Постанова № 1602629, 01.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Копія:

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-1806/07

        2а- 245/08

“01”лютого  2008 року                                       м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого – Судді Данилової М.В.,

при секретарі – Григоров Д.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення,

встановив :

Позивач МПП „Бекар ІмпЕкс”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Московському районі м. Харкова, в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова від 04.07.2007 р. за № 0001182302/0 про визначення податкового зобов’язання за податком на прибуток (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у сумі 6.440.257,50 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи у справі для вирішення наступного питання: Чи підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 про заниження податку на прибуток у сумі 3.702.915,00 грн., у т.ч.: 4 квартал 2006 р. – заниження 1.498.170,00 грн.; 1 квартал 2007 р. – заниження 2.204.745,00 грн.? Ухвалою суду від 13.09.2007 р. клопотання було задоволене.

У судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов та пояснив суду, що згідно з податковим повідомленням-рішенням від 04.07.2007 р. № 0001182302/0 Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” було визначене податкове зобов’язання за податком на прибуток у загальній сумі 6.440.257,50 грн., з яких 3.702.915,00 грн. – за основним платежем за два податкові періоди: 4-й квартал 2006 р. – 1.498.170,0 грн., 1-й квартал 2007 р. – 2.204.745 грн. та 2.737.342,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове зобов’язання визначене на підставі акту від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015, складеного за результатами виїзної планової перевірки МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань дотримання останнім вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р, а також валютного законодавства за період з 01.12.2006 р. по 30.04.2007 р., із вказівкою про порушення ст. 8 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств” та з посиланням на п.п “б” п.п 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Висновки акту перевірки, в свою чергу, обґрунтовані тим, що МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало: регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам; документи про придбання основних фондів; акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на нормативні положення ч. 5 ст. 8, ч.ч. 2, 6 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, п. 9) ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”, відповідач у процесі перевірки не мав законного права вимагати від МПП “Бекар ІмпЕкс” паперові копії бухгалтерських регістрів, які ведуться підприємством у електронному вигляді. Заходів до їх вилучення не приймав за відсутності передбачених для того законних підстав.

Вирішення питання щодо правильності ведення МПП “Бекар ІмпЕкс” податкового обліку і, відповідно, правомірності нарахування і сплати ним податку на прибуток можливе без регістрів бухгалтерського обліку. Згідно з п. 5.9 ст. 5, ст. 8, п.п 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств” та відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” вся необхідна для цього інформація міститься в первинних документах (договорах, накладних, банківських виписках, платіжних дорученнях і т. ін.) на підставі яких і формуються бухгалтерські регістри. В процесі перевірки всі первинні документи були надані посадовим особам ДПІ у Московському районі м. Харкова.

Посилання податкової інспекції на порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” ст. 8 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств” не може бути достатньою правовою підставою для визначення податкового зобов’язання за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, оскільки названа стаття Закону стосується лише порядку амортизації основних фондів і нематеріальних активів і не регулює питання відносно формування складу валових витрат.

Усі первинні документи на придбання основних фондів на які здійснювалася амортизація у періоді, що перевірявся, позивач надавав перевіряючим, у тому числі й на їх вимогу акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Представник відповідача – ДПІ у Московському районі м. Харкова  в судовому засіданні проти позову заперечував і просив у позові відмовити в повному обсязі з посиланням на те, що в ході перевірки правильності нарахування та своєчасності перерахування до бюджету податку на прибуток МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало регістри бухгалтерського обліку, а саме: оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості або журнали-ордери по бухгалтерським рахункам, у зв’язку з чим не має можливості підтвердити склад валових витрат підприємства. Зокрема, не були надані відомості по рах. 28 “Товари”, що унеможливило перевірити та підтвердити правильність визначення приросту/убутку ТМЦ згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств”. Ненадання синтетичних та аналітичних відомостей по балансовому рахунку 631, дебіторської та кредиторської заборгованості по постачальникам призвело до неможливості перевірити першу з подій, що сталася раніше, що призвело до порушення п.п. 11.2.1, 11.2.2, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств”. У ході перевірки було встановлено також порушення ст. 8 зазначеного Закону, оскільки підприємством не було надано перелік основних засобів, карток обліку основних засобів з датою введення їх в експлуатацію та первинних документів на їх придбання, що унеможливило перевірити правильність нарахування амортизаційних відрахувань і внаслідок чого було зменшено їх суму за 1-й квартал 2007 р. на 12990,00 грн.

Після направлення ДПІ листа № 5193/10/23-103 від 31.05.2007 р. про надання синтетичних та аналітичних відомостей (щомісячних) по балансовим рахункам (субрахункам), які відображають фінансово-господарську діяльність за період перевірки, зазначені документи МПП “Бекар ІмпЕкс” не надало, пославшись в листі № 504 від 05.06.2007 р. на те, що до перевірки були надані всі первинні документи і підприємство самостійно обирає форму бухгалтерського обліку.

Правовою підставою правомірності вимог ДПІ про надання МПП “Бекар ІмпЕкс” бухгалтерських регістрів представник відповідача вважає ч. 2 ст. 3, ч.ч. 1, 3, 6 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а також п. 3) ст. 10 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статуту та свідоцтва про державну реєстрацію АОО № 500924 МПП “Бекар ІмпЕкс” зареєстроване виконкомом Харківської міської ради 25.01.2000 р., номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР – 1 480 120 0000 012649.

Згідно з довідкою Головного управління статистики у Харківській області № 4477 від 18.05.2006 р. МПП “Бекар ІмпЕкс” перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), ідентифікаційний код – 30751015.

Як платник податків, зборів та обов’язкових платежів позивач перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Московському районі м. Харкова з 04.02.2000 р., що підтверджується відповідною довідкою ф. № 4-ОПП № 2253/9/28-112/304 про взяття на облік платника податків.

На підставі направлень № 1348 від 24.05.2007 р. та № 1403 від 11.06.2007 р. у період з 24.05.2007 р. по 15.06.2007 р. ДПІ у Московському районі м. Харкова була проведена виїзна планова документальна перевірка МПП “Бекар ІмпЕкс” з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р., валютного законодавства з 01.12.2006 р. по 30.04.2007 р.

За результатами перевірки був складений акт № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. з висновком про порушення МПП “Бекар ІмпЕкс” п.п. 5.9 п. 5 ст. 5, п.п. 11.2.1, 11.2.2, 11.2.3 п. 11.2 ст. 11, ст. 8Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств” і заниження податку на прибуток у сумі 3.702.915,00 грн., у т.ч.: 4 квартал 2006 р. – заниження 1.498.170,00 грн., 1 квартал 2007 р. – заниження 2.204.745,00 грн.

На цей акт МПП “Бекар ІмпЕкс” подало заперечення № 25/06-07 від 25.06.2007 р., яке листом ДПІ у Московському районі м. Харкова № 6604/10/23-106 від 27.06.2007 р. було відхилено.

На підставі зазначеного акту перевірки, з посиланням на на п.п “б” п.п 4.2.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 8 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств” ДПІ у Московському районі м. Харкова складено податкове повідомлення-рішення від 04.07.2007 р. № 0001182302/0 яким Малому приватному підприємству “Бекар ІмпЕкс” визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у сумі 6.440.257,50 грн., з яких: 3.702.915,00 грн. – за основним платежем та 2.737.342,00 грн. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

На зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем в порядку, передбаченому п.п 5.2.2. п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III від 21.12.2000 р. (із змін. і доп.) “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, була подана скарга № 17/07-2007 від 17.07.2007 р., яка рішенням ДПІ у Московському районі м. Харкова № 9046/10/25-009 від 28.08.2007 р. була залишена без розгляду.

З акту перевірки № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. вбачається, що підставамидля висновку про заниження МПП “Бекар ІмпЕкс” податку на прибуток у сумі 3.702.915,00 грн., у т.ч.: 4 квартал 2006 р. – 1.498.170,00 грн., 1 квартал 2007 р. –2.204.745,00 грн. стало наступне:

“Підприємством до перевірки не надані обігово-сальдові відомості, журнали-ордери, фінансова звітність, баланси та інші облікові документи обов’язкове ведення яких передбачено Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” № 996-XIV від 16.07.1999 р.”.підприємством не було надано відомості по рах. 28 “товари”. В зв’язку з вищенаведеним не має можливості здійснити перевірку та підтвердити правильність розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. ...Внаслідок чого скоригований валовий дохід у 1 кварталі 2006 р. зменшується на задекларований приріст товару, а саме на 3102084 грн., а скориговані валові витрати у 4 кварталі збільшуються на 234618 грн.”. В зв’язку з вищенаведеним не має можливості перевірити та підтвердити правильність формування валових витрат. Таким чином встановлено завищення скоригованих валових витрат на суму 17896212 грн.”,  також підприємством до перевірки не було надано перелік основних засобів, карток обліку основних засобів з датою введення їх в експлуатацію та первинних документів підтверджуючих їх придбання, в зв’язку з чим не має можливості здійснити перевірку та підтвердити правильність нарахування амортизаційних відрахувань та внаслідок чого зменшено суму амортизаційних відрахувань у 1 кварталі 2007 р. на 12990,0 грн.”

Суд не може погодитися з висновком акту перевірки за таких підстав.

Порядок ведення бухгалтерських регістрів та надання їх копій унормовані чинним законодавством України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. (із змін. і доп.) “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях.

За ч. 5 ст. 8 зазначеного Закону підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних”.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 цього ж Закону в разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

На підставі листа МПП “Бекар ІмпЕкс” на адресу ДПІ у Московському районі м. Харкова № 504від 05.06.2007 р. та пояснень представника позивача в процесі розгляду справи судом встановлено, що МПП “Бекар ІмпЕкс” складає регістри бухгалтерського обліку на машинних носіях, що відповідачем не заперечувалось.

Права органів державної податкової служби визначені ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні”.

 Згідно з п. 9) ч. 1 ст. 11 цього Закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право при проведенні перевірок вилучати у підприємств, установ та організацій копії фінансово-господарських та бухгалтерських документів, які свідчать про приховування (заниження) об’єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов’язкових платежів), а при проведенні арешту активів платника податків на підставі рішення суду – вилучати оригінали первинних фінансово-господарських документів із складенням опису, який скріплюється підписами представника органу державної податкової служби та платника податків. Забороняється вилучення у суб’єктів господарської діяльності документів, що не підтверджують факти порушення законів України про оподаткування.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження наявності у нього передбачених п. 9) ч. 1 ст. 11 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року (із змін. і доп.) “Про державну податкову службу в Україні” підстав для вилучення у МПП “Бекар ІмпЕкс” паперових копій бухгалтерських регістрів. Заходів до вилучення паперових копій бухгалтерських регістрів відповідач по відношенню до позивача не здійснював.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 10 Закону України № 509-XII від 04.12.1990 року “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов’язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об’єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Таким чином, ст. 10 цього Закону визначає функції державних податкових інспекцій, а не їх права. Посилання відповідача на вказану статтю як на його право для одержання паперових копій бухгалтерських регістрів неможливе без врахування ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 ст. 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Суд також вважає, що ведення бухгалтерських регістрів без первинних документів неможливе і що останні є джерелом інформації для її систематизації на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку.

Так, згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України № 996-XIV від 16.07.1999 р. “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення  господарських операцій.

За ч. 3 цього ж Закону інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо.

За таких обставин суд не може погодитися з доводами відповідача про те, що через відсутність бухгалтерських регістрів він не мав можливості провести перевірку.

Неможливість проведення перевірки ще не є достатньою підставою для висновку про порушення ведення підприємством податкового обліку, в тому числі й обліку приросту/убутку балансової вартості товарів та формування складу валових витрат підприємства.

Позивачем до суду був наданий акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 29.05.2007 р., що, як пояснив представник позивача, був складений МПП “Бекар ІмпЕкс” на вимогу податкової інспекції у ході проведення нею перевірки.

Із п. 2.10 акту перевірки № 3018/23/30751015 від 21.06.2007 р. також вбачається, що для перевірки були надані первинні документи МПП “Бекар ІмпЕкс” за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2007 р., які перевірялись суцільним порядком. А саме: договори, контракти; первинні документи (прибуткові, видаткові накладні, акти виконаних робіт, ВМД); реєстри обліку продажу товарів (робіт, послуг); реєстри обліку придбання товарів (робіт, послуг); банківські документи з додатками; податкові накладні; декларації, звіти, надані до податкового органу та інші документи, що перевірялись державною податковою інспекцією вибірково.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 9418 від 30.11.2007 р. Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса “ твердження, викладене в акті ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 за наявності первинних документів є безпідставним”.

Відповідно до ч. 1 п. 5.9 ст. 5 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. “Про оподаткування прибутку підприємств” платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі – запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових втрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно”.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 9418 від 30.11.2007 р. ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса “П. 5.9 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР не ставить у залежність можливість відображення у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів від наявності у підприємства відомостей по рах. 28 “товари”.

Зазначене експертне твердження відповідачем не спростоване, так само як і експертний висновок про те, що в обсязі наданих на дослідження документів, висновки акту ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 в частині зменшення скоригованого валового доходу у 1 кварталі 2006 року на задекларований приріст товару, а саме на 3102084, та збільшення скоригованих валових витрат у 4 кварталі на 234618 грн. лише на підставі того, що до перевірки не надано відомостей по рах. 28 “товари” – не підтверджуються”.

Відповідно до п.п. 11.2.1, 11.2.2, 11.2.3 п. 11. 2 ст. 11 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. “Про оподаткування прибутку підприємств”датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).У разі коли платник податку придбаває товари (роботи, послуги) з використанням кредитних, дебетових карток або комерційних чеків, датою збільшення валових витрат вважається дата оформлення відповідного рахунку (товарного чека). . Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є:

а) нерезидентами;

б) резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, -

є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Будь-яка особа, визначена абзацом "б" цього підпункту, зобов'язана при укладенні договору з платником податку за його вимогою зазначати у такому договорі про те, що така особа має статус платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом. Якщо така особа не зазначає у такому договорі про такий статус або якщо товари (послуги) надаються без укладення письмових договорів, то з метою визначення дати збільшення валових витрат покупця вважається, що такі товари (послуги) були надані особами, звільненими від оподаткування цим податком. Якщо особа, яка не має статусу платника цього податку на загальних умовах, передбачених цим Законом, зазначає у договорі, що вона є таким платником податку, то вважається, що така особа умисно ухиляється від оподаткування у розмірі отриманого нею авансу (попереднього платежу). При цьому платник податку - покупець товарів (послуг) не несе відповідальності за збільшення валових витрат, здійснених за датою попередньої оплати (авансування) вартості товарів (послуг) на підставі недостовірної інформації про статус платника податку, зазначеної у договорі.

Таким чином, податковий облік валових витрат потребує у кожному випадку здійснення господарської операції встановлення дати збільшення таких витрат.

Згідно з висновком судово-економічної експертизи № 9418 від 30.11.2007 р. ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса в акті ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 зазначено, що на перевірку надано накладні та банківські документи, вказані документи надано на дослідження і експерту-економісту. Виходячи з вказаного обсягу документів можливо встановити дати подій вказаних у вищевказаних нормах Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, однак відповідного дослідження в акті ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 не проведено.

Проведення ревізійних дій виходе за межі компетенції експерта-економіста.

Таким чином, у обсязі наданих на дослідження документів висновки акту ДПІ у Московському районі в м. Харкові від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 в частині завищення скоригованих валових витрат на суму 17896212 грн. внаслідок недотримання п.п. 11.2.1, п.п. 11.2.2, п.п. 11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР лише на підстав того, що на перевірку не надано обігово-сальдові відомості, журнали-ордери, фінансову звітність, баланси та інші облікові документи та надано документи, які підтверджують перерахування коштів та отримання товару – не підтверджуються”.

Згідно з п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств”:

“8.1.1. Під терміном “амортизація” основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

У дослідницькій частині висновку судово-економічної експертизи № 9418 від 30.11.2007 р. ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса експерт-економіст зазначає, що у разі не підтвердження відповідними первинними документами введення основних засобів в експлуатацію та їх використання у виробничій діяльності висновки акта перевірки про завищення амортизаційних відрахувань в сумі 12990,00 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 3247,5 грн. (12990,0*25%) можуть бути підтверджені.

В ході судового розгляду справи позивачем були надані cуду докази на підтвердження придбання ним, оприбуткування та введення в експлуатацію основних фондів, а саме: видаткова та податкова накладні від 01.07.2005 р. № РН-004266 і № 4266 відповідно на придбання фасувального устаткування, акт від 03.10.2005 р. приймання-передачі основних засобів і введення їх в експлуатацію, акт від 01.01.2006 р. контрольної перевірки інвентаризації цінностей (фасовки).

За таких обставин суд вважає неправомірними висновки акту перевірки про завищення позивачем амортизаційних відрахувань у сумі 12990,00 грн. та заниження ним податку на прибуток у сумі 3247,50 грн.

Оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення від 04.07.2007 р. № 0001182302/0 визначає податкове зобов’язання за основним платежем з податку на прибуток у сумі 3702915,00 грн. з посиланням на виявлене порушення ст. 8 Закону України № 334/94-ВР від 28.12.1998 р. (із змін. і доп.) “Про оподаткування прибутку підприємств”, що стосується порядку амортизації основних фондів і нематеріальних активів. Але, як вбачається з вищевикладеного, порушення порядку амортизації за певних умов може свідчити про завищення амортизаційних відрахувань у сумі 12990,00 грн. з відповідним донарахуванням податку на прибуток лише у сумі 3247,50 грн.

З огляду на зазначене, суд погоджується з висновком судово-економічної експертизи № 9418 від 30.11.2007 р. ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса згідно з яким не підтверджуються висновки акту ДПІ у Московському районі м. Харкова від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015 в частині донарахування податку на прибуток у сумі 3702915,00 грн. виключно на підставах, вказаних в акті перевірки ДПІ у Московському районі м. Харкова від 21.06.2007 р. № 3018/23/30751015.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи приписи вказаних норм права та враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач на надав суду достатніх доказів правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.07.2007 р. за № 0001182302/0 про визначення податкового зобов’язання за податком на прибуток (з урахуванням штрафних фінансових санкцій) у сумі 6.440.257,50 грн.

На підставі викладеного, Законів України: “Про податок на додану вартість”, “Про державну податкову службу в Україні”, “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та  керуючись ст. ,ст. 160,161,162,163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

            Адміністративний  позов   Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення – рішення – задовольнити повністю. 

Скасувати податкове повідомлення- рішення відповідача від 04.07.2007р. № 0001182302/0 про визначення податкового зобов’язання за податком на прибуток в сумі 6,440,257,50 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Стягнути з позивача- Малого приватного підприємства “БекарІмпекс” витрати на проведення судової експертизи в розмірі 2346,00 грн.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

            Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд  шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України .

            Повний текст постанови складено та підписано 05 лютого 2008 року.

Головуючий суддя   /підпис/ М.В. Данилова

З оригіналом згідно. оригінал зберігається в справі суду.

Головуючий – СУДДЯ :