Постанова № 16036256, 23.05.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4053/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16.00

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків в м. Донецьку

про скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників позивача Тютюма К.В., Заєць С.М.

представника відповідача Панкова К.С.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Шахта «Комсомолець Донбасу» звернулося до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про скасування податкових повідомлень рішень 12.10.2010 року № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3, від 12.10.2010р. № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. №0001221312/1/48840/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3, рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про результати первинної скарги №48827/10/25-013 від 22.12.2010р. та рішення ДПА у Донецькій області №3360/10/25-113-1 від 23.02.2011р. про результати розгляду скарги.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та остаточно заявою від 05.04.2011р. просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 року № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3, від 12.10.2010р. № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. №0001221312/1/48840/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3.

Під час розгляду справи було змінено назву позивача на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу», свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.04.2011р. серії А00 № 534307.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної невиїзної перевірки з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гладис Комгрупп» за період: січень-грудень 2009 року були встановлені порушення п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 185920,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року на суму 50129 грн., ІІ квартал 2009 року -63099,000грн., ІІ квартал -72692,00 грн. при здійсненні нікчемного правочину та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 148737,00грн., у тому числі по періодах: у березні 2009 року -40103 грн., у травні 2009 року -50480 грн., у грудні 2009 року -58154 грн. при здійснені нікчемного правочину, про що складений акт № 1205/15-16-23/3-05508186 від 28.09.2010р.

На підставі цього акту перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 статті 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3 від 12.10.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн. та № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3 від 12.10.2011 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.

Позивач не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх у адміністративному порядку.

За наслідками їх оскарження в адміністративному порядку відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

·№ 0001221312/1/48840/10/15-16-23/3 від 22.12.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.;

· № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3 від 22.12.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн.;

·№ 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3 від 11.03.2011р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.;

·№ 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3 від 11.03.2011р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн.;

Позивач не згоден з вказаними повідомленнями-рішеннями в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про податок на додану вартість», Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір № 524 від 12.11.2008р. між ним та ТОВ «Гладис Комгрупп» має ознаки нікчемності.

У позивача наявні податкові накладні, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями. Крім того, в наявності маються інші документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з вказаною особою. Тому позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 12.10.2010 року № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3, від 12.10.2010р. № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. №0001221312/1/48840/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3.

Представники позивача в судове засідання зявилися, позовні вимоги підтримали просили їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав. Зазначає, що проведеною документальною невиїзною перевіркою з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гладис Комгрупп» за період: січень-грудень 2009 року було встановлено, що на порушення п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (із змінами та доповненнями) позивач включив до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Гладис Комгрупп» за нікчемним правочином. Такого висновку відповідач дійшов з огляду на те, що у вказаного підприємства відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, основні засоби, технічний персонал, виробничі активи, транспортні засоби, складські приміщення, воно не знаходиться за юридичною адресою, чим порушено ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України. Таке підтверджується актами перевірок податкової інспекції, на обліку якої знаходиться постачальники ТОВ «Гладис Комгрупп» та податкового кредиту з ПДВ на рівні ДПА України. Внаслідок цього відсутні обєкти оподаткування ПДВ в розумінні ст. 3 Закону України «Про ПДВ», зважаючи на що відповідач стверджує про незаконність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту з ПДВ за цими операціями.

Заслухавши представників позивача, представників відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Шахта КомсомолецьДонбасу», зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кіровської міської ради Донецької області 02.10.1996р, заміна свідоцтва 29.04.2011 року, у звязку з заміною найменування юридичної особи, свідоцтво серії А00 № 534307, код ЄДРПОУ 05508186.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку була проведена документальна невиїзна перевірка з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Гладис Комгрупп» за період: січень-грудень 2009 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1205/15-16-23/3-05508186 від 28.09.2010р. (надалі Акт перевірки).

У зазначеному акті було відображено, що на порушення п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (із змінами та доповненнями) позивач включив до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Гладис Комгрупп» за нікчемним правочином.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненим ПАТ «ДТЕК Шахта комсомолець Донбасу» з постачальником ТОВ «Гладис Комгрупп», не спричиняє реального настання правових наслідків, а отже є нікчемним.

Так, в ході проведення даної перевірки згідно проведеного аналізу матеріалів податкової звітності, отриманих відповідей за результатами зустрічних перевірок, системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобовязань та /або податкового кредиту по податку на додану вартість підприємства ТОВ «Гладис Комгрупп» та його контрагентів встановлено наступне:

-на запити СПДІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 29.04.2010р. № 14832/7/15-16-23/3, від 01.07.2010р. № 23359/7/15-16-23/3 отримано від ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька акт про неможливість проведення перевірки ТОВ «Гладис Комгрупп» з питань підтвердження отриманих від платника податків ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» відомостей, у звязку з незнаходженням за юридичною адресою (акт від 18.05.10.р. № 796/23-211/36011127). Відповідно до даного акту основні фонди у ТОВ «Гладис Комгрупп» відсутні. До декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року, півріччя 2009 року, 9 місяців 2009 року додаток К1 не надавався. Значення в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларації з податку на прибуток відсутні. Відповідно форми 1 ДФ працюючих на підприємстві 1 особа ( директор підприємства), складські приміщення відсутні. Перевіряючим зроблено висновок, що оскільки на ТОВ «Гладис Комгрупп» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Довідка ВПМ ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька про не встановлення фактичного місцезнаходження від 09.02.2010р. № 17/26-013;

-згідно службової записки ГВПМ СДПІ по роботі з ВВП у м. Донецьку від 16.07.2010р. №1297/вх ТОВ «Гладис Комгрупп» має ознаки «транзитності» та «фіктивності», складських та виробничих приміщень не має, за юридичною та фактичною адресами не знаходяться. По ланцюгу встановлені контрагенти з ознаками «транзитності» та «фіктивності»;

- ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Гладис Комгрупп» за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 року (акт від 28.07.2010 року № 2341/23-411/36011127). За даними цього акту у період з 19.06.2008 року по 19.05.2010 року директором ТОВ «Гладис Комгрупп» був ОСОБА_6. Згідно відомостей з ЄДР щодо юридичної особи з 19.05.2010р. Алєксєєнко Віталій Валерійович. Головний бухгалтер в штаті відсутній. Надані до СДПІ по роботі з ВВП у м. Донецьку копії податкових накладних, накладних, які підписані після 19.05.2010 року ОСОБА_6 Відповідно форми 1ДФ працюючих на підприємстві 1 особа. ТОВ «Гладис Комгрупп» зареєстроване платником ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2008р. № 100127389, видане ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, індивідуальний податковий номер 360111205616. Свідоцтво платника ПДВ від 10.07.2008р. № 100127389 анульовано згідно акту № б/н від 29.09.2009р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі розпорядження КМУ № 1120-р від 09.09.2009р. Сума валового доходу ТОВ «Гладис Комгрупп» у 2009 року склала -404,00 грн. Згідно висновку даного акту встановлено порушення п.п. 1,2 ст. 215, п.п. 1,5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України, що призвело до визнання укладених угод між ТОВ «Гладис Комгрупп» та його покупцями й постачальниками нікчемними.

Виходячи з наведеного відповідач у Акті перевірки зазначив, що господарські операції з цим контрагентом не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень на іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення такої діяльності.

Тому за твердженням відповідача згідно з п. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зазначений договір є нікчемним. Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушенняп.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме підприємством занижено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 185920,00 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року на суму 50129 грн., ІІ квартал 2009 року -63099,000грн., ІІ квартал -72692,00 грн. при здійсненні нікчемного правочину та п.п. 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.5.10, п. 5.11, п. 5.12 наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання» (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму у розмірі 148737,00грн., у тому числі по періодах: у березні 2009 року -40103 грн., у травні 2009 року -50480 грн., у грудні 2009 року -58154 грн. при здійснені нікчемного правочину.

На підставі цього акту перевірки, згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 статті 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами» відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення: № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3 від 12.10.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн. та № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3 від 12.10.2011 року, яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.

Позивач не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх у адміністративному порядку.

За наслідками їх оскарження в адміністративному порядку відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

·№ 0001221312/1/48840/10/15-16-23/3 від 22.12.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.;

· № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3 від 22.12.2010р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн.;

·№ 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3 від 11.03.2011р., яким визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 223105,50 грн., у тому числі за основним платежем 148737,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 74368,50 грн.;

·№ 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3 від 11.03.2011р., яким визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 278880,00 грн., у тому числі за основним платежем 185920,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 92960,00 грн.;

Позивач не згоден з вказаними повідомленнями-рішеннями в повному обсязі.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсними даних повідомлень-рішень підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону праці» на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, повязаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби.

Роботодавець зобовязаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору.

У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобовязаний замінити їх за свій рахунок. У разі придбання працівником спецодягу, інших засобів індивідуального захисту, мийних та знешкоджувальних засобів за свої кошти роботодавець зобовязаний компенсувати всі витрати на умовах, передбачених колективним договором.

Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні засоби індивідуального захисту, якщо, фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування.

Те ж саме зазначене у ст. 163 Кодексу законів про працю України та у п. 10.26 Галузевої Угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (обєднаннями власників), що діють у вугільній промисловості, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001р.

На виконання зазначених норм законодавства, пунктом 4.2.2 Колективного договору між власником та трудовим колективом ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» від 28.04.2006р. передбачено, що роботодавець зобовязаний забезпечити робітників шахти необхідним спецодягом відповідно до чинних норм та у встановлені строки.

Норми безоплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувальної промисловості затверджено Наказом Держгірпрпромнагляду №184 від 21.08.08р.

У 2008-2009 роках ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» спільно з профспілковим комітетом затверджені Комплексні програми покращення умов праці та санітарно-оздоровчих заходів, в яких передбачаються види, кількість та орієнтована вартість спецодягу, що планується до закупівлі у відповідному році.

На виконання зазначених вимог між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гладис Комгрупп» (постачальник) був укладений договір № 524 від 12.11.2008 року. Згідно даного договору постачальник зобовязаний поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті, кількості, в строки, по ціні із якісними характеристиками, узгодженими сторонами по договору і специфікаціях, які є невідємними частинами до договору.

Договором передбачено, постачальник зобовязаний надати покупцю наступні товаросупроводжувальні документи: рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупроводжувальні накладні, сертифікати якості.

Постачальник зобовязаний у письмовому вигляді, за 3 дні до фактичного постачання, оповістити покупця про строк постачання продукції в умовлений пункт призначення і дані про вантажоперевізника, а також надати інші повідомлення, які потрібні покупцю для здійснення необхідних мір для прийняття продукції.

Ціни на поставлену продукцію встановлюються сторонами в специфікаціях до договору. Розрахунки на поставлену продукцію здійснюються покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на протязі 45 банківських діб з моменту постачання продукції, якщо інше не обговорено у відповідних специфікаціях до договору. Строк дії договору з моменту його підписання до 31.10.2009р., але у всякому випадку до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань.

На підтвердження виконання даного договору позивач надав наступні документи:

-специфікації від 15.01.2008р., від 03.02.2009р., від 23.03.2009р., від 21.04.2009р., від 22.07.2009р., від 16.07.2009р., 05.08.2009р., від 14.08.2009р.;

-накладні № 1261 від 26.01.2009р. на суму 98174,76 грн., у тому числі ПДВ 116362,46грн., № 3051 від 06.03.2009р. на суму 113458,80 грн., у тому числі ПДВ 18909,80 грн., № 3050 від 05.03.2009р. на суму 11298,00 грн., у тому числі ПДВ 1883,00 грн., № 2131 від 13.02.2009р. на суму 17688,00 грн., у тому числі ПДВ 2948,00 грн., № 4270 від 27.04.2009р. на суму 1797,60 грн., у тому числі ПДВ 229,60 грн., № 4220 від 22.04.2009р. на суму 137250,00 грн., ПДВ 22875,00 грн., №7300 від 30.07.2009р. на суму 91449,60 грн., у тому числі ПДВ 15241,60грн., № 7290 від 29.07.2009р. на суму 74796,00 грн., у тому числі ПДВ 12466,00 грн., № 8200 від 20.08.2009р. на суму 105162,00 грн., у тому числі ПДВ 17527,00грн., № 8210 від 21.08.2009р. на суму 16608,00 грн., у тому числі ПДВ 2768,00 грн., ; 8202 від 20.08.2009р. на суму 25776,00 грн., у тому числі ПДВ 4296,00 грн., № 8201 від 20.08.2009р. на суму 35130,00 грн., у тому числі ПДВ 5855,00 грн., № 526/1 від 26.05.2009р. на суму 87912,00 грн., у тому числі ПДВ 14652,00 грн., 526 від 26.05.2009р. на суму 75916,80 грн., у тому числі ПДВ 12652,80 грн., № 11010 від 24.11.2008р. на суму 143023,20 грн., у тому числі ПДВ 23837,20 грн., № 11020 від 24.11.2008р. на суму 4456,56 грн., у тому числі ПДВ 742,76 грн.;

-податкові накладні : № 1261 від 26.01.2009р. на суму 98174,76 грн., у тому числі ПДВ 116362,46грн., № 3051 від 06.03.2009р. на суму 113458,80 грн., у тому числі ПДВ 18909,80 грн., № 3050 від 05.03.2009р. на суму 11298,00 грн., у тому числі ПДВ 1883,00 грн., № 2131 від 13.02.2009р. на суму 17688,00 грн., у тому числі ПДВ 2948,00 грн., № 4270 від 27.04.2009р. на суму 1797,60 грн., у тому числі ПДВ 229,60 грн., № 4220 від 22.04.2009р. на суму 137250,00 грн., ПДВ 22875,00 грн., №7300 від 30.07.2009р. на суму 91449,60 грн., у тому числі ПДВ 15241,60грн., № 7290 від 29.07.2009р. на суму 74796,00 грн., у тому числі ПДВ 12466,00 грн., № 8200 від 20.08.2009р. на суму 105162,00 грн., у тому числі ПДВ 17527,00грн., № 8210 від 21.08.2009р. на суму 16608,00 грн., у тому числі ПДВ 2768,00 грн., ; 8202 від 20.08.2009р. на суму 25776,00 грн., у тому числі ПДВ 4296,00 грн., № 8201 від 20.08.2009р. на суму 35130,00 грн., у тому числі ПДВ 5855,00 грн., № 5261 від 26.05.2009р. на суму 87912,00 грн., у тому числі ПДВ 14652,00 грн., 5260 від 26.05.2009р. на суму 75916,80 грн., у тому числі ПДВ 12652,80 грн., № 11010 від 24.11.2008р. на суму 143023,20 грн., у тому числі ПДВ 23837,20 грн., № 11020 від 24.11.2008р. на суму 4456,56 грн., у тому числі ПДВ 742,76 грн.;

-сертифікати відповідності, сертифікати про визнання, висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи;

-листи ТОВ «Гладис Комгрупп» без номерів та дат стосовно того, що окремі види спецодягу не підлягають сертифікації;

-приймальні акти: №48 від 22.04.2009р., № 89 від 29.07.2009р., №97 від 30.07.2009р., № 52 від 20.08.2009р., № 56 від 20.08.2009р., № 51 від 20.08.2009р., №62 від 21.08.2009р., №63 від 26.05.2009р., №67 від 26.05.2009р., №70 від 27.04.2009р.;

-прибуткові ордери: № КД0005110 від 24.11.2008р., № КД 000000890 від 05.03.2009р., № КД000000849 від 05.03.2009р., № КД000000490 від 13.02.2009р., № КД 000000179 від 26.01.2009р., № КД0005107 від 24.11.2008р.;

-платіжні доручення: № 8038 від 21.01.2009р. на суму 100000,00 грн., № 108 від 03.02.2009р. на суму 47480,00 грн., № 223 від 17.03.2009р. на суму 98174,76 грн., № 1144 від 24.04.2009р. на суму 17688,00 грн., № 1638 від 18.05.2009р. на суму 124756,56 грн., № 2706 від 06.07.2009р. на суму 69523,80 грн., №2879 від 14.07.2009р. на суму 69524,00 грн., № 3358 від 29.07.2009р. на суму 82620,00 грн., № 3636 від 12.08.2009р. на суму 81208,60 грн., № 630 від 01.10.2009р. на суму 74796,00 грн., № 692 від 05.10.2009р. на суму 91449,00 грн., № 1432 від 05.11.2009р. на суму 20000,00 грн., № 2223 від 15.12.2009р. на суму 80000,00 грн., № 3193 від 27.01.2010р. на суму 58176,60 грн., № 3488 від 09.02.2010р. на суму 24500,00 грн.

В подальшому придбані товарно-матеріальні цінності були використані у господарській діяльності підприємства, що підтверджується вимогами: за листопад 2008р. № 6, 18, 36, 2, 28, 33, 29, 15, 13, 22, 31, 1, 8, 23, 9, 10, 12, 34, 16, б/н, 37, 25, 21, 5, 7, 38, 17, б/н, 19, 32, 4, 20, 26, 27; за грудень 2008р. №4, 31; за січень 2009р. № 1, 2, 4, 7, 8, 9, 17, 21, за лютий 2009р. №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 11, 12, 9, 10, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, за березень 2009р. № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 14, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38; за квітень 2009р., № 3, 5, 6, 8, 11, 13, 14, 17, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 27, 30, 32, 34, 35, за травень 2009р. № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 11, 13, 14, 16, 18, 20, 23, 24, 25, 30, 34, 35, 37, 38, 40, за червень 2009р. № 1, 8, 13, 17, 18, 19, 23, 24, 25, 31, 35, 36, за липень 2009р. № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 12, 13, 15, 16, 17, 20, 21, 23, 24, 25, 28, 30, 34, 35, 38, 39, за серпень 2009р. № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 10, 12, 14, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 26, 27, 31, 32, 33, 34, 36, 37, 38, 40, 41, 28, 30; за вересень 2009р. № 2, 4, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 16, 19, 20, 22, 23, 24, 24, 28, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 40; відомостями видачі малоцінки: за листопад 2008р. №№ 1-33; за грудень 2008р. №№1-5, за січень 2009р. №№ 1-9, №№10-23, за лютий ь 2009р. №№1-29, за березень 2009р. №№ 1-24, за квітень 2009р. №№1,2, 1-10, за травень 2009р. №№1-9, №№10-16, №№17-27, за червень 2009р. №№1-18, №№19-24, за липень 2009р. №№1-13, за серпень 2009р. №№1-23, за вересень 2009р. №№1-29; відомостями видачі спецодягу: за листопад 2008р. №№1-28, за грудень 2008р. №№1-8, за січень 2009р. №№1-24, за лютий 2009р. №№1-26, за березень 2009р. №№1-27, за квітень 2009р. №№1-5, за травень 2009р. №№1-25, за червень 2009р. №№1-24, за липень 2009р. №№ 1-6, за серпень 2009р. №№1-23, за вересень 2009р. №№1-29.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що вантажні перевезення спецодягу з ТОВ «Гладис Комгрупп» на ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» здійснювалися відповідно до усної домовленості з приватною особою ОСОБА_8 за допомогою автомобіля Газ-2705 414 СПГ вантажний фургон малотоннажний номерний знак НОМЕР_1. ї

Дані пояснення підтверджуються актом ДПІ у м. Харцизьку № 5/17-3/НОМЕР_2 від 06.01.2011р. (т. 3, а.с. 214-215) та копією пояснень ОСОБА_8

Що стосується умов договору щодо письмового попередження про постачання продукції, у судовому засіданні представник позивача пояснив, що вона не дотримувалася та надати відповідні письмові докази він не може.

Згідно п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р. за № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 вказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не дозволяється включення до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Таким чином, згідно норм чинного на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства України можливість віднесення платником до податкового кредиту сум податку залежить від їх оплати в звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, та одержання належним чином оформленої податкової накладної.

Судом встановлено та відповідачем не заперечується наявність у позивача податкових накладних, що підтверджують його право на формування податкового кредиту за проведеними господарськими операціями.

Відповідачем під час перевірки було встановлено, що ТОВ «Гладис Комгрупп» зареєстроване платником ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2008р. № 100127389, видане ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька, індивідуальний податковий номер 360111205616. Свідоцтво платника ПДВ від 10.07.2008р. № 100127389 анульовано згідно акту № б/н від 29.09.2009р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі розпорядження КМУ № 1120-р від 09.09.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» були здійснені за період з листопада 2008р. по серпень 2009р., тобто під час дії свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10.07.2008р. № 100127389.

З урахуванням цього наведене підприємство правомірно видавало податкові накладні, на підставі яких позивачем були включені до складу податкового кредиту відповідні суми податку.

Також перевіркою встановлено, що позивач на вартість придбаних товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Гладис Комгрупп» сформував валові витрати у рядку 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у рядку 04.11» всього у сумі 39122088,00 грн., у тому числі за 1квартал 2009 року 4403099,00 грн., ІІ квартал 2009 року -10018824,00 грн., ІІІ квартал 2009 року -73047582,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Судом встановлена та відповідачем не заперечується наявність у позивача первинних документів, які б підтверджували понесення витрат, які у відповідності до наведених норм підлягають включенню до складу валових витрат (накладних, платіжних документів).

Причиною виникнення даного спору є не відсутність документів, які б підтверджували право позивача на податковий кредит з ПДВ та валові витрати, а їх оцінка відповідачем як таких, що не підтверджують здійснення господарських операцій, тобто є фіктивними. Такого висновку відповідач дійшов виходячи з приписів ч.1 ст. 216 ЦК України, згідно з якою недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відповідач вважає, що правочини між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп» є недійсними в силу закону, а отже складені на їх виконання документи не мають юридичних наслідків.

При цьому він посилається на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу Акту перевірки СДПІ по роботі з великими платниками у м. Донецьку № 1205/15-16-23/3-05508186 від 28.09.2010р. вбачається, що обставинами, які на думку відповідача свідчать про нікчемність договору між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп», їх спрямованість на порушення публічного порядку є:

1. не знаходження за юридичною адресою ТОВ «Гладис Комгрупп»;

2. відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, основних засобів, технічного персоналу, виробничих активів, транспортних засобів, складських приміщень ТОВ «Гладис Комгрупп»;

3. недостатність загальної чисельності працюючих: відповідно форми 1 ДФ працюючих на підприємстві 1 особа ( директор підприємства); у період з 19.06.2008 року по 19.05.2010 року директором ТОВ «Гладис Комгрупп» був ОСОБА_6. Згідно відомостей з ЄДР щодо юридичної особи з 19.05.2010р. ОСОБА_7. Головний бухгалтер в штаті відсутній.

Як вже зазначалося раніше, даний висновок відповідачем зроблений на підставі відомостей, які були встановлені актами ДПІ у Будьонівськогму районі м. Донецька від 18.05.10.р. № 796/23-211/36011127, від 09.02.2010р. № 17/26-013, від 28.07.2010 року № 2341/23-411/36011127, службової записки ГВПМ СДПІ по роботі з ВВП у м. Донецьку від 16.07.2010р. №1297/вх.

При оцінці даних доводів відповідача суд виходить з наступного:

1. Відповідно до частин 1, 3 статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

У матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру серії АЕ № 731545, який містить відомості щодо ТОВ «Гладис Комгрупп». З них вбачається, що на момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відсутні відомості, на підставі яких можливо було б ставити під сумнів цивільну правоздатність вказаного підприємства.

Зважаючи на відсутність у момент проведення господарських операцій у Єдиному державному реєстрі відомостей про відсутність вказаного вище підприємства за юридичною адресою, наявність записів про підтвердження відомостей про юридичну особу, суд не приймає до уваги відповідні доводи як ознаку нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Гладис Комгрупп».

2. З приводу відсутності у ТОВ «Гладис Комгрупп» основних засобів та виробничих потужностей слід зазначити, що спірним договором не передбачено, що придбаний товар мав бути виготовлений саме на виробничих потужностях цих підприємств. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагенту позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів.

Так само відповідачем не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності певної кількості працівників у штаті контрагента позивача. Відповідачем не встановлювалася відсутність укладених з цим підприємством цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання робіт, повязаних зі спірними операціями. Таким чином відповідачем не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Гладис Комгрупп» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Надані відповідачем докази не спростовують встановлених судом обставин щодо фактичного придбання позивачем у ТОВ «Гладис Комгрупп» продукції та її використання у господарській діяльності.

Зібраними у справі доказами судом перевірені обставини, з яких виходив відповідач при прийнятті оспорюваних повідомлень-рішень. Частина цих обставин не знайшла свого підтвердження, висновки щодо інших обставин не відповідають вимогам законодавства, тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст.94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Шахта Комсомолець Донбасу» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку про скасування податкових повідомлень-рішень від 12.10.2010 року № 0001211312/0/38037/10/15-16-23/3, від 12.10.2010р. № 0001221312/0/38039/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. № 0001211312/1/48855/10/15-16-23/3, від 22.12.2010р. №0001221312/1/48840/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001221312/2/9601/10/15-16-23/3, від 11.03.2011р. № 0001211312/2/9604/10/15-16-23/3 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 12.10.2010 року №0001211312/0/38037/10/15-16-23/3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 12.10.2010р. №0001221312/0/38039/10/15-16-23/3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 22.12.2010р. №0001211312/1/48855/10/15-16-23/3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 22.12.2010р. №0001221312/1/48840/10/15-16-23/3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 11.03.2011р. №0001221312/2/9601/10/15-16-23/3.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Донецьку від 11.03.2011р. №0001211312/2/9604/10/15-16-23/3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 23 травня 2011р. Постанова виготовлена в повному обсязі 27 травня 2011р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.