Постанова № 16035475, 20.05.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2011 р. Справа №2а-2499/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М.,

секретар судового засідання - Яковлєв І.А. ,

за участю представників: позивача Дюкар Є.С.,

відповідача - Тарасенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юг-Транс» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Юг-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за наслідками якої 11.02.2011 року складено акт № 835/23-7/34523585, на підставі якого ТОВ «Юг-Транс» отримало податкове повідомлення рішення від 23.02.2011 року № 0001222301/0.

ТОВ «Юг-Транс» не погоджується з винесеним актом, оскільки було порушено встановлений порядок його складання. З висновків, викладених у ньому незрозуміло, що порушив позивач, оскільки ним було надано договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, банківські виписки, які підтверджують фактичність виконання послуг контрагентами позивача.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що позивач не може відповідати за дії його контрагентів, правочини з якими в установленому законом порядку не визнано нікчемними або недійсними. Податкові накладні підтвердженні актами виконаних робіт, рахунками-фактурами. Оскільки позивачем не було подано до відповідача декларації з ПДВ за квітень та травень 2010 року, то погоджується, що відповідачем визначено суму грошового зобовязання за ці місяці, не погоджуючись з нарахуванням штрафних санкцій, оскільки податок за квітень та травень 2010 року було сплачено в червні та травні 2010 року.

Представник відповідача в судових засіданнях не визнала позов та пояснила, що позивач за рахунок контрагентів формував податковий кредит, тим самим завищував його , будучи при цьому вигодо набувачем. На момент перевірки встановлено , що Приватне Підприємство «ТоргБуд М» визнано банкрутом та знято з обліку, Приватне Підприємство « Саар-Юг» ліквідовано та знято з обліку.

На підставі проведеного аналізу звітної форми» Деталізована інформація по платнику щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряємий період, податкової звітності по вищевказаним підприємствам - постачальникам, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення такої діяльності. Фактично вказані підприємства в перевіряємий період фінансово-господарською діяльністю не займалися.

Позивачем порушено ст. 228 ЦК України щодо укладання правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, тому є нікчемним.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Юг-Транс” зареєстроване Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 439337 від 14.08.2006 року, має ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (а.с. 11-12).

18 серпня 2006 року ТОВ “Юг-Транс” було взято на податковий облік в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі за № 4848, 08 вересня 2006 року, підприємством отримане свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 00966568 (а.с. 28,29).

11.02.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим було здійснено планову виїзну перевірку ТОВ «Юг-Транс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено акт № 935/23-7/34523585 (а.с.32-58).

Проведеною перевіркою було виявлено порушення ТОВ «Юг-Транс» п.п.7.2.3, п. 7.2, п.п.7.4.5, п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 173021,00 гривень, у тому числі за березень 2008 року в сумі 19280,00 гривень, за квітень - 24900,00 гривень, за травень 2008 року - 31570,00 гривень, за червень 2008 року -11618,00 гривень, за серпень 2008 року-19792,00 гривень, за жовтень 2008 року 11618,00 гривень, у грудні 2008 року 19917,00 гривень, за квітень 2010 року 14455,000 гривень, за травень 2010 року 19871,00 гривень.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 23.02.2011 року № 0001222301/0, яким встановлено суму грошового зобовязання: за основним платежем 173021 грн., за штрафними санкціями 43255 грн.(а.с.59).

Перевіряючи обґрунтованість визначення позивачу грошового зобовязання в оскаржуваному податковому повідомленні рішенні судом встановлено наступне.Як зазначено в акті перевірки, до складу податкового кредиту за перевіряємий період було віднесено податкові накладні, виписані Приватним Підприємством «ТоргБуд М» на адресу ТОВ «ЮГ Транс» за березень 2008 року на загальну суму ПДВ 19280 (а.с. 89-91) , за квітень 2008 року на загальну суму ПДВ 16000 грн.(а.с.104), за травень 2008 року 11570 грн. (а.с.104), за червень 2008 року на загальну суму ПДВ 11618 (а.с.119), за серпень 2008 року на загальну суму ПДВ 11618 грн. (138), за жовтень 2008 року на загальну суму ПДВ 11618 грн. (а.с.147), за грудень 2008 року на загальну суму ПДВ 19917 грн. (а.с. 123), а також податкові накладні, виписані Приватним Підприємством « Саар-Юг» за квітень 2008 року на загальну суму ПДВ 8900 грн. (а.с.187), за травень 2008 року на загальну суму ПДВ 20000 грн. (а.с. 174).

Факт оплати позивачем товарів та наданих послуг за цими накладними підтверджується наявними в матеріалах справи розхідними накладними, актами надання послу, рахунками фактурами, банківськими виписками (а.с. 85-87, 95-98, 101, 106-117, 121, 122, 125-126, 133,135-136, 137, 168, 173,185,186,199, 202, 210, 216).

Проте як слідує з акту перевірки та пояснень представника відповідача, позивач за рахунок вищевказаних підприємств формував податковий кредит, включаючи до нього суми ПДВ, які не підтверджені податковими накладними, а саме: на момент перевірки податкові зобовязання постачальників відсутні. Так Приватне Підприємство ТоргБуд М» визнано банкрутом та знято з обліку від 02.09.2010 року, Приватне Підприємство «Саар-Юг» ліквідовано, знято з обліку 02.09.2010 року.

По вищевказаним підприємствам - постачальникам, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення такої діяльності.

Такий висновок зроблений на підставі проведеного аналізу звітної форми «Деталізована інформація по платнику щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за перевіряє мий період», податкової звітності.

Суд вважає такі висновки необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.п. 7.2.1, п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до п. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд вважає, що наявність у платника податків(позивача у справі) виданих йому продавцем товару (послуг) податкових накладних, які відповідають вимогам п.п. 7.2.1. п.7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», і сплата продавцю вартості товару та оплата наданих послуг з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Та обставина, що Приватне Підприємство «ТоргБуд М» визнано банкрутом та знято з обліку 02.09.2010 року, а Приватне Підприємство « Саар-Юг» ліквідовано та знято з обліку 02.09.2010 року, що було встановлено на момент перевірки, не є підставою вважати, що видані ними у березні, квітні, травні, серпні, жовтні, грудні 2008 року накладні, виписані постачальниками, які не мали на той момент податкові зобовязання. Інших доказів щодо неможливості у зазначені місяці 2008 року, відповідно до вимог закону, виписувати податкові накладні суду не надано.

Згідно з положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим законом не передбачено.

Та обставина, що у вказаних підприємств, як постачальників товарів та послуг відповідачу, відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської , економічної діяльності, відсутні трудові ресурси та необхідні машини, механізми та обладнання для здійснення такої діяльності, що не підтверджено крім того належним чином, не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цими підприємствами.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.2 ст. 215 цього же кодексу нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.

Угоди з Приватним Підприємством «ТоргБуд М» та Приватним Підприємством « Саар-Юг» недійсними не визнавалися. Підстав вважати їх нікчемними відсутні.Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. За таких обставин, суд, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001222301/0 від 23.02.2010 року щодо встановлення розміру грошового зобовязання на суму 138 695 грн. і відповідно нарахування до цього в 25% розмірі фінансової санкції 34 673 грн. винесено відповідачем протиправно та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення.

Що стосується правомірності визначення іншої частини грошового зобовязання в розмірі 34 326 грн. та нарахування до цього в 25% розмірі фінансової санкції 858150 грн., то в цій частині відповідач правомірно здійснив таке визначення.

Так сума в розмірі 34 326 грн. визначена відповідачем як сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню позивачем до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, яку позивач повинен був визначити в податкових деклараціях з ПДВ за квітень та травень 2010 року. Одна такі декларації позивачем не було подано до ДПІ в м. Сімферополі АРК, що підтвердив представник позивача, надавши суду копії належним чином завірених декларацій за квітень та травень 2010 року ПДВ з самостійно визначеними податковими зобовязаннями (а.с. 151-155).

За не подачу таких декларацій до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 340 грн.

Представник позивача погодився в судовому засіданні з правомірністю розрахунку та визначення відповідачем податкового зобовязання за квітень та травень 2010 року, визначеного позивачем фактично в такому же розмірі за ці місяці, не погодившись з нарахуванням щодо цього грошового зобовязання штрафних санкцій, оскільки позивачем було перераховано 31.05.2010 року за квітень 2010 року податок на додану вартість в розмірі 16 680 грн. та 30.06.2010 року за травень податок на додану вартість в розмірі 19920 грн., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 153, 156).

Щодо сплати цих сум представник відповідача пояснив, що їх зараховано в переплату, а не як сплачені податкові зобовязання за квітень та травень 2010 року.

Відповідно до п.п.7.5.1.,7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті. Так п.п.7.3.6 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою. Як встановлено в акті № 835/23-7/34523585 від 11.02.2011 року, позивач за перевіряємий період занизив базу оподаткування операцій з придбання послуг: за квітень 2010 року в сумі 108383, за травень 2010 року в сумі 103 820 грн. В том числі на зазначені суми, встановлено заниження податкового кредиту за перевіряємий період.В неподаних позивачем до відповідача податкових деклараціях, з визначеним податковим зобовязанням, в тому числі і за операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпортів товарів, за послуги, отримані від нерезидента на митній території України, визначено податковий кредит: за квітень2010 року в розмірі 103889 грн., з визначенням суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 13949 грн., за травень 2010 року в розмірі 103 820 грн., з визначенням суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 19871 грн.Вказані суми ПДВ фактично не відрізняються від сум, які визначив самостійно відповідач внаслідок не визначення їх позивачем в установленому порядку.З урахуванням наведеного суд погоджується з діями відповідача щодо нарахування штрафних санкцій щодо податкового зобовязання визначеного ним самостійно, внаслідок не подачі в установлені строки позивачем декларацій.Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання у випадку , коли платник податків не подає в установлені строки податкову(митну) декларацію( п.54.3.1 ст.54), підприємство зобовязано сплатити штраф у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобовязання.Таким чином, суд знаходить підстави для задоволення позовних вимог частково.В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 3, 40 гривень.На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. 71, ст.94, ст. 159 -163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 23.02.2011 року № 0001222301/0 в частині нарахування суми грошового зобовязання; за основним платежем -138 695 грн., за штрафними санкціями 34673 грн. 50 коп.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути на користь позивача з Державного бюджету сплачений судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.