Постанова № 1602723, 11.01.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа№ 2а-1057/08

                     ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

Іменем    України

11 січня 2008 року                                                               м. Харків

            Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді  -               Курило Л. В.

при секретарі                           Дем’яненко  Є.А.

за участі :- прокурора – Присяжнюк О.О.

представника позивача – Сторчаєвої С.М.

представника відповідача - Хомякової А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом  прокурора Дзержинського району  м. Харкова в  інтересах  держави в  особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту  інвалідів до товариства з  обмеженою відповідальністю “Трудовий контракт” про стягнення  адміністративно – господарських санкцій та пені, -

      встановив:

08 11 2007 року прокурор Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий контракт” про стягнення  з відповідача адміністративно – господарськоі санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 8352,63 грн. та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій у сумі 408,44 грн. В обґрунтування позовних вимог прокурор  зазначив, що   відповідно до ст. 19 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” на підприємстві  відповідача  у 2006 році норматив для працевлаштування  інвалідів складає 1 робоче місце. Згідно даних, наданих  відповідачем у звіті  за 2006 рік  жодний інвалід не влаштований на підприємстві. Отже, відповідачем  не виконано  норматив  робочого місця по  працевлаштуванню інвалідів. Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить  8352,63 грн. і тому відповідно до ст. 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких  працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Таким чином, сума  адміністративно-господарських санкцій  становить  8352 грн. 63 коп. та пеня за несвоєчасну сплату адміністративно – господарських санкцій становить 408 грн. 44 коп.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача вимоги позову  підтримали у повному обсязі, просять стягнути з відповідача  адміністративно – господарську санкцію в розмірі 8352 грн. 63 коп.  та пеню в  розмірі 408 грн. 44 коп.

 Представник відповідача у судовому  засіданні позов не визнала та пояснила, що  згідно п. 10 « Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 05 1995 року № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, іхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК. Обов'язок підприємства щодо працевлаштування інвалідів полягає у забезпеченні інвалідів роботою у разі їх звернення до підприємства, а також у інформуванні державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду. У 2006 році відповідач виконав заходи щодо створення робочого місця інваліда, зокрема, на підприємстві було видано наказ № 1 від 03 01 2006 року про створення робочого місця для інваліда та здійснення необхідних заходів, затверджено новий штатний розклад, яким передбачено вакантне місце для працевлаштування інваліда, за посадою - інженер по програмному забезпеченню комп’ютерів та про створення робочого місця.  13 06 2007 року був поданий звіт форми 3 –ПН до Харківського обласного відділення Фонду  соціального захисту інвалідів. Таким чином, відповідачем було здійснено усі залежні від нього заходи для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, визначеному чинним законодавством.

Вислухавши пояснення прокурора, представника позивача,  представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов  наступного висновку.

           Статтею 19 Закону України “ Про основи  соціальної захищеності інвалідів в Україні”    встановлений норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у  кількості одного робочого місця.               

         Відповідно до  форми 10-ПІ “ Звіту про зайнятість та працевлаштування  інвалідів” за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 19 осіб, тобто, норматив для працевлаштування інвалідів  складав одне робоче місце.

        Відповідно до  наказу №  1 ТОВ “ Трудовий контракт”  від 03 01 2006 року   відповідачем було створене одне робоче місце для працевлаштування інваліда та  введено в дію новий  штатний розпис на 2006 рік, про що було повідомлено  Дзержинський районний центр зайнятості м. Харкова  13 червня 2007 року.

        Пунктом 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314 підприємства розробляють заходи  щодо   створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центр зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення ( пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, всупереч  викладеним  вимогам  Положення , відповідач  не виконав обов’язок щодо  своєчасного інформування державної служби зайнятості про готовність прийняти інваліда на певну посаду.

Згідно ст. 18-1 Закону України “ Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК,  наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Відповідно до листа від 26 06 2007 року за вих. № 1617 Дзержинського районного центру зайнятості  м. Харкова  протягом  2006 р. ТОВ “Трудовий контракт” не подавало звіт за формою 3-ПН ( про наявність вакансій, в тому числі вакансій для інвалідів ) і тому інваліди до ТОВ “ Трудовий контракт“ не направлялись.

 Як вбачається із  звіту по формі № 10- ПІ ,  наданого відповідачем ,  у 2006 році інваліди на підприємстві не були працевлаштовані.

Отже, відповідачем  не виконано  норматив 1 робочого місця по  працевлаштуванню інвалідів.

Суд  вважає, що саме  з вини відповідача, який своєчасно не повідомив Дзержинський  районний центр зайнятості м. Харкова про наявність  вакансій для інвалідів, інваліди не були направлені для працевлаштування до  ТОВ “ Трудовий контракт” у 2006 році.

Статтею 20 Закону встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст. 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального  захисту інвалідів адміністративно – господарської санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному  підприємстві, установі організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких  працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно - господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування  інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.  Порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати нарахованої на повну суму недоїмки за весь період її строк.

Враховуючи те, що кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що відповідач не надав до суду доказів, які спростовують вимоги адміністративного позову.

За таких обставин суд знаходить позов  щодо стягнення з відповідача  адміністративно - господарської санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі 8351 грн. 63 коп. та пені в сумі 408 грн. 44 коп. обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України  підлягає стягненню з відповідача на користь  держави судовий збір в розмірі  87 грн. 61 коп.

        З огляду на викладене, керуючись  ст. 18-1, 19, 20 Закону України "Про  основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, п. 5 “Положення про робоче місце інваліда, про порядок працевлаштування інвалідів” затвердженого постановою КМ України від 03 05 1995 року № 314, ст. ст. 35, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

               Позов прокурора Дзержинського району  м. Харкова в  інтересах  держави в  особі Харківського обласного відділення фонду соціального захисту  інвалідів до товариства з  обмеженою відповідальністю “Трудовий контракт” про стягнення  адміністративного – господарських  санкцій та пені  задовольнити у повному обсязі.

            Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий контракт” ( р/р 2600001270 в ХАК “ Зембанк”, МФО 351652, код ЄДРПОУ  30990147)  на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( р /р 31219230700003 управління Держказначейства у Дзержинському районі, код 24134567, МФО 851011 ГУДК у Харківській області ) адміністратино -  господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2006 році в сумі   8352 грн. 63 коп. та пеню в сумі  408 грн. 44 коп., а всього – 8761 грн.  ( вісім тисяч сімсот шістьдесят одна грн.) 07 коп.

            Стягнути з  товариства з обмеженою відповідальністю “Трудовий контракт” ( р/р 2600001270 в ХАК “ Зембанк”, МФО 351652, код ЄДРПОУ  30990147)  на користь держави судовий збір в сумі  87 грн. 61 коп.

 Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк,  постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінченняапеляційного розгляду справи.

            Повний текст постанови виготовлено  15 01 2008 року.     

Суддя                                                                            Л.В. Курило

         Згідно оригіналу:

 Суддя                                                      Л.В.Курило