Постанова № 16035488, 19.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 квітня 2011 р. Справа №2а-3005/11/0170/11 о12 годині 42 хвилини Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Бурдейній Г.Ю., розглянувши за участю

представника позивача ОСОБА_1, дов. №57/05 від 19.04.2011р.,

представника відповідача ОСОБА_2, дов. №94/10 від 16.04.2010р.,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002951502/0 від 24.02.2011р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не визнав декларації з ПДВ за квітень та травень 2010р., оскільки звітність була заповнена згідно вимог діючого законодавства, має усі необхідні реквізити, підписана уповноваженими особами.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Позивачем в порядку звітності до податкової служби засобами телекомунікаційного звязку були подані податкові декларації з ПДВ із додатками за квітень, травень 2010р.

Як вбачається із зазначених декларацій з ПДВ, останні підписані керівником, головним бухгалтером та скріплені печаткою.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим на адресу позивача надіслані повідомлення за вих. №21155/10/15-2 від 20.05.2010р., №27576/10/15-2 від 21.06.2010р., в яких зазначено, що надані декларації за квітень та травень 2010р. із додатками, у звязку із рішенням робочої групи в межах проведення операції «Бюджет», не визнані як податкові декларації.

Позивачем за вих. №74/01 від 10.06.2010р. на адресу ДПІ в м. Сімферополі АР Крим подано скаргу на рішення відповідача «про невизнання як податкової декларації» податкової декларації з ПДВ за квітень 2010р. із додатками.

Відповідачем на адресу позивача за вих. №27978/10/15-2 від 23.06.2010р. направлено повідомлення про те, що з метою безумовного виконання протоколу наради у премєр міністра України Азарова Н.Я. від 03.04.2010р. та постанови координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010р. відносно підвищення ефективності контрольно перевірочної роботи, виявлення та руйнування схем ухилень та мінімізації податкових зобовязань, а також на виконання наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 «Про введення у дію операції «Бюджет», ТОВ «Корпорация Империя», ЄДРПОУ 20684905, віднесено до «категорії ризику», у звязку із тим, що підприємство декларує стр. 26 у сумі 146860,00грн. (по декларації з ПДВ за квітень 2010р., вх. №9001744574 від 18.05.2010р. на підставі викладеного, декларацію за квітень 2010р. вх. №9001744574 від 18.05.2010р. в межах операції «Бюджет» «не визнано податковою декларацією».

Крім того, посадовими особами відповідача проведено камеральну перевірку з питання неподання податкової звітності з ПДВ, за результатами якої складено акт №570/15-2-20684905 від 07.02.2011р.

Актом перевірки встановлено порушення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: неподання декларацій з ПДВ за квітень та травень 2010р.

На підставі акту перевірки від 07.02.2011р., відповідачем 24.02.2011р. винесено податкове повідомлення рішення №0002951502/0 про визначення суми податкового зобовязання за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 340,00грн.

Не погодившись із такими рішенням відповідача позивач звернувся до суду.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Критерії правомірності рішення субєкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності субєктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000р. (тут і далі Закон №2181 в редакції, яка діяла на момент подання позивачем податкової звітності) встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Відповідно до п.п. "з" п.п. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність може бути надана за добровільним рішенням платника податків податковому органу в електронній формі, за умови реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

На виконання пункту 16 Плану першочергових заходів у сфері інвестиційної діяльності, затвердженого Указом Президента України від 10 квітня 2006 року N 300, Указу Президента України від 28 грудня 2006 року N 1154 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 грудня 2006 року "Про заходи щодо попередження і нейтралізації загроз національній безпеці, пов'язаних із нестабільністю правового регулювання відносин у сфері адміністрування податку на додану вартість", відповідно до Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронний цифровий підпис", з метою спрощення для платників податків процедури подання податкової звітності до органів державної податкової служби та впровадження системи електронного контролю за обігом податку на додану вартість, Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 затверджено «Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» (далі Інструкція).

Відповідно до п.п. 7.3-7.6 Інструкції після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме з квитанцій про підтвердження платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС (квитанції №2), останні не містять повідомлень із зазначенням причин неприйняття податкових декларацій платника податків, навпаки, квитанції №2 підтверджують прийняття податкової звітності на районному рівні.

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 ст. 4 Закону №2181 податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

-надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

-оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Зазначена норма Закону №2181 кореспондує із положенням п.4.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.97 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 9 липня 1997 р. за № 250/2054 (далі Порядок №166).

Згідно п.п.3.2 п. 3 Порядку №166, вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/ (спеціальної) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства) - на аркушах формату А-4.

Як вбачається із поданих позивачем декларацій з податку на додану вартість за квітень та травень 2010р., останні містять усі передбачені законом реквізити.

Крім того, як зазначалося раніше, не визнаючи надані позивачем податкові декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 р. податковими деклараціями, відповідач посилається на протокол наради Премєр - міністра України Азарова М.Я. від 03.04.2010 р. та постанову координаційної ради керівників правоохоронних органів України за участю Президента України від 12.03.2010 р. стосовно підвищення ефективності контрольно-перевірочної групи, виявлення та знищення схем ухилення та мінімізації податкових зобовязань, а також на наказ ДПА України від 09.04.2010 р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”, у звязку з чим суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Суд виходить з того, що відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В той же час, як вбачаться з наказу ДПА України від 09.04.2010р. №236 “Про введення в дію операції “Бюджет”, він не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, що відповідно до вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” від 03.10.1992 року №493/92 є обовязковим, а отже, він не містить ознак підзаконного нормативно-правового акту та не може бути застосований судом при вирішенні даного спору. Крім того, жоден із зазначених у судовому рішенні наказів ДПА України не може бути визнаний таким, що розширює або звужує перелік підстав, за якими не можуть бути визнані податковою звітністю декларації платників податку на додану вартість.

Всупереч вимогам даної норми, відповідачем не доведено суду правомірності своїх дій щодо невизнання податковими деклараціями податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень та травень 2010 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач діяв упереджено, без урахування усіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовній заяві позивач просить суд лише скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача, без вимоги про визнання його протиправними.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0002951502/0 від 24.02.2011р.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Під час судового засідання, яке відбулось 19.04.2011р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 25.04.2011р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 158-161, ч.1 ст. 162, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0002951502/0 від 24.02.2011р.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорация Империя" 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Москаленко С.А.