Постанова № 1602722, 21.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Копія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-229/08

“21” лютого 2008 року                                 м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Ланцевич Я.П. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Адком –Україна” до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення, спонукання до вчинення дій,

встановив :

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив зобов’язати ДПІ у Київському районі м. Харкова вчинити певну дію, а саме поновити на особовому рахунку ДП „Адком – Україна” ЗКПО 31827362: м. Харків, вул. Весніна 5,  кв.412 заборгованість  Державного бюджету з ПДВ в сумі 245046,0грн.

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги, та просив суд визнати нечинним податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. та зобов’язати ДПІ у Київському районі м. Харкова вчинити дію, а саме поновити на особовому рахунку ДП „Адком – Україна” ЗКПО 31827362: м. Харків, вул. Весніна 5. кв.412 заборгованість  Державного бюджету з ПДВ в сумі 245046,0грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що ДПІ в Київському районі м. Харкова неправомірно було складено акт від 06.08.2004 р. за № 26-222/3276, та прийнято податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р.,  згідно  якого було знято з картки облікових рахунків заборгованість з податку на додану вартість у сумі 245046,00грн.

Позивач зазначає, що вищевказане податкове повідомлення – рішення на адресу позивача не направлялось.  Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач проти заявленого позову заперечвав, вказуючи на те, що було складено акт від 06.08.2004 р. за № 26-222/3276, згідно з яким встановлено, що позивач за адресою не знаходиться, на підставі даного акту прийнято податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму завищеного бюджетного відшкодування, яке позивачем не оскаржуване. Також зазначає, що вимога позивача щодо відновлення в картці особового рахунку заборгованості Державного бюджету з ПДВ в сумі 75377,00 грн. є неправомірною, оскільки питання щодо відшкодування вищезазначених сум з Державного бюджету було вирішено при розгляді справ №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06. Вимога позивача щодо відновлення в картці особового рахунку заборгованості Державного бюджету з ПДВ на суму 169358,00 грн. є також неправомірною, оскільки податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. не скасовано, незважаючи на те, що питання про його винесення було предметом розгляду справ №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06, тому позивачу було відомо про прийняте рішення, однак позивач не скористався правом судового оскарження в встановлені строком, а станом на теперішній час, позивачем пропущений термін позовної давності по зверненню до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що на підставі посвідчення № 6743 від 06.08.04р., виданого начальником ДПІ було здійснено вихід за юридичною адресою ДП „Адком – Україна” код 31827362 по вул. Весніна 5, кВ. 412. перевіркою було встановлено, що ДП „Адком – Україна” за вищевказаною адресою не знаходиться, у зв’язку з чим здійснити перевірку правомірності суми ПДВ, яка задекларована до відшкодування з бюджету за вищезазначені періоди та лічиться на момент перевірки у картці облікових рахунків з податку на додану вартість у сумі 245046,0 грн. не має можливості, у зв’язку з чим не підтверджується відшкодування ПДВ у розмірі 245046,0грн. З посиланням в цьому акті на ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в України" було не підтверджено відшкодування ПДВ у розмірі 245046,0грн. За результатами перевірки складено податкове повідомлення рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму завищеного бюджетного відшкодування 245046,0 грн.: за періодами червень 2003 року – 66236,0грн., вересень 2003 року – 155129,0 грн., жовтень 2003 року – 8847,00 грн., листопад 2003 року – 5382,0 грн., грудень 2003 року – 888,00 грн., лютий 2004 року – 2333,0 грн., березень 2004 року – 1045,0 грн., квітень 2004 року – 4609,0 грн., травень 2004 року – 577,00 грн.

            Суд вважає, що такі дії ДПІ є незаконними та безпідставними, оскільки не передбачені ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", якою   визначені   права   органів   державної   податкової   служби   та   відповідно   з посиланням на цю норму прийняте рішення від 06.08.04 р., але право  зменшувати чи не підтверджувати бюджетне відшкодування цією нормою не передбачено.

Крім того, п. З Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" № 817/98-ВР ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким визначений вичерпний перелік обставин для перевірки, передбачено, що за наявності хоча б однієї з них проводиться позапланова перевірка, серед яких "не знаходження за адресою" відсутня;

Також суд відзначає, що Наказом ДПА України від 16 вересня 2002 року №429 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин), яким затверджений "Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності-юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами" , який розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 5 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" передбачено, що для використання посадовими особами органів державної податкової служби при проведенні документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими - відокремленими підрозділами (далі - підприємства), оскільки перевірка взагалі не проводилась, первинні документи не перевірялись та не досліджувались.

Згідно п.6.1 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами",    передбачено надсилання податкових повідомлень коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, якою передбачений порядок визначення суми податкових зобов'язань, тобто коли податковий орган здійснює розрахунок суми (донараховує суму) податкового зобов'язання (донарахування податку), а не встановлює завищення суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації, дані якої, а не акт виходу за юридичною адресою, є єдиною підставою для   отримання   відшкодування з бюджету.

Порядок обчислення та відшкодування податку на додану вартість визначається п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. „Про податок на додану вартість" ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин). Відповідно до п.п.7.7.3 п.7.3 ст.7 цього Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Факт наявності сум бюджетного відшкодування підтверджується податковими деклараціями по ПДВ, первинними бухгалтерськими документами, актом перевірки від 12.11.04р. № 23-104 та рішеннями судів.

Окрім того правова оцінка складання акту від 06.08.2004 р. за № 26-222/3276, та податкового повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. встановлена судовими рішеннями по справах №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06. Відповідно до п. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином суд приходить до висновку, що ДПІ у Київському районі м. Харкова безпідставно знято з картки особового рахунку позивача бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у сумі 245046,0 грн.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що вимога, щодо відновлення в особовій картці платника бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 75377,00 грн. не підлягає задоволенню, тому що питання щодо відшкодування вищезазначених сум з Державного бюджету було вирішено при розгляді справ №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06. Таке твердження суду ґрунтується виходячи з наступного, відповідно до Інструкції про порядок ведення органами державної податкової  служби оперативного обліку податків і зборів (обов’язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, особовий рахунок ведеться ДПІ та за його даними проводиться відшкодування та визначення податкового боргу, тобто дані такого рахунку впливають на права позивача, однак відповідач не надав суду доказів того, що стягнута з Державного бюджету України сума бюджетного відшкодування в сумі 75377,00 грн. на підставі судових рішень по справам №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06 була поновлена на особовому рахунку позивача в сумі 75377,00 грн. та лічиться як заборгованість Державного бюджету перед позивачем сума 66236,00 грн., яка підлягає стягненню за судовим рішенням та не є відшкодованою на даний момент. Бюджетне відшкодування в сумі 10717,0 грн. також не було поновлено в особовій картці, про що свідчить особова картка  платника податку, згідно з якої вбачається, що станом на 25.12.06р. у позивача обліковувалась переплата у сумі 1304 грн., внаслідок бюджетного відшкодування на підставі рішення суду було відшкодовано 10717,0 грн., однак оскільки дана сума не була поновлена на особовому рахунку, то таке відшкодування автоматично призвело до виникнення податкового боргу у позивача у сумі 9413,00 грн. (10717,00 грн. – 1304,00 грн. = 9413,00 грн.)  Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити суду, яким чином у позивача міг виникнути борг у сумі 9413,00 грн., після проведення бюджетного відшкодування, при умові, що перед відшкодуванням у позивача обліковувалась сума переплати 1304,00 грн.

Суд також не бере до уваги посилання відповідача на пропущений позивачем річний строк звернення до адміністративного суду, передбаченого ст. 99 КАС України, оскільки питання визначення податкового кредиту, бюджетне відшкодування податку на додану вартість та відображення його в особовій картці платника податків регулюються законодавством України про податок на додану вартість, і в першу чергу Законом України „Про податок на додану вартість”. Цей закон як в редакції 2004рік, так і на теперішній час визначає, що бюджетне відшкодування відшкодовується платнику податків до його повного погашення, і не передбачає припинення права бюджетного відшкодування шляхом погашення бюджетним відшкодуванням податкового зобов’язання наступних періодів будь яким часом. Відповідач не надав суду доказів, що позивач був сповіщений про зменшення суми бюджетного відшкодування на особовому рахунку платника податків. Податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму 245046,0 грн. на адресу позивача не направлялось та позивачем не отримувалось.

Докази того, що ці документи були направлені позивачу або вручені відповідач не надав. Посилання відповідача на те, що позивачу було відомо про прийняте податкове повідомлення – рішення на суму 245046,00 грн., при розгляді судових справ №  АС-04/449-05 та № АС-03/360-06, не приймається до уваги, оскільки, як свідчать матеріали справи згідно з запереченнями на позов відповідача не зазначається про наявність податкового повідомлення рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму 245046,0 грн., а лише міститься посилання на зменшення ПДВ на підставі податкового повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на суму 10717,0 грн. та 66281,00 грн. відповідно. Крім того, суду не надано доказів, того, що саме  спірне податкове повідомлення – рішення було надано позивачу в ході судових засідань, оскільки відповідач посилається лише на заперечення, які не містять відомостей про прийняття податкового повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму 245046,0 грн., як не містять такого посилання і судові рішення по справі № АС-04/449-05.

 Суд також зазначає, що представнику позивача повинно було бути відомо про прийняте податкове повідомлення - рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму 245046,0 грн. при розгляді справи № АС-03/360-06, оскільки в судових рішеннях є відповідне посилання на податкове повідомлення – рішення № 0003022600/0 від 06.08.04р. на загальну суму 245046,0 грн., однак враховуючи те, що позивач звернувся до суду 07.08.07р. річний строк, встановлений ст. 99 КАС України з моменту винесення постанови та ухвали по справі № АС-03/360-06 не минув. 

На підставі викладеного, Закону України «Про податок на додану вартсітсь», Указу Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" такеруючись ст. ,ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

            Адміністративний позов Дочірнього підприємства “Адком –Україна” до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання нечинним рішення, спонукання до вчинення дій– задовольнити повністю.

            Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0003022600/0 від 06.08.2004р.

            Зобов’язати державну податкову інспекцію у Київському районі м. Харкова поновити на особовому рахунку Дочірнього підприємства “Адком –Україна”(код ЗКПО 31827362, м. Харків, вул. Вєсніна,5 , кв. 412) заборгованість Державного бюджету з ПДВ в сумі 245046,00 грн.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 25 лютого 2008 року.

Головуючий суддя  /підпис/  М.В. Данилова

Оригінал зберігається в справі суду.