Постанова № 16035571, 12.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 травня 2011 р. 16:30 Справа №2а-4038/11/0170/12 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-ван"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 11.05.11р.;

відповідача ОСОБА_2, довіреність №130/10-0 від 24.12.10р.;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними дій щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року, зобовязати відобразити показники податкової декларації з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії відповідача є протиправними, оскільки вчинені з порушенням положень Конституції України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Закону України «Про державну службу» та положень Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.04.11р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченні від 12.05.11р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.10р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за вересень 2010 року (а.с. 20-22).

19.11.10р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за жовтень 2010 року (а.с. 43-45).

27.12.10р. позивачем була подана до ДПІ в м. Сімферополі АР Крим податкова декларація з податку на додану вартість підприємства за листопад 2010 року (а.с. 26-28).

Повідомленням від 26.01.11р. вих. №2182/10/28-4 відповідач, за підписом заступника начальника ДПІ в м. Сімферополі Алієва Р.Р. надіслав позивачу повідомлення з тексту якого вбачається, що надані ним декларації з податку на додану вартість за вересень, жовтень, листопад 2010 року не визнані податковими деклараціями у відповідності п. 1.1, п. 1.2, п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р. зазначивши, що дані декларації надані по юридичній особі, яка відсутня в Реєстрі платників ПДВ (а.с. 31).

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи, він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як свідчать матеріали справи, відповідач, посилаючись у повідомленні від 26.01.11р. вих. №2182/10/28-4 на порушення позивачем норм вимог п. 1.1, п. 1.2, п. 1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р., зазначив, що дані декларації надані по юридичній особі, яка відсутня в Реєстрі платників ПДВ.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював в 2010 році порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 ІІІ (Далі Закон №2181).

Відповідно до положень абзаців 1, 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 вказаного Закону, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, виходячи з положень абзацу 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону України №2181 вбачається, що у разі невизнання податкової звітності як податкової декларації з підстав викладених у цій нормі, податковий орган приймає рішення, яке може бути оскаржене платником податків.

Згідно з п. 1.11 Закону України №2181, податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Детальний перелік вимог до податкової звітності, порядку її заповнення зазначені в Методичних рекомендаціях щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.2008 року (далі Рекомендації).

Згідно з п. 4.4. Рекомендацій працівники органів державної податкової служби при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності; прокреслень у значеннях показників, що не заповнюються через відсутність інформації.

У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період; назва платника податків; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року N 118 «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ; ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи; місцезнаходження платника податків; назва ОДПС, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); підписи посадових осіб, засвідчені печаткою. Для звітів, у яких це передбачено формою: звітний (податковий) період, що уточнюється, у разі надання платником податків уточнюючого розрахунку; ініціали, прізвища та ідентифікаційні номери посадових осіб; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію для платників ПДВ.

Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно до п. 1.2 Порядку декларація подається до податкового органу за місцем реєстрації особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість згідно з вимогами Закону України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пункту 1.3 вказаного Порядку, декларація складається із вступної частини, службових полів, чотирьох розділів та обов'язкових додатків, з них платником заповнюються вступна частина, службові поля, перші три розділи та додатки, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції (адміністрації) лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції (адміністрації). Порядок заповнення декларації окремо за кожним розділом наводиться в розділі 5 цього Порядку.

Відповідно до п.3.2 даного Порядку вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4.

На час розгляду справи набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до п. 179.9 ст. 179 якого, форма податкової декларації встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з таких умов: загальна частина податкової декларації повинна мати спрощений вигляд та не містити відомостей про доходи (витрати), що отримує (несе) незначна кількість платників податку; податкова декларація є уніфікованою та єдиною для всіх законодавчо встановлених випадків її подання; відомості про доходи, майновий стан, витрати, зобов'язання фінансового характеру, інформація щодо вказаних відомостей членів сім'ї надаються окремими категоріями громадян, визначеними відповідно до законодавства; розрахунки окремих видів доходів (витрат) мають міститися в додатках до податкової декларації, що заповнюються виключно платниками податку за наявності таких доходів (витрат); податкова декларація та додатки до неї мають складатися з використанням загальновживаної термінології, а також містити детальні інструкції щодо їх заповнення; податкова декларація та додатки до неї мають ідентифікувати платника податку та містити інформацію, необхідну для визначення суми його податкових зобов'язань або суми податку, що підлягає поверненню у разі використання платником податку права на податкову знижку.

Відповідно до п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Податкова декларація повинна бути підписана: керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником та особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку; фізичною особою - платником податків або його законним представником; особою, відповідальною за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації згідно із договором про спільну діяльність або угодою про розподіл продукції (п. 48.5 ст. 48 Кодексу).

Під час вивчення матеріалів справи, судом встановлено, що 23.02.10р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яке оформлено актом №3632/15-2 від 04.02.10р.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії акту № 3632/10/15-2 від 04.02.10 року відносно анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Енерго-Ван» №100195701 від 16.02.09р., зняття з обліку платників податку на додану вартість ТОВ «Енерго-Ван» та виключення з реєстру платників податку на додану вартість ТОВ «Енерго-Ван» та відповідного рішення Державної податкової адміністрації України в АР Крим та Державної податкової інспекції в м. Сімферополі. Зобов'язати ДПА України в АР Крим та ДПІ в м. Сімферополі АР Крим внести дані про платника податку на додану вартість ТОВ «Енерго-Ван» до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р. клопотання ТОВ «Енерго-Ван» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, до набранням рішенням по справі № 2а-2664/10/12/0170 законної сили заборонено ДПІ в м. Сімферополь АР Крим вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван» № 100195701 від 26.02.09 р., виданого ДПІ у м. Сімферополі АР Крим (а.с. 11-12).

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим оскаржила його у апеляційному порядку.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.10р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим залишено без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р. залишено без змін (а.с. 13-14).

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Частиною 1 статті 255 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

З урахуванням того, що ухвала Окружного адміністративного суду АР Крим по справі №2а-2664/10/12/0170 від 03.03.10р., якою до набранням рішенням по справі № 2а-2664/10/12/0170 законної сили заборонено ДПІ в м. Сімферополь АР Крим вчиняти будь-які дії, передбачені чинним законодавством щодо анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван» № 100195701 від 26.02.09 р., виданого ДПІ у м. Сімферополі АР Крим, набрало законної сили, відповідач не мав права вчиняти будь-які дії, повязані із анулюванням реєстрації платника ПДВ, в тому числі, не визнання податкових декларацій.

Пунктом 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.

З наведено вище норми вбачається, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим не міг 26.01.11р. повідомити позивача про відмову у прийнятті його податкових декларацій за вересень та листопад 2010 року, поданих до податкового органу 20.10.10р. та 27.12.10р. відповідно, оскільки це є порушення терміну, встановленого п 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України.

У судовому засіданні судом було досліджено декларації з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року, поданих позивачем до Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим в порядку податкової звітності, та встановлено, що їх було подано у відповідності із вимогами діючого законодавства, зокрема Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.08р.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів того, що ним не визнані декларації позивача з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року як податкові декларації з підстав, визначених у чинному законодавстві

У звязку з тим, що судом було встановлено відсутність з боку позивача порушень щодо заповнення декларацій, їх повну відповідність вимогам, передбаченим Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р., Методичними рекомендаціями щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затвердженими наказом Державної податкової адміністрації України № 827 від 31.12.08р. та нормам Податкового кодексу України (який набрав чинності на момент розгляду цієї справи), суд приходить до висновку, про необґрунтованість відмови відповідача у прийнятті декларацій з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року, поданих позивачем.

З огляду на зазначене вище, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача, що виразились у винесенні повідомлення від 26.01.11р. вих. №2182/10/28-4 є неправомірними.

Відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з метою забезпечення оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби згідно з чинними нормативно-правовими актами України, Наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276 затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.05р. № 843/11123 (далі по тексту - Інструкція).

Цією Інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі «Нараховано платежів - зменшено платежів» за відповідними кодами операцій.

Під час судового розгляду було встановлено, що відповідачем основні показники декларації з ПДВ за вересень та листопад 2010 року позивача не було відображено в картці особового рахунку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач, не визнавши декларації позивача з ПДВ вересень та листопад 2010 року, діяв всупереч наданих повноважень, у зв'язку з чим підлягають задоволенню позовні вимоги позивача щодо зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі вчинити дії щодо відображення в кратці особового рахунку позивача показники податкових декларацій позивача з ПДВ за вересень та листопад 2010 року.

За таких підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 12.05.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 17.05.11р.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим у визнанні податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року, відповідно до повідомлення від 26.01.11р. вих. №2182/10/28-4.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість за вересень та листопад 2010 року в картці особовому рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван».

4. Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енерго-Ван» (ЄДРПОУ 32153280, м. Сімферополь, б. Франко, 6 Б, к. 64) 3,40грн.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі з дня отримання нею копії постанови).

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Котарева Г.М.