Вирок № 16033520, 31.05.2011, Оболонський районний суд міста Києва

31.05.2011 Справа № 1-530/11

Справа N 1-530

2011 рік

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року Оболонський районний суд м.Києва

у складі: головуючого-судді - Мамонтової І.Ю.

при секретарі - Рахуба І.Л.

за участю прокурора - Будник О.М.

за участю потерпілої - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Києва кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого торговим агентом ТОВ «УКРПРОДУКТ», не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, судимого:

- 03.03.2003 року вироком Оболонським районним судом м.Києва за ст.185 ч.2 КК України до 3-х років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України на два роки;

- 01.04.2003 року вироком Оболонським районним судом м.Києва за ст.198 КК України, із застосуванням ст.70 ч.4 КК України, до 4-х років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на три роки;

- 15.09.2003 року вироком Оболонським районним судом м.Києва за ст.186 ч.2 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 5-ти років позбавлення волі; 15.05.2008 року звільнився з місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання.

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

16 жовтня 2010 року близько 06.00год. ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки “ВАЗ-2106”, державний номерний знак НОМЕР_1 порушив п.п.2.1«а», 2.3«а», 2.9«а», 12.1 ПДР України, а саме, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом, сів за кермо вказаного автомобіля та рухаючись на перехресті з кільцевим рухом вул.Г.Дніпра пр.Оболонський, з боку вул.Озерної, в напрямку вул.Тимошенка в м.Києві, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, у звязку з чим не впорався з керуванням та здійснив наїзд на бордюрний камінь, внаслідок чого автомобіль “ВАЗ-2106” перекинувся. В результаті ДТП пасажир вище зазначеного автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №103і від 15.03.2011 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Порушення ОСОБА_2 п.п.2.1«а», 2.3«а», 2.9«а», 12.1 ПДР України знаходиться у причинному зв'язку з виникненням ДТП і її наслідками.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою винуватість у вчиненні вказаного злочину визнав і повністю підтвердив обставини, зазначені вище, доповнив при цьому, що він ніколи не отримував посвідчення водія. У вчиненому кається, просить суворо не наказувати, фактичні обставини справи та розмір цивільного позову не оспорює.

Враховуючи те, що підсудний та інші учасники судового розгляду не оспорювали фактичні обставини справи та розмір цивільного позову і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників процесу, та розяснивши їм положення ч.3 ст.299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.

Згідно ст. 275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудного і тільки в межах предявленого йому обвинувачення.

Таким чином, оцінюючи в сукупності всі зібрані докази, суд вважає, що винуватість підсудного ОСОБА_2 у судовому засіданні доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне дії ОСОБА_2 кваліфікувати за ст.286 ч.1 КК України, тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують покарання.

Обставинами, що пом'якшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, з урахуванням особи підсудного, який неодноразово засуджувався за умисні злочини, суд приходить до висновку про необхідність призначити ОСОБА_2 покарання, не повязане зі штрафом, арештом та виправними роботами, у межах санкції статті 286 ч.1 КК України, а саме у виді обмеження волі. Але за наявності трьох обставин, які помякшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину, за відсутністю обтяжуючих обставин, враховуючи думку потерпілої, яка вибачила підсудного та просить суворого його не наказувати, з урахуванням особи винного, який працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування основного покарання та вважає за необхідне застосувати щодо нього ст.75 КК України, та, у звязку з тим, що підсудний не набув у встановленому законом порядку права керування транспортними засобами, не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Також, суд вважає задовольнити цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги за лікування ОСОБА_1

Від заявленого цивільного позову потерпіла відмовилась, у звязку з відшкодуванням завданої шкоди.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.1 КК України і призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, строком на два роки, зобовязав його, на підставі ст.76 КК України, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, не змінювати без відома кримінально-виконавчої інспекції місця проживання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги (р/р 35426002001136 в ГУДКУ м.Києва, МФО № 820019, код по АКПО 00184945) 2102,92 грн.

Запобіжний захід, до вступу вироку в законну силу, ОСОБА_2 залишити без змін підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом пятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: І.Ю. Мамонтова