно, не доведено правомірності податкового повідомлення –рішення Мукачівської ОДПІ від 19 лютого 2010 року за № 0000072240/0/343/22-00/34305892/4669, заявлені вимоги позову підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані та підлягають до задоволення повністю.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з держбюджету, та такими є витрати позивача зі сплати судового збору (державного мита) у сумі 3, 40 грн. (згідно платіжного доручення від 01.09.2010 року № 1244, а.с.3), та дана сума підлягає стягненню на користь ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини".

Керуючись ст. ст. 2, 17, 71, 86, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції від 19 лютого 2010 року № 0000072240/0/343/22-00/34305892/4669 про визначення ТОВ "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" податкового зобов'язання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб у сумі 12906,06 грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями).

3. Стягнути з державного (місцевого) бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТГФ Закарпатська фабрика виробів з деревини" (Закарпатська область, Мукачівський район, с. Бистриця, вул. Шевченка, 30 код 34305892) сплачений судовий збір (державне мито) у сумі 3,40 грн. (три гривни сорок копійок).

4. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя С. І. Рейті